Ухвала суду № 101984059, 17.12.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

17 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3220/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік відповідно до норм Закону України "Про внесення змін ідо Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХIV;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020- 2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 12.11.2021 року залишено без руху позовну заяву в частині позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік. Встановлено позивачу десятиденний строк, з дня вручення копії ухвали, для подачі позивачем заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску , в частині позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

06.12.2021 року позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій зазначив наступне.

У квітні 2020 року на картковий рахунок позивача було зарахованого 1390 гривень, як виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня. Позивач очікував доплати, оскільки відповідно до частини п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-XII) позивачу як учаснику бойових дій передбачено щорічно 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ч. 4 ст. 17-1 вищевказаного Закону, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, Законом не передбачено, що у випадку часткової вищезазначеної виплати необхідно звертатися із письмовою заявою про її виплату. Позивач усно звертався до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про здійснення перерахунку виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, однак позивачу було повідомлено, що виплату здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №112), а саме у розмірі 1390,00 грн. Коли ж у квітня 2021 року ситуація повторилася, позивач звернувся із письмовою заявою про здійснення відповідного перерахунку. За результатом розгляду вказаної вище заяви листом від 01.07.2021 року №06-06/1494 відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку, що слугувало підставою звернення до суду.

Таким чином, трактуючи зміст вищевказаного Закону, позивач вважав, що йому як учаснику бойових дій буде здійснено перерахунок та він отримає доплату. Однак, коли отримав письмову відмову позивач вирішив оскаржити, розуміючи, що ніхто добровільно не буде виконувати вимоги законодавства і необхідно шукати справедливості та захисту свого порушеного права у суді.

Так як, лист про відмову у здійсненні перерахунку позивач отримав 03 червня 2021 року, то вважає, що не пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того, з березня 2020 року на території України оголошено карантин. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) всі строки звернення до державних органів продовжуються на строк дії такого карантину.

Проаналізувавши доводи позивача, що наведені на усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; та інше.

У силу статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд зазначає, що крім наявних прав учасники справи наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З матеріалів позову вбачається, що позивачем оскаржуються дії Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік відповідно до норм Закону України "Про внесення змін ідо Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХIV.

Однак, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду вказав на те, що необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. №340/1019/19).

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

При цьому, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

У даній справі позивачу здійснюється інша виплата, а саме щорічна разова грошова допомога до 5 травня, що як і пенсія є соціальною виплатою. Відтак аналогічно отриманню пенсійних виплат, з дня отримання зазначеної допомоги особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання щорічна разова грошова допомога до 5 травня, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових таких виплат звернулась до уповноваженого органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від уповноваженого органу відповіді на подану нею заяву.

До того ж, як свідчать матеріали позову та доводи позивача останній був обізнаний про те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 та згідно статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-ХІІ) йому як учаснику бойових дій передбачено щорічно до 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

При цього, суд звертає увагу на те, що доведення до відома кожної особи про зміни в законодавстві забезпечується шляхом опублікування нормативно-правових та інших актів, а також судових рішень у спеціальних офіційних виданнях.

Зокрема, в частині доведення до відома рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020, наслідком якого стало те, що з 27.02.2020 року в учасників бойових дій виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, суддя зазначає, що згідно частини 2 статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" опублікування акта Конституційного Суду України разом з окремою думкою Судді здійснюється у "Віснику Конституційного Суду України" та інших офіційних друкованих виданнях України.

В ухвалі про залишення позову без руху від 12.11.2021 року суд вказав позивачеві на недоліки позовної заяви, а саме на пропуск строку звернення до суду. Однак позивачем, до заяви про усунення недоліків позовної заяви до суду не надано суду жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк.

Доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду за наведених позивачем причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі частини 3 статті 123 КАС України в частині позовних вимог щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік.

2. Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду в частині позовних вимог щодо:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік відповідно до норм Закону України "Про внесення змін ідо Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХIV;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш