Рішення № 101983562, 15.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5505/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Станіславської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Станіславської сільської ради (далі – відповідач, Станіславська сільрада), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Станіславської сільської ради щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 13.08.2021р. про надання безоплатно у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,8442 га для ведення особистого селянського господарського із земель сільськогосподарського призначення площею 1,8442 га ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Станіславської сільради Білозерського району Херсонської області (ділянка НОМЕР_1 ), кадастровий номер 6520386500:002:001:0749;

- зобов`язати Станіславську сільраду прийняти рішення на найближчій сесії про надання безоплатн6о у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,8442 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення площею 1,8442 га ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Станіславського сільської ради Білозерського району Херсонської області (ділянка НОМЕР_1 ),кадастровий номер 6520386500:002:001:0749.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 22.07.2021р. Станіславською сільрадою прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8442 га для ведення особистого селянського господарського із земель сільськогосподарського призначення площею 1,8442 га ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Станіславської сільради Білозерського району Херсонської області (ділянка НОМЕР_1 ), кадастровий номер 6520386500:002:001:0749, проте всупереч приписам ч. 9 ст. 118 ЗК України, у рішенні не зазначено про надання земельної ділянки позивачу у власність. Станом на момент звернення позивача до суду із позовною заявою, рішення за його заявою від 13.08.2021р. про надання безкоштовно у власність ОСОБА_1 заявленої земельної ділянки, не прийнято. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 12.10.2021р. у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.11.2021р. канцелярією суду зареєстровано відзив позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із позицією, викладеною у позові, наголошує на необґрунтованості позовних вимог, просить у задоволенні позову відмовити. При цьому стверджує, що 24.09.2021р. Станіславською радою прийнято рішення №514, яким позивачу відмовлено у передачі у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 1,8442 га, яка розташована за адресою: Херсонська обл., Білозерський район, Станіславська рада (ділянка 12), кадастровий номер: 6520386500:002:001:0749, у зв`язку з розташуванням земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги лиману, у зв`язку з тим, що ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, ст. 85, ст. 88 Водного кодексу України не передбачено надання земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги у власність.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.07.2021р. Станіславською сільрадою прийнято рішення №427, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 1,8442 га, яка розташована за адресою: Херсонська обл., Білозерський район, Станіславська рада (ділянка 12), кадастровий номер: 6520386500:002:001:0749.

13.08.2021р. позивачем надіслано на адресу відповідача заяву про передачу безоплатно у власність вказаної земельної ділянки.

17.08.2021р. Станіславською сільрадою отримана вказана заява, про що свідчить роздруківка трекінгу із сайту «Укрпошта» за номером 7302501554580.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач вказує на допущення сільською радою протиправної бездіяльності, яка на його думку полягає у не розгляді з подальшим прийняттям рішення, у встановлений Земельним кодексом України строк, заяви про передачу позивачу у власність земельної ділянки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З огляду на ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, відповідно до змісту пп. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, частиною 7 статті 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Пунктами «а», «б» ч. 1 ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, розпорядження земельними ділянками, розташованими на території с. Станіслав, відноситься до повноважень Станіславської сільської ради.

Як встановлено судом, 13.08.2021р. позивач звернувся до Станіславської сільради із заявою про передачу безоплатно у власність земельної ділянки.

Щодо порядку вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 1 ст. 47 Закону №280/97-ВР визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі ч. 4 ст. 47 Закону №280/97-ВР постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених п. п. 4 і 16 ст. 26, п. п. 1, 29 і 31 ст. 43 та ст. ст. 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

З системного аналізу зазначених норм судом слідує, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України. При цьому, зважаючи на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», таке рішення приймається виключно на пленарних засіданнях.

Позивач стверджує про те, що відповідачем не прийнято рішення про передачу земельної ділянки у власність, або мотивованої відмови у такій передачі, що вказує на допущення сільською радою протиправної бездіяльності, яка є предметом оскарження у даній справі.

Проте, суд не погоджується з наведеним твердженням, так як 24.09.2021р. на засіданні 17 сесії Херсонської міської ради 8 скликання прийнято рішення за №514, яким за результатами розгляду заяви позивача від 13.08.2021р. відмовлено у наданні безоплатно у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,8442 га для ведення особистого селянського господарського із земель сільськогосподарського призначення площею 1,8442 га ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Станіславської сільради Білозерського району Херсонської області (ділянка 12), кадастровий номер 6520386500:002:001:0749, на підставі ч. 4 ст. 59 ЗК України, ст. 85 ст. 88 Водного кодексу України не передбачено надання земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги у власність.

Суддя критично ставиться до твердження позивача про бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність, що пояснюється винесенням рішення за результатами такого розгляду 24.09.2021р.

Відтак, враховуючи прийняття 24.09.2021р. сільською радою рішення №514 за результатами розгляду заяви позивача від 13.08.2021р., суд вважає необґрунтованими доводи позивача про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка на його думку полягає у не прийнятті рішення за результатами розгляду поданої ним заяви, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні позову в частині визнання бездіяльності протиправною.

За наведених обставин, задоволенню не підлягає і вимога про зобов`язання відповідача прийняти рішення за результатами розгляду заяви позивача від 13.08.2021р., оскільки відповідне рішення вже прийнято.

Окрім того, варто зазначити, що питання правомірності рішення сільської ради від 24.09.2021р. №514 не охоплюється предметом даного позову, у зв`язку із чим зміст такого рішення не є предметом дослідження у справі, а тому суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати правовий аналіз означеного рішення.

За наведених обставин суд не перевірятиме рішення відповідача від 24.09.2021р. №514 на предмет правомірності, так як останнє не оскаржується позивачем в рамках даної справи.

Суддя зауважує на тому, що позивачами не вірно обраний спосіб захисту його прав, так як ненадання земельної ділянки у власність не пов`язано з бездіяльністю відповідача, натомість може бути предметом оскарження у судовому порядку.

Водночас суддя враховує, що позивач не скористався своїм правом, передбаченим приписами ч. 1 ст. 47 КАС України, згідно яких позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена а постанові Верховного Суду від 12.06.2018р. по справі №826/4406/16.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України).

Відповідачем належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами доведено правомірність своєї правової позиції, у зв`язку з чим, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Згідно приписів ст. 139 КАС України, судові витрати у даному випадку не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 161- 163, 167 КАС України, суддя

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Станіславської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401492, 75051, Херсонська обл., Білозерський район, с. Станіслав, вул. Свободи, 15) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 109020100