Рішення № 101983210, 16.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 грудня 2021 року № 520/20300/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , 1962 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть за 2017 рік зроблений відповідний запис 14 грудня 2017 року за № 19;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та відновити пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , 1962 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть за 2017 рік зроблений відповідний запис 14 грудня 2017 року за № 19, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з моменту зупинення виплати з травня 2021 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови в призначенні пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , 1962 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Ухвалу суду від 05.11.2021 року представником відповідача було отримано 15.11.2021, проте станом на 15.12.2021 року представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом подання до суду відзиву на позов не скористався, заяви про визнання позову до суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспортного документу.

Відділом ДРАЦС Нововодолазького райвиконкому Харківської області 14 вересня 1983 року було зареєстровано шлюб позивача разом з ОСОБА_2 , 1962 року народження.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що 11.12.2017 чоловік позивача ОСОБА_2 загинув під час проходження військової служби та виконання обов`язків щодо захисту Батьківщини. Відповідно до довідки про смерть гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в книзі реєстрації актів про смерть за 2017 рік зроблений відповідний запис 14 грудня 2017 року за № 19.

У позовній заяві позивачем вказано, що вона отримала пенсію по втраті годувальника, яка призначається членам сімей військовослужбовців, але в травні 2021 року було зупинено виплату пенсії.

Як зазначає позивач, на неодноразові звернення до відповідача було отримано рішення про відмову в поновленні виплати пенсії в разі втрати годувальника.

Так, з наявної в матеріалах справи копії рішення про відмову в поновленні виплати пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 02.06.2021 року вбачається, що із посиланням на приписи ст. ст. 26, 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2001 р. та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, вказано, що у зв`язку з тим, що в наданих документах дня поновлення виплати пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-І, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, та відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наявність страхового стажу менша за 28 років, поновити виплату пенсії в разі втрати годувальника немає законних підстав.

Позивачем у позовній заяві вказано, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило їй у поновленні пенсії в разі втрати годувальника з підстав не досягнення позивачкою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, за приписами статей 26, 38 Закону №1058-1V підставою для віднесення члена сім`ї до категорії непрацездатної особи є факт досягнення такою особою пенсійного віку, а не наявність у неї страхового стажу. Таке поняття як "страховий стаж" є обов`язковою умовою стосовно годувальника, який помер, про що прямо зазначено законодавцем у ст. 36 названого Закону. Таким чином, законодавець чітко розрізняє ці поняття і встановлює відповідні умови для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Відтак, позивач вважаючи свої права порушеними, звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058-IV.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Приписами п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058-IV визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

Частиною першою статті 37 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно із частиною першою статті 38 цього ж Закону пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника необхідне дотримання таких умов: наявність у годувальника на день його смерті відповідного страхового стажу; наявність непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, який на день смерті годувальника був на його утриманні, до таких осіб зокрема, відносяться чоловік або дружина померлого годувальника; наявність у непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, який на день смерті годувальника був на його утриманні пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Як встановлено судом під час розгляду справи, підставою для відмови позивачу у поновленні виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідачем вказано обставини відсутності у позивача, достатнього страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Однак, суд зазначає, що за приписами перелічених норм Закону №1058-IV таке поняття як страховий стаж є обов`язковою умовою стосовно годувальника, який помер, про що прямо зазначено законодавцем у статті 36 Закону №1058-IV.

Натомість, для особи, яка претендує на отримання пенсії по втраті годувальника умовою для її призначення є перебування на утриманні годувальника на день його смерті, як непрацездатного члена сім`ї, який досягнув віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи знайшло своє підтвердження вчинення відповідачем протиправних дій щодо відмови в призначенні пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , 1962 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть за 2017 рік зроблений відповідний запис 14 грудня 2017 року за № 19, що знайшло своє вираження у прийнятому рішенні про відмову в поновленні виплати пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 02.06.2021 року.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме скасування вказаного рішення про відмову в поновленні виплати пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 02.06.2021 року.

Водночас, суд зазначає, що змісту вказаного рішення вбачається, що останнє не містить в собі висновків стосовно того чи з`ясовано відповідачем усі обставини, які стосуються позивача, зокрема, перебування позивача на утриманні годувальника на день його смерті, як непрацездатного члена сім`ї (в тому рахунку і як інваліда), який досягнув віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

З огляду на вказане, суд вважає позовні вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та відновити пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , 1962 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть за 2017 рік зроблений відповідний запис 14 грудня 2017 року за № 19, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з моменту зупинення виплати з травня 2021 року передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Натомість, з огляду на висновки суду у даній справі, наявні підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 стосовно поновлення виплати пенсії в разі втрати годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 02.06.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 стосовно поновлення виплати пенсії в разі втрати годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ – 14099344).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.