Рішення № 101983180, 16.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2021 року Справа №520/14882/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольга, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства соціальної політики України

Харківської обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач ОСОБА_1 ) 06.08.2021 до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України (далі по тексту - відповідач-1), Харківської обласної державної адміністрації (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що діє при Міністерстві соціальної політики України, про відсутність правових підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Харківською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 , про непідтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження та вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яке оформлено протоколом від 16.03.2021 №1;

- зобов`язати Харківську обласну державну адміністрацію в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, що діє при Департаменті соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації замінити посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 від 14.02.2012, виданого на ОСОБА_1 , на посвідчення нового зразка.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він надав достатньо документів, які підтверджують факт виконання робіт в зоні відчуження у період часу з 03.09.1987 по 10.12.1987, а тому позивач має право користуватися всіма пільгами та компенсаціями, які передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі і право на отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що свідчить про протиправність дій відповідача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 позовну заяву у справі №520/14882/21 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/14882/21.

Відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позову у зв`язку з тим, що за поданням Харківської обласної державної адміністрації документи, які містяться в справі позивача, були розглянуті на засіданні Комісії та прийнято рішення про відсутність правових підстав для підтвердження йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження.

Відповідачем - 2 надано відзив на позовну заяву в якому він просить суд відмовити у задоволені позову у зв`язку з тим, що для встановлення(підтвердження) статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС необхідно надати на розгляд комісії документи, які підтверджують період виконання робіт у зоні відчуження, вичерпний перелік яких визначений пунктом 11 порядку видачі посвідчень особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, зокрема, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у період з 03.09.1987 року по 10.12.1987 року, саме позаштатним інспектором для проведення документальної ревізії з медичного постачання у військах, які були дислоковані у 30 (тридцяти) кілометровій зоні Чорнобильської АЕС. Зона відчуження Чорнобильської АЕС.

Вперше позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Виконавчим комітетом Харківської обласної ради народних депутатів №31290 від 14.07.1992 року

Позивач, отримав 3 (третю) групу інвалідності пов`язану з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою медико-соціальної експертної комісії: серія 10 ААА №622513 від 06.02.2012; витягом з протоколу засідання Військово - лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 01.11.2011 №205, а також випискою з історії хвороби Інституту неврології, психіатрії Академії медичних наук України.

У 2012 році позивачу було видано посвідчення на підставі встановленого причинного зв`язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії.

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради листом від 15.07.2019 №6920-06 зобов`язало позивача звернутись із заявою про заміну посвідчення особи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 , видане Харківською обласною державною адміністрацією 14 лютого 2012 року безстроково.

Позивач з`явився до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Позивачу надали зразок заяви на заміну посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» категорії 1, яку позивач підписав

Листом №1347-06 від 09.02.2021 року управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради повідомило позивача, що протоколом від 28.01.2021 року N° 1 комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації, прийнято рішення надіслати особову справу позивача на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що діє при Міністерстві соціальної політики України.

Листом №4134-06 від 28.05.2021 року управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради позивача повідомлено, що Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що діє при Міністерстві соціальної політики Уіфаїни протоколом № 1 від 16.03.2021 року вирішено що є відсутні правові підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Харківською обласною державною адміністрацією. ОСОБА_1 не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування .

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Згідно статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно примітки до зазначеної статті, до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону України №796-XII (у редакції, чинній на час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС), особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Згідно зі статтею 65 Закону України №796-XII (у редакції, чинній на час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (частина перша). Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац другий частини четвертої).

На час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС порядок видачі таких посвідчень здійснювався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 "Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до абзацу четвертого пункту 10 вказаного порядку, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів: посвідчення про відрядження в зону відчуження; військовий квиток і довідка командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження; довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження ( із зазначенням кількості днів і населеного пункту); рішення суду про встановлення факту перебування в зоні відчуження (пункти "а"-"г").

Пізніше постановою Кабінету Міністрів України від 20.011.1997 №51 затверджено новий Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51), пунктом 5 якого встановлено, що Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" і "Постраждалий від Чорнобильської катастрофи" (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. N 135 ( 135-97-п ) (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68, число 34, с. 7; 1998 р., №19, ст. 681), з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 р. не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.

Отже, оскільки згідно з п. 10 Порядку №51 одним з документів, на підставі яких провадиться видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є військовий квиток, що свідчить про те, що позивач виконував роботи у зоні відчуження з 30.04.1986 по 02.06.1986, а тому надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видача посвідчення були проведені відповідно до чинного на той час законодавства.

Суд враховує, що факт перебування позивача в зоні відчуження з 03.09.1987 по 10.12.1987 не спростовано відповідачем, при цьому невизнання статусу позивача - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є порушенням його прав.

Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, що суперечить вимогам статті 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України є протиправним та підлягає скасуванню, а порушеного права позивача - поновленню обраним позивачем способом захисту його порушених права, а саме - шляхом зобов`язання відповідача замінити посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 від 14.02.2012, виданого на ОСОБА_1 , на посвідчення нового зразка

Щодо вимоги про зобов`язання провести заміну посвідчення належним відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст.9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Пунктом 1 ст. 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок №551).

Згідно п. 7 Порядку №551 покладено обов`язок, зокрема на обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації провести до 1 січня 2021 р. заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень.

Пунктом 11 Порядку №551 визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Таким чином, в межах спірних правовідносин, саме облдержадміністрації наділені повноваженнями щодо заміни посвідчень учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до Положення про Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 02.07.2019 (зі змінами) Департамент є юридичною особою та структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний та підконтрольний Міністерству соціальної політики України.

Згідно з п. 3 Положення Департамент забезпечує на території Харківської області реалізацію державної політики з питань соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, з урахуванням вище зазначених нормативно-правових актів не наділений повноваженнями заміни посвідчень учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Разом з тим, вимоги про зобов`язання провести заміну посвідчення, заявлені позивачем саме до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

Таким чином, враховуючи, що органами, здійснюють заміну посвідчень, є зокрема, облдержадміністрації, то саме на Харківську обласну державну адміністрацію покладено обов`язок з видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нового зразку.

Зазначене свідчить, що Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації не є належним відповідачем за позовною вимогою про зобов`язання замінити належне позивачу посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на посвідчення нового зразку.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що належним відповідачем по справі, що розглядається є Харківська обласна державна адміністрація.

Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації замінити посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на посвідчення нового зразку заявлені до неналежного відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

До суду надано копію договору про надання правової допомоги від 16.06.20221, акту про обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт від 21.07.2021, ордеру на надання правничої допомоги серія АХ№1062282 від 06.08.2021.

Як вбачається із акту про обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт від 21.07.2021 , гонорар за правничу допомогу визначено в загальному розмірі 8000,00 грн., що складається з наступних послуг:

- вивчення документів наданих клієнтом та опрацювання судової практики - вартість послуги - 1000 грн.

- підготовка та направлення адвокатського запиту до Міністерства соціальної політики України (Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ) вартість послуги - 1500 грн.

- підготовка та направлення адвокатського запиту до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації вартість послуги - 1500 грн.

- складання та подання позовної заяви - вартість послуги - 4000 грн.

Всього - 8000 грн.

Разом з цим, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, доводи заперечень щодо розміру правничої допомоги, викладені представником відповідача у відзиві на позов, та пропорційності їх складності даної справи, суд враховує наступне.

Щодо підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Доказами, що підтверджують погодинну вартості правової допомоги, наданої у справі, є розрахунок, який може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором, та повинен відображати вартість години за певний вид послуги та витрачений час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до ст. 30 Закону України № 5076-VI, від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок ного сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У свою чергу, підтвердження здійснення правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на кожну окрему послугу.

Згідно частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, на думку суду, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що надані послуги щодо підготовки процесуальних документів є завищеними, оскільки неспівмірні зі складністю справи, обсягом наданих адвокатами послуг позивачу та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Зазначене узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду викладеною щодо подібного питання у постанові від 26.09.2018 у справі №753/15683/15.

Суд, проаналізувавши надані представником позивача документи, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг та обсяг таких, вважає, що сума 8000,00 грн. не є співмірною, водночас, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг згідно договору про надання правової допомоги та рівень складності справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., що на думку суду є справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат.

Такий висновок, на переконання суду, повністю відповідає згаданим вище принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Міністерства соціальної політики України (вулиця Еспланадна, 8/10, місто Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 37567866), Харківської обласної державної адміністрації ( майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 7 поверх, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 03491286), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що діє при Міністерстві соціальної політики України, про відсутність правових підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Харківською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 , про непідтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження та вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яке оформлено протоколом від 16.03.2021 №1.

Зобов`язати Харківську обласну державну адміністрацію замінити посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 від 14.02.2012, виданого ОСОБА_1 , на посвідчення нового зразка.

У задоволенні решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 16.12.2021.

Суддя Ольга Ніколаєва