Рішення № 101983165, 08.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 грудня 2021 р. № 520/13274/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

за участю: представника відповідача - Покатовича М.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенсай" до Головного управління ДПС у Донецькій області утвореного, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 року №0020125404 форми «Н», яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 12111431,4 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1211 143,18 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2534616,86 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 506923,38 грн. Загальна сума штрафу становить 1718066,56 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 №0066005404 форми «Н», яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 19951734,3 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 3990346,87 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 5752008,62 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 1725602,59 грн. Загальна сума штрафу становить 5715949,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що встановлені відповідачем порушення не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача – Покатович М.О., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не надав.

Згідно п.1-2 ч.3 ст.205 КАС України - якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням думки представника відповідача, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача - Покатович М.О. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

12 лютого 2020 року відповідачем було проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних з періодом складання грудень 2019 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.02.2020 №689/05-99-54-04/42507971 та встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки та відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 року №0020125404 форми "Н", яким за затримку реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 12 111 431.4 гри. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1211 143,18 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2534616,86 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 506923,38 грн. Загальна сума штрафу становить 1718066,56 грн.

28 лютого 2020 року відповідачем проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних з періодом складання грудень 2019 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.02.2020 №1099/05-99-54-04/42507971 та встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки та відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 №0066005404 форми «Н», яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 19951734.3 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 3990346.87 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 5752008,62 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 1725602.59 грн. Загальна сума штрафу становить 5715949,46 грн.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із зазначених позовом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг. що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, шо обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань пла ї ник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема, дата виписування податкової накладної.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Вищезазначене свідчить про наявність у платника податків обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, реєстрація податкової накладної має бути здійснена не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Так, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надасться отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів: 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів: 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування. - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).

Згідно абз. 2 п. 1 Порядку №1246 подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 9 Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що факт реєстрації податкових накладних з порушенням граничного терміну позивач не заперечував, проте зазначав, що це відбулось не з вини підприємства, а через нестабільну роботу ключів ЕЦП, які необхідні для реєстрації податкових накладних, однак позивач на теперішній час не мас наявних доказів, які б підтверджували нестабільність роботи ключів ЕЦП, які необхідні для реєстрації податкових накладних, оскільки в електронному вигляді до програмного забезпечення не надходило жодних повідомлень, які б могли свідчити про збої в програмному забезпеченні. Ймовірно, нестабільна робота ключів ЕЦП пов`язана із перенавантаженням серверу ДПС, або його збоями.

Суд зазначає, що належних доказів вищенаведеного позивачем надано не було, твердження про нестабільну роботу ключів ЕЦП, пов`язану із перенавантаженням серверу ДПС або його збоїв не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, у ТОВ «СЕНСАЙ» було об`єктивно достатньо часу для того, щоб в межах встановленого п. 201.10 ст. 210 ПК України строку здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Єдиного реєстру податкових накладних у разі дотримання вимог, установлених Кодексом, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі: Порядок №557), електронний документообіг до 01.09.2020 здійснювався на підставі договору про визнання електронних документів (далі: Договір), який укладався шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами по справі - договір ТОВ «СЕНСАЙ» (код ЄДРПОУ 42507971) укладено 18.04.2019 на підставі заяви про приєднання до договору, згідно вимог Порядку № 557. До заяви про приєднання до Договору від 18.04.2019 надані сертифікати електронної печатки та електронного підпису керівника суб`єкта V господарювання ОСОБА_1 , сформовані АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна", терміном дії з 17.04.2019 по 16.04.2020.

За даними інформаційної системи ДПС України ТОВ «СЕНСАЙ» (код ЄДРПОУ 42507971) надавало звітність та реєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з 28.12.2019 по 15.01.2020 виключно з використанням телекомунікаційних мереж, зокрема, 08.01.2020, 13.01.2020. Зазначені документи підписані електронним підписом, відкриті сертифікати яких були надані до заяви про приєднання до Договору 18.04.2019.

Щодо нестабільної роботи серверу ДПС України, на яке є посилання у позовній заяві та неможливості накладання кваліфікованого електронного підпису на електронні документи суд зазначає, що на офіційному веб-порталі ДПС України 27.12.2019 було розміщено повідомлення про проведення регламентних і технічних робіт в інформаційно-телекомунікаційних системах та електронних сервісах ДПС України у святкові дні.

У повідомленні вказано, що відповідно розпоряджень Кабінету Міністрів України від 10.01.2019 №7-р «Про перенесення робочих днів у 2019 році» та від 23.10.2019 № 995-р «Про перенесення робочих днів у 2020 році» 28.12.2019 року є останнім робочим днем протягом якого інформаційно-телекомунікаційні системи та електронні сервіси ДПС будуть працювати у штатному режимі, протягом якого буде прийматись до обробки звітність, а також податкові накладні та розрахунки коригування в ЄРПН. Разом з тим, зазначено, що 02.01.2020 в ІТС ДПС будуть проведені регламентні та технічні роботи.

Отже, у період 28.12.2019 та з 03.01.2020 по 15.01.2020, в якому ТОВ «СЕНСАЙ» (код ЄДРПОУ 42507971) повинно було зареєструвати податкові накладні, складені 28 та 31 грудня 2019 року, відповідно до термінів, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України, сервіси ДПС України працювали у штатному режимі.

Також, в ході розгляду справи, судом встановлено, що 13.01.2020 о 08:00:00 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9000535937 подана позивачем ТОВ «СЕНСАЙ» (код ЄДРПОУ 42507971) податкова накладна №1 від 03.01.2020 на загальну суму з ПДВ 820031,94 грн. Платник податку - продавець ТОВ «СЕНСАЙ» (код ЄДРПОУ 42507971), платник податку - покупець ТОВ «МІСТРАЛЬ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 42504530). Документ доставлено до ДПС України та прийнято, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, 13.01.2020 о 08:00:00 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9000536643 подана позивачем ТОВ «СЕНСАЙ» (код ЄДРПОУ 42507971) податкова накладна №2 від 03.01.2020 на загальну суму з ПДВ 1830000,02 грн. Платник податку - продавець ТОВ «СЕНСАЙ» (код ЄДРПОУ 42507971), платник податку - покупець ТОВ «МІСТРАЛЬ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 42504530). Документ доставлено до ДПС України та прийнято, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

08.01.2020 о 10:03:58 ТОВ «СЕНСАЙ» подано Ф1-ОТ Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі. Документ доставлено до ДПС України, збережено на центральному рівні, що підтверджується звітністю за формою №1-ОТ (місячна) квитанцією №1.

Суд зазначає, що вищезазначене спростовує технічну неможливість, обумовлену нестабільністю роботи ключів ЕЦП позивача та ймовірними збоями роботи серверів ДПС України, що підтверджується поданими до Харківського окружного адміністративного суду податковим органом доказами.

Судом встановлено, що податкові правопорушення, викладені в актах камеральних перевірок від 12.02.2020 №689/05-99-54-04/42507971, від 28.02.2020 №1099/05-99-54-04/42507971, як основних доказах, що підтверджують правомірність прийняття ГУ ДПС у Донецькій області податкових повідомлень-рішень форми «Н» від 02.03.2020 №0020125404, форми «Н» від 07.04.2020 №0066005404, свідчать про вину платника податку та його посадових осіб в недотриманні встановлених ПК України граничних термінів реєстрації податкових накладних та вчиненні податкових правопорушень, передбачених п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, оскільки посадові особи ТОВ «СЕНСАЙ» (директор, бухгалтер тощо) повинні були та могли за умов чинного правового регулювання передбачити настання для платника податків податково-правової відповідальності відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 ПК України за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд звертає увагу на недоречність посилання позивачем на правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Компанія Вестбергатаксі Актіеболаг» та «Вуліч проти Швеції» у правовідносинах, які становлять предмет спору по справі №520/13274/2020, оскільки згідно з обставинами даної справи порушення ТОВ «СЕНСАЙ» строків реєстрації податкових накладних становить склад податкового правопорушення, передбаченого п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, а не склад кримінального правопорушення, передбачений відповідної статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України, який відноситься до підслідності органів, які здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства чи будь-якого іншого органу досудового розслідування у розумінні ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України.

У свою чергу, прийняття податкових повідомлень-рішень від 02.03.2020 №0020125404, від 07.04.2020 №0066005404, якими до Позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 7434016,02 грн., не є різновидом кримінального обвинувачення для застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, на що помилково посилається ТОВ «СЕНСАЙ» у своїй позовній заяві, та не здійснює диференціацію кримінально-правових, кримінально-процесуальних та податково-правових правовідносин в аспекті застосування вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справу Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

При цьому відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про міжнародні договори України» - міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Згода на обов`язковість «Конвенції про захист прав та основоположних свобод» від 04.11.1950 надана Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції».

Отже, Конвенція про захист прав та основоположних свобод» від 04.11.1950 є невід`ємною частиною національного законодавства України та разом з практикою Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні, яке застосовується судами національної судової системи України та відповідно до чинного в Україні принципу примату міжнародного права над національним превалює над іншими нормами правової системи України, окрім конституційно-правових норм.

Європейський суд з прав людини у п. 25 рішення по справі «Проніна проти України» (Заява №63566/00) від 18 липня 2006 року встановив, що суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов`язання щодо п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Отже, ТОВ «СЕНСАЙ» (код ЄДРПОУ 42507971) не надано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів щодо існування реального негативного впливу на його права та не довело те, що ГУ ДПС у Донецькій області порушило його права та законні інтереси.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2018 по справі №804/592/17 встановлено, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).

Постановою Верховного Суду від 22.12.2018 по справі №826/7430/17 (склад суду: Бившева Л. І., Шипуліна Т. М., Хохуляк В. В.) встановлено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто, факт порушеного права визначається не лише датою відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Зазначена правова позиція конкретизована в постанові Верховного Суду від 26.02.2019 по справі №804/6779/17, згідно висновків якої обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Постановою Верховного Суду від 05.09.2019 по справі №540/830/19 сформована правова позиція, згідно якої на продавця, який в межах даної справи є позивачем, покладено обов`язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Норма п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 по справі №807/68/18, від 07.02.2019 по справі №808/3250/17, від 13.08.2019 по справі №2040/7988/18, від 03.04.2020 по справі №820/2294/18, від 20.03.2018 по справі №826/1413/13-а, від 04.09.2018 по справі №816/1488/17, від 20.05.2020 по справі №400/1392/19, від 18.03.2020 по справі №640/4200/19.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що правомірність прийняття ГУ ДПС у Донецькій області податкових повідомлень-рішень від 02.03.2020 №0020125404, від 07.04.2020 №0066005404 підтверджується наданими доказами по справі, нормами чинного податкового законодавства, усталеною судовою практикою.

Суд зазначає, що позивачем не наведено обґрунтувань щодо протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенсай" до Головного управління ДПС у Донецькій області утвореного, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2020 року №0020125404, від 07.04.2020 №0066005404 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.12.2021 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.