Ухвала суду № 101982805, 16.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 грудня 2021 року Справа № 480/8262/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника Чернеччинської сільської ради про залишення позовної заяви без розгляду по справі №480/8262/21 за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чернеччинської сільської ради, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області щодо неприйняття відповідного рішення за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів);

- зобов`язати Чернеччинську сільську раду Охтирського району Сумської області на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.10.2020 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чернеччинської сільської ради відповідно до вимог чинного законодавства України та з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Також даною ухвалою було задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду у справі №480/8262/21.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, мотивоване тим, що позивачем пропущено без поважних причин строк звернення до суду.

Так, зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, представник позивача зазначив, що про результати розгляду клопотання позивача йому стало відомо з листа Чернеччинської сільської ради від 21.07.2021 у відповідь на адвокатський запит адвоката Сумцова Є.С. від 15.07.2021. Даним листом від 30.11.2020 № 02-27/2438 Чернеччинська сільська рада повідомила ОСОБА_1 , що її заява від 08.10.2020 № 2574/02-26 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства була винесена та розглянута на 1 сесії Чернеччинської сільської ради восьмого скликання від 20.11.2020, але не підтримана більшістю голосів депутатів Чернеччинської сільської ради. Відповідач зазначає, що даний лист був направлений на адресу заявниці ОСОБА_1 , вказану у її клопотанні. Доказів того, що даний лист заявниця не отримувала, представником позивача надано не було.

Також зазначає, що представником позивача в обґрунтування клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду не було надано доказів того, що позивачем вчинялися будь-які дії щодо отримання інформації стосовно розгляду Чернеччинською сільською радою її клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через місяць після подання зазначеного клопотання та прийнятого рішення за наслідками його розгляду після винесення його на порядок денний першої сесії восьмого скликання рад 20.11.2020. Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представником позивача також не наведено.

Щодо посилання представника позивача на обмеження, пов`язані із запровадженням в Україні карантинних заходів, зазначає, що представником позивача в обґрунтування клопотання не зазначено, які саме обмеження, пов`язані з запровадженням карантинних заходів спричинили неможливість своєчасного подання позовної заяви до суду, також не надано доказів, що через обмеження руху громадського транспорту у м. Тростянець та Сумській області остання була позбавлена можливості дістатися до поштового відділення для відправлення поштового конверту з позовною заявою.

Звертає увагу суду, що органи місцевої виконавчої влади, інші держоргани, поштові відділення, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, продовжували свою роботу з рекомендованим гнучким режим робочого часу, який передбачає різні години початку і закінчення роботи для працівників, а також дозволено перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.

Зазначає, що позивач не була позбавлена можливості подати позовну заяву через систему "Електронний суд" перебуваючи вдома.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 640/25034/19.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

Суд зазначає, що встановлення законом процесуальних строків має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача, яка за своєю суттю є триваючою.

Окрім того, в обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду відповідач посилається на те, що представник позивача не надав суду доказів того, що позивач не отримувала лист Чернеччинської сільської ради від 30.11.2020 № 02-27/2438, разом з тим, суд зазначає, що вказаний лист, як зазначає представник відповідача, надсилався саме відповідачем, а тому саме він повинен надати докази доставлення та отримання його позивачем.

Крім того, суд зазначає, що в період карантину було обмежено рух громадського транспорту та припинено міжміське автобусне сполучення, що також створювало перешкоди для ознайомлення позивача з листом Чернеччинської сільської ради від 30.11.2020 № 02-27/2438.

Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Чернеччинської сільської ради про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/8262/21 за позовом - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Глазько