Рішення № 101982705, 16.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2021 року м. Рівне №460/4550/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення позивачу пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку; зобов`язати відповідача призначити і виплачувати позивачу з 22 листопада 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше чотирьох років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кузнецовськ, в якому після аварії на ЧАЕС проживав з 28.05.1987 по 11.08.1987, з 20.02.1998 по 17.01.2013 та з 18.01.2013 по день звернення до суду. Зазначений населений пункт відноситься до зони посиленого радіологічного контролю, що дає йому право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. При цьому, як вважає позивач, факт його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю понад 4 роки станом на 01.01.1993 та понад 30 років станом на дату звернення до суду підтверджується відповідною довідкою органу місцевого самоврядування. Позивач повідомив, що на його заяву від 16.02.2021 про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідач листом від 01.03.2021 №1700-0304-8/8633 повідомив про відсутність підстав, вказавши на відсутність документів, які підтверджують факт постійного проживання або постійної роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року не менше 4 років. При цьому, зі змісту листа відповідача, ним із загального періоду проживання у м. Кузнецовська виключено підтверджені довідками періоду проживання: з 24.02.1988 по 31.08.1988 - робота в Сумській області, з 08.12.1988 по 13.02.1989 – робота у вишукувальній партії №1, з 17.08.1989 по 20.09.1989 – робота в радгоспі Російської Федерації, з 02.10.1989 по 02.10.1991 – робота в «колгоспі ім. Леніна с. Бондарівка». Позивач ствердив, що факт його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю підтверджується відповідними довідками з відділу реєстрації виконавчого комітету Вараської міської ради, а також його паспортом і не повинен ставитись відповідачем в противагу періоду його роботи та місцю роботи. На думку позивача, відповідач визначає його місце проживання на підставі документів про підтвердження трудового стажу – трудової книжки всупереч порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 №22-1. За наведених обставин позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушив гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 11.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено строк для подання суду відзиву.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. Зазначив, що користуючись посвідченням потерпілої особи внаслідок аварії на ЧАЕС позивач не має права на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки документально підтверджено факт постійного його проживання зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 лише 1 рік 6 місяців 17 днів станом на 01.01.1993. Також зазначив, що позивач не спростував, що згідно із записами його трудової книжки, він, працюючи в різних місцевостях, які не відносяться до жодних зон радіоактивного забруднення із 22.05.1986 по 31.05.1994, міг проживати в зоні посиленого радіологічного контролю. У зв`язку з цим, враховуючи відсутність підстав для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

До позовної заяви позивач долучив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та клопотання про виклик свідків.

При цьому, розглядаючи такі клопотання суд виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відтак, суд вважає відсутніми підстави для призначення справи до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін та з викликом свідків.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кузнецовськ (з 2016 року – м. Вараш) Рівненської області (а.с.11-15).

Довідками Відділу реєстрації Виконавчого комітету Вараської міської ради від 20.01.2021 №360*04, №361*04, №362*04, №363*04 стверджується, що позивач у період з 28.05.1987 по 11.08.1987, 18.08.1987 по 13.05.1997, з 20.02.1998 по 17.01.2013 та з 18.01.2013 по 20.01.2021 зареєстрований у м. Вараш Рівненської області (а.с.17, 18).

Відповідно до копій посвідчень: Серія НОМЕР_1 , видане 27.12.1995 Рівненською обласною державною адміністрацією; Серія НОМЕР_2 , видане 25.02.2021 Рівненською обласною державною адміністрацією повторно замість втраченого, ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4) (а.с.31).

16.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", надавши документи про його спеціальний статус – особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.32).

Листом ГУ ПФУ в Рівненській області від 01.03.2021 №1700-0304-8/8633 на заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повідомлено, що позивачем не виконані умови зниження пенсійного віку, передбачені статтею 55 вказаного Закону, оскільки період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить лише 1 рік 6 місяців 17 днів. Крім того, як вважає відповідач, ОСОБА_1 в період з 22.05.1986 по 26.05.1987, з 24.02.1988 по 31.08.1988, з 08.12.1988 по 13.02.1989, з 17.05.1989 по 20.09.1989, з 02.10.1989 по 02.10.1991 працював в населених пунктах, які не відносяться до зони радіологічного забруднення (а.с.33-34).

Не погоджуючись з такою відмовою органу Пенсійного фонду, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до абз. 4 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

В примітці до п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).

Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна робота у зазначеній зоні дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 3 повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.

Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії не може перевищувати 5 років.

Оцінюючи обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності у нього права на призначення пенсії суд враховує, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії від 16.02.2021 позивач додав: довідки про періоди реєстрації в м. Кузнецовську (м. Вараш) від 20.01.2021 №360*04, №361*04, №362*04, №363*04; копії посвідчень Серія НОМЕР_1 , видане 27.12.1995 Рівненською обласною державною адміністрацією; Серія НОМЕР_2 , видане 25.02.2021 Рівненською обласною державною адміністрацією повторно замість втраченого.

Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (ч.3 ст.65 Закону №796-XII).

Копіями посвідчень Серія В-1 №019539, видане 27.12.1995 Рівненською обласною державною адміністрацією; Серія НОМЕР_2 , видане 25.02.2021 Рівненською обласною державною адміністрацією повторно замість втраченого, підтверджується, що ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю. Пред`явник має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с.31).

За змістом позовної заяви ОСОБА_1 вважає, що наявність у нього статусу громадянина, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 є підтвердженням того, що станом на 1 січня 1993 року він проживав на радіоактивно забрудненій території, яка належать до зони посиленого радіоекологічного контролю. Таким чином, вважає, що в нього є право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.

Згідно з п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (яка була чинною на момент видачі позивачу посвідчення Серія НОМЕР_1 ) (далі Порядок №501) передбачено, що особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до п.2 Порядку №501, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Зазначене кореспондується зі змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ, згідно з якою посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №501 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

При цьому, суд не приймає до уваги доводів відповідача про те, що користуючись посвідченням потерпілої особи внаслідок аварії на ЧАЕС позивач не має права на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до ст.55 Закону №796-XII, оскільки єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, надаючи особі посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи держава визнає за особою право на пільги, встановленні чинним законодавством для власників такого посвідчення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) Серія НОМЕР_1 , виданого 27.12.1995 Рівненською обласною державною адміністрацією; Серія НОМЕР_2 , виданого 25.02.2021 Рівненською обласною державною адміністрацією повторно замість втраченого, підтверджує той факт, що ОСОБА_1 з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року постійно проживав у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, що дає йому право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.

За змістом частин третьої та четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Довідками Виконавчого комітету Вараської міської ради підтверджується факт реєстрації позивача у м. Вараш, зокрема:

з 28.05.1987 по 11.08.1987 (довідка №363*04 від 20.01.2021) (а.с.17);

з 18.08.1987 по 13.05.1997 (довідка №362*04 від 20.01.2021) (а.с.18);

з 20.02.1998 по 17.01.2013 (довідка №361*04 від 20.01.2021) (а.с.18);

з 18.01.2013 по 20.01.2021 (довідка №360*04 від 20.01.2021) (а.с.17).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, м. Кузнецовськ (м. Вараш) Рівненської області відноситься до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю.

Таким чином, наданими позивачем довідками органу місцевого самоврядування підтверджується його факт проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 – 5 років 6 місяців 28 днів, а станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком – понад 32 роки.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на записи трудової книжки позивача, як на підтвердження факту проживання ОСОБА_1 поза межами зони посиленого радіологічного контролю у період з 22.05.1986 по 26.05.1987, з 24.02.1988 по 31.08.1988, з 08.12.1988 по 13.02.1989, з 17.05.1989 по 20.09.1989, з 02.10.1989 по 02.10.1991, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відтак, трудова книжка не відноситься до документів, які можуть підтверджувати період проживання потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи в зоні посиленого радіологічного контролю.

Окрім цього, надання інших документів, які би підтверджували період проживання особи в зоні посиленого радіологічного контролю, окрім як довідки органу місцевого самоврядування, законодавством не передбачено.

Факт проживання особи на території зони посиленого радіологічного контролю засвідчує виключно довідка органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18), від 10.04.2019 у справі №162/760/17 (№14-550цс18) та постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №381/3359/17 (№61-16015св18).

Таким чином, суд вважає, що дані трудової книжки не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю, що підтверджено відповідними довідками органу місцевого самоврядування та посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4).

Враховуючи наявність у позивача посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи та довідок органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт проживання позивача у періоди з 28.05.1987 по 11.08.1987, з 18.08.1987 по 13.05.1997, з 20.02.1998 по 17.01.2013, з 18.01.2013 по 20.01.2021 на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4) (станом на 01.01.1993 – 5 років 6 місяців 28 днів, а станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком – понад 32 роки), суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ (1 рік за повних 3 роки проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, але не більше 5 років).

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.05.2019 у справі №357/9973/16-а (№К/9901/18208/18).

Згідно з частинами 1 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV).

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку 16.02.2021 – в межах трьохмісячного строку з дня набуття права на призначення пенсії, а відтак, має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років – з 22 листопада 2021 року.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.

Разом з тим, суд вважає безпідставними твердження позивача про протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у не призначенні йому пенсії за віком, позаяк спір у даній справі виник у зв`язку з протиправною відмовою відповідача у призначенні пенсії зі зменшення пенсійного віку, обґрунтування якої викладені у листі Пенсійного органу.

Відтак, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача у даній справі, який унеможливить повторне звернення позивача до суду із позовною заявою, є визнання протиправними дій відповідача, які виразились у відмову позивачу у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням встановленого законом пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Суд вважає, що порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 із 22 листопада 2020 року пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше 4 років.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.22) відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, буд. 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладену у листі від 01.03.2021 №1700-0304-8/8633, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити починаючи із 22 листопада 2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше 4 років.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, буд. 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім грн.) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Повний текст рішення складений 16 грудня 2021 року

Суддя Д.П. Зозуля