Рішення № 101982559, 03.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/12061/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови. Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, а саме просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 6 квітня 2021 року №UA110380/2021/000009/1.

- визнати протиправним і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації від 6 квітня 2021 року №UA110380/2021/00043 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 06.04.2021 року № UA110380/2021/000009/1 ґрунтується на: недоведеності неповноти, неточності чи недостатності наданих Позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості шин за обраним основним методом, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною Договору, а також об`єктивній можливості застосування першого методу не спростовані відповідачем; недоведеності наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МКУ обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МКУ, для відмови у митному оформленні товару за першим методом; на неправомірному застосуванні положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МКУ, тобто – на неправомірному використанні другорядного методу визначення митної вартості шин при недоведеності неможливості визначення їх митної вартості за основним.

При цьому подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про шини та їх ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення Позивачем; в той же час відповідачем не спростовано визначену позивачем вартість шин, а саме по собі припущення відповідача про відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості шин, заявленої позивачем, або підставою для незастосування обраного позивачем методу її визначення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04.11.2021 судом одержано відзив контролюючого органу на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України в зв`язку з тим, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було встановлено, що до митного оформлення не надано страховий поліс, а також відсутні документи щодо експедиційного обслуговування до кордону України. Також митним органом встановлено, що відповідно до додатку № 2 від 28.12.2020 вартість однієї шини складає 33,00 R51 на умовах склад заводу США/Іспанія з 1 лютого по 31 липня 2021 року складає 13448 євро, що суперечить інформації зазначеній в листі № 15122020FE.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ «Єристівський ГЗК» є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності та перебуває на обліку митних органів (обліковий номер UA10035713283).

Підприємство здійснює діяльність з видобутку залізної руди відкритим способом на Єристівському родовищі залізистих кварцитів. Перевезення гірничої маси в кар`єрі підприємства здійснюється за допомогою великогабаритних автосамоскидів (САТ 777, САТ 785, САТ 789, САТ 793). Автосамоскиди працюють практично цілодобово (постійно задіяні в роботі близько 15 одиниць автосамоскидів). Автосамоскиди працюють в досить складних умовах (великі навантаження, гострі скальні породи), що значно скорочує строк експлуатації шин (кожна шина експлуатується менше року), тому підприємство має необхідність в постійному поповненні шин.

ТОВ «Єристівський ГЗК» відповідно до зовнішньоекономічних контрактів здійснює імпорт великогабаритних пневматичних безкамерних шин, призначених для кар`єрних самоскидів.

01 грудня 2018 року ТОВ “Єристівський ГЗК” (Покупець) укладено із компанією “Транзитайр Б.В.” (Продавець) довгостроковий договір поставки шин № FYM-TSTH-19-23 (далі – Договір), предметом якого є придбання Покупцем у Продавця великогабаритних шин в обсязі згідно з додатком 1. За умовами Договору Покупець зобов`язаний придбати, а Продавець повинен здійснити поставку протягом кожного року, з дати вступу у силу до 31 грудня 2023 року, визначену у Додатку 1 кількість шин з розміром ободу (Товар) відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння МОВ, підписаного між Продавцем і Покупцем 1 грудня 2018 року (п. а ст. 3). За змістом статті 4 Договору початкові ціни для кожного із Товарів наведені у Додатку 2 згідно МОВ. Ціни підлягають перегляду згідно МОВ шляхом підписання додаткової угоди до Договору кожні січень і липень в період дії Договору, крім січня першого року довгострокового договору поставки шин. Згідно з п. а статті 5 Договору Продавець доставить усі шини на базисі CIP-Рига (Інкотермс 2010) за цінами, визначеними у відповідності до статті 4 до пункту доставки, який щорічно підлягає підтвердженню Покупцем. Пунктами а, b статті 6 Договору передбачено, що на весь товар, що відвантажується Покупцю, будуть виставлятися рахунки на оплату у євро. Оплата здійснюється банківським переказом наступним чином: 100 % вартості партії Товару сплачується не пізніше 10 числа місяця, наступного за моментом спливу 30 днів з дня виставлення рахунку. Рахунок виставляється не раніше дати відвантаження.

Додатковою угодою до Договору № 2 від 01 грудня 2018 року сторонами погоджено ціни, дійсні з 1 серпня 2020 року до 31 січня 2021 року, зокрема, на а/шини “Michelin” 33.00 R 51 XDR3 B4 E4R TL – 13 319 євро, вартість фрахту CIP Рига - 200 євро, страховка CIP Рига - 5 євро.

05.04.2020 ТОВ “Єристівський ГЗК” подано електронну митну декларацію “ІМ 40 ДЕ” № UA110380/2021/000622 з метою митного оформлення поставки товару: шини гумові нові, для використання на будівельних або промислових вантажно-розвантажувальних транспортних засобах і машинах: а/шини “Michelin” 33.00 R 51 XDR3 B4 E4R TL – 12 шт. (пневматичні, безкамерні, радіальні, спеціальні, крупногабаритні, позашляхові, малюнок протектору не типу “ялинка”) на загальну суму 5550368,78 грн.

До митної декларації додано, зокрема, такі документи: договір поставки шин № FYM-TSTH-19-23 від 01 грудня 2018 року із Меморандумом про взаєморозуміння та додатковими угодами, в тому числі додатковою угодою № 2, пакувальний лист № 565118/1 та /2 від 03 лютого 2021 року, рахунки-фактури (інвойси) № 12529483 та № 12529484 від 3 лютого 2021 року та № 01 від 21.03.2021, коносамент № HLCUBSC210218592 від 14 лютого 2021 року, накладну УМВС № 12006216 від 25 березня 2021 року, сертифікат якості б/н від 3 лютого 2021 року та сертифікат про походження товару № 2021_02_03_7476559 від 03 лютого 2021 року, банківські платіжні документи № TF0939D950210310, № TF0939DА50210310 від 10 березня 2021 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг BANМ0000062 від 26 березня 2021 року, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно - експедиційних послуг № 1960 від 26 березня 2021 року; довідку на транспортні витрати № 26 від 26 березня 2021 року, свідоцтво про страхування б/н від 17 грудня 2020 року, договір про перевезення № 391/50110 від 15 грудня 2020 року, інші некласифіковані документи.

05.04.2021 митним органом надіслано повідомлення декларанту, в якому зазначено, що відповідно до п. 5 зовнішньоекономічного контракту FYM-TSTH-19-23 від 01 грудня 2018 року продавець поставить усі шини на базисі CIP-Рига (Інкотермс 2010), також відповідно до даного договору здійснювалося страхування вантажу та відповідно до даного договору повинен бути страховий поліс. До митного оформлення страховий поліс не надано. Замість нього надано свідоцтво про страхування від 17.12.2020 строком дії до 31.12.2021, в якому відсутні ознаки ідентифікації з поставкою оцінюваного товару. Враховуючи зазначене, інформація щодо рівня цін на комерційних умовах поставки CIP-Рига не підтверджена документально. Відповідно до договору № 391/50110 надавалися транспортно-експедиційні послуги, але відсутні документи про підтвердження експедиційних послуг до кордону України. Виходячи з цього, не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Враховуючи викладене, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення /а.с. 42-44/.

06.04.2021 ТОВ“Єристівський ГЗК” на повідомлення митного органу надало Лист № 15122020FE від 15.12.2020 /а.с. 45/.

06.04.2021 Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110380/2020/000011/1, згідно з яким розрахована декларантом митна вартість товару скоригована на 179690,28 грн. У графі 33 рішення “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” зазначено, що у зв`язку з технічними причинами відомості графи 33 будуть направлені додатковим повідомленням.

У повідомленні декларанту від 06.04.2021, яким направлено текст графи 33 рішення про коригування митної вартості товару, зазначено, зокрема, що відповідно до п. 5 контракту FYM-TSTH-19-23 від 01 грудня 2018 року продавець поставить усі шини на базисі CIP-Рига (Інкотермс 2010), також відповідно до даного договору здійснювалося страхування вантажу та відповідно до даного договору повинен бути страховий поліс. При проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було встановлено, що до митного оформлення не надано страховий поліс, а також відсутні документи щодо експедиційного обслуговування до кордону України. Також митним органом встановлено, що відповідно до додатку № 2 від 28.12.2020 вартість однієї шини R51 на умовах склад заводу США/Іспанія з 1 лютого по 31 липня 2021 року складає 13448 євро, що суперечить інформації зазначеній в листі № 15122020FE. За відсутності документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до пункту 2 статті 58 МКУ, пункту 6 статті 54 МКУ. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів з дотриманням положень статті 59 МКУ. Визначена митна вартість ґрунтується на співставлених обсягах та комерційних рівнях ідентичного товару, оформленого за непрямим контрактом по раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 17.03.2021 № UA110070/2021/002579 – 14974,19 євро за штуку.

Також Дніпровською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110380/2021/00043, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA110380/2021/000622 від 19 жовтня 2020 року з причин порушення вимог статей 52, 58, 64 МКУ в частині заявлення митної вартості товару. Роз`яснено, що митне оформлення можливе за умови подання нової митної декларації з урахуванням прийнятого рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі МК України/.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин другої - третьої, шостої - сьомої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічні правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17.

Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами першою третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина третя статті 57 МК України/.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини дев`ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Надаючи оцінку доводам митного органу, покладеним в основу спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом «а» статті 5 довгострокового договору поставки шин № FYM-TSTH-19-23 від 01 грудня 2018 року, укладеного позивачем (Покупець) із компанією “Транзитайр Б.В.” (Продавець), продавець доставить усі шини на базисі CIP-Рига (Інкотермс 2010) за цінами, визначеними у відповідності до статті 4 до пункту доставки, який щорічно підлягає підтвердженню Покупцем. Датою поставки і датою переходу права власності на товар є дата штампу станції вантажоотримувача на вантажних документах.

За змістом статті 4 Договору початкові ціни для кожного із Товарів наведені у Додатку 2 згідно МОВ. Ціни підлягають перегляду згідно МОВ шляхом підписання додаткової угоди до Договору кожні січень і липень в період дії Договору, крім січня першого року довгострокового договору поставки шин.

Додатковою угодою до Договору № 2 від 01 грудня 2018 року сторонами погоджено ціни, дійсні з 1 серпня 2020 року до 31 січня 2021 року, зокрема, на а/шини “Michelin” 33.00 R 51 XDR3 MB4 E4R TL – 13319 євро, вартість фрахту CIP Рига - 80 євро, страховка CIP Рига - 5 євро /а.с. 130-131/.

Згідно з Правилами використання внутрішніх та міжнародних торговельних термінів Інкотермс-2010 CIP (англ. Carriage and Insurance Paid To) (…named place of destination), або Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (…назва місця призначення) — означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов`язок щодо забезпечення страхування від ризиків втрати і ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування і оплачує страхові внески. Покупець повинний брати до уваги, що відповідно до умов терміну CIP від продавця потрібно забезпечення страхування з мінімальним покриттям. Тривалість страхового покриття повинна відповідати положенням щодо прийняття постачання Покупцем та переходу до Покупця відповідних ризиків втрати чи ушкодження товару з моменту його постачання.

Аналіз наведених положень Правил Інкотермс - 2010 дає підстави для висновку, що за умовами поставки CIP на Продавця покладається обов`язок щодо страхування товару до моменту, коли він буде поставлений Покупцю у визначене місце.

Відтак, передбачені статтею 5 Договору № FYM-TSTH-19-23 умови поставки CIP – Рига свідчили про обов`язок Продавця здійснити страхування товару до моменту переходу права власності на нього Покупцеві у м. Ризі. Додатковою угодою до Договору № 2 від 01 грудня 2018 року сторонами погоджено, що до ціни, дійсної з 1 серпня 2020 року до 31 січня 2021 року, зокрема, на а/шини “Michelin” 33.00 R 51 XDR3 MB4 E4R TL включається власне вартість товару - 13319 євро, вартість фрахту CIP Рига - 200 євро, страховка CIP Рига - 5 євро.

Пунктом а) статті 5 Договору № FYM-TSTH-19-23 від 01 грудня 2018 сторони визначили, що протягом 5 робочих днів після відвантаження кожної партії Товару Продавець направляє Покупцю за допомогою електронної пошти (копії) та кур`єрською службою комплект документів, зокрема, річний страховий поліс на загальну суму Товару, виписаний на суму 110 % від вартості відвантаженого товару.

Позивачем до митного оформлення товару за МД № UA110380/2020/001740 надано, зокрема, свідоцтво про страхування від 17.12.2020 згідно якого страхова вартість складає CIP + 10 %, тобто дані страхового свідоцтва повністю відповідають умовам договору /а.с. 38-39/.

Таким чином, умови страхування, страхова вартість, вантажі, що покриваються страховкою, визначені у страховому свідоцтві узгоджувалися із умовами Договору № FYM-TSTH-19-23 від 01 грудня 2018 року та Додатковою угодою до Договору № 2, а також давали можливість віднести зазначений страховий поліс до документів щодо поставки товару за МД № UA110380/2020/001740.

Крім того, вартість страхування товару на умовах CIP- Рига входила до ціни товару, що підлягала сплаті позивачем, про що свідчить додаткова угода № 2 до Договору, рахунок-фактура (інвойс) № 12529484 від 03.02.2021. За такої обставини витрати на страхування у розумінні частини десятої статті 58 МКУ не належали до складових митної вартості, що додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

За приписами частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи те, що страхові витрати за поставкою товару не належали до складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, натомість включені до ціни товару та при цьому використані декларантом позивача відомості щодо ціни товару за договором підтверджені документально та піддавалися обчисленню, суд вважає посилання Дніпровської митниці на неможливість перевірити дійсні витрати на страхування ввезеного вантажу як на підставу для незастосування основного методу визначення митної вартості товару необґрунтованим.

Стосовно твердження митного органу про відсутність документів про підтвердження експедиційних послуг до кордону України суд виходить з такого.

ТОВ “Єристівський ГЗК” до митного оформлення товару для підтвердження витрат на транспортування товару, включених до митної вартості товару, подано договір № 391/50110 від 15 грудня 2020 року на транспортно-експедиційне обслуговування, заявку-додаток № 1 до вказаного договору, довідку про транспортні витрати № 26 від 26.03.2021, рахунок-фактуру (інвойс) від 26.03. 2021.

За умовами договору № 391/50110 на транспортно-експедиційне обслуговування, укладеного позивачем (Клієнт) із ТОВ “ЕС СІ ЕЙЧ” (Експедитор) 15 грудня 2020 року, експедитор зобов`язується за дорученням і за рахунок Клієнта організувати виконання визначених цим Договором робіт (послуг), пов`язаних з перевезенням вантажів, у відповідності до умов даного Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти і оплатити результати робіт (послуг) /пункт 1.1./. Перелік виконуваних робіт (послуг) вказується у Заявці-Додатку до даного Договору, яка є його невід`ємною частиною /пункт 1.2./ /а.с. 69-78/.

Згідно з пунктом 1 заявки-додатку № 1 до договору вартість послуг Експедитора визначено за ставкою 3775 Євро з урахуванням ПДВ за 1 залізничний вагон, власності МПС (12 шин в одному напіввагоні) за умов поставки CIP – Рига Латвія, Baltic Container Terminal – з.ст. Золотнішино, Україна, вантаж - шини марки Michelin -33.00 R51 – 156 шт.

Вказана ставка включає: доставку контейнерів для перевантаження з терміналу ВСТ; митний дозвіл для доставки контейнерів для перевантаження; механізоване перевантаження; необхідний технологічний простій п/с на терміналі перевантаження (не з вини Клієнта); кріплення вантажу у напіввагоні згідно ТУ (при використанні сепараційного матеріалу без додаткової вимоги фумігації); подача – прибирання рухомого складу на і з терміналу перевантаження відповідно; оформлення СМГС; оплата залізничного тарифу на ділянці ст. Рига – Краста – Золотнішино; експедиційні послуги.

Цією ж заявкою – додатком № 19 обумовлено, що у разі подання у процесі оформлення вантажу вимоги контролюючими органами п. Рига обов`язкового використання фумігованого кріплення з проведенням додаткових пов`язаних з цим заходів, вартість використання фумігованого кріплення складе 200 євро за один напіввагон до узгодженої ставки у цій Заявці, що підлягає сплаті згідно рахунку Експедитора. У разі відсутності напіввагонів власності МПС у порту Рига на дати відвантаження вантажу з порту (протягом не більше 3 календарних днів з дати вивантаження контейнера на термінал ВСТ порту Рига) і за додатковим погодженням замовника, виділення напіввагонів із штрафного фонду ЛДЗ зі спеціальною подачею напіввагонів у порт Рига складає 200 євро за напіввагон.

Довідкою про транспортні витрати, виданою ТОВ “Ес Сі Ейч” 26.03.2021 підтверджено, що вартість доставки вантажу згідно з Договором № 391/50110 від 15.12. 2020 року (до заявки – додатку № 19) вантаж “шини” у вагоні 65773038 відповідно до залізничної накладної № 12006216 за маршрутом м. Рига, Латвія – ст. Золотнішино, Україна, складає 137 915,70 грн, з них: транспортні витрати з подання порожніх вагонів у порт Рига на заявлену дату – 6587,78 грн без ПДВ, транспортні витрати за межами України щодо фумігованого кріплення вагонів у порту Рига – 6587,78 грн без ПДВ, CIP – Рига Латвія – пп. Бережесть – 98286,71 грн, по території України (пп. Бережесть – ст. Золотнішино, Україна) – 24219,23 грн, ПДВ – 0 %; послуги експедитора на території України – 2234,20грн, в т.ч. ПДВ – 372,37 грн.

З урахуванням викладеного, позивачем у відповідності до пункту 5 частини десятої статті 58 МКУ включено до митної вартості товару транспортні витрати до місця ввезення на митну територію України в сумі 98286,71 грн.

Зазначена сума вартості транспортних витрат у повній мірі відповідала умовам Заявки-додатку № 1 до договору № 391/50110, в тому числі в еквіваленті євро.

Довід митного органу про відсутність документів про підтвердження експедиційних послуг до кордону України суд вважає необґрунтованим, оскільки довідкою про транспортні витрати підтверджено, що послуги CIP – Рига Латвія – пп. Бережесть склали 98 286,71 грн, при цьому за умовами заявки-додатку № 1 до договору № 391/50110 ставка за транспортно-експедиційні послуги включала, зокрема, і експедиційні послуги. Отже, витрати на перевезення товару з м. Риги до пропускного пункту Бережесть включали і вартість експедиційних послуг.

Посилання відповідача на те, що у довідці виокремлено вартість послуг експедитора на території України та не зазначено вартість таких послуг до кордону України, суд оцінює критично, оскільки чинним законодавством України не встановлено форми або вимог до складання відповідної довідки, зазначення у довідці про транспортні витрати вартості послуг з перевезення товару і послуг експедитора на території України мало на меті виокремлення вартості транспортно-експедиційних витрат на території України, які не підлягають включенню до митної вартості імпортованого товару.

Отже, подані позивачем документи щодо транспортних витрат до кордону України містили необхідні відомості на підтвердження такої складової митної вартості як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, з урахуванням експедиційних послуг, відтак доводи митного органу про відсутність документів про підтвердження експедиційних послуг до кордону України, є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно з МД № UA110380/2021/000622, не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, тому у митного органу були відсутні підстави, передбачені частиною статті 53 МКУ, для надсилання вимоги декларанту щодо подання додаткових документів.

Посилання відповідача на те, що задекларована вартість товару суперечить інформації, зазначеній в листі № 15122020FE не спростовує вищенаведених висновків суду.

Таким чином, суд вважає, що у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, а відтак і підстави для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за основним методом - ціною договору та коригування митної вартості за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, із використанням інформації щодо ціни ідентичного товару, оформленого за МД № UA110380/2021/00062.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 06.04.2021 № UA110380/2021/000009/1 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині – задоволенню.

Враховуючи те, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110380/2021/00043, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA110380/2021/00062 прийнято з причин порушення вимог статей 52, 58, 64 МКУ в частині заявлення митної вартості товару, тобто з тих же підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині – задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 4540,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 6570 від 23 вересня 2021 року.

З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4540,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, буд. 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, ідентифікаційний код 35713283) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, ідентифікаційний код 43350935) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 6 квітня 2021 року №UA110380/2021/000009/1.

Визнати протиправним і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації від 6 квітня 2021 року №UA110380/2021/00043.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, ідентифікаційний код 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, буд. 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, ідентифікаційний код 35713283) витрати зі сплати судового збору у сумі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко