Рішення № 101982317, 15.11.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/659/2021 Справа № 641/9652/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Маньковської О.О., за участю секретаря судового засідання – Андросової П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – адвокат Камбулатов І.П. звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. від 13.02.2020 року про стягнення з громадянина України ОСОБА_1 за кредитним договором № 621019225 від 16.05.2012 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 1 від 21.06.2016 року, є ТОВ «Кредитні Ініціативи», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прави та Вимоги за кредитними договорами 2019-1К1/ВЕСТА від 26.12.2018 року є ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав та вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 від 16.01.2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал» на загальну суму 75 541,72 грн., таким, що не підлягає виконанню. Крім того, представник позивача звернувся із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6900,00 коп. та судового збору у розмірі 840,80 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що 23.03.2020 року приватним нотаріусом Харківської області Кудряшовим Д.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д. І. від 13.02.2020 року № 347 про стягнення з позивача за кредитним договором № 621019225 від 16.05.2012 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором 1 від 21 червня 2016 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 2019-1К1/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 16-01/19/1 від 16.01.2019 є ТОВ «Вердикт Капітал». Відповідно до вищезазначеного виконавчого напису - стягнення заборгованості проводилось за період з 16.01.2019 року по 14.01.2020 року, загальна сума заборгованості становить 74 891,72 грн. в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 36 263,88 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 21 110,81 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями - 17 517,03 грн.; та за вчинення виконавчого напису - 650 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 75 541,72 грн. Позивач вважає, виконавчий напис вчинений з порушеннями вимог чинного законодавства, зокрема, нотаріусом неналежним чином перевірено надані документи для винесення виконавчого напису, не перевірено безспірність боргу, крім того, позивач вказав, що нотаріусом порушений строк видачі виконавчого напису, який може бути виданий в разі, коли з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти вимог позивача, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, вказав, що при здійсненні виконавчого напису, нотаріус керувався діючим законодавством, зокрема, ЗУ «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Вказав, що для вчинення виконавчого напису відповідачем нотаріусу були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Тож, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем: за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Вказав, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти відзиву, вважаючи заперечення безпідставними та помилковими. При цьому зазначив, що відповідач робить хибний висновок про те, що заборгованість ОСОБА_1 , за якою вчинений оспорюваний виконавчий напис нотаріуса є безспірною, оскільки нотаріусу були надані необхідні документи, крім того, як зазначає відповідач у відзиві, позивачем не було в позовній заяві зазначено жодної обставини , яка б свідчила про безспірність. При тому, представник позивача зазначає, що 16.05.2012 року позивач писав заяву- анкету про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Прибуткова картка з кредитом») із встановленням ліміту відновлюваної кредитної лінії у 500,00 грн. При цьому, умовами вищезазначеної публічної пропозиції встановлено, що «сторони також погоджуються, що сума кредиту, що може бути доступна клієнту, в будь- якому випадку не може перевищувати ліміт відновлювальної кредитної лінії, який становить 10 000 грн. Крім того, як випливає зі змісту оскаржуваного виконавчого запису, до суми заборгованості відповідачем включено пеню й штрафи, що свідчить про подвійне притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме порушення; виконавчий напис вчинено на підставі документів, які беззаперечно не підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості у сумі 74 891,72 грн. Представник позивача заперечував проти відзиву в частині відсутності безспірності боргу. При цьому погодився з позицією відповідача, що нотаріус мав перевірити безспірність боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання, чого в даному випадку зроблено нотаріусом не було. Також вказав, що відповідач у відзиві посилається на необхідність надання оригіналу нотаріально посвідченого договору нотаріусу, проте, представник позивача зазначив, що жодного нотаріального договору укладено не було позивачем із відповідачем щодо вищевказаного боргу. Крім того, оспорюваний виконавчий напис здійснений на підставі заяви-анкети про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Прибуткова картка з кредитом») від 16.05.2012 року та Додатку до публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування "Прибуткова картка з кредитом») від 16.05.2012 року, з яких не вбачається, що вони будь-яким чином стосуються саме кредитного договору № 621019225 від 16.05.2012 року, за борговими зобов`язаннями якого здійснений виконавчий напис. Крім того, виконавчий напис вчинений поза межами строку вчинення виконавчого напису. При цьому зазначив, що право вимоги за вищезазначеним кредитним договором №621019225 від 16.05.2012 року виникло не пізніше 31.08.2012 року (дата прострочення зобов`язання боржником).

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.09.2021 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про місце, дату і час слухання справи повідомлені своєчасно і належним чином, від представника позивача - адвоката Камбулатова І.П. до суду надійшла заява, в якій він просить позов задовольнити, розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал», про місце дату і час слухання справи повідомлений своєчасно і належним чином, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, до суду подав відзив на позовну заяву.

Третя особа - приватний нотаріус Богомолова Д.І в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, надала суду копії документів, на підставі яких вчинений виконавчий напис.

Третя особа - приватний виконавець Кудряшов Д. В. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правові відносини.

Так, 16.05.2012 року ОСОБА_1 звернувся із анкетою –заявою про Акцепт Публічної пропозиції до ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з видачею та обслуговуванням «Прибуткової картки з кредитом» (а.с. 14).

Згідно Додатку до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Прибуткова картка з кредитом») від 16.05.2012 року – ПАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 (далі - Клієнт), які є Сторонами Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, уклали шляхом акцептування Клієнтом Публічної пропозиції Банку про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Договір) й погодили: Банк відкрив рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку Visa Electron строком на 2 роки з моменту її випуску. Згідно п. 2.1 Ліміт відновлювальної кредитної лінії становить 10 000 грн. П. 2.1.1 Сума кредиту, що є доступною Клієнту на момент видачі картки та підписання Додатку з встановленого Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та вказаного в Додатку ліміту відновлювальної кредитної лінії складає 500,00 грн. При цьому, Сторони погодили, що сума Кредиту, що може бути доступна Клієнту в будь-який час протягом строку дії кредитної лінії та відрізняється від суми, що вказана в цьому пункті, повідомляється Банком Клієнту у порядку та спосіб визначений умовами Договору. Сторони також погодили, що сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-якому випадку не може перевищувати ліміт відновлювальної кредитної лінії, який становить 10 000 грн. (а.с. 15)

Крім того, судом досліджені документи, витребувані за клопотанням представника позивача у нотаріуса, на підставі яких вчинений виконавчий напис.

Так, правонаступником ПАТ «Альфа-Банк», згідно наданих до суду нотаріусом договорів факторингу та договорів відступлення прав вимоги - є ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 6-10 з матеріалів витребуваних у нотаріса).

Судом досліджено виписку з особового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , згідно якої, сума заборгованості останнього перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 621019225 станом на 14.01.2020 року (включно) складає 74 891,72 грн., яка на 14.01.2020 року не погашена. Оплати за кредитним договором не поступали (а.с. 4 з матеріалів витребуваних у нотаріса).

На підставі заборгованості, яка виникла у ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал», на підставі поданої заяви представником стягувача та доданим ним документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. вчинений виконавчий напис 13.02.2020 року, згідно умов якого звернуто стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором 621019225 від 16.05.2012 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ТОВ «»Кредитні Ініціативи», в подальшому ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», в подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» (далі- стягувач). Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежа. Стягнення проводиться в період з 16.01.2019 року по 14.01.2020 року. Сума заборгованості складає 74891,72 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредит становить 36 263,88 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 21 110,81 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 17 517,03 грн., за вчинення виконавчого напису, нотаріусом стягнуто 650,00 грн., як підлягають стягненню з боржника. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню 75 541,72 грн. (а.с. 1-3 з матеріалів витребуваних у нотаріса).

На підставі виконавчого напису ПН КМНО Богомолової Д.І. № 347 від 13.02.2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. постановлено постанову про відкриття провадження ВП № 61632144 від 23.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за період з 16.01.2019 року по 14.01.2020 року в розмірі 74891,72 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 36 263,88 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 21 110,81 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 17 517,03 грн., за вчинення виконавчого напису, нотаріусом стягнуто 650,00 грн. Постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця у розмірі 7554,17 грн. (а.с. 12-13).

Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону) визначений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Так, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Кабінетом Міністрів України встановлюється Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили 22.02.2017 року, а тому п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І., стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених між позивачем та банком у простій письмовій формі.

З урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та у постанові від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Проте, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд зазначає, що виконавчий напис від 13.02.2020 року № 347 вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловой Д.І. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором № 621019225 від 16.05.2012 року загальною сумою 75 541,72 грн.

Як вбачається із наданих ПН КМНО Богомоловою Д.І. витребуваних судом документів - Кредитний договір, на який посилається у виконавчому написі від 13.02.2020 року № 347 ПН КМНО ОСОБА_2 - відсутній в матеріалах, наданих нотаріусом. Сума заборгованості, розрахована до стягнення, згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 – не відповідає номеру розрахункового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за наданим нотаріусом Додатком до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Прибуткова картка за кредитом»), який, в тому числі, слугував підставою вчинення виконавчого напису, в якому зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 . В документах, наданих нотаріусом, відсутні посилання на розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за розрахунковим рахунком № НОМЕР_1 . Таким чином, суду не надано примірник кредитного договору, який би був нотаріально посвідчений, що є порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, більш того, суду не наданий Кредитний договір № 621019225 від 16.05.2012 року, на який посилається у виконавчому написі від 13.02.2020 року № 347 ПН КМНО Богомолова Д.І., як на підставу видачі даного виконавчого напису.

Крім того, відповідачем та третьою особою не надано суду підтверджуючих даних, які б свідчили про факт, що виконавчий напис від 13.02.2020 року № 347 вчинено приватним нотаріусом за наявності документу, що підтверджує направлення банком ОСОБА_1 письмової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, а тому при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що заборгованість ОСОБА_1 перед банком є безспірною.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, враховуючи викладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, при розв`язанні позовної вимоги щодо стягнення витрат зі сплати юридичних послуг, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З договору від 20.05.2020 року та Додатку № 1 до цього Договору, укладеного між адвокатом Камбулатовим І.П., діючого на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 002262 від 29.08.2018 року та Киргизовим А.Л., вбачається, що останньому надано юридичні послуги, вартість яких, згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 10.03.2021 року складає 6900 грн., що підтверджується квитанцією про сплату.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом враховуються положення правового висновку, викладеного в Постанові Великої палати Верховного Суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Камбулатовим І.П. професійної правничої допомоги у цій справі, суд дійшов висновку, щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача в розмірі 6900 грн. 00 коп., оскільки їх розмір підтверджений належними та допустимими доказами, що є підставою для задоволення вимоги.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, сплачених позивачем при поданні позовної заяви, суд виходить з наступного.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір у розмірі 840,00 за подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, враховуючи, що судом позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.12,13,141,206,263-265,280 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 347, вчинений 13.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округуБогомоловою Дар`єю Ігорівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором № 621019225 від 16 травня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 на загальну суму у розмірі 75 541,72 (сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сорок одна) гривня 72 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал " на користь ОСОБА_1 понесені у справі судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 900 (шість тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал " на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 76, офіс 1.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Університетська, буд. 33, офіс 7.

Суддя: О. О. Маньковська