Рішення № 101981987, 09.12.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3641/21

провадження №2/619/1292/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Остропілець Є.Р.,

за участю секретаря судового засідання – Ковалевської Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 в інтересах якого діє мати ОСОБА_1 до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутової Тетяни Анатоліївни «Про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом»,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , малолітній ОСОБА_2 в інтересах якого діє мати ОСОБА_1 звернулися до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутової Т.А. про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу 1/2 нежитлової будівлі свинарника АДРЕСА_1 посвідченого 26.12.2012 року № 2822 приватним нотаріусом ДРНО Пугачовою І.В. та договору купівлі-продажу 1/2 нежитлової будівлі свинарника АДРЕСА_1 , від 27.12.2012 року № 2839 приватним нотаріусом ДРНО Пугачовою І.В. позивачу ОСОБА_3 на праві власності належить - нежитлова будівля свинарник.

В момент укладання даних договорів ОСОБА_1 знаходилась у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_4 .

Вищенаведені договори містять інформацію про надання згоди чоловіка позивна на придбання нежитлової будівлі. Таким чином купівля даного нежитлового приміщення була здійснена за сумісні кошти подружжя і є спільною сумісною власністю.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 .

09.07.2015 року позивач ОСОБА_1 та від імені малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась у встановлений законом строк до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутової Т.А. з приводу прийняття спадщини.

13.07.2021 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутовою Т.А. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріально дії. на підставі того, що померлий ОСОБА_4 за життя не виділив належну йому у праві спільної сумісної власності 1/2 частку нежитлової будівлі свинарника АДРЕСА_1 .

На підставі вищенаведеного позивачі не можуть реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 за законом, у зв`язку з чим змушені звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з`явилася, в поданій суду заяві позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити, справу розглянути за відсутності представника позивача та позивача, без фіксації технічними засобами.

Представник Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, відповідно до заяви просив розглядати справу за відсутності представника селищної ради за наявними в матеріалах справи доказами, не заперечував проти задоволення позову.

В судове засідання приватний нотаріус Арнаутова Т.А., не з`явилася, в наданій суду заяві просила справу розглядати за її відсутності.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе слухати справу без фіксування технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Судом було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу 1/2 нежитлової будівлі свинарника АДРЕСА_1 посвідченого 26.12.2012 року № 2822 приватним нотаріусом ДРНО Пугачовою І.В. та договору купівлі-продажу 1/2 нежитлової будівлі свинарника АДРЕСА_1 , від 27.12.2012 року № 2839 приватним нотаріусом ДРНО Пугачовою І.В. позивачу ОСОБА_3 на праві власності належить - нежитлова будівля свинарник.

В момент укладання даних договорів ОСОБА_1 знаходилась у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_4 .

Вищенаведені договори містять інформацію про надання згоди чоловіка позивна на придбання нежитлової будівлі. Таким чином купівля даного нежитлового приміщення була здійснена за сумісні кошти подружжя і є спільною сумісною власністю.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 .

09.07.2015 року позивач ОСОБА_1 та від імені малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась у встановлений законом строк до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутової Т.А. з приводу прийняття спадщини.

13.07.2021 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутовою Т.А. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріально дії. на підставі того, що померлий ОСОБА_4 за життя не виділив належну йому у праві спільної сумісної власності 1/2 частку нежитлової будівлі свинарника АДРЕСА_1 .

На підставі вищенаведеного позивачі не можуть реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 за законом, у зв`язку з чим змушені звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підставі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених сторонами обставин.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 77 ЦПК України) та допустимими (ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом за законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ким документа, який засвідчує його право власності.?

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без значення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати всю частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Згідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування», за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У різі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Розглядаючи спори, пов`язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК спільною сумісно власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договорам або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. №20 «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майка, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

В пункті 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що розглядаючи спори, пов`язані із спадкуванням частки май що у спільній сумісній власності, судам слід звертати увагу на те, що згідно із ст. 368 ЦК спільні власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договору або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 368, 372, 392, 1226, 1258, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 в інтересах якого діє мати ОСОБА_1 – задовольнити.

Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на нежитлову будівлю свинарник АДРЕСА_1 , за Договорами купівлі-продажу № 2822 від 26.12.2012 та №2839 від 27.12.2012 року приватним нотаріусом ДРНО Пугачовою І.В., становить 1/2.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частку свинарника АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є. Р. Остропілець