Вирок № 101980693, 17.12.2021, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/4444/21

1-кп/418/154/21

В И Р О К

іменем України

17.12.2021 року Міловський районний суд Луганської області

У складі: головуючого-судді Шовкуна В.О.

при секретарі Бутенко О.А.

з участю прокурора Дубовика О.В.,

адвоката Оробцова М.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

представник потерпілого Березкіної В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Горськ Кіровського району Ферганської області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, тимчасово не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Мілове Міловського району Луганської області, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Угоди про визнання винуватості досягнуті під час судового розгляду. До суду надійшов змінений обвинувальний акт з угодами про визнання винуватості.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України за таких підстав:

Так, досудовим слідством встановлено, що на початку вересня 2021 року, в денну пору доби, більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, знаходячись в смт. Мілове Старобільського району Луганської області, ОСОБА_1 зустрів свого знайомого «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження», де в подальшому вони разом пішли до старого кладовища, територія якого не огороджена, що розташоване між вулицями Вербна та Федотова в смт. Мілове для того, щоб розпивати там спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв, у ОСОБА_1 та особою «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння металевими предметами, а саме: металевими хрестами та огорожами, що знаходяться на могилах осіб, похованих на території кладовища.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам`яті покійних, знаходячись на території кладовища ОСОБА_1 , за попередньою змовою із особою «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження», застосувавши фізичну силу, незаконно заволоділи предметами, що знаходяться на вказаному кладовищі, а саме: металевими трубами з хрестами із надгробків могил та частинами металевої огорожі могил похованих осіб. Після чого, ОСОБА_1 , разом з особою «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» з викраденим покинули місце вчинення злочину та розпорядились ним на власний розсуд, а саме здали його на пункт прийому металобрухту, розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, із одного і того ж джерела, одним і тим же способом, діючи умисно, протиправно, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам`яті покійних, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із особою «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» в період час з початку вересня 2021 року по 09.09.2021 р., в денну пору доби, більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ще декілька разів приходили до старого кладовища, територія якого не огороджена, що розташоване між вулицями Вербна та Федотова в смт. Мілове. Шляхом вільного доступу ОСОБА_1 разом з особою «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» пройшли на територію кладовища та, застосовуючи фізичну силу, незаконно заволоділи предметами, що знаходяться на вказаному кладовищі, а саме: металевими трубами з хрестами із надгробків могил та частинами металевої огорожі могил. Після чого, ОСОБА_1 разом з особою «матеріали кримінального провадження стосовно якої, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» з викраденим покинули місце вчинення злочину та розпорядились ним на власний розсуд, а саме: здали його на пункт прийому металобрухту, розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, вчинив незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України.

Крім того, досудовим слідством встановлено, що 09.09.2021 року, у вечірній час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився за місцем мешкання особи «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» в смт. Мілове, Старобільського району Луганської області, де вони разом розпивали спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв, особа «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» запропонував ОСОБА_2 піти по вулицям смт. Мілове Старобільського району Луганської області для того, щоб назбирати металобрухту. На вищевказану пропозицію останній погодився. Після цього, ОСОБА_2 разом з особою «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» пішли в напрямку вулиць Вербна та Федотова, що в смт. Мілове, де розташоване старе кладовище. Підійшовши до старого кладовища, особа «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» запропонував ОСОБА_2 викрасти металеві предмети, що знаходяться на території кладовища, на що останній дав свою згоду.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам`яті покійних, знаходячись на території кладовища ОСОБА_2 за попередньою змовою із особою «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження», шляхом вільного доступу пройшли на територію кладовища та, застосовуючи фізичну силу, незаконно заволоділи предметами, що знаходяться на вказаному кладовищі, а саме металевими трубами із надгробків могил похованих осіб. Після чого, ОСОБА_2 разом з особою «матеріали кримінального провадження стосовно якого, ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року – виділено в окреме провадження» з викраденим покинули місце вчинення злочину та розпорядились ним на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, вчинив незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України.

08 грудня 2021 року між обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та прокурором Міловського відділу Старобільської окружної прокуратури Дубовиком О.В. було укладено угоди про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України.

Згідно угоди обвинувачений ОСОБА_1 , за участі адвоката Оробцова М.Ю. та прокурора Міловського відділу Старобільської окружної прокуратури Дубовика О.В. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 297 КК України, істотних для кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Згідно угоди обвинувачений ОСОБА_2 , за участі адвоката Оробцова М.Ю. та прокурора Міловського відділу Старобільської окружної прокуратури Дубовика О.В. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 297 КК України, істотних для кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

У судовому засіданні прокурор, адвокат та обвинувачені підтримали угоди про визнання винуватості та просили її затвердити.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Обвинувачені беззастережно визнали свою винуватість у зазначеному діянні.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст. 476 КПК України.

Також угодами визначено покарання, яке повинні понести обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України та обмеження волі строком на 4 роки, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України відповідно.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди..

Представником потерпілого надана письмова згода на укладення даних угод, яка була підтримана і у судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При цьому з`ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом.

Обвинуваченим роз`яснено наслідки невиконання угод, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

За таких підстав, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.

Судові витрати по справі відсутні.

Вирішити питання речових доказів по справі у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370-375, 394, 472, 474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 08 грудня 2021 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання, періодично з`являтися для реєстрації в ці органи.

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Угоду про визнання винуватості, укладену 08 грудня 2021 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання, періодично з`являтися для реєстрації в ці органи.

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі:

-металевий надгробок у вигляді металевої труби, із закріпленою з однієї сторони зіркою червоного кольору, один кут якої зігнутий; металева труба червоного кольору із закріпленою з однієї сторони металевою зіркою червоного кольору, кути якої зігнуті досередини; металевий хрест, який складається із закріплених металевих труб; металева труба з частиною металевої таблички; металева труба з однієї сторони якої відсутня металева зірка, але мається кріплення до неї; металева труба, у верхній частині якої мається закріплений металевий хрест зеленого кольору; металевий хрест, який складається із закріплених металевих труб; металева труба, у верхній частині якої мається закріплений металевий хрест; металева труба, у верхній частині якої закріплена металева труба, що зовні схожа на хрест; металева труба, у верхній частині якої мається кріплення для таблички надгробка, які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів відділення поліції № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області – звернути на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція протягом 30 днів до Луганського апеляційного суду, шляхом її направлення через Міловський районний суд Луганської області.

Суддя: В.О.Шовкун