Рішення № 101979833, 13.12.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9005/20

2/357/203/21

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі – Вангородській О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев,-

В С Т А Н О В И В :

10.09.2020 Білоцерківська окружна прокуратура звернулася до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області, обґрунтовуючи тим, що 06.08.2019 близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_1 у кварталі 78 виділ 1 Томилівського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» здійснив незаконну порубку двох дерев породи дуб діаметром пня 45 см та 66 см. внаслідок чого заподіяв шкоду в сумі 31711,54 грн.. Інженером охорони та захисту лісу ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 000033 від 06.08.2019 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000033 від 06.08.2019 щодо ОСОБА_1 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 65 КУпАП. Також, за результатами вивчення в ЄДРСР справ, розглянутих Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, починаючи з 06.08.2019, встановлено, що ОСОБА_1 з адміністративним позовом до суду про скасування вказаної постанови від 06.08.2019 про накладення адміністративного стягнення не звертався, та відповідна справа судом не розглядалась. У результаті вказаного порушення розмір шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев, складає 31711,54 грн. Вказана сума шкоди обчислена відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, якою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу та порушником в добровільному порядку не відшкодована. Таким чином, встановлено факт протиправної поведінки відповідача, його вини, шкоди, внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями та завданою шкодою. Оскільки дане порушення ОСОБА_1 вчинено в квадраті 78 (планшет № 5 додається) Томилівського лісництва, що знаходиться на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району, правонаступником якої є Білоцерківська міська рада, тому і одержувачем вищевказаної суми збитків буде спецфонд місцевого бюджету Білоцерківської міської ради. Враховуючи, що відповідачем до цього часу у добровільному порядку не сплачено збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної самовільної порубки дерев, Білоцерківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області на підставі ст. 23, 24, 56 Закону України «Про прокуратуру» звернулася до суду з даним позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Білоцерківської міської ради Київської області шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 31711,54 грн. на розрахунковий рахунок UA728999980334179848000010776, код доходу: 21110000 «Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва» та стягнути судовий збір на користь прокуратури.

29.09.2020 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.11.2020 судом постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.03.2021 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, в порядку ст. 55 ЦПК України залучено до участі у справі Білоцерківську міську раду, як правонаступника Шкарівської сільської ради.

26.05.2021 відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що інженер з охорони та захисту лісу ОСОБА_2 склав окремий документ у довільній формі та назвав його «Розрахунок шкоди, нанесеної державі внаслідок незаконної порубки в кв. 78 вид, 1 Томилівського лісництва». Дату складення даного розрахунку не зазначено. І саме на підставі відповідного акту перевірки та польової перелікової відомості незаконно знесених дерев проводиться відповідний розрахуноку відповідності до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням за пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 (додаток №1). Інженером з охорону та захисту лісу ОСОБА_2 не було складено ані відповідного акту перевірки, ані польової перелікової відомості незаконно знесених дерев. До того ж, встановлені ним суми заподіяної шкоди наведені без деталізації розрахунку, що не дає можливість встановити, звідки вийшли суми 40633,98 грн. та 18945,56 грн. Таким чином, інженером з охорону та захисту лісу ОСОБА_2 було необґрунтовано встановлено розмір заподіяної державі шкоди внаслідок незаконної порубки лісу, а розрахунок відповідної шкоди проведений не був, адже лише зазначені кінцеві суми без деталізації процесу їх отримання. Верховний Суд неодноразово зауважував, що шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства відшкодовується шляхом, перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 364/1080/16-ц, від 11.12.2019 року у справі № 717/1765/16). Прокурором у прохальній частині заяви про залучення правонаступника від 23.03.2021 зазначено рахунок UA728999980334179848000010776 із зазначенням коду доходу 21110000 «Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва». Це є незаконним з наступної підстави. На момент складення протоколу про адміністративне правопорушення № 000033 від 06.08.2019 правопорушення, яке ставиться відповідачу за провину, було скоєне в адміністративних межах Шкарівської сільської ради. Як вбачається з витягу ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.05.2020 Шкарівська сільська рада не припинила своє існування як юридична особа. З даних сайту Національного банку України вбачається, що зазначений прокурором у першій редакції його позовних вимог розрахунковий рахунокUA548999980334149848000010078 є валідним. Таким чином, зазначення прокурором в його заяві про залучення правонаступника рахунку НОМЕР_1 із зазначенням коду доходу 21110000 «Надходження коштів вії відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва» є незаконним. Окрім, зазначеного вище, правопорушення, а саме незаконну порубку дерев він не вчиняв, в момент складення протоколу та постанови - 06.08.2019 був на роботі та виконував покрівельні роботи в гаражному кооперативі «Альянс» в м. Біла Церква, вул. Таращанська, 199. Враховуючи викладене вище, позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю.

18.08.2021 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки прокурор дотримався порядку, згідно якого він набуває право на представництво в суді, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Представники Білоцерківської окружної прокуратури: Клочко Юлія Анатоліївна та ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач – ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що правопорушення він не вчиняв, дізнався з позовної заяви про протокол про адміністративне правопорушення. Він звертався 23.01.2021 до органів Національної поліції із заявою про встановлення осіб, якими було використано його особисті дані, але її не внесли до ЄДРДР, передали до дільничного. Постанову він не оскаржував, оскільки вони з адвокатом так вирішили. В постанові вказані його дані, які були у осіб з якими він укладав договір купівлі-продажу земельної ділянки. Також, в постанові він вказаний як безробітний, однак він є ФОП, вказано – неодружений, але він взагалі розлучений. ОСОБА_4 – використав його дані, адже він продавав йому земельну ділянку і мав копії його документів для оформлення договору. Йому повідомили, що ОСОБА_4 вкрав 2 дуба, а протокол склали на нього, так як він посадова особа. З 2018 року в с. Шкарівка він не бував.

Представник відповідача, адвокат Пишна Світлана Юріївна, в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог та зазначила, що відповідач правопорушення не вчиняв, інспектор з охорони лісу Хоменко Олексій акту перевірки, перелікової відомості знесених дерев не складав. Сума шкоди зазначена без деталізації її розрахунку. Також, вказана шкода відшкодовується на єдиний казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення. Оскільки правопорушення було скоєно на території Шкарівської сільської ради, прокурором було залучено правонаступника сільської ради – Білоцерківську міську раду, однак, рахунки сільської рази все ще є чинними.

Представник третьої особи Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство», адвокат Капустін Віталій Володимирович, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що вони є обґрунтованими та позивач мав можливість оскаржити постанову про накладення адміністративного стягнення №000033 від 06.08.2019, однак таких дій не вчинив.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

З протоколу про адміністративне правопорушення №000033 за ч. 1 ст.65 КУпАП, складеного інженером охорони та захисту лісу Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» Хоменко О.Ю. від 06.08.2019 (а.с. 20), вбачається, що ОСОБА_1 06.08.2019 року о 14 год. 00 хв. у кварталі 78 виділ 1 Томилівського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» здійснив незаконну порубку двох дерев породи дуб діаметром пня 45 см та 66 см та 06.08.2019 інженером охорони та захисту лісу Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» Хоменко О.Ю. за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення винесено постанову №№000033, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Постанову про накладення адміністративного стягнення №000033 від 06.08.2019 ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржував, постанова набрала законної сили 06.08.2019 та штраф в розмірі 510,00 грн. згідно вказаної постанови сплачено.

Згідно наданого розрахунку суми шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев лісосмуги, складеного інженером охорони та захисту лісу Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» Хоменко О.Ю., відповідачем завдано шкоду у розмірі 31711,54 грн. (10633,98+18945,56, плюс таксова вартість 2132) .

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч. 3 ст. 1 ЛК України).

Відповідно до ст. 65 Лісового Кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Згідно вимог статті 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Вирубка дерев без відповідних дозволів та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, негативно впливає на збереження природної різноманітності об`єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використанню природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об`єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу, регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров`я населення.

У відповідності до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ч. 1, 2 ст.105 Лісового кодексу України встановлено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Порушення лісового законодавства відповідно до статті 105 ЛК України тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Статтею 107 ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення).

Також, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Білоцерківською окружною прокуратурою доведено наявність шкоди, у вигляді незаконної порубки дерев, доведено протиправність поведінки заподіювача шкоди, та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача.

Відповідач, заперечуючи вчинення правопорушення зазначає, що незаконну порубку дерев він не вчиняв,адже,в момент складення протоколу та постанови - 06.08.2019, був на роботі та виконував покрівельні роботи в гаражному кооперативі «Альянс» в м. Біла Церква, вул. Таращанська, 199.

Однак, суд критично оцінює зазначене твердження відповідача, враховуючи наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 06 серпня 2019 року №000033 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, незаконну порубку двох дерев породи дуб. ОСОБА_1 поставив власний підпис і у протоколі про адміністративне правопорушення і у постанові про накладення адміністративного стягнення, в тексті яких вказано про вирубку саме двох дерев породи дуб, а також розмір майнової шкоди, завданої державі діями правопорушника. Вказана постанова про накладення адміністративного стягнення не була оскаржена відповідачем, а твердження відповідача, про те, що йому не було відомо про наслідки винесення цієї постанови щодо можливої цивільно-правової відповідальності є недоведеними, а належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, що він не підписував вказані документи до суду не надано та не було заявлено клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що Згобу знає з 2010 року, в нього він працював деякий час, 04.08.2019 він покликав ОСОБА_6 допомогти у накритті гаража, який знаходиться в гаражному кооперативі «Альянс» по вул. Таращанська. До гаража приїхали він, ОСОБА_7 та його помічник, працювали з 09:00 год. до 16 чи 17:00 год. ОСОБА_7 був постійно біля гаража, він нікуди не відлучався. Протягом тижня відбувався ремонт гаража, тобто з 04.08.2019 по 10.08.2019, покрівельні роботи робили у трьох.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що відповідача знає 5-7 років, разом займаються спортом. Із Згобою перебувають у дружніх та робочих відносинах. Він працює підсобником на будівництві та, запитавши про роботу у ОСОБА_6 , той взяв його до ОСОБА_5 на покрівельні роботи на гаражі, який знаходиться в гаражному кооперативі «Альянс» по АДРЕСА_1 , разом з відповідачем з 04.08.2019 по 09.08.2019. працювали зранку і до 16 чи 17:00 год.. Ніхто нікуди не відлучався протягом дня. Також, знайомий з ОСОБА_5 вже 2 роки.

Суд критично оцінює зазначені покази свідків, оскільки, ОСОБА_1 , крім показів свідків, будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б у своїй сукупності спростували наявність вини у завданні шкоди, до суду не надав, презумпцію вини не спростував, тому, суд приходить до висновку про наявність вини заподіювача шкоди, тобто відповідач здійснив незаконну порубку дерев, яка, в свою чергу, спричинила шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди.

Також, заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що інженер з охорони та захисту лісу ОСОБА_2 склав окремий документ у довільній формі та назвав його «Розрахунок шкоди, нанесеної державі внаслідок незаконної порубки в кв. 78 вид, 1 Томилівського лісництва». Дату складення даного розрахунку не зазначено, крім того, саме на підставі відповідного акту перевірки та польової перелікової відомості незаконно знесених дерев проводиться відповідний розрахуноку відповідності до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням за пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008. Однак, інженером з охорону та захисту лісу ОСОБА_2 не було складено ані відповідного акту перевірки, ані польової перелікової відомості незаконно знесених дерев. До того ж, встановлені ним суми заподіяної шкоди наведені без деталізації розрахунку, що не дає можливість встановити, звідки вийшли суми 10633,98 грн. та 18945,56 грн..

Однак, суд критично оцінює зазначені твердження, оскільки розрахунок суми спричиненої шкоди виконаний у відповідності до вимог Постанови КМУ №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням Додатку 1 до Постанови КМУ «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» та затвердженого Постановою КМУ Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Також, до протоколу були додані: польова перелікова відомість, матеріально-грошові оцінка та перевід пнів.

Відповідно до змісту Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до припинення ступеня росту (додаток № 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 за № 665) шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних Такс встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.

Крім того, провідний інженер з охорони та захисту лісу ОСОБА_2 , допитаний в судовому засіданні в якості свідока, пояснив, що 06.08.2019 йому зателефонували з лісгоспу та повідомили, що з ним бажає зустрітися особа, яка контролює обробку землі поряд із лісом, тому він виїхав на вказане місце де потрібно було перевірити територію. З`ясувавши, що за ровом підлеглі собори, яка з ним зустрічалася, його підлеглі зрубали дерева, він запропонував скласти протокол на ту особу, хто це зробила. Йому представили ОСОБА_9 , на котрого він склав протокол і виніс постанову. ОСОБА_1 з протоколом та постановою ознайомився і підписав їх. При складанні документів, був присутній і Згоба та Коханівський, однак, в постанові підпис ставив Згоба. Вищезазначені події відбулися на території лісгоспу, а саме на місці вчинення правопорушення. Шкода, була визначена відповідно до Постанови КМУ №665 від 23.07.2008. Також, зазначив, що постанова в частині штрафу була виконана, штраф сплачений.

Представник відповідача заперечуючи позовні вимоги зазначила, що шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства відшкодовується шляхом, перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету. Однак, прокурором у прохальній частині заяви про залучення правонаступника від 23.03.2021 зазначено рахунок із зазначенням коду доходу 21110000 «Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва», що є незаконним, адже на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення № 000033 від 06.08.2019 правопорушення було скоєне в адміністративних межах Шкарівської сільської ради, яка згідно даних ЄДРЮОФОПГФ станом на 21.05.2020 не припинила своє існування як юридична особа. Крім того, з даних сайту НБУ вбачається, що зазначений прокурором у першій редакції його позовних вимог розрахунковий рахунокUA548999980334149848000010078 є валідним.

Однак, суд критично оцінює зазначене твердження виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.3 ст.29, ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Главою IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень, бюджетних установам зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім`я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.

Квартал 78 виділу 1 Томилівського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство», який є місцем вирубки дерев відповідачем, на момент вчинення правопорушення, розташований в адміністративних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району, що підтверджується копією листа ДП «Білоцерківське лісове господарство» №423 від 10.07.2020 (а.с. 12).

Також, відповідно до п.п. 10 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX у Київській області утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України (а.с. 68-69).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» та додатку до нього, визначено, що до території Білоцерківської територіальної громади, серед інших, входить Шкарівська територіальна громада (а.с. 70-72).

Відповідно до протоколу пленарного засідання першої сесії Білоцерківської міської ради VIII скликання від 24.11.2020 (а.с. 73-75), припинено повноваження сільських, селищних рад, сільських, селищних голів територіальних громад, територія яких включена до території новоствореної Білоцерківської об`єднаної територіальної громади. Новообрана Білоцерківська міська рада сформованої територіальної громади стає за законом правонаступником прав та обов`язків сільських, селищних рад територіальних громад, що розформовуються та включені до нової територіальної громади.

Даний позов заявлений Білоцерківською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради (правонаступника Шкарівської сільської ради), оскільки порушення вчинено на території Білоцерківської територіальної громади, до складу якої входить Шкарівська територіальна громада, тому, збитки, завдані унаслідок незаконної порубки дерев підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого бюджету Білоцерківської міської ради Київської області на розподільчий казначейський рахунок зазначеної міської ради за кодом класифікації доходів бюджету (кодом платежу) 21110000.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Білоцерківської міської ради Київської області шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 31711,54 грн.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Білоцерківської окружної прокуратури стягуються судові витрати в розмірі сплаченого судового збору - 2 102 грн.

Керуючись ст. 66 Конституції України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 65, 69, 105, 107 ЛК України, ст. 22, 1066 ЦК України, ст. 4, 12, 76 – 81, 258, 259, 264 – 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Білоцерківської окружної прокуратури (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 38-а) в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області (09100, ЄДРПОУ: 26376300, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство» (місцезнаходження: 09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 63), про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Білоцерківської міської ради Київської області шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев, у розмірі 31711,54 грн. (тридцять одна тисяча сімсот одинадцять гривень 54 копійки) на розрахунковий рахунок UA728999980334179848000010776, код доходу: 21110000 «Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківської окружної прокуратури судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.12.2021.

СуддяО. В. Бондаренко