Рішення № 101979638, 10.12.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/734/19

10 грудня 2021 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю представника позивача, адвоката - Гандзюк І.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2019 року по справі замінено первісного відповідача – Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на належного відповідача – Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Просить суд поновити строк звернення до суду, який нею пропущений з поважних причин, визнати протиправною та скасувати постанову № 21/1009/m.6/2008 по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2019 року, складену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Пташником Н.Р., якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Гандзюк І.Р. позов ОСОБА_1 підтримала повністю з підстав, наведених в ньому, який просила задоволити. Суду пояснила, що встановлений на подвір`ї позивача навіс не є будівлею, а лише малою архітектурною формою для побутового використання, на встановлення якої не потрібні дозвільні документи. Позивач ОСОБА_1 дізналася про постанову про накладення на неї адміністративного стягнення тільки після отримання її поштою 22.03.2019 року. Про час та місце розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності її ніхто не повідомляв. Крім того, зазначила, що головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області в березні 2019 року взагалі не приїзджав до неї додому в АДРЕСА_1 для проведення позапланової перевірки і не встановлював чи даний навіс для захисту від опадів є капітальною чи тимчасовою спорудою.

Представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не прибув з невідомих суду причин. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами на виконання вимог ст.77 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

На підставі ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як встановлено судом, оскаржувана постанова була складена відносно ОСОБА_1 - 12.03.2019 року, у відсутність останньої. В подальшому копія даної постанови направлена поштовим зв`язком, яку позивачем фактично отримано – 22.03.2019 року.

Таким чином, відповідно до ст.121 КАС України, пропущений ОСОБА_1 строк оскарження постанови № 21/1009/m.6/2008 від 12.03.2019 року слід поновити, як такий, що пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні встановлено, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Івасишиним В.П. 21.09.2018 року було проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки встановлено, що здійснюється будівництво гаража без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Також, за результатами перевірки було складено акт перевірки від 21.09.2018 року, протокол від 21.09.2018 року та припис від цього ж числа. Копії даних документів долучені до матеріалів справи (а.с.29-34).

Постановою № 176/1009/m.6/2018 від 05.10.2018 року ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч.4 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн. 00 коп. Штраф останньою було сплачено в повному обсязі, що підтверджується копією квитанції від 17.10.2018 року № 0.0.1160847883.1 (а.с.35).

Крім того, приписом від 21.09.2018 року ОСОБА_1 зобов`язано усунути виявлені порушення шляхом подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт або приведення земельної ділянки до первинного стану (демонтувати гараж). Термін виконання припису до 21.11.2018 року.

В подальшому, 01.03.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Пташником Н.Р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині виконання вимог припису від 21.09.2018 року.

За результатами даної перевірки було встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не було виконано вимоги припису управління держархбудінспекції в Івано-Франківській області від 21.09.2018 року, чим порушено абз. 3 п.14 Порядку здійснення держархбудконтролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 та складено акт і протокол про адміністративне правопорушення, а 12.03.2019 року винесено постанову № 21/1009/m.6/2008 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. (а.с.4).

У відповідності до ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Суд констатує, що при вирішенні даної справи слід керуватися принципом законності, який визначено ч.2 ст.19 Конституції України, згідно із якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зокрема, встановлюючи законність дій відповідача, слід брати до уваги те, що однією з найважливіших умов визначеності відносин між людиною і державою є закріплення у статях 3, 8, 21 Конституції України принципів верховенства права, непорушності прав і свобод людини. Визнаючи людину найвищою соціальною цінністю, основний Закон України встановлює перелік прав і свобод, гарантує і забезпечує їх захист, у тому числі від порушення з боку держави, її органів та посадових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 на виконання положень зазначеного Закону затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначається процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок № 553).

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні правові положення закріплені у п.7 Порядку № 553.

У п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 вказаного Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. п. 13, 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 442957, зареєстрованого 08.08.2011 року, позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 . Копія даного акту долучена до матеріалів справи (а.с.9).

На даній земельній ділянці знаходиться домоволодіння, яке складається з житлового будинку, господарських будівель та споруд і належить ОСОБА_1 на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення Надвірнянського райвиконкому від 09.11.1989 року. Копія даного свідоцтва долучена до матеріалів справи (а.с.7).

В 2014 році на своїй огорожі позивач ОСОБА_1 встановила навіс для захисту від опадів.

У відповідності до ст. 21 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою є малі архітектурні форми. Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси, інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до даного Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

З листа КП «АПБ» Надвірнянської районної ради від 23.01.2020 року № 02-10/1-20 вбачається, що мала архітектурна форма – об`єкти обладнання та благоустрою території, які задовільняють утилітарні та естетичні потреби людини.

У законодавстві України мала архітектурна форма визначається як невелика одноповерхова пересувна споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, або стаціонарна споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру має площу до 30 кв.м., яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.

Так як споруда, встановлена ОСОБА_1 на власній земельній ділянці, встановлена без улаштування фундаментів, являє собою навіс на стовпах, має площу до 30 кв.м., то вона відноситься до малих архітектурних форм. Копія даного листа долучена до матеріалів справи.

Таким чином, судом з`ясовано, що встановлений на подвір`ї позивача ОСОБА_1 навіс не є будівлею, а лише малою архітектурною формою для побутового використання, на встановлення якої не потрібні дозвільні документи.

Також, суд констатує, що до адміністративної відповідальності може бути притягнута особа лише за наявності факту вини. А невиконання вимог приписів, які вчинені не на підставі та не у межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами України, виключає притягнення особи до відповідальності. Вказане узгоджується з висновками, які містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.10.2018 року № 465/1461/16-а.

Тобто, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що позивачем на даний час порушено вимоги абз.3 п.14 Порядку здійснення держархбудконтролю, затвердженого Постановою КМУ №553 від 23.05.2011 року.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вимогами статті 277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Згідно вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже, зазначеними нормами встановлено порядок повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, де у рішенні від 06 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» зазначається, що справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично мало кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Крім того відповідно до принципу рекомендацій № R (91) 1 Комітету - Міністрів Ради Європи державам - членам стосовно адміністративних санкцій, окрім сформульованих у резолюції (77) 31 принципів справедливо адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватись такими принципами: особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; вона або її представник інформується стосовно характеру доказів зібраних у справі проти неї; вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Отже, особі, яка притягається до відповідальності, має бути обов`язково повідомлено про підстави розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також про день і місце такого розгляду, роз`яснено відповідні права та обов`язки.

Відтак, відповідач повинен був повідомити позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову винесено за відсутності позивача.

Так, відповідач не надав суду доказів надіслання позивачу протоколу про адміністративне правопорушення із зазначенням дати та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Таким чином, при винесенні даної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Пташником Н.Р. не встановлено всіх визначених законом обставин, які підтверджують чи спростовують вину особи, допущено ряд порушень вимог чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що останній необ`єктивно та без з`ясування всіх обставин, як того вимагає КУпАП, виніс постанову № 21/1009/m.6/2008 від 12.03.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Встановлені в судовому засіданні обставини не спростовані відповідачем по даній справі – Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних, згідно яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, до постанови не додано жодного доказу в розумінні ст.251 КУпАП, а відсутність таких доказів свідчить про недослідження обставин справи.

Зі змісту ст.77 КАС України випливає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач по справі в силу норм ст.2 КАС України є суб`єктом владних повноважень, то застосуванню при розв`язанні спору підлягають норми ч.2 ст.77 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання суду, в судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.18842 КУпАП.

Таким чином, на підставі наведеного, оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що дії УДАБІ в Івано-Франківській області в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Пташника Н.Р., який виносив постанову № 21/1009/m.6/2008 від 12.03.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн., є протиправними, а тому вказана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.38, 268, 283 КУпАП, ст.ст.5-10, 77, 122, 210, 211, 241-246, 250, 268-270, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити пропущений строк на оскарження постанови № 21/1009/m.6/2008 від 12.03.2019 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-42 КУпАП.

Позов ОСОБА_1 – задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Пташника Назара Романовича № 21/1009/m.6/2008 від 12.03.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень за ч.1 ст. 188-42 КУпАП, а провадження у справі – закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.4 ст.286 КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення

виготовлено 15.12.2021 року.