Рішення № 101978935, 17.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 р. № 400/7652/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

про:визнання недійсним правочину про розстрочення податкового боргу від 21.01.20 р., визнання незаконним рішення від 30.04.20 р. № 02,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління ДПС у Миколаївській області про визнання недійсним правочин про розстрочення податкового боргу від 21.01.2020, укладений між Головним управлінням ДПС у Миколаївській області та ФОП ОСОБА_1 , як укладений під впливом помилки, визнання незаконним рішення № 02 від 30.04.2020 про скасування розстроченого податкового боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що під час підписання правочину вона не розуміла у повній мірі його умови, природу та підстави, на яких вона повинна була сплачувати кошти. Знаходячись у хворобливому та пригніченому стані підписала договір, який є недійсним відповідно до вимог ч.3 ст.203,ч.1 ст.215 та ст.638 ЦК України.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки договір та рішення про скасування розстрочення податкового боргу було прийнято відповідно до норм Податкового Кодексу України.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.262 КАС України в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

14.01.2020 позивач подала контролюючому органу заяву про розстрочення податкового боргу в сумі 86589,37грн., строк сплати якої минув, на 11 місяців з періодами сплати січень-грудень 2020, який складається з податку на додану вартість в сумі 34454,85грн., податок на доходи фізичних осіб 11010500 в сумі 1219грн., податок на доходи фізичних осіб 11010100 в сумі 50915,46 грн.

Заступник начальника ГУ ДПС у Миколаївській області прийняв рішення від 21.01.2020 про розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) в сумі 86589,37 грн.

Договором про розстрочення податкового боргу №2 від 21.01.2020, укладеного між ГУ ДПС у Миколаївській області та ФОП ОСОБА_1 передбачено, що ГУ надає платнику розстрочення сплати податкового боргу на суму 86589,37 грн. під проценти терміном з 21.01.2020 по 21.12.2020. Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 100.1 ст.100 ПК України. Розстрочені суми податкового боргу сплачуються щомісячно до 21 числа кожного місяця в сумі 7871,76грн.

Умовами договору передбачено (п.4.2), що ГУ зобов`язується достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення(відстрочення) та пред`явити до сплати невнесену суму податкового боргу, а також процентів, нарахованих за фактичний термін користування розстроченням, якщо :платник податків своєчасно не сплачує чергової частки розстроченої суми та нараховані на неї процентів, а платник зобов`язується(п.5.1) забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкового боргу.

30.04.2020 в.о. начальника ГУ ДПС у Миколаївській області прийняв рішення №02 про скасування розстрочення податкового боргу, в зв`язку з невиконанням умов договору розстрочення, а саме не сплата часткової частки розстроченого податкового боргу.

Відповідно до ст.100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов`язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані:

-з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов`язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов`язання або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення;

- з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:

з`ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;

платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов`язань, які виникли після укладення зазначених договорів;

платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу.

Матеріали справи містять податкове повідомлення-рішення № 00002443306 від 29.11.2019, яким позивачу донараховані грошові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 44 588,41грн. та 22 294,21 грн. штрафні санкції.

До відзиву відповідачем надана суду податкова вимога форми «Ф» від 23.12.2019 за № 207125-50, в якій зазначена, що загальна сума податкового боргу платника податків складає 86638,99грн.

Відтак, податковий борг існував у позивача з 2019 року. Позивач в установленому законом порядку, рішення контролюючого органу про донарахування ПДВ та вимогу не оскаржила ні в адміністративному , ні в судовому порядку.

Посилання позивача на її стан здоров`я та незрозумілість правової природи сум, зазначених у договорі про розстрочення податкового боргу, як підстава для визнання договору про розстрочення податкового боргу та визнання незаконним рішення № 02 від 30.04.2020 про скасування розстроченого податкового боргу не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до ст.42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, підприємництво це діяльність на власний ризик.

Крім того, договір про розстрочення податкового боргу за своєю правовою природою є адміністративним договором.

Згідно зі ст.4 КАС України адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:

а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень;

б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;

в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;

г) замість видання індивідуального акта;

ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (ст.1 ЦК України).

Позивач обґрунтовує недійсність договору про розстрочення податкового боргу від 21.01.2020 з посиланням на норми Цивільного Кодексу, але ці норми не розповсюджуються на спірні правовідносини, оскільки договір, який укладений між сторонами є адміністративним договором, умови якого регулюються виключно нормами Податкового Кодексу України, яким не передбачена така підстава для визнання недійним договору, як стан особи, яка його уклала.

Підставою для прийняття рішення про розірвання договору про розстрочення податкового боргу стала несплата позивачем періодичного платежу передбаченого умовами договору. Доказів сплати періодичного платежу позивач суду не надав, тому рішення № 02 від 30.04.2020 прийнято відповідачем відповідно до умов договору від 21.01.2020 та Податкового Кодексу України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав суду доказів недійсності договору та підстав для скасування рішення №02 від 30.04.2020. Крім того позивачем заявлені взаємовиключні позовні вимоги та обраний неналежний спосіб захисту, тому позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) про визнання недійсним правочину про розстрочення податкового боргу від 21.01.20 р., визнання незаконним рішення від 30.04.20 р. № 02 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко