Рішення № 101978293, 06.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4775/21

провадження № П/380/4840/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Середа О-В.І.,

за участю:

представника позивача Гирича О.В.,

представника відповідача Попович Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3913 про визнання протиправним і скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Військової частини А3913 (місцезнаходження: пл.Авіації, 29, м.Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область, 81464; код ЄДРПОУ: 07699476), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати п.10 наказу командира військової частини А3913 від 26.10.2018 року № 484ос “Про результати службового розслідування по факту нестачі 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685”;

- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини А3913 щодо не видання наказу про стягнення з ОСОБА_1 83698,10 грн. як відшкодування шкоди, заподіяної втратою 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685 (з урахуванням раніше стягнутих сум) згідно вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 року у справі № 452/403/19;

- зобов`язати командира військової частини А3913 видати наказ про стягнення з ОСОБА_1 83698,10 грн. як відшкодування шкоди, заподіяної втратою 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685 (з урахуванням раніше стягнутих сум) згідно вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 року у справі № 452/403/19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 року у справі №452/403/19 позивача визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України, та призначено покарання - 2 (два) роки позбавлення волі. Вказує, що на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року його звільнено від відбування основного покарання; задоволено цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі військової частини А3913 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди та стягнуто із ОСОБА_1 на користь військової частини А3913 майнову шкоду в розмірі 83 698,10 грн. Водночас, вказує, що у 2018 році було проведено службове розслідування по факту нестачі 7.62 мм кулемета ПКТ № Е9685, за результатами якого командиром військової частики А3913 було видано наказ від 26.10.2018 року № 484ос «Про результати службового розслідування по факту нестачі 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685». Пунтом 2 цього наказу на позивача за безвідповідальне ставлення до збереження зброї, створення передумов до викрадення (втрати) стрілецької зброї, накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана», та притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 836 981,00 грн. (з врахуванням десятикратного розміру). Позивач зазначає, що у жовтні 2020 року він звернувся до командира військової частини А3913 із заявою, у якій просив надати інформацію про те, яка на даний час сума заборгованості перед військовою частиною А3913 за заподіяну шкоду втратою 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685, у відповідь на що отримав лист від 03.11.2020 року №1074 про те, що станом на 03.11.2020 року заборгованість позивача перед військовою частиною А3913 становить 800 433,80 грн. а вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 року у справі № 452/403/19 із суду на адресу військової частини А3913 не надходив. В подальшому, позивачем на адресу відповідача направлено заяву, у якій просив виконати вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 року у справі №452/403/19 та п. 17 Положення та видати наказ, яким стягнути з позивача 83 698,10 грн. як відшкодування шкоди, заподіяної втратою 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685 (з урахуванням раніше стягнутих сум), а також скасувати п. 2 наказу командира військової частини А3913 від 26.10.2018 року № 484ос. У відповідь на дану заяву надійшов лист про те, що сума заборгованості перед військовою частиною А3913 за шкоду завдану втратою 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685 станом на 23.02.2021 року становить 794342,60 грн., вирок Самбірського міськрайонного суду від 12.03.2019 року у справі 452/403/19 надійшов у військову частину А3913 03.11.2020 року та проведено службове розслідування за фактом розбіжностей між вироком суду та наказом командира військової частини А3913 від 26.10.2018 року № 484ос. Повідомлено, 17.12.2020 року виданий наказ про прийняття вироку Самбірського міськрайонного суду у справі № 452/403/19 до виконання. Позивач вважає, що наказ від 26.10.2018 № 484ос порушує його законні права та інтереси шляхом притягненння двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. З огляду на виклалене, просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 02.07.2021 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 18.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з наказом командира військової частини А3913 від 26.10.2018 №484ос позивача притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 836 981,00 грн. (з врахуванням десятикратного розміру). З даним наказом командира позивач був ознайомлений цього ж дня (підтверджується його особистим підписом). Вказує, що між військовою частиною А3913 та ОСОБА_2 24.12.2010 укладено Договір №53 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У відповідності до п. 5 даного Договору, дія договору поширюється на весь час роботи з довіреними працівнику матеріальними цінностями. Відповідач звертає увагу, що оскільки зазначений вище наказ командира військової частини А3913 є чинним, у судовому порядку не оскаржувався та окремі його пункти не скасовувалися, а притягнення до юридичної відповідальності за один і той самий проступок двічі заборонено, можна вважати, що виконується вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області в частині притягнення до матеріальної відповідальності та взятий до уваги. Це саме відображається у наказі командира військовою частиною А3913 від 17.12.2020 року № 766ад. Відтак, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

20.07.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог у відповідності до нумерації пунктів наказу командира військовою частиною А3913 від 26.10.2018 №484ос.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А3913, де перебуває на посаді начальника групи обслуговування авіаційного озброєння.

07.09.2018 під час здійснення перевірки, була виявлена нестача 7,62мм., кулемета ПКТ № Е9685, який рахувався за начальником групи обслуговування авіаційного озброєння 1ВЕ капітаном ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 10 Наказу командира військової частини А3913 №484ос від 26.10.2018, за безвідповідальне ставлення до збереження зброї, створення передумов до викрадення (втрати) стрілецької зброї, порушення ст. 11, ст. 12, ст. 16, ст. 144, ст. 148 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», п.12 розділу І п.4 розділу II наказу Міністра Оборони України від 29.05.2005 року № 359 «Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», п.13 і п.15 «Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна в Збройних Силах України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 року № 1225, на підставі п. «а» ст.71 розділу ІІІ Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» на начальника групи обслуговування авіаційного озброєння 1 BE військової частини А3913 капітана ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» та на підставі п.14 розділу 3 Постанови Верховної Ради України від 23.06.1995 року №243/95-ВР «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», начальника групи обслуговування авіаційного озброєння 1 ВЕ військової частини А3913 капітана ОСОБА_1 притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 836 981 (вісімсот тридцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. (з врахуванням десятикратного розміру).

Крім цього, вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 у справі №452/403/19 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.413 КК України та призначено йому покарання - 2 (два) роки позбавлення волі; на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання; цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі військової частини А 3913 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди задоволено повністю; стягнено із ОСОБА_1 на користь військової частини А 3913 майнову шкоду в розмірі 83 698 (вісімдесят три тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн. 10 коп. (Вирок суду набрав законної сили 12.04.2019).

Листом військової частини А 3913 від 23.02.2021 №221/125 позивача повідомлено про те, що сума заборгованості перед військовою частиною А3913 за шкоду, завдану втратою 7,62 мм., кулемета ПКТ №Е9685 станом на 23.02.2021 становить 794342,60 грн., вирок Самбірського міськрайонного суду від 12.03.2019 у справі №452/403/19 надійшов у військову частину А 3913 від 26.10.2018 №484ос. У листі також зазначено, що 17.12.2020 виданий наказ про прийняття вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області у справі №452/403/19 до виконання.

Таким чином, за втрату кулемета ПКТ №Е9685, з капітана ОСОБА_1 одночасно стягується 836 981,00 грн., на підставі п.10 наказу командира частини А3913 від 26.10.2018 року №484ос та 83 698,1 грн., на підставі вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 у справі №452/403/19.

17.12.2020 наказом командира військової частини А3913 №766ад вирішено: «Враховуючи те, що за фактом втрати кулемета 7.62 мм ПКТ № 9685, проводиться стягнення наказом командира В/Ч 3913 №484 від 26.10.2018 року, а притягнення військовослужбовця до юридичної відповідальності за один і той самий проступок двічі заборонено законом, важати таким що виконується вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області в частині притягнення до матеріальної відповідальності та взяти його до уваги. Помічнику командира військової частини A3913 — начальнику фінансово-економічної служби, утримання коштів з грошового забезпечення винної особи проводити у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вважаючи, що наказ від 26.10.2018 № 484ос порушує його законні права та інтереси шляхом притягненння двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року №551-ХІV (далі - Дисциплінарний статут).

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої безпеки Збройних сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV (далі - Статут внутрішньої безпеки).

Відповідно до пунктів 2-4 Дисциплінарного статуту Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Пунктом 26 Статуту внутрішньої безпеки Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Так, статтею 83 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, станом на момент виникнення спірних правовідносин визначало «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затверджене Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року №243/95-ВР.

Відповідно п. п. 14, 16 вищевказаного положення, у разі нестачі або розкрадання військового майна, воно відшкодовується винними особами у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна

У відповідності до п. а) абз. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості» від 2 листопада 1995р. № 880, у десятикратному розмірі за вогнепальну та холодну зброю, боєприпаси, вибухові речовини і засоби підриву, висадження: кулемети.

Розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України. Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.

Як вже зазначалося вище, зі змісту наказу №484ос від 26.10.2018, судом встановлено, що за безвідповідальне ставлення до збереження зброї, створення передумов до викрадення (втрати) стрілецької зброї, на начальника групи обслуговування авіаційного озброєння 1 BE військової частини А3913 капітана ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» та на підставі п.14 розділу 3 Постанови Верховної Ради України від 23.06.1995 року №243/95-ВР «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», начальника групи обслуговування авіаційного озброєння 1 ВЕ військової частини А3913 капітана ОСОБА_1 притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 836 981 (вісімсот тридцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. (з врахуванням десятикратного розміру).

Підставами для притягнення позивача до вказаної дисциплінарної відповідальності також слугував факт проведення службового розслідування на підставі наказу командира військової частини А3913 від 07.09.2018 №296ад «Про призначення службового розслідування по факту нестачі 7,62 мм., кулемета ПКТ №Е9685, який рахується за капітаном ОСОБА_1 », яке проводилося з метою з`ясування причин виникнення нестачі зброї, розміру заподіяної шкоди та встановлення винних осіб, щодо нестачі 7,62мм., Кулемета ПКТ №Е9685.

Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідно до п.4 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду. У разі притягнення особи, яка заподіяла матеріальну шкоду державі, до кримінальної відповідальності командир (начальник) військової частини зобов`язаний подати щодо неї цивільний позов до суду на суму невідшкодованої шкоди.

Водночас, абзацом 3 пункту 23 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» визначено, що коли у місячний термін з дня закінчення розслідування винну особу до матеріальної відповідальності не притягнуто, відшкодування заподіяної державі шкоди провадиться шляхом подання позову до відповідного суду.

Не можна залишити поза увагою той факт, що вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 у справі №452/403/19 встановлено, що капітан ОСОБА_1 , під час проходження військової службу за контрактом на посаді начальника групи обслуговування авіаційного озброєння авіаційно-технічного загону 1 вертолітної ескадрильї військової частини А 3913, в проміжок часу з 03.08.2016 р. до 14.12.2016 р., в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, діючи всупереч вимогам ст.ст. 11, 16, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 6, 115 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абз. 1, абз. 3, п. 4 розділу І, абз. 9 п. 14 розділу І, абз. 1 п. 2 розділу Х «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359, абз. 13, абз. 14 п.279, п. 318, п. 411 Наставлення з технічного забезпечення авіації Збройних Сил України (книга 2 «Інженерно-авіаційне забезпечення» ч. 1), затвердженої наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-повітряних сил України від 28.07.2000 р. №177 (було чинним до 28.12.2016) та абз. 6 п.50 Додатку №1 до вказаного Наставлення, абз.11, абз.12 п.3 гл.4 р.V, абз.2 п.11 гл.4 р.V, абз.1, абз. 3 п.15 гл.4 р.V, п.2 гл.14 р. V, абз.6 п.1 гл.12 р.ХІV Правил інженерно-авіаційного забезпечення державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05.07.2016 № 343 (набрало чинності з 30.08.2016 р.), не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді втрати зброї, хоча повинен був і міг їх передбачити, порушуючи правила зберігання ввіреної йому зброї, не здавши її до спеціально обладнаного приміщення 1 вертолітної ескадрильї військової частини А 3913 чи на склад авіаційних засобів ураження даної військової частини, та тримаючи її в металевому контейнері на території стоянки 1 вертолітної ескадрильї військової частини А 3913, залишаючи її без нагляду, втратив ввірений йому для службового користування кулемет ПКТ НОМЕР_1, калібр 7,62 мм, 1988 року випуску, що призвело до заподіяння державі матеріальної шкоди на суму 83698,10 грн.

Відтак, зазначеним вище вироком, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.413 КК України та призначено йому покарання - 2 (два) роки позбавлення волі; на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання, а також задоволено повністю цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі військової частини А 3913 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди; стягнено із ОСОБА_1 на користь військової частини А 3913 майнову шкоду в розмірі 83 698 (вісімдесят три тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн. 10 коп.

З огляду на зазначене вище, суд зазначає, що згідно з ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У відповідності до статті 91 Дисциплінарного Статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб.

Таким чином, суд зазначає, що згідно з наказом командира військової частини А3913 №484ос від 26.10.2018 позивача було притягнуто до матеріальної відповідальності за те саме діяння, яке стало підставою для притягнення його до кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 у справі №452/403/19.

В силу ст. 129-1 Конституції України та ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України, вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 у справі №452/403/19, який набрав законної сили 12.04.2019 - є обов`зковим та підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до абз. 5 п. 17 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», яке було чинним на момент набрання зазначеним вище вироком суду законної сили за висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п`ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Так, як вже зазначалося вище, 17.12.2020 наказом командира військової частини А3913 №766ад вирішено врахувати те, що за фактом втрати кулемета 7.62 мм ПКТ № 9685, проводиться стягнення наказом командира В/Ч 3913 №484 від 26.10.2018 року, а притягнення військовослужбовця до юридичної відповідальності за один і той самий проступок двічі заборонено законом, а тому вирішено вважати таким що виконується вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області в частині притягнення до матеріальної відповідальності та взяти його до уваги. Також наказано помічнику командира військової частини A3913 — начальнику фінансово-економічної служби, утримання коштів з грошового забезпечення винної особи проводити у відповідності до вимог чинного законодавства.

Однак, відповідачем, крім зазначеного вище, на виконання вимог абз. 5 п. 17 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», при врахуванні вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 у справі №452/403/19 необхідно було, скасувати п.10 наказу командира військової частини А3913 від 26.10.2018 року № 484ос «Про результати службового розслідування по факту нестачі 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685», оскільки такий суперечить вищезазначеному вироку суду в частині розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок вчиненого правопорушення, а також порушує вимоги ст. 61 Конституції України та ст. 91 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» про заборону подвійного притягнення до одного виду відповідальності за одне і те ж саме правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що п.10 наказу командира військової частини А3913 від 26.10.2018 року № 484ос «Про результати службового розслідування по факту нестачі 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685», після набрання законної сили вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 у справі №452/403/19 - є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог, в частині визнння протиправною бездіяльності командира військової частини А3913 щодо не видання наказу про стягнення з ОСОБА_1 83698,10 грн., як відшкодування шкоди, заподіяної втратою 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685 (з урахуванням раніше стягнутих сум) згідно вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 року у справі № 452/403/19 та зобов`язання командира військової частини А3913 видати наказ про стягнення з ОСОБА_1 83698,10 грн., як відшкодування шкоди, заподіяної втратою 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685 (з урахуванням раніше стягнутих сум) згідно вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 року у справі № 452/403/19, суд зазначає таке.

Оскільки вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.03.2019 року у справі № 452/403/19, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі військової частини А 3913 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 83 698,10 грн., задоволено повністю, у зв`язку із його визнанням в повному обсязі обвинуваченим ОСОБА_1 та стягнуто із ОСОБА_1 на користь військової частини А 3913 майнову шкоду в розмірі 83 698 грн. 10 коп., а відповідач 17.12.2020 виніс наказ №766ад, яким фактично враховано те, що за фактом втрати кулемета 7.62 мм ПКТ № 9685, проводиться стягнення наказом командира В/Ч 3913 №484 від 26.10.2018 року, а притягнення військовослужбовця до юридичної відповідальності за один і той самий проступок двічі заборонено законом, а тому вирішено важати таким що виконується вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області в частині притягнення до матеріальної відповідальності та взято його до уваги, то відсутні підстави для задоволення вищевказаних позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.10 наказу командира військової частини А3913 від 26.10.2018 року № 484ос “Про результати службового розслідування по факту нестачі 7,62 мм кулемета ПКТ № Е9685”, в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 836981 (вісімсот тридцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 0 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2021.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна