Рішення № 101978246, 07.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4259/20

провадження № П/380/4390/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Середа О-В.І.,

за участю:

представника позивача: Косендюка Я.А.,

представника відповідача: Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “К-АгроІнвест Трейд” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю “К-АгроІнвест Трейд” (місцезнаходження: вул.Містки, 1а, с.Заболотці, Бродівський район, Львівська область, 80630; РНОКПП: 39266874) звернулося з позовною заявою до Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 №0001730507.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства. Вказує на те, що відповідачем видано наказ №323 від 16.09.2019 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “К-Агроінвест Трейд”, при цьому зазначений наказ не містить жодних посилань на конкретні запити відповідача, що стали підставою для прийняття оспорюваного наказу. Зазначає, що наказ №323 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «К-АГРОІНВЕСТ ТРЕЙД» не відповідав вимогам законодавства, оскільки у ньому не було зазначено фактичної підстави для проведення перевірки, а також те, що інспектор прийшов на перевірку не за місцезнаходженням юридичної особи, що не відповідає вимогам пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Окрім цього, вказує на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 24.01.2020 №51/05.7/39266874. Зазначає, що реальність взаємовідносин між позивачем та його контрагентами спростовується належними первинними документами, які підтверджують факт здійснення фінансово-господарських відносин, вид, обсяг, якість операцій та розрахунків, що здійснювалися, реальність на повноту відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів таких господарських операцій. Відтак, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

07.07.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В якому зазначено, що підставами для проведення перевірки було те, що на запити податкового органу позивачем не у повному обсязі подано відповіді: від 31.05.2019 №40, у якій надали копії документів, але ними не підтверджено дані взаємовідносини та від 16.08.2019 №62, у якій вказали про неможливість надання інформації, у зв`язку із вилученням документів прокурором Генеральної прокуратури України Саргсян А. Г. згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва, у справі №757/35452/19-к. Вказав, що посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області 16.09.2019 року здійснено вихід за місцезнаходженням (юридичною (фактичною) адресою) ТОВ «К-Агроінвест Трейд» з метою пред`явлення направлення. Посадових осіб ГУ ДПС у Львівській області було допущено до проведення перевірки. Жодних заперечень з боку директора ТОВ «К-Агроінвест Трейд» не було, акт недопуску до перевірки не складався. Вважає, якщо відбувається допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки не є такими, що порушують права позивача.

Окрім цього, зазначає, що господарські операції між ТОВ «К-АГРОІНВЕСТ ТРЕЙД» та ТзОВ «Адаман Голд», ТзОВ «Сінтра Голд», ТОВ «Вектортрейд», ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Акротрейд Груп», ТОВ «Свенс ЛТД», ТОВ «Брамтекс» не мали реального товарного характеру, оскільки позивачем не представлено до перевірки довіреності на отримання товарів, в представлених до перевірки видаткових накладних відсутні такі обов`язкові реквізити як посади і прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, місце складання видаткових накладних, прізвища та імені особи, яка отримала товар. До перевірки не представлено та серед вилучених документів не виявлено оборотно-сальдових відомостей по рах.361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», по взаєморозрахунках із ТОВ «Адаман Голд», ТОВ «Сінтра голд», ТОВ «Астра Стравей», ТОВ «Вектортрейд», ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Брамтекс». Також зазначає, що ТОВ «К-Агроінвст Трейд» оформлено дефектні товарно-транспортні накладі, зокрема в ТТН на перевезення товару до ТОВ «Адаман Голд», ТОВ «Сінтра голд», ТОВ «Астра Стравей», ТОВ «Вектортрейд», ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Брамтекс» відсутні обов`язкові реквізити, які повинні мати товарно-транспортні накладі: модель, тип автомобіля, марка, модель, тип причепу/напівпричепу, посади, прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача, відсутні дата та номер довіреності вантажоодержувача ТМЦ, а до ТОВ «Свенс ЛТД» та ТОВ «Акротрейд Груп» крім вищевказаних, відсутня також і точна адреса пункту розвантаження. Як вбачається з інформації з інформаційних баз податкового органу, у контрагентів позивача були відсутні трудові та інші ресурси для виконання робіт. Вважає, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), оскільки придбані товари були реалізовані контрагентами позивача за ту саму ціну, що й придбавалися. Тому, на думку податкового органу, спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток. Просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалами від 20 липня 2020 року, від 12 жовтня 2020 року, від 07 грудня 2020 року та від 14 травня 2021 року суд витребовував у Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області докази у справі.

14.05.2021 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “К-АгроІнвест Трейд”, зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням коду ЄДРПОУ 39266874.

16 вересня 2019 року відповідачем було прийнято Наказ № 323 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "К-Агроінвест Трейд".

Питання правомірності винесення вищезазначеного Наказу було предметом розгляду у справі № 1.380.2019.006233.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі № 1.380.2019.006233 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Львівській області №323 від 16.09.2019 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “К-Агроінвест Трейд”.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі № 1.380.2019.006233 вищевказане рішення було скасоване та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу. З підстав того, що Наказ є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою силу з моменту закінчення перевірки, а тому сторона позивача вправі посилатися на обставини незаконності винесення наказу про проведення перевірки у справі про скасування податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким обставинам суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу.

Водночас, у вищевказаній постанові колегія суддів дійшла висновку, що призначення та проведення позапланової виїзної перевірки, здійсненої на підставі оспорюваного Наказу від 16 вересня 2019 року № 323 є протиправним, оскільки контролюючим органом не дотримано порядку прийняття оскаржуваного наказу. (Рішення суду набрало законної сили 14.04.2021).

Стосовно обставин проведеної перевірки, судом встановлено таке.

На підставі вищенаведеного наказу, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «К-АГРОІНВЕСТ ТРЕЙД» (39266874) (далі - ТзОВ «К-АГРОІНВЕСТ ТРЕЙД»), з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із контрагентами - покупцями ТОВ «Адаман Голд» (ЄДРПОУ 42236944) за період жовтень - листопад 2018 року, ТОВ «Сінтра Голд»(ЄДРПОУ 41849618) за період липень-серпень 2018 року, ТОВ «Астра Старвей»(ЄДРПОУ 41932868) за період серпень 2018, вересень-жовтень 2018 року, ТОВ «Вектортрейд» (ЄДРПОУ 41927769) за період травень 2018, липень 2018 року, ТОВ «Київ Агробест» (ЄДРПОУ 35011770) за період 2018-2019 роки, ТОВ «Свенс ЛТД» (ЄДРПОУ 41262219, попередня назва ТОВ «Фактор Прайм») за період січень 2018 року, ТОВ «Акротрейд Груп» (ЄДРПОУ 41715770, попередня назва ТОВ «Агросегмент») за період квітень 2018 року та ТОВ «Брамтекс» (ЄДРПОУ 39994585, попередня назва ТОВ «Буролайт») за період січень-березень 2018 року та їх відображенням у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств за період 3 01.01.2018 по 30.06.2019.

Зокрема, перевіркою встановлено порушення:

- пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу, п.З розділу III П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.5 П(С)БО 15, «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 25 554 019,83 грн., в тому числі за 2018 рік на суму 23 526 264,94 грн. та за 1 квартал 2019 року - 1 955 754,89 грн., за 3 квартал 2019 року - 72 000 грн.

Результати перевірки оформлено актом від 24.01.2020 №51/05.7/39266874.

На підставі зазначеного висновку акта перевірки контролюючим органом 20.02.2020 винесено податкове повідомлення-рішення №0001730507, яким ТзОВ “К-АгроІнвест Трейд” збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 31 942 524,79 грн, з яких за основним зобов`язанням – 25 554 019,83 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями – 6 388 504,96 грн.

Вказані в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ТзОВ «Адаман Голд», ТзОВ «Сінтра Голд», ТОВ «Астра Старвей», ТОВ «Вектортрейд», ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Свенс ЛТД», ТОВ «Акротрейд Груп», ТОВ «Брамтекс» полягають у тому, що, на думку податкового органу, господарські операції позивача з вказаними контрагентами фактично не відбувались.

Таке рішення відповідачем прийнято на підставі інформації з інформаційних систем податкового органу та узагальненої податкової інформації відносно контрагентів позивача, відповідно до якої у ТзОВ «Сінтра Голд», ТзОВ «Адаман Голд», ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Свенс ЛТД», ТОВ «Брамтекс» відсутні основні засоби та достатня кількість трудових ресурсів, наявність яких може забезпечити виконання зобов`язань за вказаними договорами.

Окрім того, відповідач зазначив, що такі господарські операції не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети), оскільки придбані товари були реалізовані ТОВ «Астра Старвей», ТОВ «Вектортрейд», ТОВ «Акротрейд Груп» за тією ж ціною, що й придбавалися.

Податковим органом не заперечується факт наявності первинних документів, що підтверджують господарські операції. Відповідач вважає, що оскільки видаткові накладні та товаро-транспортні накладні містять неточності, то такі не відображають реальний рух активів між учасниками господарської операції. Контрагентами позивача не надано довіреності на отримання товару від ТзОВ “К-АгроІнвест Трейд”

При цьому, в ході проведення перевірки відповідачем не встановлено порушень щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за такими договорами.

17.03.2020 позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 №0001730507 до Головного управління ДПС у Львівській області, яка залишщена без задоволення рішенням від 15.05.2020 №16267/6/99-00-08-05-02-06.

Щодо господарських операцій позивача з ТзОВ «Адаман Голд», ТзОВ «Сінтра Голд», ТОВ «Астра Старвей», ТОВ «Вектортрейд», ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Свенс ЛТД», ТОВ «Акротрейд Груп», ТОВ «Брамтекс», судом встановлено таке.

Як видно з акту перевірки від 24.01.2020 №51/05.7/39266874, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «К-Агроінвест Трейд» оформлено документи на реалізацію голів курячих, печінки курячої, серця курячого, тушки курчат, бройлерів охолоджених, шиї курчат, шлунків курячих для ТзОВ «Адаман Голд», ТзОВ «Сінтра Голд», ТОВ «Астра Старвей», ТОВ «Вектортрейд», ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Свенс ЛТД», ТОВ «Акротрейд Груп», ТОВ «Брамтекс». На виконання вимог вказаних договорів, позивачем видано та надано на перевірку податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, стосовно яких відповідачем вказано, що у них є дефекти.

При цьому, у матеріалах справи відсутня частина накладних на які посилається податковий орган щодо відсутності у них певних реквізитів відносно вказаних вище контрагентів, а також договорів, укладених ТОВ «К-Агроінвест Трейд» з останніми, так як на ухвали суду про витребування вилучених доказів від 20.07.2020, від 07.12.2020, від 14.05.2021 не було надано всіх витребуваних документів.

Водночас, до матеріалів справи, на підтвердження виникнення між позивачем та його контрагентами господарських операцій, долучено копії договорів поставки №П-35/2304/18 від 23.04.2018, укладеного між ТОВ «К-Агроінвест Трейд» (постачальник) та ТОВ «Вектортрейд» (покупець), №П-48/2308/18 від 23.08.2018, укладеного між ТОВ «К-Агроінвест Трейд» (постачальник) та ТОВ «Астра Старвей» (покупець), №П-10/0201/18 від 02.01.2018, укладеного між ТОВ «К-Агроінвест Трейд» (постачальник) та ТОВ «Київ Агробест» (покупець), №П-28/1501/18 від 15.01.2018, укладеного між ТОВ «К-Агроінвест Трейд» (постачальник) та ТОВ «Брамтекс» (попередня назва ТОВ «Буролайт») (покупець) - за якими постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити наступну продукцію — м`ясо птиці (курчат-бройлерів) та її частини, а також інша курячи продукція (надалі - «продукція») у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію продукції. А також копії документів, що складені між ТОВ «К-Агроінвест Трейд» та ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Свенс ЛТД» (попередня назва ТОВ «Фактор Прайм»), ТОВ «Акротрейд Груп» (попередня назва ТОВ «Агросегмент») та ТОВ «Брамтекс» (попередня назва ТОВ «Буролайт»), а саме податкові, видаткові та товаро-транспортні накладні.

Підтвердженням вчинення господарський операцій є також надходження на рахунки ТОВ «К-Агроінвест Трейд» оплати за поставлений товар (м`ясо та субпродукти курей-бройлерів) від ТзОВ «Адаман Голд» в сумі 13816155,60 грн., ТзОВ «Сінтра Голд» в сумі 8386802,46 грн., ТОВ «Астра Старвей» в сумі 20234697,60 грн., ТОВ «Вектортрейд» в сумі 2045954,81, ТОВ «Київ Агробест» в сумі 25025992,40 грн., ТОВ «Свенс ЛТД» 7729823,82 грн., ТОВ «Акротрейд Груп» в сумі 10746786,90 ТОВ «Брамтекс» в сумі 37134600,54 грн., що підтверджується виписками банку (платіжними дорученнями), які описано податковим органом в акті перевірки.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України. Суд застосовує норми, чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, серед іншого, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, як вже було встановлено судом у справі № 1.380.2019.006233, 15 травня 2019 року та 24 липня 2019 року Головне управління ДФС у Львівській області було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд» запити № 25208/10/14.6-14 та № 36738/10/14.6-09 «Про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження». У такому запиті відповідач просив позивача протягом 15 робочих днів з дня отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у запиті фактів. (Рішення суду набрало законної сили 14.04.2021).

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений положеннями статті 78 ПК України.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, з підстави отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.

У контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень.

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 22.09.2020 №520/8836/18.

При цьому, як встановлено судом у справі № 1.380.2019.006233, позивачем у встановлений законом строк надано пояснення та їх документальне підтвердження на запити податкового органу від 15.05.2019 25208/10/14.6-14 та від 24.07.2019 №36738/10/14.6-09. (Рішення суду набрало законної сили 14.04.2021).

Відповідно до пункту 78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п.78.5 ст.78 ПК України).

Відповідно до п.81.1 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється на підставі рішення про проведення документальної позапланової перевірки, прийнятого керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, яке оформлюється наказом.

Так, судом встановлено, що на підставі наказу від 16 вересня 2019 року № 323 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "К-Агроінвест Трейд", відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ТОВ «К-Агроінвест Трейд», за результатами якої складено Акт перевірки №51/05.7/39266874 від 24.01.2020 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0001730507 від 20.02.2020 року.

При цьому, як вже зазначалося вище, Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 1.380.2019.006233 встановлено, що призначення та проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "К-Агроінвест Трейд" є протиправним, оскільки контролюючим органом не дотримано порядку прийняття наказу від 16 вересня 2019 року № 323 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "К-Агроінвест Трейд". (Рішення суду набрало законної сили 14.04.2021).

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній

справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

У справі №1.380.2019.006233 брали участь ті самі особи і рішення суду набрало законної сили, а відтак обставини щодо незаконності винесення Наказу №323 та проведення перевірки є встановленими і не підлягають доведенню.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що Наказ є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою силу з моменту закінчення перевірки, а тому сторона позивача вправі посилатися на обставини незаконності винесення наказу про проведення перевірки у справі про скасування податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким обставинам суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, у якій зазначила, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначені та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення та проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Тобто, Велика Палата Верховного Суду фактично підтвердила можливість платника податків посилатися на порушення контролюючого органу, які були вчиненні під час проведення перевірки і ці порушення у разі їх істотності можуть бути причиною визнання ППР (податкового повідомлення-рішення) незаконним.

Суд також звертає увагу, що згідно з абз. 5 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Так, судом встановлено, що фактичне і юридичне місцезнаходження ТОВ “К-Агроінвест Трейд” - 80630, Україна, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Заболотці, вул. Містки, 1а, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Іншою умовою щодо місця проведення виїзної перевірки є місце розташування об`єкта права власності платника податків. Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би підтверджували, що у ТОВ “К-Агроінвест Трейд” перебувають на праві власності будь-які об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Котляревського, 39/2, де як видно з матеріалів справи здійснювалася перевірка позивача.

Таким чином, чинне податкове законодавство України не передбачає можливості контролюючому органу проводити документальну позапланову виїзну перевірку платника податків поза межами місцезнаходження платника податків чи місця розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2020 року справа №520/8836/18, де зазначено, що виїзна перевірка має проводитися виключно за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться перевірки. У разі якщо ж перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу, то така перевірка є невиїзною. Суди також правильно дійшли висновку і про порушення відповідачем аб.5 пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України, оскільки фактично перевірку позивача було проведено не за його місцезнаходженням, а в приміщенні контролюючого органу, що фактично свідчить про проведення невиїзної перевірки.

Окрім цього, суд звертає увагу, що у судовому засіданні головний державний ревізор-інспектор Кулькевич Олег Андрійович , який допитаний в якості свідка підтвердив ту обставину, що за місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «К-Агроінвест Трейд» він не з`являвся, хоча йому було відомо про місце здійснення господарської діяльності юридичної особи.

Аргументи контролюючого органу, що інспектору повідомили з`явитися на перевірку за адресою вул. Котляревського,39/2 м. Львів не підтверджується жодним письмовим доказом, а також посилання на протокол обшуку, що саме за вказаною адресою були вилучені документи не має правового значення, оскільки аб.5 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України чітко і безальтернативно визначає місце проведення саме виїзної перевірки.

Посилання відповідача на те, що документи були вилучені та огляд документів здійснювався за місцем їх вилучення у порядку визначеному п.85.9, ст.85 ПК України, не звільняють інспектора від обов`язку проводити перевірку у місці визначеному абз. 5 пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України, оскільки після огляду вилучених документів, продовження проведення виїзної перевірки має відбутися за місцезнаходженням платника податків, а не в приміщенні контролюючого органу.

Відтак, суд дійшов висновку, що призначення та проведення перевірки контролюючим органом здійснено з порушенням вимог пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та абз. 5 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним.

Аналогічного висновку у схожих правовідносинах дійшов Верховний Суд України у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, в постанові від 22.09.2020 у справі 520/8836/18.

Щодо реальності вчинення господарських операцій, суд зазначає таке.

Згідно з підп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту поставки товарів, відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Згідно з пп.137.4 ст.137 Податкового кодексу датою отримання доходів, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

В статті 2 Закону №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, передбачено, що дані, наведені в декларації повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені підчас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, під первинними документами розуміють документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійснені господарської операції. Крім того, підпис на документі може бути скріплений печаткою (п.2.5 Положення №88).

Господарські операції, які були предметом дослідження в ході проведення перевірки, відповідають видам діяльності позивача та його контрагентів. Станом на час здійснення господарських операцій такі були зареєстрованими належним чином. Жодних ознак фіктивного підприємництва щодо таких не встановлено.

Надані суду документи, на підтвердження здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТзОВ «Адаман Голд», ТзОВ «Сінтра Голд», ТОВ «Астра Старвей», ТОВ «Вектортрейд», ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Свенс ЛТД», ТОВ «Акротрейд Груп», ТОВ «Брамтекс».

При цьому, наявність деяких помилок чи неточностей у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Саме такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а.

Посилання контролюючого органу на відомості про відсутність у контрагентів позивача умов, необхідних для ведення відповідної господарської діяльності з обсягом товару у відповідні строки, зокрема, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо не береться судом до уваги, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагентів добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

При цьому, сумнівність господарських операцій позивача з ТзОВ «Сінтра Голд», ТзОВ «Адаман Голд», ТОВ «Київ Агробест», ТОВ «Свенс ЛТД», ТОВ «Брамтекс» обґрунтовується податковим органом виключно посиланням на інформацію, викладену в інформаційних базах даних податкового органу та узагальнену податкову інформацію.

З цього приводу суд зазначає, що інформаційні бази даних податкового органу та узагальнена податкова інформація не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, а тому не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Суд також звертає увагу, що рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №1.380.2019.004714 (дата набрання законної сили: 17.03.2020) та від 23.10.2019 у справі №1.380.2019.004008 (дата набрання законної сили: 23.01.2020), судами підтверджено факт вчинення господарських операцій ТОВ «Адаман Голд» та ТОВ «Сінтра Голд» з іншими контрагентами, що виключає доводи контролюючого органу у даній справі, щодо відсутності ресурсів та технічної можливості на вчинення господарських операцій вказаними суб`єктами господарювання.

Окрім того, факт реальності здійснення господарських операцій з зазначеними вище контрагентами підтверджується також показаннями допитаних судом свідків, а саме ОСОБА_1 – директора Товариства з обмеженою відповідальністю “К-АгроІнвест Трейд”, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначені в товаро-транспортних накладних як водій та перевізник.

Так, водій та перевізник у судовому засіданні підтвердили, що позивачу надавалися послуги по перевезенню вантажів (м`ясо куряче) до м. Києва.

Також, до матеріалів справи позивачем долучено висновок судового експерта Бойко Юлії Василівни №1041/57501 за результатами судово-економічної експертизи від 14 вересня 2021 року.

Зокрема, експертизою встановлено, що документально підтверджується факт проведення господарських операцій (накладні відновлені), відповідно до яких за період 2018 - липень 2019 року ТОВ «К-Агроінвест Трейд» реалізувало, а Покупцями (ТОВ «Адаман Голд», ТОВ «Сінтра Голд», ТОВ «Вектортрейд», ТОВ «Київ Агробест») придбано готову продукції, отриману з курей-бройлерів, у кількості 2 444 459 кг., на загальну суму с 95 587 900, 08 грн., з ПДВ.

Експертизою встановлено, що документально підтверджується факт проведення господарських операцій, відповідно до яких за період січень-квітень 2018 року ТОВ «К-Агроінвест Трейд» реалізувало, а Покупцями (ТОВ «Свене ЛТД» (попередня назва ТОВ «Фактор Прайм»), ТОВ «Акротрейд Груп» (попередня назва ТОВ «Агросегмент»), ТОВ «Брамтекс» (попередня назва ТОВ «Буролайт») придбано готову продукцію у кількості 1 417 440, 00 кг., на суму 57 712 553, 64 грн., з ПДВ.

Водночас, суд звертає увагу, що вищенаведеним висновком експерта підтверджено не лише належність документального підтвердження господарських операцій, а й підтверджено наявність виробленої продукції, яка була предметом спірних господарських операцій.

Судом встановлено, що вищезазначений висновок експерта є обґрунтованими, логічними та узгодженими і не суперечать матеріалам справи та відповідає вимогам, встановленим у ст. 101 КАС України, а тому суд бере такий до уваги при вирішенні даної справи.

Необґрунтованими є також посилання податкового органу, як на підставу неправомірності формування даних податкового обліку, на відсутність у позивача довіреностей на отримання товару. Суд зазначає, що відсутність довіреностей на отримання товарів не є підтвердженням безтоварності господарських операцій, оскільки наявність таких довіреностей не передбачена положеннями чинного законодавства. Вказане відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.05.2018 у справі № 815/423/17.

Судом також не беруться до уваги доводи відповідача щодо відсутності економічного ефекту при здійсненні господарських операцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 статті 43 Господарського кодексу України визначено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).

Як вже зазначалось, ГУ ДПС у Львівській області обґрунтовує відсутність економічної вигоди від здійснення господарських операцій за вказаними договорами твердженням про те, що придбані товари були реалізовані контрагентами позивача за ціною придбання.

Правовідносини контрагентів із третіми особами, з якими позивач не вступав у господарські відносини, не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин. Порушення податкового законодавства контрагентами позивача тягнуть негативні наслідки саме для таких контрагентів.

Реалізація контрагентами куплених товарів за тією ж ціною ніяк не впливає на результати господарської діяльності позивача. При цьому, такі суб`єкти господарювання є вільними у здійснені своєї господарської діяльності.

Окрім цього, щодо посилань відповідача на відкриті кримінальні провадження стосовно контрагентів позивача та на ухвали слідчих суддів у Акті перевірки, то дані обставини не можуть свідчити про невчинення спірних господарських операцій, оскільки вирок по будь-якому кримінальному провадженню вказаному в Акті, відсутній.

Крім того, в матеріалах справи наявна постанова від 17 жовтня 2019 року про закриття кримінального провадження №32018140000000044, наявність якого була однією із підстав для проведення перевірки. Кримінальне провадження закрито з підстав відсутності складу та події кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

З приводу наведеного, суд звертає увагу на практику Верховного Суду, у справах з подібними правовідносинами, так, у постанові ВС України від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, Суд зазначив, що суди попередніх інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень №12015050950000103 від 21.05.2015, №32015100110000199 від 31.07.2015, №32016100080000002 від 16.01.2016, №12015000000000511 27.06.2015, оскільки, по-перше, в зазначених кримінальних провадженнях відсутні вироки, по-друге, як правильно зазначив суд першої інстанції деякі із вказаних кримінальних проваджень не стосуються ні позивача, ні його контрагентів, що зазначені вище, такі провадження стосуються контрагентів другої та послідуючих ланок, по-третє, відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків до їх закріплення в належний спосіб процесуальним шляхом. Враховуючи вказане колегія суддів погодилися з висновком судів попередніх інстанцій, що факт порушення кримінальних справ (відносно господарюючих суб`єктів другої та послідуючих ланок), а також отримання пояснень посадових осіб контрагентів в рамках кримінальних проваджень, за якими відсутні вироки, які не були підтверджені під час розгляду справи, не є належними доказами, які підтверджують факт відсутності реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Водночас, суд зазначає, що як видно із акта перевірки від 24.01.2020 №51/05.7/39266874 ГУ ДПС у Львівській області в межах податкової перевірки ТОВ “К-Агроінвест Трейд” здійснено аналіз правомірності відображення позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за одними і тими самим договорами. При цьому, контролюючим органом не встановлено порушень сплати податку на додану вартість.

Крім того, обґрунтування правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами (постачальниками) є неприпустимим також і з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.02.2020 №0001730507.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 №0001730507, суд дійшов висновку, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 21020,00 грн., підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.02.2020 №0001730507.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “К-АгроІнвест Трейд” (місцезнаходження: вул.Містки, 1а, с.Заболотці, Бродівський район, Львівська область, 80630; РНОКПП: 39266874) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) сплачений судовий збір в сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2021.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна