Рішення № 101977994, 18.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021 Справа №607/13977/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О. Ю.,

представника позивача адвоката Шкільняка Бориса Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Шкільняк Борис Михайлович до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Шкільняк Б. М. пред`явив в суд позов до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому заявив вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 048189 від 04 серпня 2021 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., та закриття провадження у справі. Аргументуючи свої заявлені позовні вимоги, зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки жодного правопорушення позивач не вчиняв. Вказує на те, що поліцейським безпідставно було складено спірну постанову, оскільки, доказів порушення ОСОБА_1 ПДР не має, з цих підстав і було проігноровано вимогу позивача про надання доказів на підтвердження вчинення ним правопорушень. Так само й було проігноровано клопотання ОСОБА_1 про надання правової допомоги адвоката. За таких обставин просив оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі закрити, стягнути із відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 гривні та 5 тисяч гривень на правову допомогу адвоката.

Представник відповідача подала відзив у якому зазначила, що спірну постанову вважає законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні. Доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є відеозаписи із нагрудної камери працівників поліції, які просить долучити до матеріалів справи, на яких він визнавав себе винуватим у вчиненні правопорушень. Також, клопотала про допит у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , поліцейського СРПП ВП № 1 м. Тернопіль Тернопільського РУ ГУНП в Тернопільській області, який складав оскаржувану постанову.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Шкільняк Б. М. заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві. Додав, що навпаки із наданих відповідачем відеозаписів із нагрудної камери працівників поліції не вбачається, що позивач взагалі здійснював рух транспортним засобом, із відеозапису видно, що до припаркованого у дворі магазину транспортного засобу позивача, під`їхав службовий автомобіль працівників поліції та підійшов поліцейський. Надалі, поліцейські вимагали у позивача пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційні документи, страховий поліс. При цьому будь - які докази на підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом, взагалі руху транспортного засобу відсутні. Щодо посилання відповідача на визнання позивачем своєї вини, то відповідно до вимог ст. 63 Конституції України, це не може братись судом до уваги як доказ.

Представник відповідача у судове засідання, будучи належно повідомленою, не прибула, у відзиві поданому на позов вказала про проведення судового розгляду за її відсутності, щодо задоволення позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні з мотивів, викладених у відзиві.

Допитаний за клопотанням відповідача свідок ОСОБА_2 , поліцейський СРПП ВР № 1 м. Тернопіль Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, автор оскаржуваної постанови, у суді вказав, що дійсно він склав щодо позивача спірну постанову, оскільки ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки, під час руху не користувався ременем пасивної безпеки, не пред`явив для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 на місці події визнав те, що під час керування транспортним засобом не користувався ременем пасивної безпеки.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне:

згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №048149 від 04 серпня 2021 року - ОСОБА_1 04 серпня 2021 року о 14 год. керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_1 вулицею Центральною у с. Велика Лука Тернопільського району Тернопільської області, всупереч вимогам пунктів 2.3 (в), 2.1 (а),2.1 (б), 2.1(г) Правил дорожнього руху, під час руху не користувався ременем пасивної безпеки, не пред`явив для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

Частина 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дослідженими судом відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції не доводяться посилання відповідача на те, що позивач під час руху не користувався ременем пасивної безпеки, не пред`явив для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс (сертифікат) обов`язкового страхування, не підтверджуються обставини, що викладені в оскаржуваній постанові.

Так, зі вказаних записів видно, що до припаркованого у дворі магазину транспортного засобу позивача, під`їхав службовий автомобіль працівників поліції та підійшов поліцейський. Надалі, поліцейські вимагали у позивача пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційні документи, страховий поліс. Руху транспортного засобу та перебування позивача за кермом транспортного засобу, який рухається, відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано.

Більш того, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які посилання не тільки на долучення до неї відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, а, взагалі на наявність таких відеозаписів.

Правова природа адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма – частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права про своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем не надано переконливих доказів того, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у поліцейського були наявні такі неспростовні презумції фактів.

При цьому, суд оцінює критично та не бере до уваги показання свідка ОСОБА_3 , оскільки вони повністю спростовані дослідженими судом матеріалами відеофіксації з місця події з нагрудних камер поліцейських.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначених адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Згідно із вимогами частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення – закриттю.

Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 , ч. 1 ст. 139 та ч. 1 ст. 143 КАС України із відповідача в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 454 гривні, сплачений ним при зверненні із позовом до суду.

Що стосується заявлених вимог про стягнення 5000 гривень витрат затрачених на правничу допомогу адвоката, суд, вважає, що вони підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1000 гривень.

При цьому суд враховуючи вимоги ст. 134 КАС України , вважає, шо такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданням послуг).

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: с. Велика Лука району,Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Валова,11, м. Тернопіль , 46001, КОД ЄДРПОУ 40108720) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 048189 від 04 серпня 2021 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень – скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 5 ст. 121 та частиною 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення – провадженням закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції суму судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом розмірі 454 гривні та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

У задоволенні решти заявлених вимог –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 18 листопада 2021 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка