Рішення № 101977969, 16.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15265/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини 4114 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення вартості виданих предметів речового майна та одноразової грошової допомоги, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача вартість виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились, в сумі 3562,99 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу при укладенні першого контракту, компенсацію за відпустку, в сумі 4894,86 грн.

Посилається на те, що відповідач з 17.04.2020 року по 11.08.2021 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині 4114 Національної гвардії України. Згідно наказу командира військової частини від 17.04.2020 року №84 відповідача зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, на посаду стрільця 2 взводу охорони роти охорони дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав. Відповідно до наказу командира військової частини від 11.08.2021 року №178 відповідача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та звільнено відповідно до підп.«ж» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби у запас у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. За весь час проходження служби солдат ОСОБА_1 перебував на забезпеченні Військової частини 4114 та, зокрема, отримував речове майно, передбачене нормами наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 року №475 «Про речове забезпечення Національної гвардії України». Водночас вказав, що на момент звільнення із військової служби солдат ОСОБА_1 не відшкодував суму заборгованості за видані предмети речового майна, строки носіння якого не закінчилися, на рахунок Військової частини 4114. Крім цього, під час проходження військової служби позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року №200 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам». Також, на момент звільнення 11.08.2021 року військовою частиною здійснено відрахування з належного йому грошового забезпечення за 11 днів серпня місяця у сумі 3201,35 грн, а також було здійснено відрахування із грошового забезпечення за 12 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення військовослужбовця в сумі 4180,65 грн. З вищевказаними розрахунками відповідач згідний, претензій не має, про що свідчить його підпис в розрахунку грошового забезпечення при звільнені. Оскільки відповідачем не вживаються заходи щодо добровільного відшкодування шкоди, просить стягнути таку у судовому порядку.

Ухвалою судді від 01.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 20.10.2021 року, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 у період з 17.04.2020 року по 11.08.2021 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині 4114 Національної гвардії України.

Згідно наказу командира Військової частини 4114 від 17.04.2020 року №84 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, на посаду стрільця 2 взводу охорони роти охорони дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав 16.04.2020 року.

Наказом командира Військової частини 4114 від 11.08.2021 року №178 старшого солдата ОСОБА_1 , звільненого відповідно до підп.«ж» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби у запас у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, без права носіння військової форми одягу, виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 11.08.2021 року.

За весь час проходження служби солдат ОСОБА_1 перебував на забезпеченні Військової частини 4114 та отримував речове майно, передбачене нормами наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 року №475 «Про речове забезпечення Національної гвардії України», зокрема: берет 1 шт., кепі бойове 1 шт., шапка феска 1 шт., костюм літній 1 шт., куртка костюма утеплювача 1 шт., куртка ВВЗ 1 шт., штани ВВЗ 1 шт., сорочка бойова 2 шт., черевики з в/г демісезонні 1 шт., черевики з в/г літні 1 шт., ремінь тактичний 1 шт., сумка транспортна індивідуальна 1 шт.

На момент звільнення із військової служби відповідач не відшкодував суму заборгованості за видані предмети речового майна, строки носіння якого не закінчилися, на рахунок Військової частини 4114. Згідно довідки-розрахунку вартості речового майна на утримання від 12.08.2021 року №90 сума, заявлена до відшкодування, становить 3562,99 грн.

Крім того, при укладенні першого контракту відповідачу було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звільнення 11.08.2021 року військовою частиною здійснено відрахування з належного йому грошового забезпечення за 11 днів серпня місяця у сумі 3201,35 грн, а також було здійснено відрахування із грошового забезпечення за 12 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення військовослужбовця в сумі 4180,65 грн

Відповідно до розрахунку грошового забезпечення при звільненні, сума заборгованості солдата ОСОБА_1 перед військовою частиною 4114 за одноразову грошову допомогу при укладенні першого контракту, компенсація за відпустку, становить 4894,86 грн.

Відповідач з вказаними розрахунками ознайомлений та претензій не має.

Відмова відповідача відшкодувати вказану заборгованість у добровільному порядку зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» передбачено, що військове майно є державним майном, закріпленим за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна, зокрема, належить речове майно.

Згідно з п.4 ч.3 ст.20 Закону України «Про Національну гвардію України», норми забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України військовою формою одягу, спеціальним одягом, взуттям та спорядженням, а також іншими предметами речового майна визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до п.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз.4 ч.3 ст.20 Закону України «Про Національну гвардію України» та з метою впорядкування речового забезпечення Національної гвардії України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 року №475 затверджено, серед іншого, Інструкцію з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період (далі – Інструкція №475).

Ця Інструкція визначає завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, резервістів, військовослужбовців, призваних під час мобілізації, на особливий період (далі - військовослужбовці) та працівників (п.1 підрозділу 1 розділу 1).

Згідно абз.1 п.18 підрозділу 1 Розділу III Інструкції №475, у разі звільнення військовослужбовців за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, засудженням особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, а також у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, вартість виданих їм предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна.

У ст.12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» зазначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Військової частини 4114 Національної гвардії України від 11.08.2021 року №38 о/с розірвано контракт з відповідачем, укладений строком на три роки, за підп.«ж» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). Тобто чинність контракту було припинено достроково.

Як видно зі змісту довідки-розрахунку від 12.08.2021 року №90, сума утримання вартості предметів речового майна, які були отримані позивачем під час проходження військової служби у військовій частині 4114 Національної гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, становить 3562,99 грн.

При цьому, будь-яких заперечень щодо розрахунку суми та переліку предметів речового майна, строк експлуатації яких не закінчився, зазначених у довідці-розрахунку від 12.08.2021 року №90, відповідачем не було надано.

Також, у матеріалах справи відсутні докази добровільної сплати вказаної суми відповідачем.

Щодо стягнення коштів одноразової грошової допомоги та компенсації за відпустку у сумі 4894,86 грн.

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розроблено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 №200 (далі - Інструкція №200). Ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).

Пунктом 1 Розділу ХХІ Інструкції №200 встановлено, що військовослужбовцям після укладення ними першого контракту, передбаченого у додатку 1 до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153, та вступу до виконання обов`язків за посадою, на яку вони призначені, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року;

У позовній заяві позивач вказує, що відповідачу було нараховано та виплачено одноразова грошова допомога в розмірі восьми розмірів прожиткового мінімуму.

Згідно п.3 Розділу ХХІ Інструкції №200, одноразова грошова допомога підлягає стягненню з військовослужбовців, визначених у пункті 1 цього розділу, у сумі, обчисленій у повних календарних місяцях пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту, у разі дострокового припинення (розірвання) першого контракту та звільнення з військової служби (направлення для проходження строкової військової служби) у зв`язку із, зокрема, систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Крім того, відповідно до п.6 Розділу ХХХІ Інструкції №200, у разі звільнення військовослужбовців до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військової частини проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

Відповідно до розрахунку грошового забезпечення при звільненні, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу 4894,86 грн, з яких 3915, 56 грн – одноразова грошова допомога після укладення першого контракту та 979,30 грн – компенсація за відпустку.

Таким чином, загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем на користь Військової частини 4114 Національної гвардії України станом на 16.12.2021 року становить 8457,85 грн. На даний час вказана сума коштів відповідачем не відшкодована.

Водночас суд приймає до уваги, що на зворотній частині розрахунку грошового забезпечення при звільненні старшого солдата ОСОБА_1 такий підписався, що з розрахунком згідний, претензій не має.

Враховуючи, що станом на дату звільнення відповідача зі служби, як і станом на дату розгляду справи, кошти за відшкодування вартості предметів речового майна, строк експлуатації яких не закінчився, одноразова грошова допомога при укладенні першого контракту та компенсація за відпустку, відповідачем не відшкодовані, суд приходить висновку, що позовні вимоги Військової частини 4114 Національної гвардії України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Військової частини 4114 Національної гвардії України (місцезнаходження: вул.Стрийська, 146, м.Львів. 79026; код ЄДРПОУ: 14323385) кошти за відшкодування вартості предметів речового майна, строк експлуатації яких не закінчився, одноразову грошову допомогу при укладенні першого контракту та компенсацію за відпустку в загальній сумі 8457 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень 85 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.