Рішення № 101977895, 13.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5210/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом адвоката Воронка Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Воронка Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач 1, ГУПФУ в Луганській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач звернулася до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою від 27.05.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - починаючи 01.01.2018, право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року, по 31 грудня 2021 року, - не менше 28 років.

Згідно записів у трудовій книжці позивачки - її страховий стаж складає - більше 30 років.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 03.06.2021 № 121130003127, ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного страхового стажу.

Відповідачем в зазначеному вище рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 , складає 25 років 3 місяці 7 днів. Разом з тим відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди роботи зазначені в трудовій книжці позивачки - з 31.12.1989 по 01.07.1994, у Слов`яносербському споживчому товаристві у зв`язку з виправленням у даті прийому на роботу, а також не зараховано період з 29.08.1994 по 09.01.1997, - коли позивачка працювала на підприємстві Російської Федерації в Управлении торговли ТОФ (мовою оригіналу), також у зв`язку виправленням у даті прийому на роботу.

Позивачка ОСОБА_1 вважає зазначене вище рішення про відмову в призначенні пенсії за віком є незаконним.

Враховуючи вищенаведене просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області від 03.06.2021 № 121130003127, яким ОСОБА_1 , було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного страхового стажу.

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву, подану - позивачкою ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням наданих ОСОБА_1 , довідок на підтвердження стажу роботи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позовних вимог не визнало про що 18.10.2021 надало відзив на позовну заяву (а.с. 39-42), у якому заперечувало проти позовних вимог з огляду на наступне.

ОСОБА_1 звернулась до відділу обслуговування громадян № 4 (сервісний центр м. Лисичанськ) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 27.05.2021 із заявою про призначення пенсії за віком за нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідними документами.

З урахуванням Порядку № 22-1 органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

За наслідками розгляду заяви позивачки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішенням № 21130003127 від 03.06.2021 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону 1058 у зв`язку з відсутністю на дату звернення необхідного страхового стажу.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було надано позивачу лише детальне роз`яснення з причин відмови в призначенні пенсії за віком. Рішення про відмову в призначенні пенсії №121130003127 від 03.06.2021 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

За наданими ОСОБА_1 документами та даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страховий стаж становить 28 років 3 місяці 7 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи, зазначені в трудовій книжці:

- з 31.12.1989 но 01.07.1994 у Слов`яносербському споживчому товаристві, оскільки дата звільнення не відповідає даті рішення про звільнення;

- з 29.08.1994 по 09.01.1997 на підприємстві Російської Федерації «Управління торговлі ТОФ» (мовою оригіналу) у зв`язку з виправленням у даті прийому на роботу.

Довідки, додані до позовної заяви на думку відповідача 1 не можуть братись до уваги оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085 смт. Слов`яносербськ належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Підприємство, яке видавало довідки, що уточнюють особливий характер роботи, на час видання довідок розташовані та зареєстровані на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі, врахувати їх при призначенні пенсії неможливо оскільки зазначені довідки є недійсними на території України та не створюють жодних правових наслідків.

На підставі викладеного, відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

08 грудня 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 99-101), у якому відповідач 2 заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.

27 травня 2021 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Дана заява, відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Головним управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком.

При цьому, прийняте Головним управлінням рішення про відмову в призначенні пенсії в рамках екстериторіального опрацювання заяв та прийняття рішень, перевірялось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (саме цим управлінням прийняте рішення остаточно переведено в статус "відмовлено").

При прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, Головне управління виходило з того, що відповідно до наданих документів та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж роботи позивача складає 25 років 03 місяці 7 днів.

При розгляді трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 21.07.1980 було встановлено, що

- запис про звільнення № 17 внесено на підставі розпорядження № 84 від 19.05.1994, тоді як датою звільнення позивача є 1.07.1994, тобто в даному записі наявні значні розбіжності в написанні дати звільнення та дати розпорядження, яким позивача було звільнено;

- в записі про прийняття на роботу № 18 в графі дата присутності явні виправлення.

У зв`язку із наведеним, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи:

- з 31.12.1989 по 01.07.1994 у Слов`яносербському споживчому товаристві, у зв`язку із наявності розбіжності в написанні дати звільнення та дати розпорядження, яким позивачку було звільнено;

- з 29.08.1994 по 09.01.1997 на підприємстві Російської Федерації «Управление торговли ТОФ» - у зв`язку із виправленням дати прийому на роботу.

Як вбачається із доданих до позовної заяви архівної довідки №01.1-23/555 від 13.08.2021 та копії наказу №84 від 19.05.1994, вони видані на тимчасово окуповані території органом так званої «Луганської народної республіки».

Разом із тим ч. 3 ст. 9 Закону визначає, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 вважає, що відсутні підстави для врахування архівної довідки №01.1-23/555 від 13.08.2021 та копії наказу №84 від 19.05.1994, як документів, що підтверджують стаж позивача, оскільки дані документи відповідно до чинного законодавства України є недійсними та не породжує правових наслідків.

Щодо зарахування до стажу роботи позивачки періоду з 29.08.1994 по 09.01.1997 на підприємстві Російської Федерації «Управление торговли ТОФ», відповідач 2 зазначив, що позивачкою ні до органу Пенсійного фонду України, ні до суду, не надано жодного доказу який би підтверджував її період роботи на даному підприємстві, а наявність виправлень в даті прийняття на роботу в трудовій книжці позивачки, унеможливлює зарахування даного періоду роботи до її стажу.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 34-35).

Ухвалою суду від 25.10.2021 визначено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено відкрите судове засідання (а.с. 81).

Ухвалою суду від 22.11.2021 залучено у якості співвідповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – відповідач 2, ГУПФУ в Чернівецькій області); продовжено розгляд справи (а.с. 92-93).

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 111,112).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висноку часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорту громадянина України, картки платника податків (а.с. 8-10,11), має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки від 14.09.2015 № 924-16554 (а.с. 12).

27 травня 2021 року позивачка звернулась до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області із заявою про призначення виплати пенсії за віком (а.с. 43-44). До заяви було додано: паспорт, свідоцтво про народження, трудова книжка НОМЕР_1 , довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідка про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, довідка зі СПОВ про заробітну плату, диплом про навчання (а.с. 45).

У відповідності до п. 4.2 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії за віком та надані документи позивачем, після автоматичного розподілу направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.06.2021 № 121130003127 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком; до страхового стажу не зараховано: період роботи з 31.12.1989 по 01.07.1994, оскільки дата звільнення не відповідає даті рішення про звільнення; період роботи з 29.08.1994 по 09.01.1997, оскільки виправлена дата прийому на роботу. Для зарахування вказаних періодів роботи необхідно надати уточнюючу довідку (а.с. 75).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03.06.2021 № 121130003127 відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано: період роботи з 31.12.1989 по 01.07.1994, оскільки дата звільнення не відповідає даті рішення про звільнення; період роботи з 29.08.1994 по 09.01.1997, оскільки виправлена дата прийому на роботу (а.с. 76-78).

Суд зазначає, що трудова книжка НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 від 21.07.1980 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи (а.с. 57-69):

Запис № 14 від 31.12.1989 Робкооп «Слов`яносербський» прийнята ревізором робкоопа, розпорядження № 440 від 31.12.1989;

Запис № 15 від 04.05.1992 – присвоєна кваліфікація спеціаліст ІІ категорії, розпорядження від 04.05.1992;

Запис № 16 Робкооп перейменований «Слов`яносербський» на Слов`яносербське споживче товариство, рішення від 21.07.1992;

Запис № 17 від 01.07.1994 – звільнена у зв`язку із зміною міста проживання, рішення № 84 від 19.05.1994;

Запис № 18 від 29.08.1994 – прийнята бухгалтером-ревізором, наказ № 56-к від 6298984;

Запис № 19 від 09.01.1997 – звільнена за власним бажанням, наказ № 3 від 09.01.1997.

Інші періоди роботи позивача не є спірними, тому судом не досліджуються.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення.

Відповідно до абзаців першого-другого пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до абзацу шостого пункту 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Як встановлено судом з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03 червня 2021 року № 121130003127 та аналогічного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через недостатність страхового стажу. Періоди її роботи з 31.12.1989 по 01.07.1994 та з 29.08.1994 по 09.01.1997 не зараховані до страхового стажу у зв`язку з виправленням у даті прийому на роботу.

Як вже зазначено вище, у пункті 2.3 Інструкції № 62 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач виносячи оскаржуване рішення не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Крім того, як вже вищевказано, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» тягар відповідальності за порушення порядку ведення трудових книжок покладається на відповідальну посадову особу роботодавця, а не на працівника.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивачки, що відповідач безпідставно не зараховує до страхового стажу вище вказані періоди роботи позивачки.

Щодо періоду роботи позивачки з 31.12.1989 по 01.07.1994 у споживчому товаристві «Слов`яносербський», на підтвердження якого подано архівну довідку від 13.08.2021 № 01.1-23/555 Слов`яносербського району «Луганской народной республики», суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд також зазначає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.

Посилання відповідача на те, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, суд не приймає, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи.

Також суд зазначає, що трудова книжка позивачки містить відповідні записи періоди роботи з 31.12.1989 по 01.07.1994 у споживчому товаристві «Слов`яносербський», що додатково підтверджено архівною довідкою від 13.08.2021 № 01.1-23/555.

З наведених підстав суд вважає, що відповідачем неправомірно не взято до уваги інформацію, що міститься в архівній довідці, наданої позивачкою для підтвердження наявного трудового стажу, які видані архівною установою «Луганской народной республики».

Таким чином, судом встановлено, що ГУПФУ в Чернівецькій області, приймаючи рішення від 03 червня 2021 року № 121130003127 про відмову в призначенні пенсії позивачці, допустив порушення положень Закону № 1058-IV, Закону № 1788-ХІІ та Порядку № 22-1 щодо не зарахування до страхового стажу позивачки періодів роботи з 31.12.1989 по 01.07.1994 в Слов`яносербському споживчому товаристві.

Щодо періоду роботи позивачки з 29.08.1994 по 09.01.1997 на підприємстві Російської Федерації Управління торгівлі ТОФ суд зазначає наступне.

Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992 року, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Частиною 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачено, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових підставах і за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.

Тобто, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу.

Як випливає з Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, що набула чинності 14.01.1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, стаж роботи позивачки у період з 29.08.1994 по 09.01.1997 повинен бути обчислений згідно з порядком, передбаченим вказаними міжнародними угодами та законодавством держави на території якої позивачка працювала.

Таким чином, право на зарахування стажу роботи позивачки в Російській Федерації у спірний період за трудовими договорами підтверджується записом в трудовій книжці, які протиправно в порушення Міжнародних договорів України не були взяті до уваги відповідачем.

Відповідно, рішення відповідача 2 від 03 червня 2021 року № 121130003127 не відповідає критеріям правомірного рішення, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03 червня 2021 року № 121130003127 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком суд щащначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

Тобто в розумінні п. 4.2 Порядку № 22-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не є уповноваженим органом для розгляду та прийняття вілповідного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03 червня 2021 року № 121130003127 прийнято з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

З огляду на неналежне виконання пенсійним органом повноважень щодо розгляду заяви позивачки, що потягло за собою порушення прав останньої, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо зарахування періодів до пільгового стажу позивачки на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Для відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача з 31.12.1989 по 01.07.1994 в Слов`яносербському споживчому товаристві, з 29.08.1994 по 09.01.1997 на підприємстві Російської Федерації Управління торгівлі ТОФ та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 на підставі заяви від 27.05.2021.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.22766163121 від 22.09.2021 (а.с. 6).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи, що позов підлягає частковому задоволенню та з коригуванням обраного позивачем способу захисту його порушених прав, а також, що даний спір виник внаслідок протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань саме Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 241-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Воронка Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404 Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) від 03.06.2021 № 121130003127 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.06.2021 № 121130003127 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 40329345, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, площа Центральна, б. 3) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 27.05.2021, зарахував до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періодів роботи з 31.12.1989 по 01.07.1994 у Слов`яносербському споживчому товаристві, з 29.08.1994 по 09.01.1997 на підприємстві Російської Федерації «Управління торгівлі ТОФ».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 40329345, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, площа Центральна, б. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 908,00 грн (девятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Ірметова