Постанова № 101977826, 13.12.2021, Гусятинський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2021 р. Справа № 596/783/21

Провадження № 2-а/596/15/2021

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі судового засідання Перцовій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Печінка Павло Володимирович до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, дільничого офіцера поліції відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Дмитришина Степана Михайловича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Печінка П.В. звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, дільничого офіцера поліції відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Дмитришина С.М. та просить визнати протиправною та скасувати постанову від 21.11.2020 року серії ГАА № 034151, винесену дільничим офіцером поліції відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Дмитришиним С.М., у відповідності до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн..

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилається на те, що у відповідності до тексту постанови, суть правопорушення вчиненого позивачкою полягає в тому, що остання 21.11. 2020 року близько 11 години перебувала у магазині по АДРЕСА_1 без засобів індивідуального захисту, чим порушила правила щодо карантину людей. Вважаю, що постанова поліцейського про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню через порушення прав позивачки під час підготовки і розгляду адміністративної справи, неповне встановлення необхідних для вирішення справи обставин та недоведеністю наявності у діях позивачки складу адміністративного проступку.

Також зазначає, що в силу тривалою виконання службових обов`язків на посаді дільничного офіцера поліції у місті Копичинці, відповідачу ОСОБА_2 було достеменно відомо, що позивачка є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, унаслідок ендогенного захворювання і вказаний хворобливий стан не тільки позбавляє її самій здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, а й узагалі усвідомлювати свої дії або керувати ними. Натомість відповідач усупереч вимог ст. 278 КУпАП не вирішив питання про витребування у позивачки медичних документів про стан психічного здоров`я позивачки та залучення до розгляду адміністративної справи представника чи законного представника останньої.

Зазначені порушення призвели до того, що відповідачем при прийнятті рішення у адміністративній справі не давалась оцінка діям позивачки через призму статті 20 КУпАП якою встановлено, що не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Одночасно із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтовує тим, що про даний факт стало відомо працівникам Копичинської міської ради, які звернулись до місцевого органу безоплатної вторинної правової допомоги для забезпечення прав ОСОБА_1 як особи, що потребує соціального захисту через наявність у неї з дитинства хронічної душевної хвороби з приводу якої їй встановлено інвалідність.

Працівник органу безоплатної вторинної правової допомоги здійснив адресний виїзд по місцю проживання ОСОБА_1 , одержав звернення останньої та необхідні документи після чого 20 травня 2021 року адвокату Печінці П.В. видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги та здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у справі щодо оскарження вищевказаної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

24 травня 2021 року представником позивачки було дано запит в Гусятинський районний відділ державної виконавчої служби та 25 травня 2021 року одержано копію постанови серії ГАА № 034151 від 21 листопада 2021 року.

Таким чином вважає, що причина пропуску строку звернення до суду із захистом своїх прав полягає в тому, що позивачка із дитинства є особою з інвалідністю 2 групи унаслідок ендогенного захворювання, яке позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Оскільки відповідач під час винесення постанови не вирішив питання про залучення до розгляду адміністративної справи представника чи законного представника. Позивачка не усвідомлювала значення проведених із нею маніпуляцій із підписанням постанови та не могла самостійно прийняти рішення про необхідність її оскарження.

14 червня 2021 року представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю, посилаючись на те, що 21.11.2020 року приблизно о 11 год. поліцейським під час здійснення профілактичних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби «Ковід-19», у АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 перебувала в магазині без одітого засобу індивідуального захисту, а саме, маски чи респіратора. Засіб індивідуального захисту в ОСОБА_1 , був відсутній. Даний факт являється порушенням норми статті 44-3 КУпАП. Дільничим офіцером поліції відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Дмитришин С.М. на основі викладеного було винесено на позивача постанову серії ГАА № 034151 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень. Також позивач не висловлювала скарг на постанову, хоча мала змогу це зробити відповідно до норм ст. 293 КУпАП. Тому вважає, що скарг на винесення постанови в неї не було. Дану постанову про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 отримала на місці події, що засвідчується її підписом в оригіналі даної постанови винесеної працівником поліції.

Крім того зазначає, що під час складання постанови ГАА №034151 старшим дільничним офіцером поліції Гусятинського ВП Дмитришин С.М. на гр. ОСОБА_1 , працівнику поліції не було відомо про стан психічного здоров`я позивачки та було неможливо встановити тип даного захворювання з візуальних ознак, оскільки будь яких ознак даного захворювання не відображалось в поведінці останньої. Тому вважає, що оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону.

30 серпня 2021 року представник позивача – адвокат Печінка П.В. подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що вважає викладені у відзиві мотиви відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог, необґрунтованими і такими, що підлягають відхиленню. Також зазначив, що позивачка страждає: «.. помірною розумовою відсталістю з емоційно-вольовими розладами з приводу чого є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, інвалідність їй встановлена довічно», і якщо дільничний інспектор не тільки не знав про таку особу у невеликому містечку де проходить службу тривалий час, а й не міг помітити будь-яких відхилень у поведінці позивачки при спілкуванні з нею, то така професійна підготовка кадрів і призводить до порушення конституційних прав незахищених верств населення. Натомість, замість додаткового з`ясування наявності чи відсутності у позивачки хвороби, яка унеможливлює притягнення її до адміністративної відповідальності, відповідач вдався до виправдань дій підлеглого працівника поліції.

В судове засідання позивач та її представник – адвокат Печінка П.В. не з`явилися, проте, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, проте, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити у відсутності представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в зв`язку із зайнятістю по службі.

Відповідач дільничий офіцер поліції відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Дмитришин С.М. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи. Про причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.11.2020 року, відносно ОСОБА_1 відповідачем ДОП відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Дмитришин С.М. було винесено постанову серії ГАА № 034151, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн..

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 21.11.2020 року приблизно о 11.10 год. в м. Копичинці, по вул. Ринок перебувала в магазині без засобів індивідуального захисту, зокрема без распіратора або захисної маски, в тому числі виготовлених самостійно.

Диспозицією ч. 2 ст. 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Обов`язок органу (посадової особи) з`ясувати усі обставини справи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення чітко визначений ст. 280 КУпАП.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її повноважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивачки про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 2статті 44-3 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, передбачені частиною другою статті 44-3 Кодексу.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

При цьому, згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідачів, суд вважає, що саме відповідачами не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача поліцейським виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП.

Згідно інформації, наданої на вимогу суду КНП «Гусятинська комунальна лікарня» Гусятинської селищної ради №620 вді 10.06.2021 року, позивачка ОСОБА_1 знаходиться на «Д» обліку в психіатричному кабінеті, страждає: помірною розумовою відсталістю з емоційно-вольовими розладами з приводу чого є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, інвалідність їй встановлена довічно.

Статтею 17 КУпАП передбачено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно до ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.

Приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися принципів адміністративних правовідносин, які, зокрема, закріплені у ч.3 ст.2 КАС України.

А тому суд вважає, що відповідачем під час розгляду справи не спростовані пояснення представника позивача та доказів того, що ОСОБА_1 на час скоєння правопорушення була осудною, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав.

Щодо строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 034151 від 21.11.2020 року, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Як вбачається із оскаржуваної постанови, у графі «Примірник постанови отримав» наявний підпис, тобто ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваної постанови у день її винесення – 21.11.2020 року.

Головним державним виконавцем Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Путятинською М.О. 21.04.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови серії ГАА № 034151 від 21.11.2020 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 штрафу в розмірі 340 грн., що підтверджується копією постанови від 21.04.2021 року ВП №65231370.

Як видно із доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 20 травня 2021 року, вказаним дорученням призначено адвоката Печінку П.В. для представництва інтересів ОСОБА_1 ..

Копію оскаржуваної постанови адвокат Печінка П.В. отримав 25.05.2021 року, звернувшись із запитом до Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), що підтверджується листом в.о. начальника відділу ДВС Навроцької М.М. від 25.05.2021 року.

Із зазначеним позовом представник позивача – адвокат Печінка П.В. звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області 02 червня 2021 року.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, а також враховуючи стан здоров`я позивачки, те, що із дитинства вона є особою з інвалідністю 2 групи унаслідок ендогенного захворювання, яке позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду та визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом поважними.

Керуючись ст. ст. 17, 20, ч.2 ст. 44-3 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-247, 271, 286, 287, п. 3 Прикінцевих положень КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду та визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом поважними.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 ), в інтересах якої діє представник – адвокат Печінка Павло Володимирович (адреса: смт. Гусятин, вул. Наливайка, 16/25, Чортківського району, Тернопільської області) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (адреса місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720), дільничого офіцера поліції відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Дмитришина Степана Михайловича (адреса: смт. Гусятин, провулок Героїв Майдану, 7, Чортківського району, Тернопільської області) про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову серії ГАА № 034151 від 21.11.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, винесену дільничим офіцером поліції відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Дмитришин Степаном Михайловичем за ч.2 ст. 44-3 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17 грудня 2021 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Т.М. Цвинтарна