Рішення № 101977763, 17.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4585/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області № 5557/2020 від 20.07.2020 по заяві ОСОБА_1 щодо відмови в призначенні пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах по Списку №1, 2 при досягненні 45 років, згідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових замовах, з урахуванням пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, 2 при досягненні 45 років відповідно до п. «б» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення за періоди роботи на ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» з 05.07.1993 по 06.10.2020 (а.с.1-11).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.07.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про призначення пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах по Списку №1 згідно до пункту «б» ст. 13 Закону України Закону «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 при досягненні нею 45 років. Відповідно до рішення УПФУ у м. Сєвєродонецьку №5557/2020 від 20.07.2020 позивачу було обчислено загальний страховий стаж, який складає 27 років 08 місяців 25 днів пільговий стаж по списку № 1, який складає 12 років 10 місяців 25 днів. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 5557/2020 від 20.07.2020 у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 було відмовлено, мотивуючи тим, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку 50 років - з 01.10.1974 по 31.12.1975.

Позивач вважає рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області № 5557/2020 від 20.07.2020 щодо відмови в призначенні пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах по Списку №1,2 при досягненні 45-ти років, згідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

21.12.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла заяву з уточненням позовним вимог та позивач просив суд:

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, 2 при досягненні 45-ти років, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи на ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» з 05.07.1993 по 06.10.2020 та правової позиції суду (а.с.53-62).

11.01.2021 від відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційний номером 757/2021 надійшов відзив на позовну заяву від 30.12.2020 №1216-06-8/11858, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі (а.с.98-100).

В обґрунтування відзиву зазначив, що 16.07.2020 до управління надана заява від ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV. Розглянувши зазначену заяву, Управлінням прийнято рішення від 20.07.2020 № 5557/2020 про відмову у призначенні пенсії. Відповідач зазначив, що надана відповідачем відмова є обґрунтованою та прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідно до наданих документів позивача: трудової книжки НОМЕР_1 , довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.07.2020 №371-375 та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 8 місяців 25 днів, пільговий стаж по списку №1 складає 12 років 10 місяці 25 днів, але вік заявниці станом на дату подання заяви 45 років. Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до вимог чинного законодавства, для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 необхідно досягти пенсійного віку передбаченого ст. 114 Закону № 1058, а саме: 50 років. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою суду від 11.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.48-49);

- ухвалою суду від 25.01.2021 зупинено провадження у справі №360/4585/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/32/20 (№ 360/3611/20) (а.с.113-114);

- ухвалою суду від 17.12.2021 поновлено провадження у справі (а.с.121).

- ухвалою суду від 17.12.2021 замінено відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (а.с.122).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.13,14).

16.07.2020 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за Списком №1 (а.с.68), та надала відповідні документи, заяву прийнято та зареєстровано за №5557 (а.с.зворотній бік а.с.68).

Рішенням управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 20 липня 2020 року за №5557/2020 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 за заявою від 16.07.2020 №5557 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченому цим Законом (а.с.15-16).

У вказаному рішенні відповідач зазначив, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 , довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.07.2020 №371-375 та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 8 місяців 25 днів, пільговий стаж по списку №1 складає 12 років 10 місяці 25 днів, але вік заявниці станом на дату подання заяви 45 років (зворотній бік а.с.15)

В матеріалах справи наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 від 05.07.1993 (а.с.17-21), довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідним записів у ній від 10.07.2020 №№371, 372, 373, 374,375 (а.с.22,23,24,26,28), довідка про роботу від 10.07.2020 №373 (а.с.25), довідка про відпустку від 10.07.2020 №374,375 (а.с.27,29), лист управління праці та соціального захисту населення щодо атестації робочих місць від 09.08.2005 №11/3472-33 (а.с.30), лист управління праці та соціального захисту населення щодо атестації робочих місць від 14.06.2010 №11/2852-33 (а.с.31), лист управління праці та соціального захисту населення щодо атестації робочих місць від 25.11.2005 №11/6365-33 (а.с.32), лист управління праці та соціального захисту населення щодо атестації робочих місць від 19.05.2006 №11/2123-33 (а.с.33), лист управління праці та соціального захисту населення щодо атестації робочих місць від 14.04.2002 №6/3365 (а.с.34), лист Департаменту соціального захисту населення ЛОДА щодо атестації робочих місць від 22.07.2016 №6/2398/-31 (а.с.35), лист управління праці та соціального захисту населення щодо атестації робочих місць від 26.05.2000 №69/05-616 (а.с.36), лист управління праці та соціального захисту населення щодо атестації робочих місць від 27.12.2001 13744 (а.с.37), лист Департаменту з питань праці (а.с.38), реєстр страхових осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) (а.с.73-76), диплом професійно-технічного училища №53 Серії ГВ №900604 (зворотній бік а.с.76).

Як вбачається із витягу, наданого відповідачем, страховий стаж позивача складає 39 років 8 місяців 21 день, в тому числі робота за Списком №1 - 12 років 10 місяців 25 днів (а.с.69).

На момент звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії їй виповнилось 45 років.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти тільки у відповідності та у межах повноважень і способом, який передбачений Конституцією України та законами України.

Відповідно до Основного Закону в Україні як соціальній державі охороняється праця та здоров`я людей (стаття 3) і кожний має право на належні, безпечні та здоровіші умови праці (стаття 43).

Згідно з названими положеннями закону, держава зобов`язана ухвалювати всі необхідні заходи до того, щоб зменшити негативні для здоров`я працівників наслідки праці в умовах особливої шкідливості, у тому числі шляхом надання додаткових гарантій і компенсацій до яких відноситься зокрема і можливість піти на пенсію за віком в більш ранньому віці і при меншій тривалості загального виробничого стажу.

Відповідно до положень статті 46 Конституції України та статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон №1778) державою Україна гарантується право громадян на отримання пенсійного забезпечення.

Згідно статті 6 цього ж Закону №1788 право вибору пенсії належить громадянам. А статті 7, 80, 81 передбачають, що особи мають право звернутись до органу пенсійного забезпечення для призначення (перерахунку) пенсії в будь-який час після отримання права на неї або за місцем роботи (для працюючих осіб), або до органів пенсійного забезпечення за місцем проживання.

Дійсно статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Де пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.

Однак, ці ж самі підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені і пунктом "а" статті 13 Закону № 1788.

Тобто пункт «а» статті 13 Закону № 1788 та пункт 1 частини другої статті 114 Закону №1058, на час виникнення правовідносин фактично є аналогічними.

За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України та рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

У рішенні від 23.01.2020 Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

У пункті третьому резолютивної частини рішення КСУ від 23.01.2020 № 1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме: застосуванню підлягають положення Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Також у пункті 4.4. мотивувальної частини рішення від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Конституційний Суд України та практика Європейського суду з прав людини беззастережно свідчать про те, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи документів на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах їй виповнилося 45 років, загальний страховий стаж становив 39 років 8 місяців 21 день та 12 років 10 місяців 25 днів пільгового стажу, що відповідає вимогам п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд дійшов висновку, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 20 липня 2020 року за №5557/2020 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 прийнято відповідачем без урахування рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 щодо визнання неконституційними положень щодо підвищення віку виходу на пенсію для пільгових категорій осіб.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач станом на 06.07.2020 досягла 45 річного віку.

В оскаржуваному рішенні від 20.07.2020 за №5557/2020 відповідач не посилається на відсутність у позивача необхідного загального та пільгового стажу і відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України від 05.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», позивач має право на пенсію, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020, а відповідач, в свою чергу, не застосував більш сприятливий закон, який передбачає право позивача на обумовлену роботою пільгову пенсію, проте застосував закон, який позбавляє зазначеного права.

Відповідно до статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 20 липня 2020 року за №5557/2020 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ в редакції рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 по справі №1-5/2018 (746/15) та з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Дана справа є типовою справою щодо зразкової справи № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20) від 21.04.2021 року, а тому відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи з урахуванням зміни мотивувальної частини рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року.

Мотивам, з яких виходив відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, що зазначені відповідачем у відзиві на позов, суд не надає оцінки та відхиляє, оскільки оцінка рішенню суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

З цих же підстав суд вважає наразі неприйнятними доводи позивача про не зарахування відповідачем до її пільгового стажу періодів роботи на підприємстві ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» під час вимушеного простою не з вини працівника, оскільки рішення відповідача взагалі не містить в собі жодного мотивування не зарахування до пільгового стажу позивача тих чи інших періодів роботи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з виходом за межі заявлених позовних вимог та корегуванням способу захисту порушених прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 07.12.2020 № 1014273201 (а.с.46).

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про фактичне задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України позивачу необхідно відшкодувати 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 20 липня 2020 року за №5557/2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 16.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ в редакції рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 по справі №1-5/2018 (746/15) та з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 вісімсот сорок гривень) 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова