Ухвала суду № 101975621, 15.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 грудня 2021 року Справа 160/25184/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М.Білоконя про визнання протиправними та нечинними рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М.Білоконя, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 №82/24 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та інших матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.05.2007, щодо зміни функціонального призначення території існуючої садибної житлової забудови по АДРЕСА_1 на проектну територію багатоквартирної забудови за рахунок реконструкції кварталів садибної забудови;

- визнати протиправним та нечинним п. 1, 2 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.05.2007, щодо зміни функціонального призначення території існуючої садибної житлової забудови по (проспекту Гагаріна - вул. Ласточкіна (Гнатюка) - вул. Армійська) на територію з функціональним призначенням проектна територія багатоквартирної житлової забудови та в тому числі включення до таблиці №62 текстових матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська «Площадки нового багатоквартирного будівництва у м. Дніпро» на розрахунковий строк дислокація б за рахунок винесення об`єктів за експлікацією 11»;

- визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів плану зонування м. Дніпропетровська затверджених рішенням Дніпровської міської ради №54/66 від 22.07.2015 р. щодо зміни зони існуючої садибної житлової забудови по: - проспекту Гагаріна - вул. Ласточкіна (Гнатюка) - вул. Армійська на зону проектної змішаної багатоквартирної житлової забудови (різної поверховості);

- зобов`язати Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 37454258, місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 75) відновити (відкоригувати) функціональне призначення «території існуючої садибної житлової забудови» проспекту Гагаріна - вул. Ласточкіна (Гнатюка) - вул. Армійська, привівши графічні та інші матеріали Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.05.2007, з урахуванням змін та доповнень, у відповідність до графічних та інших матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, в редакції станом на 25.05.2007 р., та відновити (відкоригувати) зону «існуючої садибної житлової забудови» території проспекту Гагаріна - вул. Ласточкіна (Гнатюка) - вул. Армійська, привівши графічні та інші матеріали плану зонування м. Дніпропетровська, затверджені рішенням Дніпровської міської ради №54/66 від 22.07.2015 р., з урахуванням змін та доповнень, у відповідність до графічних та інших матеріалів плану зонування м. Дніпропетровська, в редакції станом на 22.07.2015 р.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач оскаржує два рішення Дніпровської міської ради №82/24 від 20.09.2017 та №84/60 від 02.09.2020, а з позовом до суду звернувся 10.12.2020р., тобто з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

В позовній заяві позивач зазначає, що про оскаржувані рішення їй стало відомо у травня 2021 року з наданих компетентними органами відповідей, у зв`язку з чим, вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами".

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог про оскарження рішень Дніпровської міської ради №82/24 від 20.09.2017 та №84/60 від 02.09.2020.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Як було зазначено вище, в позовній заяві позивач вказує, що про оскаржувані рішення він дізнався у травні 2021р. під час звернення із запитами до відповідача, тобто поза межами шестимісячного строку, при цьому останній не позбавлений був можливості одночасно звернутися до суду для захисту своїх прав із даним позовом.

Також слід відмітити, що направлення відповідних звернень позивачем не є досудовим врегулюванням спору в розумінні КАС України.

Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків із наданням підтверджуючих доказів не надав.

Крім того, при підготовці зазначеного позову, позивачем не прийнято до уваги вимоги ч.ч.4, 5 ст.49 КАС України, згідно з якими, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, проте відповідної заяви позивачем не надано та не зазначено на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, а також не зазначено, на які права чи обов`язки третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також на стороні кого її слід залучити.

Відсутність чіткого визначення процесуального статусу третіх осіб які беруть участь у справі (на стороні позивача чи відповідача), з обґрунтуванням необхідності їх залучення, позбавляє суд можливості чіткого виконання вимог КАС України, а саме ст.49 КАС України, як необхідної умови для захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М.Білоконя про визнання протиправними та нечинними рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:

- надати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків із наданням підтверджуючих доказів;

- надати обґрунтоване клопотання про залучення третьої особи із зазначенням відповідного статусу (на стороні позивача або відповідача) та зазначити, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та зазначити, на які права чи обов`язки третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Суддя Н.В. Турлакова