Рішення № 101975292, 06.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/9187/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача Свередюк Ю.А.,

представника відповідача Гальчика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Виконавчого комітету Нововолинської міської про визнання протиправними, скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради (далі виконком Нововолинської міськради, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.08.2021, винесеного головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Кортоусом С. С.; визнання протиправною та скасування постанови від 13.08.2021 №15, винесеної начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Гальчиком С. М., якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 5, 9 ст. 96 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є власником нежитлового приміщення загальною площею 63.0 м2., що знаходиться на АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування № 105 від 20.01.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Ушаковою Ю.А. Право власності на магазин зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20.01.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 137251007107.

29 липня 2021 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Гальчиком С.М. видано направлення для проведення позапланового заходу №21 для здійснення позапланової перевірки по переведенню квартири в нежитлове торгово-офісне приміщення на АДРЕСА_1 .

10 серпня 2021 року складено акт №21 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого складено протокол про адміністративне правопорушення

Згідно протоколу про адмінправопорушення ОСОБА_1 здійснив реконструкцію вбудованих приміщень квартири з втручанням в огороджувальні та несучі конструкції, а саме: проведений демонтаж вікон та розібрано частину стіни під віконними отворами (збільшено віконний простір), також на місці одного з віконних отворів встановлено вхідні двері, до того ж на період перевірки закінчений будівництвом об`єкт експлуатується без здачі в експлуатацію. Реконструкція квартири здійснена без документів, що надають право на початок виконання будівельних робіт (замовником не було подано повідомлення про початок будівельних робіт відповідному органу ДАБК), без належно розробленої та затвердженої проектної документації, чим порушено вимоги статті 26, 31, 34, 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт». Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 1, ч. 5, ч. 9 ст. 96 КУпАП.

Постановою №15 від 13.08.2021 року винесеною начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Нововолинської міськради Гальчиком С.М. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1, ч. 5, ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Також, 10.08.2021 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Кортоусом С.С. було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким позивача було зобов`язано усунути виявлені порушення у відповідності до вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил до 11.10.2021 року.

Вважає, припис від 10.08.2021 року та постанову від 13.08.2021 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 відкрито провадження у даній справі та відповідно до статей 268-270, 287 (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позов від 06.10.2021 вх.№14-14/50 виконавчий комітет Нововолинської міської ради заперечує щодо заявлених позовних вимог та зазначає, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Зазначає, що на підставі службової записки головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кортоуса С.С. від 28.07.2021 та наказу відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 29.07.2021 №15 «Про проведення позапланової перевірки» видано направлення для проведення позапланового заходу №21 для здійснення позапланової перевірки на об`єкті: «Реконструкція вбудованих приміщень квартири, переведених в нежитлові, під торгово-офісні приміщення на АДРЕСА_1 » щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Представник відповідача зауважує, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проведено в період з 29.07.2021 по 10.08.2021, про що складено акт від 10.08.2021 №21, в якому зафіксовано наявність виявлених порушень, зокрема: забудовник на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 здійснив реконструкцію вбудованих приміщень квартири з втручанням в огороджувальні та несучі конструкції, а саме: проведений демонтаж вікон та розібрано частину стіни під віконними отворами (збільшено віконний простір), також на місці одного з віконних отворів встановлено вхідні двері. На період перевірки закінчений будівництвом об`єкт експлуатується без здачі в експлуатацію. Реконструкція квартири здійснена без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, без належно розробленої та затвердженої проектної документації, чим порушив вимоги статей 26, 31, 34, 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» (далі - Порядок № 466). Оскільки вказаний об`єкт будівництва відноситься до об`єктів, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), відповідальність за вчинені правопорушення передбачена ч. 1, ч. 5, ч. 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також відповідач зазначає, що на підставі акту перевірки, 10.08.2021р. винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачена ч. 1, ч. 5, ч. 9 ст. 96 КУпАП. Також в протоколах зазначено, що розгляд справи про правопорушення відбудеться 13.08.2021 о 10:00 год. При цьому, примірники акту перевірки, припису та протоколів від 10.08.2021 підписані директором позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Стаття 90 КАСУ передбачає - суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно є одним з доказів по справі, у зв`язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, вона не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.

Відповідно до умов статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та ст. 6 КАС України - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження - не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” № 30985/96).

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Розглядаючи питання ефективного засобу правового захисту Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в п. 114 Рішення від 10 вересня 2010 року у справі «Макфарлейн проти Ірландії» (заява № 31333/06), п. 38 Рішення Великої Палати від 29 березня 2006 року у справі «Ріккірді Піссаті проти Італії» (заява № 62361/00) зазначив, що засіб є ефективним тільки якщо він доступний та достатній.

В свою чергу, Верховний суд України своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1265а15, вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним (що узгоджується з положеннями ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до Постанови Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року по справі № 457/1003/15-а рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судом, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем було заявлено кілька пов`язаних між собою вимог, а саме: про визнання протиправним та скасування припису та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КАС України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Беручи до уваги, що позовні вимоги предметом підсудні різним адміністративним судам, але не різняться за своїм предметом, оскільки стосуються оскарження рішення та постанов прийнятих одним суб`єктом владних повноважень на основі виявлених правопорушень тим самим органом, тому окружним адміністративним судом було прийнято ухвалу про відкриття провадження в даній справі при дотриманні позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Аналогічна позиція щодо необхідності вирішення об`єднаних вимог саме окружним адміністративним судом викладено в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року в справі №540/2229/18 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 року в справі №460/792/20.

Також відповідач звертає увагу, що об`єкт будівництва не введений в експлуатацію в установленому законом порядку, документів про введення об`єкта в експлуатацію ні при проведенні перевірки, ні при поданої позовної заяви до суду позивачем не надано, у зв`язку з чим експлуатація цього об`єкта позивачем вважає протиправною. Крім того, зміна функціонального призначення, зміна геометричних розмірів, втручання в несучі та огороджувальні конструкції являється будівництвом, і вимагає отримання дозвільних документів, а виконання будівельних робіт без дозвільних документів забороняється.

Відповідач зробив висновок, що реєстрація нерухомого майна відбулась з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 та низки інших законодавчих актів, оскільки переведення житлового приміщення у нежитлове під розміщення об`єктів торгівлі - це зміна функціонального призначення приміщення. Згідно державних будівельних норм України зміна функціонального призначення приміщення відноситься до реконструкції, яка є одним із видів будівництва.

Окрім того, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Закріплені у законодавстві гарантії прав суб`єктів приватного права (зокрема, процесуальні строки застосування санкцій), не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності. Враховуючи, що реконструйований об`єкт використовується у якості продуктового магазину, в яких може працювати та перебувати значна кількість осіб, не введення в експлуатацію зазначених приміщень у встановленому порядку створює загрозу життю та здоров`ю таких осіб.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак, за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відсутні відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень на АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Так як позапланова перевірка фактично здійснювалась відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради на об`єкті будівництва, який кваліфіковано як самочинний, відповідач вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про відсутність у відповідача правових підстав для призначення та проведення такої перевірки. При цьому позивачем не були подані жодні дозвільні документи на вищевказаний об`єкт, який кваліфіковано органом ДАБК як самочинний, не надано підтверджуючі документи, який суб`єкт містобудування та в який період здійснював реконструкцію даного об`єкту, а також не підтверджено, чи був цей об`єкт введений в експлуатацію згідно чинного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 105 від 20.01.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Ушаковою Ю.А. є власником промтоварного магазину загальною площею 63.0 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_1 . Право власності на магазин у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20.01.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 137251007107 зареєстровано приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Ушаковою Ю.А.

29 липня 2021 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Нальчиком С.М. видано направлення для проведення позапланового заходу №21 для здійснення позапланової перевірки на Реконструкціях вбудованих приміщень квартири, переведених в нежитлові, під торгово-офісні приміщення на АДРЕСА_1 .

10 серпня 2021 року складено акт №21 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого складено протокол про адміністративне правопорушення

Згідно протоколу позивач здійснив реконструкцію вбудованих приміщень квартири з втручанням в огороджу вальні та несучі конструкції, а саме: проведений демонтаж вікон та розібрано частину стіни під віконними отворами (збільшено віконний простір), також на місці одного з віконних отворів встановлено вхідні двері, до того ж на період перевірки закінчений будівництвом об`єкт експлуатується без здачі в експлуатацію. Реконструкція квартири здійснена без документів, що надають право на початок виконання будівельних робіт (замовником не було подано повідомлення про початок будівельних робіт відповідному органу ДАБК), без належно розробленої та затвердженої проектної документації. Чим порушено вимоги статті 26, 31, 34, 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт». Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 1, ч. 5, ч. 9 ст, 96 КУпАП.

Постановою №15 від 13.08.2021 року винесеною начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Гальчиком С.М. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1, ч. 5, ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Окрім того, 10.08.2021 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Кортоусом С.С. було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким було зобов`язано усунути виявлені порушення у відповідності до вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил до 11.10.2021 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Частиною 3 ст. 41 до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту' або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. 9 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно- будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 12 Порядку № 553 врегульовано, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 41 Закону, Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.41 Закону, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Абзацом 5 п. 7 Порядку № 553 також визначено, що підставою для позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

На підставі службової записки головного спеціаліста відділу державного архітектурно- будівельного контролю Кортоуса С.С. від 28.07.2021 р. та наказу відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 29.07.2021р. № 15 «Про проведення позапланової перевірки» видано направлення для проведення позапланового заходу № 21 для здійснення позапланової перевірки на об`єкті: «Реконструкція вбудованих приміщень квартири, переведених в нежитлові, під торгово-офісні приміщення на АДРЕСА_1 » щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

При цьому з направлення про проведення позапланового заходу вбачається, що захід відбувся у присутності гр. ОСОБА_1 , який ознайомився з цим направленням та отримав його копію, добровільно допустив представників ДАБК до перевірки.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проведено в період з 29 липня по 10 серпня 2021 року, про шо складено акт від 10.08.2021р. № 21, в якому зафіксовано наявність виявлених порушень, зокрема: забудовник на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 здійснив реконструкцію вбудованих приміщень квартири з втручанням в огороджувальні та несучі конструкції, а саме: проведений демонтаж вікон та розібрано частину стіни під віконними отворами (збільшено віконний простір), також на місці одного з віконних отворів встановлено вхідні двері. На період перевірки закінчений будівництвом об`єкт експлуатується без здачі в експлуатацію. Реконструкція квартири здійснена без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, без належно розробленої та затвердженої проектної документації, чим порушив вимоги статей 26, 31, 34, 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» (далі - Порядок № 466). Оскільки вказаний об`єкт будівництва відноситься до об`єктів, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), відповідальність за вчинені правопорушення передбачена ч. 1, ч. 5, ч. 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 5 Порядку № 466 передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забороняється виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 8 статті 39 цього Закону визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Аналогічні положення закріплені п. 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів».

Акт підписано позивачем, примірник акту він отримав 10.08.2021р.

На підставі акту перевірки, 10.08.2021р. винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Також, 10.08.2021р. складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 1, 5, 9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 13.08.2021р. о 10:00 год.

Примірники акту перевірки, припису та протоколу від 10.08.2021р. підписані ОСОБА_1 та йому вручені, про що свідчать його власноручні підписи на відповідних документах.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 13.08.2021р. № 15 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 5, 9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. (ураховуючи особу правопорушника, його майновий стан і характер правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі санкцій відповідних частин статті).

Зазначена постанова підписана позивачем та йому вручена, про що свідчить його власноручний підпис.

На думку суду застосування щодо позивача ч. 1, 5 ст. 96 КупАП не грунтується на вимогах законодавства виходячи з наступного.

Позаплановий захід держнагляду проводився за адресою: АДРЕСА_1 і стосується колишньої квартири АДРЕСА_2 на першому поверсі п`ятиповерхового будинку.

Так, згідно доданого відповідачем копіїтехнічного паспорта першого поверху багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 102-109), який оглянутий судом та приєднаний до матеріалів позову, вбачається, що квартира АДРЕСА_2 має вхід з під`їзду. Таке розташування підтверджується і оглянутою судом копією техпаспорта трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 58,9 м2, виданого ще 01.08.2013 КП «Волинське обласне БТІ» (а.с. 115,116).

З дослідженої судом копії договору купівлі-продажу квартири № 2818 від 19.11.2020 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2020, вбачається, що власник ОСОБА_2 продала вищевказану квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 58,9 м2 ОСОБА_3 .

З оглянутого судом (а.с. 96) рішення виконавчого комітету Нововолинської м/р № 353 від 17.12.2020 вбачається, що саме ОСОБА_3 було надано дозвіл на переведення житлових приміщень квартири АДРЕСА_2 шляхом розробки проекту реконструкції під промтоварний магазин. На нього даним рішенням покладався обов`язок до початку будівельних робіт зареєструвати в інспекції ДАБК декларацію (повідомлення) про проведення будівельних робіт та здати в експлуатацію.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представників сторін докази щодо реєстрації в ДАБК декларації (повідомлення) про проведення будівельних робіт на вказане приміщення ОСОБА_3 чи наступним власником ОСОБА_4 – відсутні.

Як вбачається судом із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.12.2020, виданого державним реєстратором Куклинської сільської ради Маневицького району Волинської області Ященком В.О. (яке на час вирішення даної справи є чинним), право власності було зареєстроване за ОСОБА_3 як промтоварний магазин, загальною площею 63 м2, за його заявою від 21.12.2020 та технічним паспортом, висновком № 558 від 21.12.2020 ТзОВ «Арт Буд Проект» про те, що квартира переобладнана під промтоварний магазин без порушень капітальних несучих стін, несучих конструкцій та опор.

22.01.2021 ОСОБА_3 зазначений магазин подарував ОСОБА_1 , що вбачається із дослідженого судом договору дарування та витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2021. Зі слів представника позивача промтоварний магазин був переданий в оренду іншій ФОП під магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що працівником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконкому було виявлено втручання в несучі конструкції 28.07.2021, зокрема головним спеціалістом ОСОБА_5 , де вже функціонував магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про що додав фототаблиці до акту. Також пояснив, що самого процесу демонтажу частин несучої стіни з втручанням в несучу конструкцію стіни, віконних отворів і влаштування вхідних дверей працівники інспекції не бачили, тому склали адмінпротокол за ч. 1, 5, 9 ст. 96 КУпАП на останнього власника ОСОБА_1 . Пояснити час вчинення правопорушення представник відповідача не може, однак переконаний, що ч. 9 ст. 96 КУпАП в діях саме позивача є наявною, адже експлуатація цього магазину, який у встановленому законом порядку не прийнятий в експлуатацію – є триваючим.

На переконання суду висновок відповідача про втручання в несучі конструкції багатоповерхового будинку без затвердження проекту та виконання таких робіт було наявним, за попереднього власника ОСОБА_3 , а не за позивача, виходячи із наданого відповідачем технічного паспорта першого поверху та техпаспорта квартири, виданого 01.08.2013 КП «Волинське ОБТІ», де передбачені вікна визначених розмірів, і фототаблиці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де замість вікон знаходяться вхідні двері значно більших розмірів.

Будь-яких доказів проведення реконструкції з втручанням в огороджувальні та несучі конструкції без затвердженого проекту (ч. 1 ст. 96 КУпАП) та виконання будівельних робіт, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ч. 5 ст. 96 КУпАП) саме ОСОБА_1 стороною відповідача не надано як і не становлено в цих частинах часу вчинення правопорушення. За договором дарування ОСОБА_1 отримав приміщення вже промтоварного магазину, за таких обставин склад адмінправопорушення передбачений ч. 1, 5 ст. 96 КУпАП, в його діях відсутній, а відтак суд вважає за необхідне постанову про адмінправопорушення № 15 від 13.08.2021 в частині притягнення за ч. 1, 5 ст. 96 КУпАП визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до статті частини сьомої статті 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Зазначені конституційні положення деталізовані, зокрема у статті 319 Цивільного кодексу України, яка гарантує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та відповідають моральним засадам суспільства; держава не втручається у здійснення власником права власності, але діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, власність не тільки надає переваги власнику, а й покладає на нього низку обов`язків перед суспільством та державою. Поняття «власність зобов`язує» пов`язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб, обов`язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов`язком поважати інтереси суспільства.

Враховуючи, що реконструйований об`єкт використовується як магазин, в якому може працювати чи перебувати значна кількість осіб, невведення в експлуатацію зазначеного приміщення у встановленому порядку створює загрозу життю та здоров`ю таких осіб. Відповідно, у зв`язку з необхідністю дотримання оптимального балансу між правами та інтересами як власника реконструйованого об`єкта, та суспільними інтересами, які виражаються у дотриманні всіх правил введення в експлуатацію реконструйованого об`єкта, що є необхідною умовою для забезпечення безпечних умов праці, збереження життя та здоров`я людей, суд вважає вірним застосування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.08.2021 року, яким заборонено експлуатацію промислового магазину відповідно до вимог законодавства., оскільки в діях- ОСОБА_1 , склад правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП (експлуатація без здачі в експлуатацію)є наявним.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/2966/16.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з положеннями частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінуючи докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, що підлягають частковому задоволенню.

Так як санкції статті ч. 5 ст. 96 КУпАП притягнення за якою скасовується судом, і ч. 9 ст. 96 КУпАП передбачає аналогічне покарання від 8 500 до 10 200 грн., тому беручи до уваги, що за ч. 1, 5, 9 ст. 96 КУпАП ОСОБА_6 було визнано винним й притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн, тобто в межах санкції ч. 9 ст. 96 КУпАП, яка не скасовується судом, з врахуванням ст. 36 КУпАП відповідачем призначено покарання в межах санкції, тому підстав для направлення адмінсправи на новий розгляд не встановлено, а відтак необхідності за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення суб`єкта до адміністративної відповідальності при скасуванні постанови відповідача про притягнення позивача за ч. 1,5 ст. 96 КУпАП надіслання справи на новий розгляд, як це передбачено п.2. ч. 3 ст. 286 КАС, не має.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки постанова про притягнення до адмінвідповідальності позивача за ч. 9 ст. 96 КУпАП та припис не підлягають визнанню протиправними та скасуванню, тому підстав для часткового стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору не має.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, Закону України «Про архітектурну діяльність» суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 15 від 13.08.21 про адміністративне правопорушення, винесену начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Гальчиком С.М. в частині притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 за ч.1 та ч.5 ст. 96 КУпАП та провадження в цих частинах закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради судовий збір в розмірі 980 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради (45407, Волинська область, м. Нововолинськ, просп. Дружби, 27; код ЄДРПОУ 04051342).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич