Рішення № 101975221, 06.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/9197/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Журомській І.М.,

за участі представника позивача Антонюка Р.В.,

представника відповідача Кучера Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БПЛ Євро» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БПЛ ЄВРО» (далі – позивач, ТОВ «БПЛ ЄВРО») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2021 року № 0024720705.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

ГУ ДПС у Волинській області було проведено фактичну перевірку за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 55, де здійснює діяльність ТОВ «БПЛ ЄВРО» про що було складено акт фактичної перевірки від 08.04.2021 №00930 (далі - Акт № 00930).

На підставі Акту № 00930 було складено та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 року № 0024720705, яким позивачу нараховано штрафні санкції суму 1375640,52 грн.

В Акті № 00930 вказано, що фактичною перевіркою паливного складу за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 55, де здійснює діяльність ТОВ «БПЛ ЄВРО» встановлено, що приймання наявних залишків паливно-мастильних матеріалів (ПММ), які знаходяться в реалізації, станом на 26.03.2021 (початок проведення фактичної перевірки) на паливному складі, а саме: паливо ДП Євро + в кількості 10 070 л (ціна реалізації 24.54 грн.) та паливо ДП Євро в кількості 10 400 л. (ціна реалізації 24.00 грн. на загальну суму 496717.80 грн., не відображено у пронумерованому, прошнурованому і скріпленому печаткою ТОВ «БПЛ ЄВРО» журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗК (паливному складі) за формою №13-НП; вказано, що товарно-транспортні накладні на прихід ПММ, які знаходяться в реалізації, на момент зняття фактичних залишків 26.03.2021 на господарській одиниці відсутні та вказано, що ТОВ «БПЛ ЄВРО» 19.03.2021 відвантажено на паливний склад за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 55 паливо ДП Євро + в кількості 5049 л (ціна реалізації 24,54 грн.) та паливо ДП Євро в кількості 2800 л. (ціна реалізації 24,00 грн.) на загальну суму 191102,46 грн. Проте прихід в РРО (ф/н 3000773633, з/н ТО 80330150) вказаного пального внесений 20.03.2021, тобто на наступний день (завірені копії службових чеків РРО від 20.03.2021 року №№165, 166 щодо несвоєчасного внесення надходження ПММ.

З цього податковий орган зробив висновок, що ТОВ «БПЛ ЄВРО» порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР із змінами та доповненнями), а також вимоги підпунктів 10.2.2, 10.2.8, 10.2.10, 10.3.13 пункту 10 підпунктів 14.4, 14.5 пункту 14 наказу Міністерства палива та енергетики України. Міністерства економіки України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (із змінами та доповненнями), а саме: порушено встановлений законодавством порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації /реалізація товарів, які не відображені в такому обліку) на загальну суму 687820,26 грн.

Разом з тим, позивач не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на таке.

На паливному складі ведеться відповідний облік товарів, що надходять від постачальників на підставі первинних документів (ТТН, видаткових накладних), які зберігаються як прихідні документи та не рідше 10 днів передаються для обліку та зберігання у бухгалтерію підприємства.

На момент проведення перевірки на паливному складі були наявні копії ТТН, видаткових накладних від постачальників, які надавались інспекторам для перевірки.

Реалізація пального здійснюється через спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат, який забезпечує формування й друк розрахункових та обов`язкових звітних документів на основі даних, які зберігаються в оперативній та фіскальній пам`яті, формування контрольної стрічки в електронній формі і призначений для роботи на автозаправних станціях.

Як встановлено в Акті № 00930, в ході проведення фактичної перевірки паливного складу проводилась інвентаризація ПММ шляхом зняття фактичних залишків ПММ у паливних резервуарах шляхом проведення замірів із використанням метр-штока та порівняння фактичних залишків ПММ у паливних резервуарах, даними «Х-звіта» по РРО та показниками рівнеміра-лічильника. За результатами проведеної звірки встановлені відхилення перебувають в межах дозволеної похибки. Роздруковані Z-звіти по всіх АЗС містять всі необхідні реквізити, в тому числі і по залишкам пального, що відповідають і іншим документам щодо їх обліку.

Щодо того, що ТОВ «БПЛ ЄВРО» 19.03.2021 відвантажено на паливний склад паливо ДП Євро + в кількості 5049 л (ціна реалізації 24,54 грн.) та паливо ДП Євро в кількості 2800 л (ціна реалізації 24,00 грн.) на загальну суму 191102,46 грн. Проте прихід в РРО вказаного пального внесений 20.03.2021, тобто на наступний день, позивач вказує, що працівникам відповідача надавалась інформація та підтверджуючі документи щодо причин таких дій, так як вони були обумовлені незалежними від позивача причинами, що пов`язані із виходом з ладу реєстратора розрахункових операцій, про що працівникам відповідача надавалась відповідна квитанція № 10 від 19.03.2021 із зазначенням того, що було виявлено несправність реєстратора: помилка модуля внесення відомостей пального ПЗ NaftaPos та відповідна довідка.

Також зазначає, що дані про прихід пального були відображені у акцизних накладних, які були складені постачальником пального та прийняті ТОВ «БПЛ ЄВРО». Дані про прихід пального були відображені у довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.

Крім того позивач звертає увагу суду, що специфіка штрафної санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» полягає в тому, що у відповідності до статті 20 вказаного закону, вона визначається в залежності від вартості не облікованих товарів, а обов`язковою умовою застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, є реалізація (продаж) не облікованих товарів.

Однак, враховуючи те, що відповідно до інформації, відображеній у довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, ТОВ «БПЛ ЄВРО» мало залишок пального станом на 19.03.2021 більший ніж був реалізований у даний операційний день, а тому позивач не здійснював 19.03.2021 реалізацію пального, що було внесено до РРО 20.03.2021.

Таким чином, у ТОВ «БПЛ ЄВРО» на момент проведення перевірки були наявні всі документи, що підтверджують ведення обліку нафтопродуктів, а також в ГУ ДПС у Волинській області була наявна вся інформація про належний облік пального, що здійснюється ТОВ «БПЛ ЄВРО».

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами не погоджується, зважаючи на таке.

ГУ ДПС у Волинській області проведена фактична перевірка ТОВ «БПЛ ЄВРО» за результатами якої складено акт перевірки від 08.04.2021 № 00930. За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято ППР від 28.04.2021 № 0024720705 на суму 1375640,52 грн.

В ході проведення фактичної перевірки паливного складу за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 55, де здійснює діяльність ТОВ «БПЛ ЄВРО», проводилась інвентаризація ПММ шляхом зняття фактичних залишків ПММ у паливних резервуарах шляхом проведення замірів із використанням метр-штока та порівняння фактичних залишків ПММ у паливних резервуарах, даними «Х-звіта» по РРО та показниками рівнеміра-лічильника. За результатами проведеної звірки встановлені відхилення перебувають в межах дозволеної похибки. Станом на 26.03.2021 року (початок проведення фактичної перевірки) фактичні залишки ПММ становили: паливо ДП Євро + в кількості 10070 л (ціна реалізації 24,54 грн.) та паливо ДП Євро в кількості 10400 л (ціна реалізації 24,00 грн.).

В ході проведення фактичної перевірки встановлено, що приймання наявних залишків ПММ, які знаходяться в реалізації, станом на 26.03.2021 року (початок проведення фактичної перевірки) на паливному складі за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 55, а саме: паливо ДП Євро + в кількості 10070 л (ціна реалізації 24,54 грн.) та паливо ДП Євро в кількості 10400 л (ціна реалізації 24,00 грн.) на загальну суму 496717,80 грн., не відображено у пронумерованому, прошнурованому і скріпленому печаткою ТОВ «БПЛ ЄВРО» журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗК (паливному складі) за формою №13-НП. Згідно наданого пояснення директора ТОВ «БПЛ ЄВРО» від 26.03.2021 року, в присутності якого була проведена перевірка, журнал за формою №13-НП та змінні звіти за формою № 17-НП на паливному складі не ведуться. Товарно-транспортні накладні на прихід ПММ, які знаходяться в реалізації, на момент зняття фактичних залишків 26.03.2021 року на господарській одиниці відсутні, оскільки зберігаються в бухгалтерії.

Також фактичною перевіркою встановлено, що ТОВ «БПЛ ЄВРО» 19.03.2021 року відвантажено на паливний склад за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 55 (постачальник ТОВ «СПАС ТРЕЙД») паливо ДП Євро + в кількості 5049 л (ціна реалізації 24,54 грн.) та паливо ДП Євро в кількості 2800 л (ціна реалізації 24,00 грн.) на загальну суму 191102,46 грн. Проте прихід в РРО (ф/н 3000773633, з/н TD 80330150) вказаного пального внесений 20.03.2021 року, тобто на наступний день.

Враховуючи вищенаведене ТОВ «БПЛ ЄВРО» порушено вимоги пункту 12 статті З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а також вимоги підпунктів 10.2.2, 10.2.8, 10.2.10, 10.3.13 пункту 10 підпунктів 14.4, 14.5 пункту 14 наказу Міністерства палива та енергетики України. Міністерства економіки України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (із змінами та доповненнями), а саме: порушено встановлений законодавством порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації /реалізація товарів, які не відображені в такому обліку) на загальну суму 687820,26 грн.

Згідно статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що «суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- пункт 12 вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку»

Згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України:

- підпункт 10.2.1 пункту 10.2 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

- підпункт 10.2.10 пункту 10.2 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.

Пунктом 14.4, 14.5 пункту 14 вказаної Інструкції встановлено, що для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП.

Приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «БПЛ ЄВРО» відсутні.

В судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої позиції з підстав викладених у, відповідно, позовній заяві та відзиві на неї.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи, що не заперечуються сторонами.

ГУ ДПС у Волинській області 26.03.2021 за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 55, де здійснює діяльність ТОВ «БПЛ ЄВРО» проведена фактична перевірка ТОВ «БПЛ ЄВРО» за результатами якої складено акт перевірки від 08.04.2021 №00930.

В ході проведення фактичної перевірки встановлено, що приймання наявних залишків ПММ, які знаходяться в реалізації, станом на 26.03.2021 року (початок проведення фактичної перевірки) на паливному складі за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 55, а саме: паливо ДП Євро + в кількості 10070 л (ціна реалізації 24,54 грн.) та паливо ДП Євро в кількості 10400 л (ціна реалізації 24,00 грн.) на загальну суму 496717,80 грн., не відображено у пронумерованому, прошнурованому і скріпленому печаткою ТОВ «БПЛ ЄВРО» журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗК (паливному складі) за формою №13-НП. Згідно наданого пояснення директора ТОВ «БПЛ ЄВРО» від 26.03.2021 року, в присутності якого була проведена перевірка, журнал за формою №13-НП та змінні звіти за формою N 17-НП на паливному складі не ведуться. Товарно-транспортні накладні на прихід ПММ, які знаходяться в реалізації, на момент зняття фактичних залишків 26.03.2021 року на господарській одиниці відсутні, оскільки зберігаються в бухгалтерії.

Також фактичною перевіркою встановлено, що ТОВ «БПЛ ЄВРО» 19.03.2021 року відвантажено на паливний склад за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 55 (постачальник ТОВ «СПАС ТРЕЙД») паливо ДП Євро + в кількості 5049 л (ціна реалізації 24,54 грн.) та паливо ДП Євро в кількості 2800 л (ціна реалізації 24,00 грн.) на загальну суму 191102,46 грн. Проте прихід в РРО (ф/н 3000773633, з/н TD 80330150) вказаного пального внесений 20.03.2021 року, тобто на наступний день.

За результатами фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області зроблено висновки про порушення ТОВ «БПЛ ЄВРО» вимог пункту 12 статті З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95), а також вимог підпунктів 10.2.2, 10.2.8, 10.2.10, 10.3.13 пункту 10 підпунктів 14.4, 14.5 пункту 14 наказу Міністерства палива та енергетики України. Міністерства економіки України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (далі – Інструкція № 281), а саме: порушено встановлений законодавством порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації /реалізація товарів, які не відображені в такому обліку) на загальну суму 687820,26 грн.

28.04.2021 ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0024720705, яким до позивача на підставі статті 20 Закону № 265/95 було застосовано штрафні санкції в розмірі 1375640,52 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у даній справі.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265/95, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За змістом пункту 12 статті 3 Закону №265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (стаття 20 Закону №265/95).

При цьому єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією № 281, яка поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів та вимоги якої є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Відповідно до підпункту 10.3.1.3 пункту 10 Інструкції № 281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Згідно з підпунктом 10.4.1 пункту 10 цієї ж Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.

Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК (підпункт 10.4.2 пункту 10 Інструкції № 281).

Відповідно до підпункту 10.4.3 пункту 10 Інструкції № 281 після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

За змістом підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції № 281 (стосується обліку нафтопродуктів на АЗС) матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (підпункт 16.2 пункту 16 Інструкції № 281).

Разом з тим єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП та №17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена і, зокрема, в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №823/1917/16.

Таким чином, вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією №281, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Втім, як зазначено в акті перевірки від 08.04.2021 № 00930, в ході перевірки паливного складу проводилась інвентаризація ПММ шляхом зняття фактичних залишків ПММ у паливних резервуарах шляхом проведення замірів із використанням метр-штока та порівняння фактичних залишків ПММ у паливних резервуарах, даними «Х-звіта» по РРО та показниками рівнеміра-лічильника. За результатами проведеної звірки встановлені відхилення перебувають в межах дозволеної похибки. Тобто, відповідачем не встановлено розбіжностей між даними «Х-звіта» по РРО та показниками рівнеміра-лічильника.

Водночас, відповідачем встановлено відсутність на АЗС журналів за формою №13-НП та змінних звітів за формою № 17-НП, що дало підстави дійти висновків про порушення порядку ведення обліку товарів за місцем їх продажу і зберігання, а відтак податковим органом застосовано до позивача штрафні санкції за здійснення реалізації товарів в розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, обрахованої, виходячи із залишків за даними Х-звіту.

В той же час для визначення обставини реалізації необлікованого товару мала б бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС, чого податковим органом зроблено не було і, як наслідок, жодних відхилень фактично наявних на АЗС нафтопродуктів від даних обліку Позивача не виявлялось.

Наведене дає підстави вважати, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95 залишився не підтвердженим належними доказами, відтак є безпідставним.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом за подібних правовідносин у постанові від 21 травня 2020 року у справі №809/597/16.

Слід також зазначити, що фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону № 265/95, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа реалізує товари, які не обліковані у встановленому порядку, тобто не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9.

Такий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 4 вересня 2020 року у справі №2а-12445/11/2670.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване в цій справі податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а отже підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою-п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, з матеріалів справи слідує, що 11 травня 2021 року між Адвокатським бюро «Крючкова» та ТОВ «БПЛ ЄВРО» був укладений договір про надання правової допомоги.

На виконання договору Адвокатським бюро «Крючкова» було виставлено рахунки-фактури № 000000153 від 30.06.2021 на суму 7500 грн. та № 000000175 від 30.07.2021 на суму 7500 грн.

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 1-000000175 від 20 серпня 2021 року слідує до вказаного договору, що виконавцем були проведені роботи (надані послуги) на суму 15000 грн.

Згідно платіжного доручення № 633 від 17.08.2021 ТОВ «БПЛ ЄВРО» було сплачено за юридичні послуги згідно рахунку № 000000175 від 30.07.2021 7500 грн.

Відповідач 1 не погоджується із доводами, що викладені у детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі, просив відмовити в стягненні витрат на професійну правничу допомогу, вважає, що вартість послуг на правничу допомогу є неспівмірною, а сума витрат є необґрунтованою.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є спором немайнового характеру незначної складності, а предметом дослідження у справі були господарські операції лише за однією податковою накладної, у реєстрації якої було відмовлено контролюючим органом; спірні правовідносини регулюється нормами ПК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9770,00 грн є співмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БПЛ Євро» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 28 квітня 2021 року № 0024720705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БПЛ Євро» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 41848829) судові витрати у розмірі 9770 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний текст судового рішення складено 16 грудня 2021 року