Ухвала суду № 101975081, 17.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про передачу справи до іншого адміністративного суду

17 грудня 2021 р. Справа № 120/18150/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради, Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 поштовими засобами зв`язку до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради та Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про:

- визнання такою, що не набула законної сили, постанови Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відозапису), серії ІВ № 00035212 від 04.08.2021;

- визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Смиричинського С.Л. від 03.11.2021 про відкриття виконавчого провадження № 673486947.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Як видно з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач фактично оскаржує дії Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради щодо направлення для примусового виконання постанови серії ІВ № 00035212 від 04.08.2021 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, посилаючись на те, що відповідач не мав на це права, оскільки постанова не набрала законної сили, а також постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаної постанови, посилаючись на те, що державний виконавець прийняв виконавчий документ, який не набрав законної сили та містить недостовірні відомості щодо місцезнаходження або адреси місце проживання чи перебування боржника.

Отже, спір між сторонами виник у зв`язку з притягненням позивача до адміністративної відповідальності та зверненням відповідної постанови органу місцевого самоврядування до примусового виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Згідно з п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Частиною першою статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, виходячи з правил розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, розгляд та вирішення цієї адміністративної справи належить до компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду.

Водночас Вінницький окружний адміністративний суд є місцевим адміністративним, а не місцевим загальним судом (ст.ст. 17, 18, 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Статті 169-170 КАС України не містять такої підстави повернення позову чи відмови у відкритті провадження як порушення правил предметної підсудності.

У відповідності до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Тому оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не визначено порядку передачі справи за підсудністю у зв`язку з порушенням предметної юрисдикції, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.

Більше того, законодавцем визначено аналогічні підстави для передачі справи з одного адміністративного суду до іншого у разі недотримання правил як предметної, так і територіальної підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відтак, враховуючи суб`єктивний склад сторін, ця справа підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області як адміністративному суду.

З огляду на викладене і беручи до уваги те, що вирішення адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 не належить до юрисдикції Вінницького окружного адміністративного суду, суд доходить висновку про необхідність передачі цієї справи за підсудністю до іншого адміністративного суду.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Окрім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24, фраза "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Вирішуючи справу "Занд проти Австрії", рішення від 12 жовтня 1978 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "суд, встановлений законом" передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", цю адміністративну справу належить передати на розгляд іншого адміністративного суду на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.

Керуючись ст.ст. 29, 30, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Адміністративну справу № 120/18150/21-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради, Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови – передати на розгляд Вінницького міського суду Вінницької області як адміністративного суду.

2. Роз`яснити сторонам, що з урахуванням положень ч. 8 ст. 29 КАС України справу буде передано до іншого суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги – після залишення її без задоволення.

3. Копію ухвали надіслати сторонам – для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 17.12.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович