Ухвала суду № 101975064, 13.12.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/3857/21 № 1-кс/610/928/2021

м. Балаклія 13.12.2021 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участі

прокурора: ОСОБА_2 ,

підозрюваного: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

секретаря: ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021221080000530 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волохів Яр Чугуївського району Харківської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 ; громадянина України; з освітою 9 класів; офіційно не працевлаштованого; не одруженого, раніше судимого 7 разів, крайній раз:

07.04.2017 р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 р. 6 міс. позбавлення волі. Звільнений 06.03.2018 р. після відбуття покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в:

Погоджене з прокурором клопотання обґрунтовано повідомленням про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Саме цей вид запобіжного заходу необхідний для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

oпереховуватися від органів досудового розслідування або суду;

oнезаконно впливатина потерпілихта свідківу вказаномукримінальному провадженні;

oвчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор клопотання підтримала з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв`язку з необхідністю працювати для того, аби мати змогу компенсувати моральну та майнову шкоду потерпілому. Підозрюваний вказав, що до затримання проживав зі свідком ОСОБА_7 у с.Іванчуківка Ізюмського району Харківської області, працював неофіційно молокозаводі в с. Соколове Чугуївського району Харківської області з січня 2020 р., мав заробіток від 7000 до 10000 грн. Підтвердив, що має 7 судимостей, всі за злочини проти власності, звільнився в 2018 р. після відбуття покарання. Визнає себе винуватим.

Захисник просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у виді домашнього нічного арешту з 21.00 до 06.00 год., посилаючись на те, що підозрюваний співпрацює зі слідством, з`являється за викликом слідства добровільно, досудове розслідування практично завершене, втікати підозрюваному немає куди, у зв`язку з відсутністю коштів та закордонного паспорту.

Судом встановлено, що ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221080000530 від 09.12.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

10.12.2021 р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.289КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:

«09.12.2021 р близько 01.00 год., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи поблизу будинку № 11, вулиці Гагаріна, міста Балаклія, Ізюмського району, Харківської області, маючи прямий умисел на заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, таємно та протиправно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги власника автомобіля, шляхом відкриття правої передньої двері проник до салону та незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 2107 з д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 42090,00 грн, який перебував у володінні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого зник з місця скоєння злочину, розпорядившись вказаним автомобілем на свій розсуд, а саме здійснив поїздку до будинку № 21 по вул. Перемоги, с. Іванчуківка, Ізюмського району, Харківської області, де був виявлений працівниками поліції».

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується:

1) даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що виявив факт зникнення власного автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Гагаріна, б. 11;

2) даними протоколу огляду місця події від 09.12.2021 р. за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Іванчуківка, вул. Перемоги, б. 21, на місці вчинення злочину, де виявлено автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 ;

3) даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що 08.12.2021 р. близько 23.00 год. їй зателефонував її співмешканець ОСОБА_3 , і попрохав її приїхати за ним в смт. Савинці. Приїхавши до нього, дізналась від ОСОБА_3 , що він вчинив крадіжку автомобіля марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 ;

4) даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що 09.12.2021 р. його було залучено у якості понятого до проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Ізюмський район., с. Іванчуківка, вул. Перемоги, б. 21, під час якого за вказаною адресою працівниками поліції було виявлено автомобіль марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 ;

5) даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що 09.12.2021 р. її було залучено у якості понятого до проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого за вказаною адресою працівниками поліції було виявлено автомобіль марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 ;

6) даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 , який визнав вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Судом також встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор підозрюваний може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На цей час суду не надано доказів того, що підозрюваний намагався або може намагатися здійснити незаконний вплив на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. У разі спроби впливу потерпілі та свідки не позбавлені права заявити про це до правоохоронних органів, наразі такими даними суд не володіє.

Тому ризик впливу на потерпілих та свідків є недоведеним.

Згідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Переконання про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні ґрунтується на: тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється (злочин є тяжким); наявності кримінального досвіду внаслідок неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності (7 разів), неодноразового відбування реального покарання у виді позбавлення волі, наявності не знятих та не погашених у встановленому законом порядку судимостей, підозрі у вчиненні іншого злочину, що може свідчити про його виняткові зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте небажання безповоротно відмовитися від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення і перевиховання, і необхідності утримання його в умовах ізоляції від суспільства; відсутності постійного офіційного місця роботи, постійного законного джерела доходів, міцних соціальних зв`язків за місцем проживання.

Інші позитивні дані про особу підозрюваного цього висновку не спростовують.

Підозрюваний не є інвалідом, утриманців не має, визнає вчинення кримінального правопорушення в умовах очевидності, відкрито для інших осіб, після викриття свої дії одразу не припинив. Даних,про те,що підозрюванийза станомздоров`яне можеутримуватися підвартою матеріалисправи немістять.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи сторін кримінального провадження щодо питання причетності підозрюваного до інкримінованого кримінального правопорушення підлягають перевірці під час досудового розслідування.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що він, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.

Це рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, а саме незаконного заволодіння транспортним засобом, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства так і потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 182-183 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану, віку підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає можливим визначити достатню для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 99240 гривень з розрахунку (2481 грн. х 40). Суд також вважає, що саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків на початковій стадії кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-201 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання задовольнити повністю.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межахстроку досудовогорозслідування,але непізніше ніж по 10 лютого 2022 року включно.

3.Визначити заставу у розмірі 99 240 гривень, яку необхідно внести до закінчення строку тримання під вартою на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.

4.При внесенні визначеної застави звільнити ОСОБА_3 з-під варти, покласти на нього обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4)носити електронний засіб контролю.

5.Попередити заставодавця, що в разі не виконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

6.Зобов`язати слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про тримання під вартою останнього.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1

(отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; код банку отримувача (МФО): 820172; банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674;призначення платежу: (застава, справа № __, підозрюваний___ (прізв., ініціали), платник ___ (прізв., ініціали) (Балаклійський районний суд Харківської області).