Рішення № 101974960, 14.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 грудня 2021 р. Справа № 120/7897/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0549 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини А0549 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року адміністративний позов задоволено.

В той же час, 30.09.2021 року представником позивача подано письмові пояснення, в яких, крім іншого зазначено, що документи, які підтверджують витрати на правничу допомогу, будуть надані суду у строк 5 днів, з моменту ухвалення рішення суду.

У встановлений строк (03.12.2021 року) представником позивача подано до суду заяву про розподіл судових витрат. Також подано докази направлення копії заяви відповідачу в справі.

Ухвалою суду від 07.12.2021 року заяву представника позивача призначено до розгляду на 14.12.2021 у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, суд зважає на таке.

Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, виходячи з вимог ст. 252 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення у справі.

Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 та 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається, зокрема, надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги №LE-53 від 23.09.2019, додаткову угоду №1 від 31.07.2020 до договору про надання правничої допомоги №LE-53 від 23.09.2019, акт здачі-приймання наданих послуг від 03.12.2021, квитанції № ПН2656 від 16.07.2021, №18650 від 03.12.2021, згідно з якими позивачем сплачено 5750 грн.

Як свідчить договір про надання правової допомоги, укладений 23.09.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Слізяком Н.Р., виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання наступної правничої (правової) допомоги замовнику - захисту прав і охоронюваних законом інтересів замовника в органах виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми власності, в цивільних (адміністративних) судах усіх рівнів.

Пунктом 4 договору визначено, що замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 1000 гривень. Остаточний розмір вартості надання послуг правничої допомоги (гонорару), буде визначений додатково, відповідно до мінімальної заробітної плати на час підписання акту виконаних робіт виходячи із погодинної оплати. Сторони погоджуються що вартість однією години роботи адвоката становить 500 гривень.

Згідно з актом здачі - приймання наданих послуг від 03.12.2021 року замовник прийняв, в виконавець надав послуги за період з 14.07.2021 по 01.12.2021: аналіз документів замовника та юридична консультація з питань нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 - 1 год., 500 грн.; підготовка позовної заяви від 16.07.2021 у справі про визнання дій та бездіяльності військової частини А0549 протиправною, зобов`язання вчинити дії - 4,5 год., 4500 грн.; підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 29.09.2021 - 30 хв., 250 грн.; аналіз документів, отриманих у відповідь на заяву про ознайомлення з матеріалами справи та підготовка письмових пояснень від 30.09.2021 - 1 год., 500 грн.

Згідно з квитанції № ПН2656 від 16.07.2021, №18650 від 03.12.2021 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 5750 грн. за надання правничої допомоги згідно з Договором №LE-53 від 23.09.2019.

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам в контексті доведення обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розміру гонорару, співмірності наданих послуг складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, суд зазначає таке.

На думку суду, кількість часу - 4,5 години, який зазначено, як витрачений адвокатом на вчинення таких дій, як підготовка позовної заяви від 16.07.2021 є завищеною, оскільки є непропорційною складності справи та предмету спору. Підготовка позову в такій категорії спору не потребує поглибленого вивчення чинного законодавства, великого обсягу юридичної та технічної роботи. При цьому, виходячи також з кількості сторінок позовної заяви ( 6 сторінок ), суд вважає обгрунтованим час на підготовку позовної заяви в даній справі - 3,5 години. Відтак, виходячи з ціни години - 500 грн., вартість такої послуги складає 1750 грн (500 грн *3,5 год ).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги заперечення відповідача щодо розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 5750 грн. є неспівмірними, завищеними, крім того, при розрахунку вартість послуги " підготовка позовної заяви " представник позивача чомусь виходив з ціни години роботи - 1000 грн., в той час як договором передбачена ціна - 500 грн., і саме така ціна години роботи зазначена представником при розрахунку вартості інших послуг.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню на користь позивача слід зменшити, і обгрунтованим розміром буде сума 3000 грн., що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Відтак, суд приходить до висновку, що з військової частини А0549 на користь позивача слід стягнути витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача щодо вирішення питання про розподіл судових витрат в справі задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з військової частини А0549 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: військова частина А0549 (вул. Стрілецька, 105, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 08540799).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна