Рішення № 101974952, 17.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 грудня 2021 р. Справа № 120/3014/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру при перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 90 % до 72 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З метою здійснення перерахунку та виплати з 01.01.2020 щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, останній звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 12.04.2021 провадження у справі відкрито, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку письмового провадження (без виклику сторін). Установлено строк для подання заяв по суті.

30.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває з 2013 року на обліку в Головному управлінні та отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону №2453.

Підставою для звернення до суду стало прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/20250, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 25 розділу XII прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 №1402 «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон №1402).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 року № 120/4337/20-а зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Вінницького апеляційного суду №05-27/51/2020 від 06 лютого 2020 року, починаючи з 01 січня 2020 року.

На виконання вищевказаного рішення Головним управлінням проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020, виходячи із заробітної плати зазначеної у довідці №05-27/51/2020.

Порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється ст. 142 Закону №1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу.

Питання визначення розрахунку розміру відсотків вирішується відповідно до норм ч. 3 ст. 142 Закону №1402, яким визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 має 31 рік 2 місяці 10 дні роботи на посаді судді, розмір довічного грошового утримання судді у відставці склав 72%.

Відтак, на думку відповідача, вимоги про перерахунок позивачу грошового утримання, виходячи з 90% від суддівської винагороди працюючого судді, є безпідставними, тому в задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою від 15.04.2021 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №380/5074/20 (провадження №К/9901/369/21).

Ухвалою від 09.11.2021 поновлено провадження у зв`язку з тим, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі відпали. Витребувано матеріали пенсійної справи, які надійшли на адресу суду 24.11.2021.

Враховуючи, що інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 03 жовтня 2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді, призначеного відповідно до Закону №2453

У зв`язку із зміною суддівської винагороди, 07 лютого 2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої долучив довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №05-27/51/2020 від 06 лютого 2020 року, що видана Вінницьким апеляційним судом.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13 лютого 2020 року позивачеві відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Вважаючи дане рішення протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 року № 120/4337/20-а, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905090171934 від 13 лютого 2020 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Вінницького апеляційного суду №05-27/51/2020 від 06 лютого 2020 року, починаючи з 01 січня 2020 року.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 Головним управлінням проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020, виходячи із заробітної плати зазначеної у довідці №05-27/51/2020.

Проте, при перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці його розмір зменшено із 90 % до 72 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з чим позивач не погоджується, тому звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

За приписами статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі – Закон від 02.06.2016 № 1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною 1 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Зокрема, пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII зі змінами.

У пунктах 15-17 вказаного рішення зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

З дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а, від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а та від 23.12.2020 у справі №240/8156/19 висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Позивач, порушуючи питання виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці, зсилається на неправомірному визначені відсоткового значення, який вважає, що саме 90 відсотків від розміру суддівської винагороди має виплачуватись грошове утримання.

Так, позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці призначене у розмірі, визначеному Законом України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», яким передбачалась інша формула обрахунку грошового утримання, зокрема, розмір суддівської винагороди та відсотків від неї, для нарахування щомісячного грошового утримання.

Положеннями частини третьої статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Отже, вказаною нормою запроваджено інший підхід до обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, ніж той, з якого виходив позивач (а саме - за Законом України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»).

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 (провадження Пз/9901/5/20), у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі обчисленому згідно положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», наявне право (підстава) права (підстави) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

За позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах у постанові від 06.10.2021 у справі 380/5074/20 зазначено, що частина третя статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» неконституційною не визнавалась, а також вказана норма не вступає в колізію з іншими нормами законодавства.

Тобто, Верховний Суд у постанові від 06.10.2021 вказує, що при перерахунку довічного грошового утримання судді слід застосовувати норму закону, яка визначає суддівську вислугу і є чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Відтак, розрахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не може бути здійснений одночасно із застосуванням двох різних законів, а саме: щодо відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді по Закону №2453-VI, а розмір суддівської винагороди - по Закону №1402-VIII.

Відповідно до довідки від 17.10.2013 №48/2-46, виданої Апеляційним судом Вінницької області стаж роботи позивача, який дає право на встановлення щомісячного довічного грошового утримання становить 31 рік 2 місяці 26 днів, а тому застосування 72 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для виплати позивачу щомісячного грошового утримання є правомірним, відтак підстави для визнання дій пенсійного органу протиправними відсутні.

На підставі вищевикладеного, виходячи із мотивів позову та доводів сторін, суд приходить до висновку, що в задоволені вимог слід відмовити.

Питання щодо судового збору на користь позивача не вирішується з підстав того, що у задоволенні вимог відмовлено.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задовленні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ); Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21028, ЄДРПОУ: 13322403)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна