Вирок № 101974808, 17.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9102/16-к

Провадження № 1-кп/344/274/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Руденка Д.М.

секретарів с/з Кулеші С.І., Андрусяк М.С., Стецик М.М.,

з участю прокурорів Костишина Д.Б., Потупи І.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Зубача Т.З., Сухара В.В.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долина Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, підприємця, несудимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї.

Кримінальне правопорушення скоєно за наступних обставин.

Так, 12 березня 2007 року близько 01 год 55 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, приїхав на власному автомобілі марки «Тойота Ленд Крузер» д.н.з. НОМЕР_1 на територію автозаправної станції №05/01 ТОВ «УТН-Восток», що в м. Івано-Франківську по вул. Івасюка, 2. З`ясувавши для себе, що апарат для приготування кави не працює, та, відмовившись від пропозиції оператора заправної станції ОСОБА_2 придбати каву не з кавового апарата, почав висловлюватись нецензурною лайкою до останнього. Після цього, ОСОБА_1 , демонструючи зневагу до існуючих норм поведінки у суспільстві та моралі, з метою самоствердження за рахунок інших осіб, протиставляючи себе іншим громадянам та суспільству, вийшов із приміщення даної автозаправної станції, підійшов до свого автомобіля «Тойота Ленд Крузер», із салону якого взяв рушницю «Сайга - 410К» № НОМЕР_2 , яка є мисливською гладкоствольною вогнепальною зброєю, справною і придатною для стрільби штатними патронами 410 калібру, повернувся з вказаною рушницею в приміщення автозаправної станції. З метою створення реальної загрози для життя та здоров`я ОСОБА_2 . ОСОБА_1 направив вказану рушницю дулом в сторону останнього, привів зброю у бойову готовність шляхом перезарядження затвору та продовжив висловлюватись до ОСОБА_2 нецензурною лайкою.

Закінчивши вищевказані протиправні дії відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , продовжуючи демонструвати зверхність, вседозволеність та явну неповагу до суспільних норм поведінки, виходячи з приміщення вказаної автозаправної станції, ударом лівої ноги пошкодив скло автоматичних вхідних дверей даної заправної станції.

В цей час протиправні дії ОСОБА_1 побачив ОСОБА_3 - інший оператор вказаної автозаправної станції, який перебував на зовні приміщення даної станції та неподалік бензоколонки. Останній одразу зробив ОСОБА_1 усне зауваження щодо неприпустимості такої поведінки. У свою чергу, ОСОБА_1 не припинив злочинних дій, та, перебуваючи поблизу із резервуарами, що були заповнені легкозаймистою рідиною - бензином, спрямував дуло вищевказаної рушниці «Сайга - 410 К» в напрямку ОСОБА_3 , після чого, відвівши дуло вказаної рушниці в напрямку вулиці Івасюка, здійснив один постріл у вказаному напрямку.

Після цього, ОСОБА_1 сів в автомобіль «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_3 , проїхав на ньому декілька метрів від вказаної автозаправної станції та, з хуліганських спонукань, через відкрите вікно з боку водія виконав ще один постріл у напрямку даної станції.

Своїми діями, які тривали приблизно 10 хвилини, ОСОБА_1 тимчасово припинив роботу автозаправної станції №05/01, завдавши ТОВ «УТН-Восток» матеріальної шкоди, яку в подальшому відшкодував, а потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 завдав моральної шкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково, а саме визнав вину у вчиненні дрібного хуліганства, вказавши, що 12 березня 2007 року близько 01 год 55 хв приїхав на заправну станцію в АДРЕСА_2 , випити кави. В той час кавовий апарат не працював - грошів взяв, а каву не видав, відносно чого ним було зроблене зауваження працівнику, після чого виникла словесна перепалка. Виходячи з приміщення, вдарився об вхідні двері, а саме зачепив їх ненавмисне ногою, в результаті чого двері розбилися. Працівники АЗС підійшли і почали негарно висловлюватися в його сторону. Після того, пішов до свого автомобіля «Тойота Ленд Крузер», звідки взяв зброю - рушницю «Сайга», мав намір відшкодувати завдану шкоду за пошкодження дверей, але працівники заправної станції почали його ображати і погрожувати, на що ним було здійснено два постріли вверх. Наступного дня він поїхав у офіс заправної станції та відшкодував збитки за пошкоджені вхідні двері, вибачився. Вони порозумілися і жодних претензій не було до нього. Відносно вказаних подій було складено адміністративний протокол та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, який він сплатив. Вважає, що працівники правоохоронних органів тиснули на працівників АЗС, щоб ті написали заяви на нього. Всього конфлікт тривав приблизно 5 хв. Зброю взяв з метою захисту, оскільки працівників АЗС було троє, охоронець був зі зброєю, боявся за свою безпеку, однак не направляв рушницю на людей. Інших відвідувачів на АЗС не було. Тілесні ушкодження нікому завдані не були. Про те, що його розшукує поліція йому не було відомо. Просив суд постановити виправдувальний вирок.

Вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілих та свідків.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що у 2007 році працював оператором на АЗС, яка була розташована за адресою вул. Івасюка, 2 м. Івано-Франківську. 12.03.2007 обвинувачений ОСОБА_1 приїхав на АЗС випити кави, проте, кавовий апарат не працював. Обвинувачений розлютився, сварився з працівниками, вийшов з АЗС і попрямував до свого автомобіля. Відкривши двері салону автомобіля, дістав збою і повернувся в приміщення зі зброєю в руках, яка зовні була схожа на автомат «Калашникова», та знову сварився. Коли обвинувачений виходив з приміщення після того як за ним закрилися розсувні скляні двері умисним сильним ударом п`яткою ноги розбив частину вказаних дверей. Після того, перебуваючи перед входом у заправку обвинувачений здійснив кілька вистрілів зі зброї яку тримав у руках, сів у автомобіль та поїхав. Тоді потерпілий натиснув тривожну кнопку, викликавши службу охорони. Претензій до обвинуваченого не має.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 12.03.2007 працював охоронником на АЗС, яка була розташована на вул. Івасюка, 2 в м. Івано-Франківську. На заправну станцію заїхав автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер», яким керував обвинувачений ОСОБА_1 , останній хотів випити кави, однак в той час кавовий апарат не працював. Після спілкування з оператором обвинувачений вийшов з приміщення та пішов до автомобіля. Бачив як останній з салону автомобіля взяв рушницю, повторно зайшов у приміщення АЗС з рушницею в руках і тримаючи зброю в руках спілкувався з оператором. Обвинувачений був розлючений і при виході вдарив ногою двері, від чого скло розбилося. Згодом обвинувачений, перебуваючи біля центрального входу АЗС, здійснив постріл в сторону дороги. Тоді сів у автомобіль та поїхав. Вказав, що претензій до обвинуваченого не має, потерпілим себе не вважає. До нього обвинувачений ОСОБА_1 фізичної сили не застосовував, рушницю на нього не направляв.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що перебувала в складі слідчо-оперативної групі, яка виїжджала на виклик на АЗС. Виклик поступив в чергову частину та було повідомлено про стрілянину на АЗС. Приїхавши на місце події, було виявлено пошкоджені двері, обвинуваченого на місці події в той час не було. Вона опитувала працівників АЗС, які пояснили, що на АЗС приїхала на автомобілі особа, ймовірно в стані алкогольного сп`яніння, здійснила постріли та пошкодила двері. На місці події слідчо-оперативна група перебувала близько двох годин. Деякий час автозаправна станція не працювала.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працював до 2010 року на АЗС ТОВ «УТН-Восток» директором станції. Обвинувачений приїхав на заправну станцію в нетверезому стані, поводив себе неадекватно. Після розмови з оператором вийшов з приміщення, розбив розсувні двері, взяв з автомобіля зброю, повернувся і пройшовся по залу зі зброєю в руках. Здійснив один чи два вистріли з рушниці «Сайга» в повітря. Після даного інциденту роботу АЗС було призупинено на деякий час. Всі події, про які йому відомо, бачив на відео з камер відеоспостережень АЗС. Завдана матеріальна шкода була відшкодована.

Крім показань потерпілих та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України підтверджується також наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи.

Так, з протокол-заяви від 12.03.07 р. (т.2 а.с. 198) слідує, що ОСОБА_3 заявив про те, що невідома особа близько 02 год. 10 хв., заїхавши на автомобілі «Тойота Ленд Крузер» чорного кольору н.з. НОМЕР_1 на автозаправну станцію «Укртатнафта», що по вул. Івасюка, 2, в м. Івано-Франківську, спричинила хуліганські дії.

Відповідно до заяви директора департаменту ТОВ «УТН-Восток» ОСОБА_5 начальнику Вовчинецького МВМ №42/07 від 12.03.2007, 12 березня 2007 року близько 01.55 год невідома особа, яка керувала автомобілем марки «Тойота Ленд Крузер» д.н.з. НОМЕР_1 , заїхавши на АЗС №05/01 по вул. Івасюка, 2, скоїла хуліганські дії щодо працівників, при цьому пошкодивши майно підприємства, розбивши скло та поламавши вхідні автоматичні двері. При цьому, винуватець дістав з салону автомобіля карабін «Сайга», погрожував працівникам АЗС та здійснив два постріли у повітря, чим завдав матеріальних збитків підприємству та моральної шкоди працівникам (т.2 а.с. 202).

Згідно листа ТзОВ «УТН-Восток» №45/07 від 12.03.2007, адресованого начальнику Вовчинецького МВМ, директор департаменту ОСОБА_5 звертається з проханням прийняти міри реагування по інциденту, що трапився на АСЗ №05/01 по вул. Івасюка, 2, 12.03.2007 та повідомив, що винуватцем інциденту матеріальні та моральні збитки підприємству відшкодовані (т.2 а.с. 201).

Згідно протоколу усної заяви від 18.06.2010 (т.2 а.с. 203) ОСОБА_2 повідомив, що 12.03.2007 близько 02.00 год в приміщенні та на території АЗС «Укртатнафта» по вул. Івасюка, 2, в м. Івано-Франківську, невідома особа, застосовуючи вогнепальну зброю та погрожуючи її використанням, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинила хуліганські дії та пошкодила майно АЗС – пошкодила вхідні двері.

Протоколом огляду місця події від 12.03.2007 року та план-схеми до нього (т.2 а.с. 199-200) оглянуто та описано місце вчинення кримінального правопорушення – автозаправка «Укрнафта» по вул. Івасюка, 2, в м. Івано-Франківську. Виявлено, що скляні вхідні двері в приміщення АЗС, які мають ліву та праву сторони і відчиняються за допомогою сенсорного детектора руху, в правому нижньому куті лівої частини мають пошкодження у вигляді радіальних тріщин. Навпроти вхідних дверей на бруківці знаходиться металевий конусоподібний предмет червоного кольору, схожий на гільзу, який вилучений з місця події.

Протоколом огляду речей від 10.03.2016 та фототаблицями до нього (т.2 а.с. 228-235) оглянуто та описано гільзу, вилучену 12.03.2007 під час огляду місця події по вул. Івасюка, 2, в м. Івано-Франківську, та рушницю «Сайга-410К» № НОМЕР_4 , вилучену 24.07.2009 у ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження за ч.1 ст. 115 КК України.

Згідно висновку спеціаліста №5/207 від 30.03.2010 р. гільза патрона, вилучена при огляді місця події по факту вчинення 12.03.2007 хуліганських дій на АЗС №05/01, що по вул. Івасюка в м. Івано-Франківську являється частиною мисливського патрона 410 кал. та відстріляна з гладкоствольної мисливської рушниці «Сайга-410-К». 410 кал. № НОМЕР_4 , яка вилучена в ОСОБА_1 (т.2 а.с.205-208).

Згідно висновку № 2661 балістичної експертизи від 13.08.2010 року та фототаблиць до нього (т.2 а.с.215-219) стріляна гільза, виявлена 12.03.2007 р. на місці події по факту хуліганських дій на автозаправці «Укртатнафта», що по вул. Івасюка, 2 в м. Івано-Франківську є складовою частиною мисливського патрону 410 калібру і відстріляна із штатної зброї, а саме з мисливської рушниці моделі «Сайга -410-К» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання від 23.06.2010 року (т.2 а.с.209-211), потерпілий ОСОБА_2 впізнав на фотознімку ОСОБА_1 , як особу, що 12.03.2007 року вчинила хуліганські дії на АЗС №1, по вул. Івасюка, 2 в м. Івано-Франківську.

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23.06.2010 за участю потерпілого ОСОБА_2 , останній показав місце події та детально розповів як обвинувачений ОСОБА_1 12.03.2007 близько 02.00 год на території АЗС «Укртатнафта» по вул. Івасюка, 2, в м. Івано-Франківську погрожував вогнепальною зброєю, яку приніс з собою з автомобіля, перезарядив її та здійснив постріл в повітря, а згодом ще один постріл пролунав з автомобіля при виїзді з АЗС (т.2 а.с.212-213).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 09.08.2010 за участю потерпілого ОСОБА_3 , останній показав місце та детально відтворив обстановку та обставини вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій у березні 2007 близько 02.30 год на АЗС по вул. Івасюка, 2, в м. Івано-Франківську, підтвердивши, що ОСОБА_1 з усієї сили копнув ногою вхідні двері від чого на склі утворилася тріщина, а також взявши з автомобіля зброю здійснив постріл в напрямку вулиці Івасюка, після того зайшов у приміщення АЗС де спілкувався з оператором, тримаючи зброю в області грудної клітки. Згодом, коли ОСОБА_1 виїжджав з АЗС пролунав ще один постріл (т.2 а.с. 220-222).

Протоколом огляду від 11.02.2011 року та фототаблицями до нього (т.2 а.с. 224-227) оглянуто та описано вхідні двері адміністративного приміщення АЗС, що по вул. Івасюка, 2, в м. Івано-Франківську.

Відповідно до постанови про визнання речей речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 10.03.2016 року визнано речовими доказами одноствольну мисливську рушницю «Сайга 410 К» № НОМЕР_2 , вилучену у ОСОБА_1 під час досудового розслідування в межах іншого кримінального провадження та стріляну гільзу 410 кал (410 76) вилучену 12.03.2007 під час проведення огляду місця події на АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 236-237).

Згідно постанови про оголошення розшуку обвинуваченого від 17.08.2010 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в розшук та постановою Галицького районного суду міста Львова від 18.08.2010 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 (т.2 а.с. 244-245).

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 27.09.2010 року відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1 та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд з постійного місця проживання (т.3 а.с.14), яка ухвалою апеляційного суду Львівської області від 11.10.2010 року залишена без змін (т.3 а.с.15-17).

Відповідно до повідомлення про підозру від 31.03.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї – за ч.4 ст. 296 КК України (т.3 а.с.32-34).

Постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 31.03.2016 року ОСОБА_1 оголошено в розшук (т.3 а.с.40-43).

Постановою про зупинення досудового розслідування від 05.04.2016 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013150010000570 від 05.07.2013 зупинено до встановлення місцезнаходження підозрюваного (т.3 а.с.235-236).

Відповідно до постанови про відновлення досудового розслідування від 18.05.2016 року досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 відновлено на підставі встановлення місцезнаходження підозрюваного(т.3.а.с.233-234.)

Згідно протоколу обшуку від 17.05.2016 року встановлено місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3. а.с.45-48).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.05.2016 року ОСОБА_1 затримано 17.05.2016 року. (т.3 а.с. 49-51).

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 18.05.2016 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід взяття під варту (т.3 а.с.52), яка ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26.05.2016 року (т.3 а.с.56-57) скасована та ухвалено застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 116000 гривень. Згідно повідомлення Львівської УВП №19 27.05.2016 року ОСОБА_1 звільнений у зв`язку з внесенням застави (т.3 а.с.58).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 вбачається, що він матеріальних та моральних претензій до особи, що скоїла 12.03.2007 року протиправні дії не має (т.3 а.с. 158).

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.03.2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України та постановлено притягнути останнього до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства, передбаченого ст. 173 КУпАП (т.3 а.с.159-160).

Постановою про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.03.2010 року постанову від 13.03.2007 про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано як незаконну (т.3 а.с. 162).

24.12.2010 року постановою Галицького районного суду міста Львова постанову від 16.08.2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст. 296 КК України скасовано (т.3 а.с. 163-164). Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 11.01.2011 року вказану постанову судді Галицького районного суду міста Львова від 24.12.2010 року залишено без змін.

Відповідно до нотаріально посвідчених заяв потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 05.10.2020 року (т.3 а.с.173-174), останні потерпілими у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 296 КК України себе не вважають, жодної матеріальної та моральної шкоди їм заподіяно не було, фізичної сили обвинувачений не застосовував, насильницьких дій не вчиняв, зброю в їхню сторону не наводив, погроз життю та здоров`ю не постувало та відмовилися від підтримання обвинувачення, просили закрити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

З копії довідки Головного Управління МВС України у Львівській області №2/5990 від 25.05.12 на час видачі довідки щодо ОСОБА_1 запобіжний захід не обраний, в розшуку не перебуває, заперечень щодо переміщень по території України та виїзду за її межі немає(т.3 а.с.237).

Твердження потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в письмових заявах про те, що потерпілими себе вони не вважають, жодної шкоди їм заподіяно не було, не збігаються з їхніми першочерговими твердження та суперечать показам, наданим ними в судовому засіданні, повністю спростовуються зібраними по кримінальному провадженні доказами. Посилання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у нотаріально посвідчених заявах на ч.4 ст. 26 КПК України підтверджують факт, того, що вони являються потерпілими від дій обвинуваченого ОСОБА_1 , які мали місце 12.03.2007.

Будь-яких законних підстав застосування зброї на АЗС не було, оскільки загроза здоров`ю та життю ОСОБА_1 зі сторони потерпілих - працівників АЗС була відсутня, так як жодних дій чи погроз в сторону ОСОБА_1 вчинено не було. Рушниця «Сайга», з використанням якої обвинувачений вчинив хуліганські дії, являється вогнепальною зброєю, а не макетом, була зарядженою та приведена в дію, у вигляді пострілу в повітря, а тому потерпілі сприймали загрозу життю та здоров`ю як реальну.

Твердження сторони захисту про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та притягнення останнього до адміністративної відповідальності є надуманими, оскільки постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за події 12.03.2007 на АЗС, що по вул. Івасюка, 2, в м. Івано-Франківську суду не представлено, жодних належних доказів цього суду не надано. Копія інформації адмінпрактики та надана суду копія квитанції про сплату штрафу не вказує за яке саме адміністративне правопорушення ОСОБА_1 сплатив штраф.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що він не вчиняв кримінального правопорушення є непереконливими, такими, які направлені на уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а також не узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження. Суд вважає, що вчиняючи зазначені вище дії обвинувачений повністю усвідомлював суспільну небезпеку скоєного та наслідки таких дій.

Разом з тим, дії ОСОБА_1 полягали в посяганні на громадський порядок, були позбавлені будь-якої необхідності та полягали в нахабному поводженні та демонстрації обвинуваченим своєї винятковості, протиставленню себе іншим, пов`язані з неповагою до особи, людської гідності, загальноприйнятих норм моралі, байдужим ставленням до законів і встановлених у суспільстві правил поведінки.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, являється підприємцем, раніше несудимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується, відсутність претензій з боку потерпілих, висновок органу пробації, з якого вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, суд враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Згідно п.1 ч 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 вчинено 12 березня 2007 року.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 за ч.4 ст. 296 КК України відноситься до тяжких злочинів, а строк давності, передбачений п.1 ст. 49 КК України закінчився.

За таких обставин, суд враховуючи думку прокурора, який просив призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі, дійшов висновку, що існують законні підстави, передбачені ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України для закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 .

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Внесену заставу повернути заставодавцю.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.296 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Повернути заставодавцю ОСОБА_1 заставу в розмірі 116000 гривень, внесену ним за ОСОБА_1 згідно до ухвали апеляційного суду Львівської області від 26.05.2016 року (т.3 а.с.58).

Скасувати арешт на вклади, цінності та інше майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений відповідно до постанови про накладення арешту на майно від 25.08.2010 року (т.4 а.с.40).

Скасувати арешт на вклади, цінності та інше спільне сумісне майно ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набуте в шлюбі, накладений відповідно до постанови про накладення арешту на майно від 25.08.2010 року (т.4 а.с.41).

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави – 3951 грн. 12 коп. за проведення експертиз.

Речові докази по справі (т.2 а.с. 236-237):

- одноствольну мисливську рушницю «Сайга 410 К» № НОМЕР_2 , вилучену у ОСОБА_1 під час досудового розслідування в межах іншого кримінального провадження, залишена для зберігання на складі озброєння управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Івано-Франківській області – повернути ОСОБА_1 ;

- стріляну гільзу 410 кал (410 76), вилучену 12.03.2007 під час проведення огляду місця події на вул. Івасюка, 2, в м. Івано-Франківську – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Дмитро РУДЕНКО