Рішення № 101974759, 17.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 369/11275/20

Провадження № 2/344/1784/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Федоришин М.З.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивача- адвоката Грици І.Ю.,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача - адвоката Сліпенчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференцзв`язку, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району як органу опіки та піклування, органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2020 позивачі звернулися до Києво-Святошинського районного суду із позовом до відповідача, в якому просили останнього не чинити їм перешкод брати участь у вихованні та спілкуванні з онукою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши бажані для них способи.

У обґрунтування позову зазначили, що їхня донька, ОСОБА_5 орієнтовно з 2012 року стала проживати ОСОБА_3 . І в подальшому такі переїхали до Києва. ІНФОРМАЦІЯ_1 у їхньої доньки та ОСОБА_3 народилась дочка ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка ОСОБА_5 померла. І після її смерті відповідач став чинити перешкоди позивачам у спілкуванні з онукою, а саме : спілкування з дитиною надавалось лише у місті Києві на прохання позивачів, але за певних умов, а у місті Івано-Франківську – лише при бажанні відповідача. При цьому, він постійно змінював свою думку, а відповідно і домовленості щодо часу та місця проведення зустрічей, забирав дитину набагато раніше від досягнутих домовленостей. Кожні наступні рази умови зустрічей надання дитини для спілкування змінювались і це не гарантувало можливості спілкування з дитиною. Так, 20.06.2020 позивачі просили відповідача про зустрічі з дитиною.

Так, 20.06.2020 позивачі просили відповідача про зустріч з дитиною, але такий –відмовив, назвавши причину, що його не влаштовує формат їхнього спілкування. На запитання, коли вони зможуть побачити дитину, відповідач відповів, що це буде залежати від поведінки позивачів.

27.06.2020 позивачі спробували в котрий раз домовитися, але знову отримали відмову. 4-5 липня 2020 року позивачі за попередньою домовленістю з відповідачем, приїхали у місто Київ для спілкування з дитиною, але всупереч домовленостям, відповідач дозволив спілкування з дитиною позивачам лише декілька годин в його присутності. Домовитись про подальші відвідини не вдалось, у зв`язку з чим їм довелось повернутись у місто Івано-Франківськ.

06.08.2020 приблизно о 20 год. позивачі випадково зустріли відповідача на вулиці в м. Івано-Франківськ. На їхнє прохання, щоб дитина поїхала до позивачів на спілкування, відповідач відповів категоричною відмовою. Звертають увагу, що неодноразові спроби домовитись в онлайн режимі, чи безпосередньо із відповідачем про конкретні умови спілкування з дитиною не дали жодних результатів.

На момент подання позову, відповідач не виходить на зв`язок та не дає жодної можливості на проведення часу позивачів з онукою. Між сторонами не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивачів з дитиною, що порушує їхні права.

З метою вирішення цієї конфліктної ситуації позивач 1 звернулася на гарячу лінію Києво – Святошинської районної державної адміністрації Київської області, на що отримала роз`яснення про право звернення до суду.

Заявлено про орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу у сумі 20 000 грн.

18.12.2020 згідно протоколу автоматичного розподілу між суддями, справу передано у провадження головуючої Кіндратишин Л.Р.

23.12.2020 відкрито провадження у справи, призначено до розгляду у загальному позовному провадженні, залучено до участі у справі у якості третьої особи – орган опіки та піклування виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

11.02.2021 від представника відповідача – адвоката Сліпенчук Н.А. надійшов відзив про відмову у задоволені позову( а.с. 134-139 т.1). Такий мотивований тим, що на противагу твердженням позивачів, із змісту відповіді на адвокатський запит, наданої директором Дитячого садка «Мозайка» ( ТОВ «Новософіївський ліцей») Турчак І.І. вбачається, що інші члени родини ( дідусь ОСОБА_2 , бабуся ОСОБА_1 ) дитину у дитячому садку не відвідували та у контакт з директором не вступали.

Вважає, що на основі системного аналізу норм Сімейного кодексу України, слід зробити висновок, що саме невиконання рішення органу опіки та піклування є обґрунтованою підставою для звернення до суду та слугує підтвердженням вчинення перешкод відповідачем. При цьому, відповідного висновку не надано. Вважає, що позивачі вводять в оману суд з приводу наявності спору між сторонами про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у її вихованні. Відповідач підтримує їхнє спілкування, однак з першочерговим додержанням інтересів дитини. Просить врахувати його позицію як батька.

Проведення зустрічей діда та баби повинно відбуватись виключно за місцем фактичного проживання батька та у присутності останнього. Оскільки у протилежному випадку такі побачення можуть негативно вплинути на психоемоційний стан дитини. Зазначене обумовлено тим, що між бабою, дідом та дитиною відсутній стійкий психологічний зв`язок і дитина з огляду на її вік і тривале проживання з батьком ( та матір`ю – до моменту її смерті), повноцінно не сприймає бабу та діда. Особлива емоційна близькість між дитиною та батьком підтверджується психолого-педагогічною характеристикою вихованці Дитячого садка «Мозайка» ОСОБА_4 . Щодо того, що позивачі вказують, що відповідач почав чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною після смерті матері останньої, однак до вказаного моменту баба та дід не проявляли жодних спроб брати участь у вихованні дитини. Після смерті матері дитини, позивачі почали проявляти інтерес до останньої, відображаючи на онуці свої моральні страждання від втрати дочки. Як вбачається з вказаної вище характеристики, дівчинка дуже емоційна, з чутливою нервовою системою, що пов`язано з травмою від втрати матері. Кожна подія не тільки привертає її увагу, але і глибоко зачіпає, ранить. Саме тому присутність батька при побаченнях позивачів з онукою за місцем проживання відповідача дозволить відчувати себе у безпеці та у звичному для дитини середовищі.

Способи участі позивачів у вихованні та спілкуванні з дитиною, перелічені у прохальній частині позову, визначені виключно на їхній розсуд, без врахування інтересів дитини. Такі передбачають необхідність внесення значних змін у звичний графік життя дитини та відповідача, які фактично неможливо реалізувати на практиці. Враховуючи, що дитина відвідує садок, у дошкільних навчальних закладах відсутні канікули.

Щодо проведення дитиною різдвяних та великодніх свят у баби та діда, то така вимога суперечить ставленню відповідача до релігії. Дитину він виховує відповідно до своїх переконань, тому вказаний спосіб участі у вихованні суперечитиме вже сформованому ставленню дитини до релігії, що може негативно позначитись на її психіці.

Стосовно необмеженого спілкування засобами телефонного, поштового та іншого зв`язку, то вважають за необхідне визначити відповідне спілкування шляхом телефонного зв`язку протягом 30 хв. щонеділі.

Вважають за можливе визначити позивачам особисті зустрічі з дитиною з 15 год до 18 год. суботи один раз у два місяці за місцем проживання відповідача або у будь –якому іншому місці, попередньо погодженому сторонами, але у будь-якому випадку присутності батька. А також встановити позивачам обов`язок пред`явлення негативного плр-тесту перед особистими зустрічами з дитиною – протягом терміну дії карантинних обмежень.

Визначено попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

18.02.2021 подано відповідь на відзив, де зокрема зазначено, що позивачі неодноразово відвідували дитину у садку. При цьому мали дозвіл від батька про побачення, в тому числі дозвіл забрати ОСОБА_6 із собою. Позивачі відвідували дитину : 07.09-15.09.2019, 12.10.-20.10.2019 у м. Івано-Франківську, 27.12.2019 – свято Нового року у садочку у м. Києві. 05.01.-11.01.2020 – у м. Івано-Франківську. 14.02.2020 – у м. Києві, 03.03.2020 – день Матері у садочку м. Києві, 06.07.2020- у м. Києві, 07.08.2020 у м. Івано-Франківську ( а.с. 155-159).

Не погоджуються із твердженнями сторони відповідача про те, що у дитини відсутній зв`язок з дідом та бабою, таке є лише припущеннями. Позивачі ніколи не підвищували голос при дитині, чи якось зневажливо ставились, чи говорили про батька. Разом з тим, при цьому з боку відповідача, виникає сильне роздратування, що в подальшому впливає на відносини батька з дитиною та позивачами.

Навчальний рік у дошкільних закладах освіти розпочинається з 01 вересня та закінчується 31 травня наступного року. Літній період розпочинається з 01 червня та закінчується 31 серпня.

Проведення ПЛР-тестів є недоцільним, оскільки позивачі не ведуть активного соціального життя, напротивагу цьому саме дитина відвідує садочок, а відповідач працює.

Щодо визначення зустрічей під час релігійних свят, то таке немає зв`язку з нав`язуванням з релігійних переконань. Такий період є вихідним, тому це додаткова можливість побачитись з онукою.

Запропонований графік спілкування з дитиною жодним чином не відповідає інтересам дитини, оскільки фактично видаляє їх з життя. Також просять взяти до уваги те, щоб доїхати до Києва з Івано-Франківська в один бік, слід витратити 9 годин.

Ухвалою суду від 11.05.2021 до участі в справі у якості третьої особи залучено виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району як органу опіки та піклування, органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зобов`язано такий надати висновок з приводу розв`язання спору( а.с.13-14 т.2).

04.03.2021 від адвоката Сліпенчук Н.А. надійшли заперечення на відповідь на відзив ( а.с. 205-207 т.1).

12.05.2021 від органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради надійшов висновок щодо встановлення порядку участі у спілкуванні з онукою та рішення, яким його затверджено ( а.с.20-27 т. 2).

30.06.2021 від Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області служби у справах дітей надійшов висновок щодо визначення порядку спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з онукою ОСОБА_4 ( а.с. 50-53, 80-83 т. 2).

05.07.2021 надійшла заява про зміну предмету позову, одна така позивачами залишена без розгляду.

08.07.2021 надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову, так як вважають таку по суті новим позовом.

13.07.2021 подана заява про зміну предмету позову, де позивачі просили усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною та встановити наступні способи : з моменту набрання рішенням законної сили : останні вихідні дні місяця з періодичністю через місяць, з 11 год. 00 хв. суботи до 20 год. 00 хв. неділі в межах міста Києва у місці відмінному від місця проживання ОСОБА_3 за вибором ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 , без присутності третіх осіб, в тому числі і батька; останні вихідні четвертого та десятого місяців року, з 20 год. п`ятниці до 10 год. 30 хв. понеділка у місці проживання позивачів , без присутності третіх осіб, в тому числі і батька; 40 днів канікулярного періоду на рік за вибором позивачів без присутності третіх осіб у тому числі і батька. Сторони мають право погодити дні канікулярного перебування дитини. У випадку недосягнення такої згоди, дитина повинна перебувати з позивачами з 20 год. двадцятого дня літніх канікул по 10 год. 30 хв. п`ятдесятого дня літніх канікул, а також 20 год. п`ятого дня зимових канікул; кожен другий рік, що передує ОСОБА_7 і до 10:30 год. четвертого дня різдвяних свят, а також з 20 год. дня, що передує Великодню ( Пасці) і до 10:30 четвертого дня Великодніх свят у місці проживання позивачів, без присутності третіх осіб та батька; необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між позивачами та онукою; дні народження онуки, святкові заходи у навчальних закладах, освітньо-культурні заходи, державні свята – за можливості позивачів, в місці перебування дитини, у випадку незапланового перебування позивачів у Києві, або дитини у місці знаходження позивачів – за домовленістю сторін. При цьому, позивачі зобов`язанні забрати та повернути онуку у місце її постійного проживання у вказаний час.

13.07.2021 надійшли додаткові пояснення від позивачів, позивачі вважають правильним способом захисту не роботи залежним рішення від відповідача та не зазначати у графіку спілкування з онукою, що вона має відбуватися за домовленістю з батьком, за домовленістю сторін та/або у місці погодженому з батьком.

13.07.2021 ухвалою суду прийнято заяву про зміну предмету позову в редакції від 13.07.2021.

Ухвалою суду від 13.07.2021 у клопотанні адвоката –відповідача ОСОБА_8 про витребування доказів – медичної документації щодо стану здоров`я позивачів – відмовлено.

22.07.2021 – від адвоката Сліпенчук Н.А. надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову. Зокрема зазначено, що самі позивачі не заперечують, що бачаться з дитиною та спілкуються, тому не можна говорити про перешкоди. Проведення зустрічей повинно відбуватись виключно за місцем фактичного проживання батька і у його присутності.

28.07.2021 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

08.12.2021 від позивачів надійшло клопотання про розподіл судових витрат, судового збору та витрат на правничу допомогу.

Позивачі та їхній представник –адвокат Грица І.Ю. позовні вимоги підтримали та дали пояснення, які по суті та змісту відповідають викладеному у позовній заяві, відповіді на відзив, додаткових поясненнях.

Представник позивача – адвокат Грица І.Ю. додав, що перешкоди з боку відповідача існували та існують, Звертає увагу, що відповідача заблокував дзвінки від позивачів, заблокував їх у соціальних мережах.

Забезпечення домовленості щодо побачень, порушується з боку відповідача. Таким чином втрачається гарантії щодо можливості побачень.

Допита як свідок позивач ОСОБА_1 дала суду покази про те, що відповідач є батьком внучки. Їхня донька проживала з ним у цивільному шлюбі. Між існують непорозуміння.

01.06.2019 дочка попросила їх про допомогу, оскільки була важко хвора.

З цього часу вона з чоловіком опікувалися онукою, забирали її із садочку, перебували у клініці з донькою та онучкою. ОСОБА_9 без застережень залишав онуку з ними.

ОСОБА_9 мав претензії до неї та її чоловіка. Декілька раз виганяв їх з квартири.

Після першої хімії сказали, що донька помирає. ІНФОРМАЦІЯ_3 вона померла.

Вони хотіли, щоб ОСОБА_10 була з ними, відповідач ставив сої умови, часто їх не дотримувався.

Катя любить річку, ліс, і вони їй це можуть дати.

Влітку 2021 у них була домовленість про зустріч у Києві на 10 год.. Та спізнившись на 30 хв., вже не застали відповідача. Через деякий час, коли їм вдалось зустрітись, відповідач повідомив, що у нього з дитиною інші плани.

Напередодні річниці смерті ОСОБА_11 , вони зустріли відповідача у м. Івано-Франківську, однак провести час дитиною їм не вдалось, оскільки відповідач заявив про інші плани.

ІНФОРМАЦІЯ_4 на день народження ОСОБА_12 , вони поїхали в садок, однак її там не було. О 14 год., у ОСОБА_9 були справи і він впустив їх поспілкуватись з 10 чи то 11 год. до 14 год. Дитина просила їх не їхати. Однак, вони були змушені піти від дитини.

14 лютого були у Києві, як домовлялись два дні, для цього винайняли квартиру. Однак ОСОБА_9 поставив умову, щоб о 21 год. ОСОБА_10 була дома, таку умову вони виконали.

Вони бажали бути присутніми на новорічному святі у садочку. Відповідач повідомив, що таке відбудеться 31 грудня, вони розуміли, що це неправда. І відвідали це свято 25-26 січня.

Причин конфліктів з відповідачем не пригадує. Їхні ( позивачів) відносини з донькою були різними. Зіпсувались протягом останніх двох років.

Після засідання комісії опікунської ради, їм не вдалось побути з онукою, так як було домовлено, оскільки вона ( ОСОБА_1 ,) почала себе погано почувати, виникли проблеми з ногою.

Що стосується безпеки дитини з приводу поїздок у автомобілі, то ОСОБА_9 не заперечував, коли дитина їздила без крісла безпеки в клініку. При цьому, вона особисто дбала про безпеку дитини, тримаючи її руками.

Допитаний як свідок позивач ОСОБА_2 дав суду покази про те, що перебуває з відповідачем у нейтральних відносинах. Він, ОСОБА_2 , працює приватним підприємцем, має вільний графік роботи, і зможе у будь-який час перебувати з онукою, забезпечити її безпеку. ОСОБА_9 дає вказівки стосовно харчування онуки і вони намагаються дотримуватись цих вимог.

Відповідач заблокував їх у всіх засобах зв`язку. На їхні дзвінки та повідомлення відповідач не відповідає.

Вони їздили у місто Київ заради побачень із дитиною, однак боялись інших планів відповідача.

Відповідачу не подобався формат їхніх зустрічей та їхнє відношення до нього.

Вони мали зв`язок із садочком, де була ОСОБА_10 . Цікавились нею та станом її здоров`я.

Під час зустрічей з дитиною, коли присутній ОСОБА_9 дитина себе по іншому поводить.

Коли ОСОБА_12 було два роки, відповідач часто залишав її, однак наданий час чомусь проти спілкування.

У нього з відповідачем конфліктів не було, так як він терпів його витівки.

Представник відповідача –адвокат Сліпенчук Н.А. проти позову заперечила, вказавши про його безпідставність. Зокрема, що зазначила, що перешкод у спілкуванні позивачам з онукою не чиниться. При цьому, позивачі забувають про пріоритет відносин батька з дочкою. Їхні зустрічі без батька не можуть забезпечити безпеку дитини, враховуючи вік позивачів, нівелюється безпека дитини, зважаючи в свою чергу на вік дитини. Визначені способи участі позивачів, не будуть переслідувати якнайкращі інтереси дитини, зокрема з огляду на відсутність стійкого психоемоційного зв`язку. Також, позивачі не враховують побажання батька щодо вимог до харчування дитини. А вимоги щодо перебування дитини у позивачів під час релігійних свят суперечить переконанням відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 позову не визнав. Пояснив, що не забороняє бачитись позивачам з ОСОБА_13 , не чинить опір, готовий йти на компроміси. До березня 2019 року позивачів не було у житті дитини, один раз лише допомагали перевозити речі в Київ. Їхнє входження в її життя повинно бути ревалентним та не всупереч інтересам батька.

Коли він приходив до батьків ОСОБА_11 , то відчувались напружені відносини. Одного разу позивачами була викликана поліція, було вчинено наклеп відносно нього. А працівниками поліції - складено протокол про нібито вчинення ним адміністративного правопорушення. Однак, судом справа закрита. Конфлікт вичерпано.

Він неодноразово пояснював позивачам, що його не влаштовує у спілкуванні, просив вести себе толерантно, зокрема по відношенню до нього та ОСОБА_11 . Відносини бабусі та дідуся щодо батька впливають психологічно на онуку.

Під час лікування ОСОБА_11 , ОСОБА_13 залишалась з бабусею та дідусем, оскільки він повинен був забезпечувати фінансову можливість лікування. При цьому дитина себе по різному поводила, були і позитивні моменти та негативні.

Чи є психоемоційний зв`язок між бабусею та дідусем, то він не є експертом, щоб про таке говорити.

На засіданні опікунської комісії у м. Києві, яка готувала відповідний висновок, сторони домовились про спілкування з онукою у наступні дні, п`ятницю та у суботу до обіду. Однак, бабуся та дідусь побули з онукою 15 хв. та поїхали у м. Івано-Франківськ. Для нього неприпустимо, коли люди порушують свої домовленості.

Коли залишав ОСОБА_13 з позивачами, то давав рекомендації щодо харчування, та проговорював інші моменти. При цьому, вони не дотримувались його прохань давали дитині шкідливі продукти, солодощі.

Були зустрічі і на день народження дитини, цього року. ОСОБА_13 завжди себе гарно веде, так як добре вихована. Не пригадує, чи просила дитина щоб бабуся та дідусь залишились надовше.

Зокрема, у кінці листопада, відповідачі приїжджали, проводили час у окремій кімнаті з дитиною. Потім висловили бажання покататись з дитиною на автомобілі, при тому, що таке є порушенням безпеки, оскільки дитячого крісла у автомобілі немає.

Запропоновані позивачами способи зустрічей не відповідають інтересам дитини, не враховують її режим дня, враховуючи, що вона відвідує дитячий садочок.

Доньку він також не залишає на довго зі своєю матір`ю, зважаючи на її вік, таке мало місце лише у присутності його брата.

Ймовірність існування конфліктів між позивачами та ним залишається бути.

Представники третіх осіб подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, рішення просили прийняти в інтересах дитини.

Проаналізувавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне :

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 27.04.1985 перебувають у зареєстрованому шлюбі, у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася донька – ОСОБА_5 ( а.с. 17-18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 народилась донька ОСОБА_4 ( а.с.19).

Зареєстровані та проживають позивачі по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 померла ( а.с. 20).

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради надав висновок, як додаток до рішення виконавчого комітету від 20.05.2021 за №78, за яким було встановлено належні житлово-побутові умови за місцем проживання ОСОБА_14 , відсутність добровільного узгодження участі у спілкуванні так вихованні, та визначено наступний порядок участі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вихованні онуки ОСОБА_4 : з моменту набрання законної сили рішення суду – останні вихідні місяця періодичністю через місяць у суботу з 11 год. по 20 год. та неділю з 11 год. до 18 год. за місцем визначеними сторонами, без присутності батька та третіх осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зобов`язані забрати та повернути онуку за місцем її постійного проживання у вказаний час; дні канікул та святкові дні, що в сукупністю складають 30 календарних днів на рік із врахуванням стану здоров`я, бажання та інтересів дитини, за попередньою домовленістю між сторонами в м. Івано-Франківську за місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( а.с. 20-27 т.2).

05.06.2021 за №1-12/1431 органом опіки та піклування Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області надано висновок на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини, за яким рекомендовано батьку ОСОБА_3 не чинити перешкод у спілкуванні бабусі та дідуся з онукою, вважали за доцільне рекомендувати наступні місця та час їхнього спілкування : один раз у два місяці, а саме – останні вихідні другого місяця – субота з 11 год. 00 хв. по 20 год.00 хв., неділя з 11 год. 00 хв. по 11 год. 00 хв. без присутності батька, виключаючи ночівлю; три тижні літніх канікул за домовленістю з батьком, за місцем проживання бабусі та дідуся, без присутності батька.

Зустрічі проводити за домашньою адресою батька, місцем проживання бабусі та дідуся, в місцях культурно- розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів та потреб дитини ( а.с. 48-53, 80-83 т.1).

Наявні позитивні характеристики надані позивачам за місцем їх роботи ( а.с.29, 30 т. 1, Івано-Франківської філії Державного підприємства український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю. Білоконя від 10.08.2020 відносно ОСОБА_1 та ТОВ «Зірекс Електро» відносно ОСОБА_2 ).

Відповідно до довідок КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» №386 від 11.05.2021 та за №387 від 11.05.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_15 за медичною допомогою не звертались, наркологічних захворювань немають ( а.с.36, 38 т. 2).

Згідно з довідками КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я» Івано-Франківської обласної ради від 12.05.21 за №291 та за №290 ( а.с. 37,39 т.1) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на стаціонарному лікування не перебували, за амбулаторною допомогою не звертались.

Згідно з психолого-педагогічною характеристикою вихованиці Дитячого садка «Мозайка» ТОВ «Нофософіївський ліцей» ОСОБА_4 від 08.02.2021, вбачається, що дитина проживає з батьком та самостійно ним виховується. У сім`ї дружня атмосфера, існує сприятливий морально-психологічний клімат. Емоційно близьким і найбільш значущим для дитини є батько. Загальноемоційний стан дитини позитивний, дівчинка реально оцінює ситуацію, яка склалася у сім`ї, виявляє психологічну стійкість. Батько приділяє належну увагу вихованню дитини.

Дівчинка дуже емоційна, що пов`язано з втратою матері, тому потрібно виключити джерело такої травми, крики, сварки, суперечки. ОСОБА_13 фізично розвинена дитина, дуже доброзичлива та добра, на диспансерному обліку не перебуває. Загальний інтелектуальний рівень досить високий, пам`ять розвинена добре ( а.с. 141 т.1).

Договір про надання освітніх послуг з таким дитячим садком укладено з 21.09.2020 по 31.08.2021 ( а.с. 142-144 т.1). При цьому надано сітку занять у такому садочку станом на 2020-2021, що свідчило про певний режим дня для ОСОБА_4 ( а.с. 145 т. 1).

Згідно з актом на предмет проживання, наданого депутатом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_16 , ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_4 проживають без реєстрації в АДРЕСА_2 , про що також надана довідка про склад сім`ї ( а.с. 178 -179 т.1).

Що стосується нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_17 ( а.с. 185 т.1), то суд не приймає таку до уваги, як таку, що не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи ставити питання. До такого висновку, також Верховний Суд в постанові №200/17947/16-ц від 20.05.2020.

Що стосується постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/14489/16-п від 02.02.2017, якою провадження у справі щодо ОСОБА_3 було закрито за ст.. 173 КУпАП на підставі ст. 38, п. 1 ст. 274 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Де протокол про адміністративне правопорушення було складено за заявою ОСОБА_1 у судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_5 ( а.с. 208 т.1). Позивачі просили визнати даний доказ неналежний, оскільки сама постанова складена виключно до відповідача, а вказані у ній обставини не входять до предмету доказування по справі. ОСОБА_1 не брала участі під час розгляду вказаної справи, не була повідомлена про такий. І не буде оскаржувати, оскільки не бажає ескалації протиріч між позивачами та відповідачами.

Так, немає преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (постанова КЦС ВС від 11.12.2019 по справі №320/4938/17).

У контексті наведеного, суд оцінює таку постанову, як ще одне підтвердження того, що між сторонами мало місце непорозуміння.

Судом оглянуто відеозапис ( а.с. 167), з якого вбачаються зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з онукою ОСОБА_4 .. Таке відбувалось в день її народження, та під час прогулянки на річці. При цьому була доброзичлива атмосфера.

Свідок ОСОБА_18 суду дав покази про те, що з позивачем ОСОБА_2 перебуває у дружніх відносинах, разом працювали. З дружиною позивача лише знайомі. Відповідач для нього є незнайомим, ніколи його не бачив. Близько року дому ОСОБА_2 гостював у нього з своєю онучкою до двох годин. У ОСОБА_18 троє дітей. Вони всі грались, ОСОБА_13 було цікаво.

Відносини з онукою у Васильцівих добрі. Вони занадто переживають відносно онуки.

Свідок ОСОБА_19 суду дала покази про те, що була одним із лікуючих лікарів ОСОБА_20 . Як з позивачами, так і з відповідачем перебуває у нейтральних відносинах. Познайомилась з ними під час надання медичної допомоги ОСОБА_11 .

Васильціви кожного дня цікавились станом здоров`я дочки ОСОБА_11 . ОСОБА_21 говорила, що готова сама померти, лиш би ОСОБА_11 жила. Їхні відносини були дуже близькими. Поруч з ними часто була ОСОБА_10 . Якщо не з ними, то із сестрою ОСОБА_11 . Разом з тим, бачила, як дідусь та бабуся переживали через онуку, щоб вона добре була одіта та не голодна.

Що стосується відповідача, то він рідше спілкувався із нею - ОСОБА_18 та цікавився у неї станом здоров`я ОСОБА_11 .

Батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 ніколи разом не приходили до неї як до лікаря.

З того моменту, коли не стало ОСОБА_11 , з ОСОБА_14 вони не бачились. Через певний час, такі зателефонували для того щоб повернути книги. Вона запропонувала їм залишитись у неї, щоб ті мали змогу побачитись з онукою.

Позивачі проявляли велику любов до онуки, їм потрібно прості речі, обняти, поговорити, побавитись. Вони зробили для онуки картонний будиночок. ОСОБА_10 хороша дитина, рухлива.

Були випадки, коли позивачі пропонували приїхати, однак відповідач змінював умови. І вони були змушені раніше повернутись додому.

Зі слів ОСОБА_9 , спілкування з бабусею і дідусем з онукою було можливим. Однак його дії цьому не сприяли.

Батьки ОСОБА_11 толерантно спілкувались з ОСОБА_9 . ОСОБА_9 в свою чергу дуже емоційний і трохи перебільшує. На її думку, він занадто жорсткий та строгий до дитини.

Вона бачила, що зі сторони бабусі та дідуся було бажання відгородити ОСОБА_11 від їхніх конфліктів з ОСОБА_9 .

ОСОБА_11 любила своїх батьків та чоловіка, намагалась згладжувати противагу між ними.

Їй відомо про те, що ОСОБА_9 їх виганяв зі своєї квартири, так як вона допомагала шукати житло для оренди під час перебування в Києві.

У літку цього року, ОСОБА_9 телефонував до неї, тиснув та погрожував. Зазначив, що вона недієздатна, що нічого не знає. Якщо вона буде свідком, то він зателефонує їй на роботу.

Вона свідчить тому, що хоче щоб люди, які люблять ОСОБА_6 , мали можливість з нею спілкуватись.

Свідок ОСОБА_22 суду дав покази про те, що він є директором ТОВ «Зірекс Еклектро», ОСОБА_2 є його співробітником. Вони перебувають у дружніх нейтральних відносинах. Відповідач йому незнайомий.

Позивач разом з онучкою, приїжджав до нього на АДРЕСА_3 , минулого року, щоб дитина мала можливість побавитись у дворі. Бачив їх разом один раз, стосунки між ними були прекрасні, близькі.

Що стосується стосунків між сторонами, то зі слів ОСОБА_2 відомо про певні факти перешкод, які створює батько дівчинки, у їхньому спілкуванні.

ОСОБА_2 багато раз позичав у нього автомобіль для поїздок в м. Київ. Були випадки, коли після домовленостей, ОСОБА_2 взяв автомобіль, та відповідач змінював умови зустрічей з ОСОБА_23 , і відповідач одразу повертав автомобіль.

Свідок ОСОБА_24 суду дала покази про те, що з ОСОБА_14 не перебуває у жодних відносинах, з ОСОБА_3 – товариських. Вона є кандидатом філософських наук. Познайомилась із ОСОБА_11 у громадській організації «Осломисл», куди ОСОБА_11 прийшла у 2004 році. Софія була активна, весела. Відомо, що у неї з батьками були складні, важкі стосунки. В цілому, з батьком більш нейтральні. Спілкувалась з ОСОБА_11 у телефонному режимі до травня чи червня 2019 року.

Про відносини з дитиною, їй нічого невідомо.

Вона не пригадує, щоб ОСОБА_11 просила її допомогу за час перебування у м. в Києві. Одного разу вони з ОСОБА_11 та її донькою зустрічались у Франківську.

На похороні ОСОБА_11 , її батьки та ОСОБА_9 були порізно.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини щодо здійснення дідусем та бабусею права на виховання онуки, зокрема, щодо усунення перешкод у здійсненні виховання та у спілкуванні з онукою, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, що ратифікована Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, і є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків, які відповідають за неї за законом.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 СК України).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч.8 ст.7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч.ч.9, 10 ст.7 СК України).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч.ч.1, 2 ст.155 СК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства», контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 року у справі «М. С. проти України» та від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України», Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Аналіз частини другої статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права, в тому числі, баби, діда на виховання правнуків, який проявляється в покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання онуків; закріпленні права баби, діда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із онуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ у справі «Крускіч проти Хорватії`від 25 листопада 2014 року). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти Росії» від 05.03.2019).

За висновками Європейського суду з прав людини у рішенні у справі «Хант проти України» від 07.12.2006, - між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

У матеріалах справи відсутні дані щодо негативного впливу бабусі та дідуся на розвиток дитини, наявність такого впливу не підтверджено відповідними доказами.

У той же час, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивачі активно і стабільно проявляють бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною.

Відтак, позивачі мають право на спілкування з онукою, однак між сторонами склались стосунки, які позбавляють їх можливості регулярно спілкуватися з дитиною.

З матеріалів справи вбачається наявність непорозуміння сторін щодо участі у вихованні дитини. Разом з тим, національні і європейські норми права визначають право дитини, яка розлучається з одним із батьків, що застосовується і до відносин бабусі та дідуся підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти.

При цьому суд вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність перешкод у спілкуванні дідуся та бабусі з дитиною, яка проживає з ним, оскільки такі спростовуються встановленими судом обставинами в тому числі показаннями свідків : ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , показів як свідків самих позивачів; висновку органу опіки та піклування, яким визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, з яким сторона відповідача не погоджується, суд дійшов висновку про необхідність усунення перешкод позивачам у спілкуванні з онукою шляхом зобов`язання відповідача не чинити перешкоди позивачеві у спілкуванні з дитиною.

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

За таких фактичних обставин, коли між сторонами існують постійні конфлікти щодо участі у вихованні дитини, побачення дитини з бабусею і дідусем без присутності батька є доцільним та обґрунтованим, оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, заподіювати негативного впливу на неї.

Вік ОСОБА_23 - 4 роки 9 місяців свідчить про досягнення нею певного ступеня розвитку який, дозволяє їй перебувати окремо від батька, але під наглядом дорослої людини певний проміжок часу.

У той же час суд враховує, що внаслідок того, що між сторонами склалися неприязні стосунки, відповідачі не мали змоги бути постійно у житті дитини, а тому перші два місяці з метою адаптації дитини такі зустрічі доцільно проводити з батьком, проте в подальшому зустрічі мають бути без присутності останнього, з метою забезпечення їй комфортного та спокійного спілкування.

Такий спосіб участі дідуся та бабусі у спілкуванні з дитиною не зашкодить їй, а навпаки дозволить максимально повно урахувати інтереси дитини, повністю відповідатиме можливості дитини у повній мірі сприймати піклування про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток і дасть змогу уникнути будь-якого негативного впливу на її психоемоційний стан.

Що стосується можливості спілкування бабусі, дідуся із онукою за допомогою засобів зв`язку, то з огляду на вік дитина така може не мати їх у своєму користуванні, будь- якого спростування цьому не надано. Відтак, таке спілкування повинен буде реалізовувати батько, що в свою чергу не може бути необмеженим, як того просять позивачі. Знову ж таки, зважаючи поряд з наведеним, і на відносини між сторонами, та відповідно режим дня відповідача, дитини. Необмежене спілкування через засоби зв`язку відповідача, також не буде сприяти унормуванню відносин між сторонами. При цьому, наявність перешкод з боку відповідача щодо надання можливості спілкуватись засобами зв`язку, а також зважаючи на значну відстань між місцем проживання позивачів та їх онуки, вік позивачів, суд вважає за доцільне забезпечити таке спілкування не рідше ніж один календарний день тижня.

Враховуючи викладене, на переконання суду, слід визначити такий спосіб участі бабусі, дідуся у вихованні та спілкування з онукою : перший місяць після набрання судовим рішенням законної сили у формі зустрічей в четверту суботу місяця з 11:00 години до 18:00 години та у четверту неділю перших двох місяців з 11 : 00 години до 18:00 години у присутності батька ОСОБА_3 , за місцем проживання дитини; у подальшому, один раз у два місяці, а саме : останні вихідні другого місяця – субота з 11:00 години по 20 : 00 годину, неділя з 11 :00 години по 18 :00 годину у межах міста Києва без присутності батька ОСОБА_3 , виключаючи ночівлю; у період з червня по серпень включно за попередньою домовленістю між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 п`ять календарних днів за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без присутності батька ОСОБА_3 , не враховуючи затрачений час на переїзд; приймати участь у святкуваннях онуки ОСОБА_4 днів її народження, святкових заходів у навчальних закладах, освітньо-культурних заходах у місці перебування дитини, ОСОБА_4 . ОСОБА_3 забезпечити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спілкування із онукою ОСОБА_4 за допомогою будь-яких засобів зв`язку – телефонного, електронного, поштового та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування не рідше ніж один календарний день тижня.

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабою чи дідом може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

У цілому, визначення такого способу участі у спілкуванні та вихованні дитини є таким, що відповідає віковим потребам малолітньої ОСОБА_23 та відповідатиме якнайкращим інтересам дитини. Враховуючи, що бабуся та дідусь були поруч у тяжкий для дитини момент, коли дитина фактично залишилась без матері, у зв`язку з перебуванням останньою на лікуванні.

При цьому суд враховує, що позивачі долали значну відстань, щоб мати будь-яку можливість побачити онучку. Та готові приставати на умови відповідача, лиш би вони залишались стабільними.

Разом з тим, з огляду на вік дитини, її зайнятість у дошкільній підготовці, а також наявності у дитини інших родичів, які мають право на спілкування з нею, значну віддаленість між місцем проживання дитини та бабусі, дідуся, не дає можливість суду визначити способи участі у спілкуванні з дитиною, про які просили позивачі, зокрема у період канікул, які на момент розгляду чітко не визначені.

Крім цього, наразі є необхідність встановлення стійкого зв`язку з дитиною, а також можливості налагодженню контакту сторонами в цілому за допомогою спільних зусиль для забезпечення якнайкращих інтересів дитини, що в подальшому, уможливить розширення кількості днів та кількості часу спільного перебування бабусі, дідуся з онукою.

Так, визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між дідуся, бабусі і дитиною у інших формах за погодженням батька або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням вікових змін дівчинки, розвитку її та потреб, ставлення до бабусі і дідуся, останні не позбавлені у майбутньому права на зміну встановленого судом способу участі у вихованні онучки, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №755/17184/19 (провадження №61-15008св21), від 08.07.2021 у справі №362/949/18 (провадження №61-4738св21) з подібними правовідносинами.

Аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів переконує суд, що вимоги позивача у частині наявності перешкод у спілкуванні з онукою є обґрунтованими, оскільки обставини, викладені в позові, підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, проаналізованими судом.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що оскільки дитині в будь-якому випадку може даватися розлука з батьком, то він повинен не закріпляти цю розлуку, а шукати інших шляхів порозуміння в інтересах дитини та керуючись почуттям любові до своєї дитини, його обов`язок підготувати її до таких зустрічей.

При цьому, зустрічі слід проводити із урахуванням стану здоров`я, бажання дитини ОСОБА_4 , під час спілкування, перебування з онукою позивачам слід дотримуватись розпорядку дня, режиму харчування та рекомендації лікарів, правил безпеки, встановлених для дитини відповідного віку. Суд зауважує, що сторонами слід не допускати під час спілкування з ОСОБА_4 негативних розмов один одного ( позивачів, відповідача). Для уникнення різного роду протиріч не пізніше ніж за два дні до зустрічі з ОСОБА_4 повідомляти про наявність об`єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку спілкування з дитиною.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після визначеного часу повинні повернути онуку ОСОБА_4 у місце її проживання.

При цьому, суд наголошує, що першочергово сторони повинні враховувати інтереси своєї дитини.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

08.12.2021 позивачами подане клопотання про розподіл витрат на правову допомогу разом з доказами про відправлення такого відповідачу 08.12.2021.

За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивачами вказано, про орієнтовний попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у суму 20 000 грн.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву ( ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Так, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на свою користь 36 975 грн., витрат на правову допомогу та судовий збір у розмірі 840,80 грн., ОСОБА_2 просив стягнути в свою користь 840,80 грн. з відповідача.

У судовому засіданні 08.12.2021 судом було оголошено клопотання позивачів про розподіл витрат на правову допомогу, яке надійшло на адресу суду 08.12.2021 та направлено стороні відповідача цього ж дня. Заперечень з приводу такого сторона відповідача не висловила.

Так, ненадання копії заяви про ухвалення додаткового рішення іншій стороні не означає, що остання була позбавлена можливості заперечити проти розміру витрат, про відшкодування яких ставиться питання. Відтак, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.07.2021 у справі № 2033/5916/12 вказав : « враховуючи наявність у матеріалах справи заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска О. П., про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, відповідно до порядку та у строк для подання відповідних доказів, можна стверджувати про наявність підстав для розгляду поданих документів апеляційним судом»….Отже, висновки апеляційного суду про відсутність підстав для відшкодування понесених заявником витрат на правничу допомогу є необґрунтованим».

На підтвердження витрат, понесених на правничу допомогу позивачі суду надали : договір №16/06-1 від 14.07.2021 про надання правової допомоги, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «ІВАНА ПАСІЧНЯКА», в особі Керуючого бюро Пасічняком Іваном Ярославовичем, де за п. 12-22, передбачено розмір гонорару в залежності від виду та обсягу роботи; договір №16/06-2 від 23.07.2021 про надання правової допомоги, що укладений між ОСОБА_2 та адвокатським бюро «ІВАНА ПАСІЧНЯКА», в особі Керуючого бюро Пасічняком Іваном Ярославовичем, де за п. 12-22, передбачено розмір гонорару в залежності від виду та обсягу роботи; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Паснічняка І.Д. серії ІФ №001357 від 31.08.2018; акт приймання-передачі наданих послуг : №1 від 26.08.2020 на загальну суму -8250 грн., №2 від 26.03.2021 - 8375 грн., №3 від 14.09.2021 - 6770 грн.; детальний опис (наданих робіт), виконаних адвокатом Пасічняком І.Я. від 03.12.2021 на суму 23 375 грн.; меморіальні ордери та платіжні доручення АТ КБ «Приватбанк», де платником вказана ОСОБА_25 , одержувачем АБ Івана Пасічняка як оплата за послуги адвоката, а саме : від 02.09.2020 на суму 8250 грн., від 26.03.2021 на суму 2000 грн., від 28.03.2021 на суму 2000 грн., від 31.03.2021 на суму 4400 грн., від 14.09.2021 на суму 3500 грн. та на суму 2000 грн., платіжне доручення від 15.09.2021 на суму 1250 грн., що в загальному становить 23 400 грн. Разом з тим, позивачами надано : договір №1901/21 про надання правової допомоги від 19.01.2021, що укладений між адвокатським об`єднанням «Авіс», в особі керуючого партнера Грици Івана Юрійовича (адвокатом, що брав участь у справі) та ОСОБА_1 , Васильців Володимиром Романовичем,за яким у п. 4 передбачено гонорар адвоката; додаток про встановлення розміру гонорару до договору про надання правової допомоги №1901/21 від 19.01.2021 ( участь в одному судовому засіданні -800 грн., прибуття до суду, якщо засідання не відбулось з причин, які не залежать від адвоката -400 грн., ознайомлення з матеріалами справи -400 грн., інші види послуг, які не узгодженні - 800 грн.) Платіжні доручення та меморіальні ордери АТ КБ «Приватбанк»», де одержувачем зазначено АВІС АО, платник ОСОБА_1 , один раз платником зазначено - ФОП ОСОБА_2 16 платежів по 800 грн., тобто на загальну суму 12 800 грн. за період з січня по листопад 2021 року, меморіальний ордер від 11.10.2021 АТ КБ «Приватбанк», одержувач АВІС АО, як за послуги адвоката Васильців В.Р. на суму 800 грн., що у сукупності становить 13 600 грн.. що відповідає акту №1, наданих послуг від 07.12.2021 за участь у 17-ти судових засідань, що відповідає даним згідно протоколів судового засідання. При цьому, суд звертає увагу, що за квітень 2021 у платіжних документах платник не зазначений.

Відтак, докази оплати понесених витрат на правову допомогу в загальному складають 37 000 грн., як вищезазначено позивачі просили стягнути - 36 975 грн..

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволено частково, те, що від сторони відповідача не надходило заперечень, а тому у суду відсутні підстави робити висновок про неспівмірність витрат на правову допомогу без відповідної заяви відповідача; витрати, які просить стягнути сторона позивача є документально підтвердженими, відтак суд вважає, що визначає, що такі підлягають стягненню з відповідача а саме у розмірі 12 000 грн. Разом з тим, слід стягнути з відповідача у користь кожного з позивачів по 420 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкуванні з онукою – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з онукою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 :

- Перший місяць після набрання судовим рішенням законної сили у формі зустрічей в четверту суботу місяця з 11:00 години до 18:00 години та у четверту неділю перших двох місяців з 11 : 00 години до 18:00 години у присутності батька ОСОБА_3 , за місцем проживання дитини.

-У подальшому, один раз у два місяці, а саме : останні вихідні другого місяця – субота з 11:00 години по 20 : 00 годину, неділя з 11 :00 години по 18 :00 годину у межах міста Києва без присутності батька ОСОБА_3 , виключаючи ночівлю.

-У період з червня по серпень включно за попередньою домовленістю між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 п`ять календарних днів за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без присутності батька ОСОБА_3 , не враховуючи затрачений час на переїзд.

-Приймати участь у святкуваннях онуки ОСОБА_4 днів її народження, святкових заходів у навчальних закладах, освітньо-культурних заходах у місці перебування дитини, ОСОБА_4 .

- ОСОБА_3 забезпечити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спілкування із онукою ОСОБА_4 за допомогою будь-яких засобів зв`язку – телефонного, електронного, поштового та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування не рідше ніж один календарний день тижня.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 12 000 грн. (дванадцяти тисяч гривень ) витрат, понесених на надання правничої допомоги та 420 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 420 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників судового розгляду :

Позивачі :

- ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 ;

Представник позивачів : адвокат Грица Іван Юрійович, адреса : вул. Микитинецька,15, м. Івано-Франківськ;

Відповідач : ОСОБА_3 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання : АДРЕСА_4 ; адреса проживання : АДРЕСА_2 ;

Представник відповідача : адвокат Сліпенчук Наталія Андріївна, адреса : вул. Сахарова, 34, оф. 1, м. Івано-Франківськ;

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спрору :

-Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області :ідентифікаційний код : 43918599, адреса : вул. Ярослава Мудрого,1 А, с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського район;

-Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ідентифікаційний код : 04054346; адреса : вул. Грушевського,21, м. Івано-Франківськ.

Повне судове рішення складено 17.12.2021.

Суддя Кіндратишин Л.Р.