Рішення № 101974725, 17.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10436/21

Провадження № 2-а/344/234/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря судового засідання – Дементьєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора старшого сержанта поліції Відділення № 2 Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Ковтуна Богдана Володимировича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

02 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів Інспектора старшого сержанта поліції Відділення № 2 Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Ковтуна Богдана Володимировича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Інспектора старшого сержанта поліції Відділення № 2 Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Ковтуна Богдана Володимировича від 30 червня 2021 року серії ЕАН № 4420895 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн за порушення вимог ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач зазначає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, не долучено жодного доказу, який би вказував на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не зазначено про те, що під час розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 заперечував щодо порушення ним Правил дорожнього руху України, мотивів таких заперечень, тощо. За наведених обставин позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Ухвалою суду від 06 липня 2021 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

26 липня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області пояснив, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу, постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 23-28).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, справу розглядати без його участі.

Відповідач 1 Інспектор старший сержант поліції Відділення № 2 Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Ковтун Богдан Володимирович у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заяв та клопотань від суду не надходило.

У судове засідання представник відповідача 2 Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області не з`явився, проте до суду надано відзив на позовну заяву.

У відповідності з положеннями частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4420895 від 30 червня 2021 року вбачається, що водій ОСОБА_1 в смт. Богородчани на автодорозі Мукачево-Львів керував транспортним засобом марки «FORD TRANSIT», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобом пасивної безпеки, та був непристебнутим ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3 в. Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як наслідок, при винесенні оскаржуваної постанови інспектор наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00,00 грн (а.с. 45).

Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом.

Згідно пункту 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «в» пункту 2.3 Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частина п`ята статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливо лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації правопорушення.

Суд вважає, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є лише описанням адміністративного правопорушення і тому не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень, відповідач у справі, зобов`язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані: на користь відповідача чи навіть позивача.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів правопорушення з боку позивача, який, у свою чергу, будь-які порушення зі свого боку заперечує, а можливість зібрання таких доказів втрачена.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені докази, враховуючи те, що усі сумніви трактуються на користь позивача, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4420895 від 30 червня 2021 року підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про визнання протиправною постанови у справі про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначені конкретні повноваження суду при вирішенні справ у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності і не надано суду право визнавати протиправним рішення суб`єкта владних повноважень у даній категорії справ, а також результатом вчинення дій інспектора стало конкретне рішення, а саме: оскаржувана постанова, яка, за висновком суду, підлягає скасуванню, тому такий спосіб захисту порушеного у публічно-правових відносинах права позивача суд вважає достатнім та повним.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, відповідно до статей 33, 122, 251, 252, 254, 251, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 9, 77, 134, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора старшого сержанта поліції Відділення № 2 Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Ковтуна Богдана Володимировича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4420895 від 30 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1 - Інспектор старший сержант поліції Відділення № 2 Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Ковтун Богдан Володимирович, місцезнаходження: 77700 Івано-Франківська область, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 56.

Відповідач 2 - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 40108798, місцезнаходження: 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 15.

Суддя Мелещенко Л.В.