Ухвала суду № 101974699, 16.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20335/21

Провадження № 1-кс/344/7827/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., з участю секретаря Федоришин М.З., прокурора Логінова В.О., слідчого Гладун О.З., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Малахова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України в рамках кримінального провадження № 12021091010001453 від 14.12.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулась з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилалась на те, що слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження № 12021091010001453 від 14.12.2021, за підозрою ОСОБА_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Наказом командира військової частини А3892 №187 від 01.05.2018 молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано в списки вказаної військової частини та призначено на посаду командира протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А3892.

Проходячи військову службу, сержант ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.

Проте, у порушення вимог вказаних нормативних актів, молодший сержант ОСОБА_1 умисно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

14.12.2021, приблизно о 20 год 30 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння та знаходячись неподалік СТО «СЕРГЕНЮК СЕРВІС», що за адресою: вул. Крихівецька, 2, у с. Крихівці Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, побачив припаркованим автомобіль марки «Hyundai І30», 2013 року випуску, номер кузова – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, вартістю станом на 14.12.2021 не менше 259200 грн., який перебуває у правомірному користуванні потерпілого ОСОБА_2 .

В цей час, у ОСОБА_1 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки «Hyundai І30», реєстраційний номер НОМЕР_2 , керуючись корисливими мотивами та користуючись для себе вигідною обстановкою, відсутністю поруч з автомобілем ОСОБА_2 , не маючи будь-яких (уявних або законних) підстав та прав на користування автомобілем марки «Hyundai І30», реєстраційний номер НОМЕР_2 , підійшов до вказаного транспортного засобу та переконавшись, що дверцята автомобіля не замкнуті, розмістився на водійському сидінні.

Знаходячись в салоні автомобіля, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямованих на незаконне заволодіння транспортним засобом, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, за допомогою ключа, який знаходився у замку запалювання, привів у дію двигун, після чого на зазначеному транспортному засобі розпочав рух в напрямку с. Крихівці Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

У подальшому, приблизно о 21 год 20 хв, ОСОБА_1 , рухаючись вказаним транспортним засобом по вул. Січових Стрільців у смт Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід» ПДР України.

Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 покинув автомобіль і залишивши місце події направився в напрямку житлових будинків у смт Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області.

14.12.2021 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 15.12.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадян України, не одружений, який проходить військову службу за контрактом на посаді командира протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А3892, раніше не судимий.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах: огляду місця події, затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, пред`явлення особи для впізнання, показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з визначенням застави, посилаючись на викладені в ньому доводи та наявність ризиків і обґрунтованої підозри.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, вказав, що підзахисний переховуватись не буде, більшість свідків на даний час допитана, окрім того є відеозапис з місця події, а тому вплив на потерпілого чи свідків неможливий, окрім того підозрюваний має намір відшкодувати шкоду та не заперечує щодо вчиненого. Підзахисний є учасником бойових дій (4 роки), має постійне місце проживання, характеризується позитивно, а тому просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Підозрюваний підтримав позицію захисника та додатково зазначив, що його місячний дохід становить близько 20 тис.грн., вину у вчиненому визнає.

Після пояснень захисника та підозрюваного прокурор доповнив, що підозрюваному наказом від 13.12.2021 №333 надано відпустку тривалістю 10 днів, окрім того домашній арешт не є доцільним, так як підозрюваний проживає по іншому місцю, яке ним вказувалось, вину не визнавав.

Заслухавши прокурора, підозрюваного і його захисника, та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину з обтяжуючою обставиною (на час вчинення вказаного кримінального правопорушення перебував у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. При цьому, підозрюваний усвідомлює неминучість покарання за його вчинення.

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оскільки підозрюваному з копій матеріалів кримінального провадження та доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу стало відоме місце їхнього проживання. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на ще не допитаних у кримінальному провадженні свідків, у тому числі, працівників СТО «СЕРГЕНЮК СЕРВІС»;

- п. 5 – вчинити інше кримінальне правопорушення – оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової служби за контрактом і з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчинити самовільне залишення військової частини або дезертирство, тобто, кримінальні правопорушення, передбачені ст.407 або ст.408 КК України.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадян України, не одружений, який проходить військову службу за контрактом на посаді командира протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А3892, раніше не судимий.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах: огляду місця події, затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, пред`явлення особи для впізнання, показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваної та характеризуючі її особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор просив визначити заставу в розмірі не менше 50 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак такий розмір не було належним чином обґрунтовано.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень.

На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів — до 11 лютого 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками, в даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — до 11 лютого 2022 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 17 грудня 2021 року.

Слідчий суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА