Рішення № 101974644, 17.12.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2240/21

Провадження №: 2-а/0343/45/21

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого – суддi Лицура І.М.,

секретаря – Бойків В.П.,

з участю адвоката – Вовка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа: поліцейський Долинського відділення поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Москальчук Мирослав Миколайович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа: поліцейський Долинського відділення поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Москальчук М.М., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 959304 від 05.11.2021 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України та стягнути з відповідача судові витрати. Свої вимоги мотивував тим, що працівником поліції щодо нього 05.11.2021 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 959304. Згідно вказаної постанови, він, керуючи транспортним засобом «RAVON R4» державний номерний знак НОМЕР_1 , в м.Долина здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 4.12 (доріжка для велосипедів), чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122КУпАП. У протоколі зазначено про здійснення зупинки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 4.12. (доріжка для велосипедистів), та не вказано, які саме пункти правил, були порушені, що суперечить принципу правової визначеності, закріпленому в численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28.10.2003 у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); n. 54 рішення від 23.09.1998 у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку». При цьому п.15.9. Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, не містить заборони зупинки в зоні дії знаку 4.12. Згідно вищевказаних правил, наказовий знак 4.12 це “Обмеження мінімальної швидкості”. Рух із швидкістю не меншою, ніж зазначено на знаку, але і не більшою, ніж це передбачено пунктами 12.4-12.7 цих Правил. Тобто, дорожній знак 4.12. не має жодного відношення до велосипедної доріжки. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним. Крім того, працівники поліції не надали йому жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому винесена постанова підлягає скасуванню.

Представник відповідача М.Корнутій подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки з матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 05.11.2021 року о 10:05 год. в ході патрулювання та виконання службових обов`язків інспектор СРПП відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області рядовий поліції Москальчук М.М. виявив автомобіль «RAVON R4», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який в м.Долина по вул. Шевченка здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 4.12 «Доріжка для велосипедів», чим порушив вимоги 15.10 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 268,289 КУпАП та винесено постанову серії БАА № 959304 від 05.11.2021 року. Тобто, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно правовими актами. Зміст постанови було оголошено позивачу та вручено її копію.

В судовому засіданні позивач та його представник згідно ордеру на надання правової допомоги серії ІФ № 087098 від 02.12.2021 року адвокат Вовк В.В. позовні вимоги підтримали, зіславшись на викладені в позовні заяві обставини, просили скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 959304 від 05.11.2021 року, а провадження в справі закрити, так як відсутні докази вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення і він жодного порушення не вчиняв.

Представник відповідача: Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та оголошення про виклик до суду, розміщене на офіційному сайті Долинського районного суду Івано-Франківської області 03.12.2021 року.

Третя особа: поліцейський Долинського відділення поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Москальчук М.М. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що в той день він був на патрулюванні. Коли перебував в старій частині м.Долина, йому зателефонували на службовий телефон і повідомили, що на велосипедній доріжці біля ринку знаходиться автомобіль, який перешкоджає руху. До місця події він їхав десь хвилин 7 і побачив автомобіль позивача, який знаходився на велосипедній доріжці та ускладнював рух. Правопорушення зафіксоване ним за допомогою «бодікамери», однак, є тільки незначний фрагмент, тому що камера розрядилася. Інших доказів порушення немає. Про порушення вимог знаку 4.12 він в постанові вказав помилково, оскільки такий знак був в попередній редакції Правил, а нову редакції він не подивився.

Дослідивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Так, ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 280 вищевказаного кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього кодексу, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 зазначеного кодексу, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Пунктом 15.1 (а) Правил дорожнього руху передбачено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 вищевказаного кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються. Це означає, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 959304 від 05.11.2021 року, винесеної поліцейським СРПП відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області рядовим поліції Москальчуком М.М. (а.с. 7), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. В постанові зазначено, що 05.11.2021 року о 09:45 год. по вул. Шевченка в м.Долина ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу «RAVON R4», державний номерний знак НОМЕР_1 , в зоні дії дорожнього знаку 4.12 «Доріжка для велосипедів».

З оскаржуваної постанови вбачається, що свідків правопорушення в ній не зазначено, будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, ні до постанови, ні до відзиву на позовну заяву не долучено.

З дослідженого в судовому засіданні доказу - інформації з портативного відеореєстратора («бодікамери») поліцейського Долинського відділення поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Москальчука М.М., наданої ним суду та відтвореної в судовому засіданні, встановлено, що відеозапис з місця події є неповним, містить тільки незначний фрагмент та жодним чином не підтверджує вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Крім того, в оспорюваній постанові відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Будь-яких інших доказів, що підтверджували б вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, в судовому засіданні також не здобуто.

За таких обставин суд вважає висновок поліцейського СРПП ВП № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області рядового поліції Москальчука М.М. про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 122 КУпАП, безпідставним, таким, що не грунтується на належних доказах та не відповідає принципам, закріпленим в ст. 62 Конституції України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 26.04.2018 року в справі № 338/855/17 зазначив, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. У вказаній постанові суд роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

В даній справі відповідачем та третьою особою не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, вказаних у постанові. Більше того, в постанові про адміністративне правопорушення серії БАА № 959304 від 05.11.2021 року вказано, що ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу «RAVON R4» державний номерний знак НОМЕР_1 , в зоні дії дорожнього знаку 4.12 «Доріжка для велосипедів». Однак, згідно Постанови КМУ від 29 вересня 2021 р. № 1091 «Про внесення змін до Правил дорожнього руху», яка набрала чинності з 1 листопада 2021 року, внесено зміни у Розділ 33 Правил (Дорожні знаки) та викладено його в наступній редакції: наказовий знак 4.12 - “Обмеження мінімальної швидкості” - рух із швидкістю не меншою, ніж зазначено на знаку, але і не більшою, ніж це передбачено пунктами 12.4-12.7 цих Правил, тобто, під час складання оспорюваної постанови поліцейським СРПП відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП рядовим поліції Москальчуком М.М. не враховано зміни чинного законодавства.

За таких обставин суд вважає, що вищевказана постанова серії БАА № 959304 від 05.11.2021 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу «RAVON R4» державний номерний знак НОМЕР_1 , в зоні дії дорожнього знаку 4.12 «Доріжка для велосипедів», є протиправною і її слід скасувати.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, тому суд вважає за необхідне провадження в справі закрити, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, ст.ст. 7,9,121,245,247,251,252,280,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 72,77,90,139,241-246,250,269,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 959304 від 05.11.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену поліцейським СРПП ВП № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ НП В Івано-Франківській області рядовим поліції Москальчуком Мирославом Миколайовичем, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату судового збору в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, що знаходиться за адресою: 76018, м.Івано-Франківськ вул. Академіка Сахарова, 15, код ЄДРПОУ 40108798.

Третя особа: поліцейський Долинського відділення поліції Калуського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області Москальчук Мирослав Миколайович, службова адреса: 77500, Івано-Франківська область м.Долина вул. Яворницького, 8

Суддя: