Ухвала суду № 101974406, 16.12.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2315/21

Провадження № 1-кс/935/809/21

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2021 року м.Коростишів

Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В., за участю секретаря - Кумечко С.М.,

прокурора…………………....Уланського М.С.,

слідчого………………………Кононової К.О.,

підозрюваного… ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,

клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Кононової К.О.

погоджене прокурором Коростишівської окружної прокуратури,

по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060420000213 від 30.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України,

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів, Житомирської області, українця, громадянина України, депутатом та інвалідом не являється, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, має тимчасові заробітки, утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Старший слідчий СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Кононова К.О. звернулась до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Коростишівської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в обґрунтування якого зазначила наступне.

В провадженні СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження №12021060420000213, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2021.

ОСОБА_2 , будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став.

28.07.2021 року близько 23 год.00 хв. ОСОБА_2 прийшов на територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де у подальшому спільно з потерпілою та її співмешканцем розпивали спиртні напої.

29 липня 2021 року близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_2 попросив потерпілу ОСОБА_3 провести його до хвіртки її домоволодіння. Перебуваючи поруч із вказаним домоволодінням, ОСОБА_2 раптово вирвав із рук потерпілої мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Redmi 7А», після чого потерпіла вирвала з рук ОСОБА_2 належний їй мобільний телефон.

В цей момент у ОСОБА_2 виник протиправний умисел на напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння її майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої.

Так, у вказаний день час та місці ОСОБА_2 реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, кулаком наніс декілька ударів в область голови та обличчя ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_2 схопив потерпілу ОСОБА_3 за верхній одяг в області грудної клітини та ривком потягнув на себе та в правий бік від себе, у результаті чого потерпіла впала на землю та втратила свідомість. В той час коли потерпіла ОСОБА_3 лежала на землі без свідомості, ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, заволодів мобільним телефоном марки «Xiaomi» модель «Redmi 7А» вартістю 1500 гривень, на рахунку якого знаходилось 24 гривні 00 копійок, з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна», вартістю 50 гривень 00 коп., який знаходився у руках потерпілої, а також з вух потерпілої ОСОБА_3 зняв золоті сережки вартістю 2859 грн. 90 коп. та залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді синців та саден на обличчі, струс головного мозку, синців та саден на тулубі, обох верхніх та нижніх кінцівках, які утворились від дії тупих твердих предметів, які, відповідно до висновку експертизи № 1255 від 06.08.2021, належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_3 фізичної шкоди та майнової шкоди на загальну суму 4 383 грн. 90 коп.

У результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, підтверджуються наступними доказами зібраними у ході досудового розслідування: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.07.2021; протоколом огляду місця події від 30.07.2021; заявою від 30.07.2021; протоколом огляду речей від 30.07.2021; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 30.07.2021; протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_3 від 31.07.2021; висновком експерта № 1255 від 06.08.2021; висновком експерта № СЕ-19/106-21/7906-ТВ від 04.08.2021; повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 11.08.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 11.08.2021; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_2 від 12.08.2021.

11.08.2021, за наявності достатніх доказів, ОСОБА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

12.08.2021 ОСОБА_2 було вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та повістку про виклик на 16.08.2021 на розгляд вище вказаного клопотання. За даним викликом ОСОБА_2 до Коростишівського районного суду Житомирської області не з`явився, причину неявки не пояснив.

У ході досудового розслідування проведеними заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не представилось можливим, а тому 16.09.2021 останнього було оголошено в розшук.

Підставою клопотання стало те, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

На обґрунтування ризиків орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, офіційно не працює, не одружений, утриманців не має. З моменту вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 по місцю реєстрації та проживання не з`являвся та не проживав. Підозрюваний раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, товаришує з особами, які схильні до вчинення кримінальних правопорушень, може впливати на потерпілого, свідків, змусити їх давати показання в частині непричетності до вчинення ним кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, у СВ ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, при проведенні досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні, з метою забезпечення підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання наявних вищевказаних ризиків, а тому звернувсь з даним клопотанням до суду.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав викладених в ньому.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, вказав, що про виклики слідчого йому не було нічого відомо, наміру переховуватись не має, так як знаходився на лікування, а також працював, а тому просив застосувати інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі такий як домашній арешт.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Так, в провадженні СВ відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060420000213 від 30.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.

11.08.2021 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 17.08.2021 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_2 затриманий 15.12.2021 о 21 год. 00 хв.

Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч.2 ст.184 КПК України надані підозрюваному 16.12.2021 о 12 год. 30 хв.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що передбачені ч.1 цієї статті.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя та суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому слідчому судді слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив, що виключних обставин для обрання запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_2 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні не вказано та слідчим, прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання останнього під вартою.

Клопотання про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою обґрунтовано тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у вчинені інкримінованого правопорушення, яке є тяжким злочином, спробам переховуватись від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже, оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_2 кримінального правопорушення, вбачаю, що обґрунтованість підозри в контексті її розуміння ЕСПЛ, присутня.

Доводи клопотання сторони обвинувачення в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні не підтвердженні належними та об`єктивними даними і стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведені.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторюється, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

З урахуванням вищевикладеного, а також даними про особу підозрюваного, який має молодий вік, місце проживання та реєстрації, офіційно не працевлаштований, однак має тимчасові заробітки, не одружений, утриманців не має, раніше притягавсь до кримінальної відповідальності, а також і його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, який свою причетність до інкриміногованого кримінального правопорушення не заперечує, а тому враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність, передбачених ст. ст. 183, 194 Кримінального процесуального кодексу України обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, проте з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявності ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків слідчий суддя вбачає, що вказаним ризикам може достатньо дієво запобігти такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, що забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 , а також покладає на нього обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України .

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувалось, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181,183,194,309,376 КПК України, слідчий суддя ,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

В обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання: за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк дії ухвали до 10 лютого 2022 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов`язки, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України у виді:

1. Заборонити залишати місце свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду.

2. З`являтись за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

3. Носити електронний засіб контролю;

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області Кононову К.О.

Зобов`язати слідчого письмово під розпис роз`яснити підозрюваному наслідки порушення покладених на нього обов`язків.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: В.В. Янчук.