Рішення № 10197398, 21.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.10 Справа № 7/98/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково - виробнича фірма

“Екопромсервис- Епрос”, м. Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський елеватор”,

м. Мелітополь Запорізька область

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача: Серболова Н.М., дов. № 130309. від 28.07.2009р.

Брагін Ю.В. –директор, наказ № 55 К-07 від 01.10.2007р.

Від відповідача: Безух А.М., дов. б/н від 01.04.2010р.

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський елеватор” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Екопромсервіс-Епрос” 20402,93 грн. заборгованості по договору № 18/07 від 16.04.2007р.

Ухвалою суду від 21.04.2010 р. позовна заява прийнята до провадження, розгляд призначено на 06.06.2010 р., судове засідання відкладалось до 21.06.2010р.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представник позивача підтримав позов в повному об’ємі, з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному об’ємі, вважає позов безпідставним і необґрунтованим (відзив долучено до матеріалів справи).

За письмовим клопотанням представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 21.06.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення, по узгодженню з представниками сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2007р. між ВАТ «Мелітопольський елеватор»(замовник за договором, далі відповідач) та ТОВ НВФ «Екопромсервіс-Епрос»(виконавець за договором, далі позивач) було укладено договір № 18/07 на надання послуг (далі дговір), за умовами якого виконавець зобов'язався за завданням замовника надати послугу з розробці обґрунтовуючих матеріалів для отримання дозволу на викиди шкідливих чинників в атмосферу для 3-х промислових площадок ВАТ «Мелітопольськийелеватор» і супроводу узгодження в контролюючих органах (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.4 даного договору, для виконання послуги, що є предметом договору відповідач зобов'язався передати виконавцю вихідні данні, які можуть уточнюватись додатково в процесі виконання робіт.

Відповідно до п. 5.2 договору, замовник повинен надати виконавцю ситуаційні карти-схеми підприємства радіусом 2 км з прив'язкою у географічній та міській системі координат, фони і данні про зміну технологічних параметрів виробництва на існуючий період та на перспективу, що необхідні для обґрунтування обсягів викидів.

Пунктом 1.5 договору та календарного плану, що є додатком № 2 до договору сторони встановили строк надання послуги за договором по виконанню 1 етапу робіт: протягом 9 -ти місяців з дня надходження авансу на рахунок відповідача.

Згідно з п. 2.2 договору, оплата здійснюються авансованим платежем 30 % - 16030,87 грн., в тому числі і ПДВ. Аванс зараховується при кінцевому розрахунку за роботу.

Згідно з п. 2.3 договору, строком початку надання послуг по даному договору є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У лютому 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Мелітопольський елеватор" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробничої фірми "Екопромсервіс – Епрос" про розірвання договору №18/07 від 16.04.2007 року, укладеного між сторонами, та про стягнення з відповідача на користь позивача 33 033,31 грн. збитків.

Вподальшому позивач відмовився від позовних вимог в частині розірвання вказаного договору, що прийнято судом першої інстанції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.04.2009 (суддя Серкіз В.Г.), припинено провадження у справі в частині вимог Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський елеватор" щодо розірвання договору №18/07 від 16.04.2007 року, укладеного між ВАТ “Мелітопольський елеватор” та ТОВ НВФ “Екопромсервіс-Епрос”, в задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Вищевказаним рішенням господарського суду встановлено, що неможливість виконання договору виникла з вини позивача по справі № 13/152д/09 (відповідач по справі № 7/98/10 –ВАТ “Мелітопольський елеватор”).

          Законність рішення господарського суду Запорізької області по справі № 13/152д/09 від 03.04.2009р. підтверджена постановою Запорізького апеляційного суду від 07.08.2009р. по справі № 13/152д/09 та постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2009р. по справі № 13.152д/09.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до рахунку № 60 від 26.11.2007р. відповідач здійснив оплату в сумі 17002,44 грн. платіжними дорученнями № 364 від 11.12.2007р., № 365 від 12.12.2007р. за виконання 1- го етапу робіт.

Відповідач здійснив 12.10.2007р. оплату авансу в сумі 16 030,87грн. платіжним дорученням № 14.

Згідно з п. 2.1 договору, за виконані послуги відповідно до даного договору, замовник перераховує виконавцю 53436,24 грн., в тому числі ПДВ - 8906,04грн.

Враховуючи загальну вартість робіт по договору № 18/07 від 16.04.2007р. в розмірі 53436,24 грн., її часткову сплату відповідачем в розмірі 33033,31 грн. та ненадання відповідачем доказів повного розрахунку з позивачем, заявлена сума, що підлягає стягненню в розмірі 20402,93 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. 526, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський елеватор” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 53, п/р 20062957101 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 00951652) на користь Товариства з обмежено відповідальністю “Науково виробничої фірми “Екопромсервіс-Епрос” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд 11, оф. 142, п/р 26009202243001 в ЗРУ КБ Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 22139856) 20402 грн. 93 коп. боргу, 204 грн. 03 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписано 23.06.2010р.

Суддя Н.С. Кутіщева