Рішення № 10197350, 25.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.10 Справа № 16/46/10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Друкарський світ” (69068, м. Запоріжжя, вул.Автозаводська, 8/103, код ЄДРПОУ 36320163)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м.Запоріжжя, вул.Артема, 7, код ЄДРПОУ 00382094)

про стягнення 91979,90 грн. основного боргу та 4781,28 грн. пені

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники учасників:

від позивача: Філобок О.Л. ( дов. №02/03/01 від 02.03.2010)

від відповідача: Салалайко А.А. ( дов. №121 від 19.01.2010)

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ “Друкарня “Друкарський світ” заявлено позов про стягнення з ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика” 91979,90 грн. заборгованості за товар, поставлений за накладними № дт2155 від 04.11.2009, № 2261 від 05.11.2009, № дт2160/2 від 11.11.2009, № 2159/2 від 11.11.2009, № дт2155/1 від 12.11.2009, № дт2155/2 від 12.11.2009, № дт2155/3 від 13.11.2009, № др2445 від 20.11.2009, № дт2441/1 від 23.11.2009, № др2514 від 23.11.2009, № др2557 від 25.11.2009, № др2593 від 27.11.2009, № др2676 від 04.12.2009, № др2674 від 07.12.2009, № др2724 від 11.12.2009, № др2769 від 16.12.2009, № др2802 від 22.12.2009, № др2804 від 22.12.2009, № дт2459 від 24.12.2009, № дт2833 від 30.12.2009.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/46/10 з призначенням судового засідання на 01.04.2010. В засіданні оголошувалися перерви до 13.04.2010, до 19.04.2010. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області в порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжено до 22.05.2010. Ухвалою суду від 19.04.2010 розгляд справи відкладався до 13.05.2010. В засіданні 13.05.2010 оголошувалася перерва до 25.05.2010. В засіданні 25.05.2010 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Поданою заявою, прийнятою судом, позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 91979,90 грн. основного боргу та 4781,28 грн. пені, а також поклав додатково у підставу позову договір на виготовлення поліграфічної продукції від 20.01.2009 № 20/01 між сторонами.

Заявлені вимоги позивач засновує на ст.ст.549, 625, 630 Цивільного кодексу України, договорі від 20.01.2009 № 20/01 та видаткових накладних, за якими поставлявся товар. На підтвердження поставок представив видаткові накладні, довіреності на отримання, рахунок-фактури. Вказав на те, що за договором здійснив на користь відповідача поставку продукції на суму 172979,90 грн., але відповідач оплатив отриману продукцію лише частково та має заборгованість в розмірі 91979,90 грн. За прострочення зобов`язань згідно з умовами договору відповідачу нарахована пеня, розмір якої склав 4781,28 грн.

Відповідач проти позову заперечив, про що представив відзив. Вважає, що надані позивачем накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не доводять факту виникнення зобов`язань ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика” перед ТОВ “Друкарня “Друкарський світ” з оплати продукції, вказаної в цих накладних, оскільки прізвища осіб, якими вони підписані, не зазначені, наявні підписи не скріплені печаткою товариства. Крім того, відповідач зазначає, що довіреності на отримання товару не можуть бути прийняті за належні докази, оскільки вони не містять обов’язкових реквізитів (зразків підписів осіб, що уповноважені здійснити приймання товару, кількість та одиницю виміру товару), жодна з довіреностей не підписана керівником. До того ж, на ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика” не затверджувався перелік посад, зайняття яких надає відповідним працівникам право підписувати довіреність на одержання цінностей, а отже вони підписані не уповноваженою на вчинення відповідних дій особами. Також відповідач вказує на те, що накладні не містять посилань на договір від 20.01.2009, на якому ґрунтує свої вимоги позивач, та одночасно зазначає, що єдиний договір між сторонами укладався 21.01.2009. З тих же підстав відповідач вважає безпідставним нарахування пені і, крім того, зазначає, що позивачем не представлено доказів на підтвердження дати виникнення зобов’язань, а накладні не містять відомостей про дату отримання товару.

Позивач, у свою чергу, заперечив проти доводів відповідача. На те, що до певних накладних довіреності на отримання відсутні, зазначив, що відносини між сторонами уявляли собою централізовано-кільцеві перевезення, при яких згідно з п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей відпуск товару може здійснюватися без довіреності, якщо отримувач цінностей за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства повідомив постачальника про взірець печатки (штампу), яким матеріально-відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супроводжувальних документах свій підпис про отримання цінностей. Вказав, що існування між сторонами систематичних поставок товару на умовах договору поставки означає, що належним чином оформлена накладна, на якій наявний відтиск печатки відповідача, за відсутності довіреності, не суперечить вимогам нормативно-правових актів та не свідчить про відсутність у відповідача підстав для оплати отриманого товару згідно з накладними. Також позивач зазначив, що в ході виконання умов договору № 20/01 між сторонами склалися такі правила поведінки, за яких при отриманні товару працівник відповідача, який вже був уповноважений на отримання товарів за довіреностями, отримував товар та проставляв печатки на накладних і без оформлення довіреності. При цьому систематично по таких накладних відповідач до виникнення даного спору здійснював оплати у повному обсязі.

Позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач просить в позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині з огляду на таке.

Як зазначалося, позивачем у підставу позову, крім видаткових накладних, додатково покладено договір на виготовлення поліграфічної продукції № 20/01 від 20.01.2009.

Згідно з цим договором ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика” (замовник за Договором) замовляє, а ТОВ “Друкаря “Друкарський світ” (виконавець) власними силами виготовлює поліграфічну продукцію згідно із специфікацією, яка є невід’ємною частиною Договору, а замовник приймає вказану продукцію та своєчасно сплачує її на умовах Договору.

За п.1.2 договору формат, обсяг, тираж, спосіб друку продукції, кількість фарби, що застосовуються при її виготовленні, інші характеристики продукції визначаються сторонами у специфікації.

Згідно з п.2.1 договору виготовлення та поставка партії продукції здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання специфікації, якщо інший строк не вказаний у специфікації.

За приписами ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести належними доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всупереч цьому позивачем факт поставок за договором № 20/01 від 20.01.2009 не доведений.

У представлених як позивачем, так і відповідачем специфікаціях № 1, 2, 3 позначено, що вони є додатками до договору №20/01 від 21.01.2009.

Відповідачем наданий едентичний представленому позивачем договору № 20/01 від 20.01.2009 договір № 20/01 від 21.01.2009.

Але у будь-якому разі поставки за наданими накладними не узгоджуються з умовами договору № 20/01 та представленими специфікаціями. Будь-яких посилань на договір № 20/01 та його додатки накладні не містять. Не містять таких посилань і представлені рахунки-фактури і, до того ж, в них вказується про поставки без замовлення. Зміст специфікацій не відповідає п.1.2 договору. Відсутні дати узгодження специфікацій, чим унеможливлюється встановити, чи дотримано позивачем п.2.1 договору. Крім того, згідно з рахунок-фактурами, які співвідносяться з видатковими накладними, дата оплати товару має співпадати з датою поставки, а за п.3.2 договору № 20/01 замовник має здійснити оплату протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

За таких обставин слід визнати необґрунтованим визначення позивачем однією з підстав позовних вимог договору № 20/01 від 21.01.2009. Цей договір не береться судом до уваги при вирішення спору. Оцінці підлягають видаткові накладні № дт2155 від 04.11.2009, № 2261 від 05.11.2009, № дт2160/2 від 11.11.2009, № 2159/2 від 11.11.2009, № дт2155/1 від 12.11.2009, № дт2155/2 від 12.11.2009, № дт2155/3 від 13.11.2009, № др2445 від 20.11.2009, № дт2441/1 від 23.11.2009, № др2514 від 23.11.2009, № др2557 від 25.11.2009, № др2593 від 27.11.2009, № др2676 від 04.12.2009, № др2674 від 07.12.2009, № др2724 від 11.12.2009, № др2769 від 16.12.2009, № др2802 від 22.12.2009, № др2804 від 22.12.2009, № дт2459 від 24.12.2009, № дт2833 від 30.12.2009.

Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання обов’язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач вказує на те, що за видатковими накладними № дт2155 від 04.11.2009, № 2261 від 05.11.2009, № дт2160/2 від 11.11.2009, № 2159/2 від 11.11.2009, № дт2155/1 від 12.11.2009, № дт2155/2 від 12.11.2009, № дт2155/3 від 13.11.2009, № др2445 від 20.11.2009, № дт2441/1 від 23.11.2009, № др2514 від 23.11.2009, № др2557 від 25.11.2009, № др2593 від 27.11.2009, № др2676 від 04.12.2009, № др2674 від 07.12.2009, № др2724 від 11.12.2009, № др2769 від 16.12.2009, № др2802 від 22.12.2009, № др2804 від 22.12.2009, № дт2459 від 24.12.2009, № дт2833 від 30.12.2009 ним на користь відповідача поставлено товар, заборгованість з оплати вартості якого в розмірі 91979,90 грн. просить стягнути.

В день поставок відповідачу пред’являлися рахунок-фактури.

Також позивач заявляв відповідачу претензію № 187 від 01.02.2010.

Суд знаходить обґрунтованими вимоги з оплати вартості товарів, поставлених за видатковими накладними № дт2155 від 04.11.2009, № дт2155/1 від 12.11.2009, № дт2155/2 від 12.11.2009, № дт2155/3 від 13.11.2009, № др2445 від 20.11.2009, № дт2441/1 від 23.11.2009, № др2514 від 23.11.2009, № др2557 від 25.11.2009, № др2593 від 27.11.2009, № др2676 від 04.12.2009, № др2724 від 11.12.2009, № др2769 від 16.12.2009, № др2802 від 22.12.2009, № др2804 від 22.12.2009 на суму 32997,90 грн., з врахуванням що за видатковою накладною № др2514 від 23.11.2009 позивачем заявлено до стягнення 154,10 грн.

Вказаними накладними підтверджуються правовідносини сторін, що виникли з договору поставки у спрощений спосіб.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін.

Отримання товарів відповідачем підтверджуються належними довіреностями на отримання № 1636 від 26.10.2009, № 1708 від 11.11.2009, № 1709 від 11.11.2009, № 1754 від 23.11.2009, № 1829 від 07.12.2009, № 1895 від 22.12.2009. Характеристики товарів, на отримання якого уповноважувався представник відповідача, відповідають характеристикам товару в накладних.

Відповідач, у якого виникло зобов’язання з оплати товару в силу приведених вище норм, цей товар не оплатив.

Позовні вимоги в сумі 32997,90 грн. основного боргу задовольняються судом.

В решті частини стягнення основного боргу в позові відмовляється, оскільки факт інших поставок та отримання товару ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика” позивачем всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведений. Довіреності на отримання товару уповноваженим на те представником відповідача відсутні.

Докази поставок згідно з п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, також відсутні. Факту повідомлення в належному порядку відповідача - за підписом керівника та головного бухгалтера про зразок взірцю, яким матеріально-відповідальна особа має бути завіряти свій підпис на відповідних документах, позивач не довів.

Крім того, спірні відносини сторін не є центрально-кільцевими перевезеннями.

Вимоги в частині стягнення пені в розмірі 4781,28 грн. не підлягають задоволенню, оскільки згідно з представленими доказами поставка товарів відбувалася поза межами договору, на підставі якого заявлено пеню.

Заперечення сторін спростовуються вищевикладеним.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 431,86 грн. судових витрат.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м.Запоріжжя, вул.Артема, 7, код ЄДРПОУ 00382094) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Друкарський світ” (69068, м. Запоріжжя, вул.Автозаводська, 8/103, код ЄДРПОУ 36320163) 32997 грн. 90 коп. основного боргу та 431 грн. 86 коп. судових витрат.

          В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.          

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 07.06.2010.