Вирок № 101973420, 15.12.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

15.12.2021 Єдиний унікальний номер 205/3768/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Калініченка Г.П.

при секретарі - Панюті В.І.

по кримінальному провадженню №12019040690000863, внесеному 11.03.2019

до ЄРДР про обвинувачення:

1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні немає, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, утримується під вартою в умовах державної установи «Дніпровська установа виконання покарань(№4)» з 13.03.2019 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, узбека, громадянина України, має вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

за участю прокурора - Єруха С.В.

захисників - адвокатів Васильєвої М.В.,

Шевченко З.Г.

потерпілого - неповнолітнього ОСОБА_4

законного представника

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро вказане кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 у невстановлені місці та час, втупив в попередню змову з раніше знайомим йому ОСОБА_1 , направлену на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, вчинений за попередньою змовою групою осіб, згідно якої вони обидва виступали виконавцями.

Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11.03.2019, близько 17:00 год., знаходились поблизу будинку № 6 по вулиці Щербаня в місті Дніпро, де побачили раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , майно якого вони визначили об`єктом злочинного посягання.

Реалізуючи вищевказаний умисел, діючи з корисливим мотивом та за попередньою змовою, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,, знаходячись у вищевказаному місці та час, одночасно з різних боків наблизились до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 . Після чого ОСОБА_1 притиснув власною рукою потерпілого ОСОБА_4 до металевих воріт у проході будинку та висловим категоричну вимогу віддати йому майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S7 edge» золотистого кольору. Розуміючи те, що він став об`єктом нападу, усвідомлюючи небезпечність для свого здоров`я або навіть життя, та відсутність шляхів відступу для себе через злагоджені дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , потерпілий ОСОБА_4 протягнув ОСОБА_1 вищевказаний мобільний телефон. В цей момент передачі мобільного телефону ОСОБА_2 витягнув з під власної куртки заздалегідь підготовлений ніж типу «тесак», та для остаточного придушення будь- яких спроб до супротиву наніс один удар ножом по руці ОСОБА_4 , а саме в область лівого передпліччя, тобто застосував насильство, що є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді різаної рани по зовнішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).

В подальшому, утримуючи викрадене майно, а саме мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S7 edge»- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покинули місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 7666,67 гри.

Допитаний в якості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення не визнали, суду пояснили наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що в той день -11.03.2019 року, він поїхав до магазину здійснити покупки. В магазині випадково зустрів ОСОБА_1 , якого раніше знав т.я. останній звертався до нього з проханням надати послуги «таксі». ОСОБА_6 і в цей раз звернувся до нього з проханням повозити його по справах, на що він погодився. Спочатку вони поїхали на пр.Воронцова, де ОСОБА_6 побувши близько 20 хвилин повернувся в машину і попросив їхати в район пр.Петровського, адресу місця він не пам`ятає. Приїхавши до потрібного ОСОБА_6 місця, він залишився в салоні автомобіля чекати на повернення останнього. В дзеркало заднього виду він побачив, як ОСОБА_6 спілкується з якимось хлопцем на підвищених тонах. Він ( ОСОБА_7 ) вирішив підійти до ОСОБА_6 та невідомого хлопця, аби з`ясувати що відбувається. Коли він підійшов, то ОСОБА_6 сказав йому що все гаразд і що б він повертався в машину та чекав його. Через деякий час, ОСОБА_6 повернувся і вони поїхали далі в справах ОСОБА_6 . ОСОБА_6 нічого не розповідав йому про ситуацію з хлопцем і він більше не запитував. Коли вони приїхали на ж/м Придніпровський, його автомобіль зупинили працівники поліції і почали розпитувати про те, де і куди він в цей день їздив. Він не розуміючи що відбувається, запитав у ОСОБА_6 , чи відомо йому щось, на що той відповів що не знає. Після цього він зателефонував своєму батьку, та повідомив що його затримала поліція і проводять огляд автомобіля. В короткий проміжок часу приїхав батько - ОСОБА_8 і почав задавати запитання про причини затримання, на що працівники патрульної поліції повідомили про те, що чекають слідчого з Новокодацького відділу поліції. Коли приїхала слідча, почали проводити обшук автомобіля, під час якого знайшли тільки поломаний стартовий пістолет, який належав йому. В подальшому, його та ОСОБА_6 повезли до Новокодацького відділу поліції. Стверджував, що не має ніякого відношення до злочину, який йому інкримінують. Вважає що потерпілий дає не правдиві показання відносно нього.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечуючи свою причетність до інкримінованого йому злочину, надав суду наступні пояснення.

Так, дійсно в березні 2019 року він випадково у магазині зустрів ОСОБА_7 , до якого раніше звертався з проханням повозити його в справах по місту. В той день, він також звернувся з подібним проханням, на що ОСОБА_7 відповів згодою. Зустрівшись через деякий час, вони поїхали на пр.Воронцова, де він зустрівся зі своїм знайомим. Після цього, він ( ОСОБА_6 ) сказав ОСОБА_7 їхати на пр.Петровського в район магазину «АТБ». Приїхавши на місце, він вийшов з машини і в цей момент побачив потерпілого ОСОБА_4 .. Підійшовши до нього, він під придуманим приводом, попросив потерпілого показати телефон, при цьому розповідаючи про не існуючу ситуацію з викраденням у якоїсь дівчини мобільного телефона. Потерпілий дістав свій телефон. Він ( ОСОБА_6 ) попросив показати його ближче та розблокувати. Потерпілий передав йому телефон, однак зразу ж забрав назад. Між ним та потерпілим почалася розмова на високих тонах. В цей час, із машини вийшов ОСОБА_7 і підійшовши до них, щось сказав. Він звернувся до ОСОБА_7 з проханням, що б той повернувся до машини. ОСОБА_7 повернувся до машини та сів у салон. В цей час, потерпілий добровільно передав йому свій мобільний телефон і вони розійшлися у різних напрямках. Після цього, він також повернувся до машини і вони поїхали до його знайомого, де він відав телефон для продажу. В подальшому вони на машині ОСОБА_7 поїхали на ж/м Придніпровський, де їх затримали працівники поліції.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 надав наступні пояснення.

11.03.2019 року близько 17:00 годин, він знаходився поблизу будинку №6 по вулиці Щербаня в місті Дніпро, де в цей час, несподівано, одночасно з різних боків до нього наблизились раніше йому не відомі обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Підійшовши в притул, обвинувачений ОСОБА_6 притиснув його своєю рукою до металевих воріт у проході будинку та почав вимагати віддати йому мобільний телефон. В цей час, інший обвинувачений – ОСОБА_2 , весь час знаходився поруч. Боячись обвинувачених він (потерпілий) вирішив добровільно віддати належний йому мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S7 edge» золотистого кольору, який знаходився у кармані. Доставши телефон, він почав утримувати його у правій руці і в цей час, обвинувачений ОСОБА_2 доставши ніж по типу «тисак», наніс ним удар йому по кісті лівої руки. Одночасно з цим, обвинувачений ОСОБА_1 вихватив із його правої руки телефон і вони разом швидко зникли, а він пішов до гуртожитку, де повідомив про подію нападу на нього. Після цього, він звернувся до лікарні у зв`язку з отриманою травмою кісті руки, де йому було надано медичної допомоги, а потім поїхав до поліції, де розповів слідчому про обставини події. Слідчим було надано йому для впізнавання фотознімки невідомих чоловіків, серед яких він впізнав обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як осіб, які вчинили на нього напад та забрали мобільний телефон. Крім того, в подальшому з його участю проводився слідчий експеримент, під час якого він розповів та показ, як відбувалися події. Також, слідчий надав йому для впізнавання фото різних ножів. На одному з фото, він впізнав ніж, який зовні був похожий на той, яким його вдарив ОСОБА_7 .

Потерпілий просив суд призначити покарання на розсуд суду.

Представник неповнолітнього потерпілого – ОСОБА_5 пояснив суду наступне. 11 березня 2019 року в вечірній час йому на телефон подзвонила донька, та повідомила що на його сина – ОСОБА_9 було скоєно напад. Він відзразу ж виїхав до Новокодацького районного відділу поліції м.Дніпра, де знаходився його син зі своїм товаришем. Зустрівшись з сином в поліції, в його присутності з сином проводилися слідчі дії, а саме: допит, впізнання за фотознімками підозрюваних, впізнання ножа, судово-медична експертиза та інше. Син впізнав по фотознімках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як осіб які напали на нього, забрали мобільний телефон завдавши тілесних ушкоджень. Крім того ОСОБА_5 повідомив, що до нього звертався батько обвинуваченого ОСОБА_2 та відшкодував у повному розмірі вартість мобільного телефона та пошкодженої куртки сина, яка мала поріз від ножа. В зв`язку з цим, матеріальних претензій до обвинувачених він не має. Вважав, що обвинуваченим потрібно призначити покарання на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив наступне. Обвинувачений ОСОБА_2 є його сином. В його користуванні та користуванні сина знаходився автомобіль «ВАЗ-21099» номерний знак НОМЕР_1 сірого кольору, на якому син за потреби займався послугами «таксі». Автомобіль був придбаний ним по довіреності. 11 березня 2019 року йому зателефонував син і повідомив, що його зупинили працівники поліції та попросив приїхати на вул.20 років Перемоги. Коли він приїхав на місце, побачив сина, свій автомобіль а також автомобілі патрульної поліції. Також були присутні працівники поліції з Новокодацького районного відділу поліції. Дочекавшись слідчого поліції, він запитав про наявність дозволу на проведення обшуку автомобіля, на що слідча сказала що в подальшому дозвіл буде наданий. Під час обшуку в машині знайшли несправний стартовий пістолет сина. Обшук проводився дуже ретельно, знімалися сидіння та килимки. Через деякий час, йому зателефонувала інша слідча Новокодацького районного відділу поліції та запросила для участі у повторному обшуку автомобіля, пояснив при цьому, що у неї мається ухвала суду. Коли він приїхав до відділу поліції, в його присутності було відкрито двері автомобіля і почав проводитися обшук. Вже в кінці обшуку, під килимком переднього пасажирського сидіння, працівники поліції знайшли предмет схожий на ніж, з ручкою чорного кольору. Кому він належав і як цей ніж з`явився в салоні автомобіля, йому особисто не відомо. У нього виникли особисті запитання, щодо цього ножа, т.я не було зрозуміло, як цей ніж міг бути залишитися не поміченим для поліцейських після першого обшуку.

Незважаючи на заперечення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї винуватості у інкримінованому кримінальному правопорушенні, їх вина знайшла своє повне підтвердження у безпосередньо досліджених письмових доказах, які суд вважає належними та допустимими у відповідності до ст.ст.85,86 КПК України, а саме:

- витяг з ЄРДР від 11.03.2019 року, свідчить про те, що 11.03.2019 року було розпочате кримінальне провадження №12019040690000863 за заявою ОСОБА_5 , який повідомив органи поліції, що 11.03.2019 року близько 17 годин поблизу будинку №6 по ул.Щербаня в м.Дніпрі, невстановлені особи вчинили напад на його сина – ОСОБА_9 , 2001 року народження, поєднане із насильством небезпечним для життя;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.03.2019 року, в якому ОСОБА_5 просить органи поліції прийняти міри по розшуку не відомих осіб, які 11.03.2019 року близько 17 годин поблизу будинку №6 по ул.Щербаня в м.Дніпрі вчинили напад на його сина – ОСОБА_9 , 2001 року народження, поєднане із насильством небезпечним для життя, з метою заволодіння майном. При цьому завдавши матеріальної шкоди на суму близько 30 000 грн.;

- протоколом огляду місця події та фото таблиці до нього, з якого слідує, що об`єктом огляду є асфальтована ділянка місцевості, розташована біля будинку №6 по вул.Щербаня в м.Дніпрі, де було скоєно обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розбійний напад на неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ;

- згідно довідки з травмпункту «ДМКЛ №2», 11.03.2019 року близько 17 год.20 хв. до травмпункту звернувся ОСОБА_4 , 2001 року народження з тілесними ушкодженнями у вигляді – різаної рани лівого передпліччя. Останньому було надано необхідну медичну допомогу;

- протоколом обшуку автомобіля марки «ВАЗ-21093» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить обвинувачену ОСОБА_2 на підставі довіреності від 26.08.2009 року та фото таблиці до нього. Вказаний автомобіль було затримано працівниками поліції та в подальшому обшукано, в зв`язку з повідомленням потерпілим ОСОБА_4 про скоєний відносно нього розбійний напад 11.03.2019 року близько 17 годин біля будинку №6 по вул.Щербаня в м.Дніпрі. Сі слів потерпілого ОСОБА_4 , нападники з міста скоєння злочину зникли на автомобілі марки «ВАЗ-21093». Під час зупинки вказаного автомобіля, у ньому перебували обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Дозвіл на проведення обшуку вказаного автомобіля надано ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровка Басовою Н.В. від 13.03.2019 рока;

- як слідує з протоколу пред`явлення для впізнання від 12.03.2019 року та фото таблиці до нього, неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 серед пред`явлених йому для впізнання фотознімків невідомих раніше осіб, впізнав на фото під №2 обвинуваченого ОСОБА_2 , як особу, яка 11.03.2019 року близько 17 годин знаходячись біля буд.6 по вул.Щербаня в м.Дніпрі, здійснила напад на нього із застосуванням ножа;

- як слідує з протоколу пред`явлення для впізнання від 12.03.2019 року та фото таблиці до нього, неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 серед пред`явлених йому для впізнання фотознімків невідомих раніше осіб, впізнав на фото під №3 обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, яка 11.03.2019 року близько 17 годин знаходячись біля буд.6 по вул.Щербаня в м.Дніпрі, здійснила напад на нього із застосуванням ножа;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками та фото таблицею до нього від 12.03.2019 року за участю свідка ОСОБА_10 , який серед пред`явлених йому для впізнавання фотознімків раніше невідомих чоловіків, впізнав під №4 обвинуваченого ОСОБА_2 , як особу, яка 11.03.2019 року близько 17 годин знаходячись біля буд.6 по вул.Щербаня в м.Дніпрі спілкувалася з раніше йому невідомим потерпілим ОСОБА_4 ;

- згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №1191 від 10.04.2019 року, ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy S7 edge», аналогічний тому, яким заволоділи обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в результаті розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 , станом на 11.03.2019 року з урахуванням зносу складає 7666,67 грн.;

- як слідує з протоколу проведення слідчого експерименту від 05.04.2019 року та фото таблиці до нього, неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 в присутності свого законного представника ОСОБА_5 та судово-медичного експерта розповів та продемонстрував про обставини скоєного відносно нього розбійного нападу. Так, зі слів потерпілого ОСОБА_4 , 11.03.2019 року близько 17 годин знаходячись біля буд.6 по вул.Щербаня в м.Дніпрі до нього підійшли двоє невідомих раніше осіб, один з в яких слов`янської зовнішності ( ОСОБА_1 ) та других невідомий, не слов`янської зовнішності ( ОСОБА_2 ). Чоловік слов`янської зовнішності почав вимагати щоб він (потерпілий) віддав йому мобільний телефон. Діставши свій мобільний телефон, він став утримувати його в руці. В цей момент інший не відомий чоловік, який стояв поруч з першим, наніс удар ножом по лівій руці. В свою чергу перший вихватив з руки телефон і вони разом зникли з місця злочину;

- згідно висновку експерта №1071е від 09.04.2019 року, у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесне ушкодження у вигляді різаної рани по зовнішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині. Можливо вказати, що ушкодження утворилося незадовго до звернення за медичною допомогою у травматологічний пункт 2 «МКЛ». Виявлене тілесне ушкодження відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як таке що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). Локалізація та характер виявленого тілесного ушкодження у потерпілого ОСОБА_4 в області лівого передпліччя (нижня третина) не суперечить механізму його утворення на який вказував останній в ходу проведення слідчого експерименту;

- як слідує з протоколу обшуку від 18.04.2019 року, належного обвинуваченому ОСОБА_2 автомобіля «ВАЗ-21093» державний номерний знак НОМЕР_1 та фото таблиці до нього, який було проведено на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровска Басової Н.В. від 09.04.2019 року, під час проведення якого, в салоні вказаного автомобіля під переднім пасажирським сидінням було виявлено ніж із рукояткою чорного кольору;

- із протоколу пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 19.04.2019 року та фото таблиці до нього слідує, що неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 серед пред`явлених його для впізнання речей, на фото під №3 впізнав ніж, яким 11.03.2019 року обвинувачений ОСОБА_2 наніс йому тілесне ушкодження під час скоєння розбійного нападу;

- згідно постанови слідчого від 19.04.2019 року, виявлений під час обшуку належного обвинуваченому ОСОБА_2 автомобіля «ВАЗ-21093» державний номерний знак НОМЕР_1 ніж, який у подальшому був опізнаний потерпілим ОСОБА_4 визнано речовим доказом. Вказаний речовий доказ було досліджено судом в ході судового розгляду даного кримінального провадження;

- як слідує з показів свідка ОСОБА_10 , які він надав під час проведення досудового розслідування 12.03.2019 року та оголошені прокурором в судовому засіданні на підставі п.1 ч.3 ст.97 КПК України, (у зв`язку зі смертю вказаного свідка що підтверджується свідоцтвом про смерть (актовий запис № 1426 від 25 травня 2020 року), свідок повідомив, що бачив 11.03.2019 року близько 17 годин в районі пологового будинку №2 МКЛ, на вул. Щербаня в м. Дніпро двох невідомих йому чоловіків – одного слав`янської зовнішності, та описав його прикмети зовнішності, а другий східної зовнішності, також вказавши риси зовнішності, які стояли біля молодого хлопця та розмовляли з ним на підвищених тонах. Після цього, він бачив як невідомі чоловіки швидким шагом підійшли до автомобіля «ВАЗ-21093» темного кольору сіли в нього після чого поїхали.

Суд, допитавши обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 та його законного представника, свідків по справі, дослідивши висновки експертиз, інші письмові та речові докази, а також всі обставини кримінального провадження та оцінивши їх в сукупності, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору взаємозв`язку та достатності для ухвалення обвинувального вироку, дійшов висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого їм злочині.

Умисні дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст.187 КК України кваліфіковані вірно.

Версія обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо обставин події, яка мала місце 11.03.2019 року за їх участю та участю неповнолітнього ОСОБА_4 повністю спростовуються дослідженими доказами, які є належними та допустимими в розумінні положень кримінального процесуального закону, визначення критерію оцінки доказів «поза розумним сумнівом». Докази є логічно-послідовними та у повній мірі викриваючими неспроможні пояснення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Суд критично оцінюючи пояснення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважає їх змодельованою позицією захисту від пред`явленого обвинувачення в скоєнні тяжкого злочину та бажанням спотворивши дійсні обставини, ввести суд в оману.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Перес проти Франції» від 12.02.2004 вказав, що дія статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) полягає і в тому, щоб серед іншого зобов`язати суд провести належне дослідження зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами по справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належність до справи.

Не погоджуючись з доведенням винуватості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_11 в скоєнні інкримінованого їм кримінального правопорушення, стороною захисту було заявлено клопотання про визнання недопустимими ряду письмових доказів, а саме: протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2019 року (за участю потерпілого ОСОБА_4 ), від 12.03.2019 року (за участю свідка ОСОБА_10 ), протоколу обшуку від 18.04.2019 року, протоколу пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 19.04.2019 року та протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ..

Суд, дослідивши заявлене клопотання, його підстави та обґрунтування, приходить до наступного висновку.

Так, судовою практикою Верховного Суду (у тому числі з постанови від 26.11.2020 року у справі №742/2200/19) сформовано висновок про те, що будь-яких імперативних вимог щодо пред`явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено. Так само не передбачено й обов`язковості обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.

Зокрема, така позиція повністю узгоджується з положеннями ст.228 КПК України, якими передбачено порядок пред`явлення особи для впізнання. Згідно із ч.6 ст.228 КПК України, за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, за матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явлення особи для впізнання.

Як пояснював у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 , перед початком проведення з його участю впізнання за фотознімками, він надав свої покази слідчому, щодо рис обличчя осіб, які скоїли відносно нього злочин.

В подальшому на підставі даних, які запам`ятав потерпілий, він і впізнав серед пред`явлених фотознімків чоловіків, фотографії з раніше йому не знайомими обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що повністю узгоджується з правилами та порядком проведення даної слідчої дії.

Отже, з огляду на те, що впізнання за фотознімками було проведене з дотримання вимог ч.ч.1,2 ст.228 КПК України, суд вважає вказані письмові докази належними і допустимими.

До також самого висновку, суд приходить при оцінці проведеного впізнання за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 знаряддя злочину – вилученого під час обшуку автомобіля обвинуваченого ОСОБА_2 ножа. Потерпілий ОСОБА_4 під час неодноразового допиту стороною обвинувачення, захисту та судом у судовому засіданні, надав послідовні, категоричні та однозначні покази щодо відомих йому обставин події злочину, а також щодо прикмет знаряддя злочину. Ніж, який було визнано речовим доказом, був досліджений в ході судового розгляду в судовому засіданні 08.06.2021 року за участю потерпілого ОСОБА_4 , який повністю підтвердив свої покази щодо проведеного на досудовому слідстві впізнані ножа. У зв`язку з цим, суд вважає цей доказ належним та допустимим, проведеним у відповідності до положень закону.

При цьому, відсутність у протоколі пред`явлення речей для впізнання від 19.04.2019 року за участю потерпілого, посилання слідчого на ст.229 КПК України, яка регламентує порядок проведення даної слідчої дії, хоча і є порушенням, однак з урахуванням того, що назва, зміст, порядок та спосіб проведення впізнання було проведено на переконання суду без порушень вимог закону, суд вважає вказане захисником порушення не суттєвим та таким, що не впливає на визнання цього письмового доказу в цілому допустимим.

Посилання стороною захисту на порушення ч.3 ст.107 КПК України в частині того, що в матеріалах кримінального провадження відсутній оригінал примірника технічного запису з інформацією про проведення обшуку автомобіля 18.04.2019 року, а в наявності тільки резервна копія, хоча і заслуговую на увагу, однак не є підставою для суду вважати результати проведеного обшуку недопустимим доказом, виходячи з наступного.

Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження закріплені статтею 107 КПК України.

З п.1.ч.1 ст.107 КПК України слідує, що виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов`язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Ч.3 ст.107 КПК України вказує про те, що у матеріалах кримінального провадження повинні зберігатися оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.

Враховуючи те, що вимоги закону про обов`язковість фіксування обшуку за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, який було проведено на підставі ухвали слідчого суді органом досудового розслідування в цілому були дотримані, сторона захисту не була позбавлена можливості ознайомитися з порядком проведення обшуку та його результатами, у тому числі шляхом перегляду відеозапису, суд вважає що відсутність оригіналу примірника технічного носія з відеозаписом, не являється суттєвим порушення, та не тягне за собою наслідків визнання цього доказу не допустимим.

Щодо до показів свідка ОСОБА_10 , які сторона захисту також вважає не допустимим доказом, в зв`язку з наявністю в протоколі протиріччя в даті проведення даної слідчої дії, суд зауважує на наступне.

Вказана на другому аркуші протоколу допиту свідка ОСОБА_10 дата, а саме «13.02.2019», як очевидно вбачається, помилково зроблена особисто рукою свідка, при написанні разом з датою і іншого рукописного тексту під протоколом.

Такий висновок, суд робить з дотриманням принципу оцінки доказів «поза розумний сумнів», так як обставини, про які повідомляв свідок у своїх показах відносяться до 11.03.2019 року, а тому не могли відбуватися у помилково вказану дату.

Таким чином, доводи захисника про безпідставне врахування як доказу винуватості обвинувачених, протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , є необґрунтованими. Суд вважає цей доказ належним та допустимим для його оцінки в сукупності з іншими доказами в справі.

Однак, при цьому суд не може не погодитися з запереченнями захисника про визнання допустимим доказом протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками від 12.03.2019 року за участю свідка ОСОБА_10 , під час якого, свідок впізнав на фотознімку під №1 обвинуваченого ОСОБА_1 , з наступних підстав.

Так, згідно ч.7 ст.223 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Як вбачається з дослідженого у судовому засіданні протоколу впізнання, слідчим вказано про участь в слідчий дії двох свідків: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .. Однак, протокол не містить особистого підпису понятого ОСОБА_13 за результатами впізнання, що обґрунтовано ставить під сумнів його участь у даній слідчий дії, про що вказує сторона захисту. Визнаючи вказане порушення суттєвим, суд приходить до висновку щодо визнання протоколу цієї слідчої дії не допустимим доказом.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд також враховує і позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, суд також враховує позиції ЄСПЛ, викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, освіта вища, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на тяжкі та хронічні захворювання не хворіє, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, освіта вища, неодружений, дітей на утримані не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на тяжкі та хронічні захворювання не хворіє, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні матір, яка хворіє на тяжке онкологічне захворювання.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст.ст.66,67 КК України судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно призначити покарання, в межах зазначених в санкції ч.2 ст.187 КК України, у виді позбавлення волі, яке повинно бути визначено із реальним його відбуттям з застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує у відповідності до приписів ч.9 ст.100 КПК України.

Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст.ст.122,124 КПК України, відповідно до документально підтверджених даних про вартість проведених експертних досліджень, наданих суду.

Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 13.03.2019 року.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, після набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_2 рахувати з дня фактичного затримання, в порядку виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь судового експерта Нос Євгена Олександровича судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи (звіт №1191 від 10.04.2019 року, вартість якої складає 150 гривен, по 75 грн. з кожного.

Речові докази, якими відповідно до постанови слідчого визнано:

- Автомобіль марки «ВАЗ-21093» д/ НОМЕР_2 , вилучений в ході обшуку 11.03.2019 року, який знаходиться на території Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул.Курінна,57 – повернути за належністю ОСОБА_14 .

- Предмет схожий на пістолет (револьвер) «МЕ 38 Compact Kal 9 mm Knall» у спец пакеті №0019298, який знаходяться на зберіганні в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №0094) та 2 металеві ключи із пластиковим брелком чорного кольору в спец пакеті №0202759, які знаходяться на зберіганні в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2541), за адресою: м.Дніпро, вул.Курінна,57 – знищити.

- Вилучений 18.04.2019 року під час обшуку автомобіля «ВАЗ-21093» д/н НОМЕР_1 ніж, із рукояткою чорного кольору, переданий на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2540) – знищити.

Арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.03.2019 року на автомобіль марки «ВАЗ-21093» д/ НОМЕР_2 , предмет схожий на пістолет (револьвер) «МЕ 38 Compact Kal 9 mm Knall», 2 металеві ключи із пластиковим брелком чорного кольору – скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Калініченко Г.П.

З оригіналом згідно: Суддя -

Секретар -