Рішення № 101972352, 14.12.2021, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2430/21

2/171/962/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 грудня 2021 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чумак Т.А.

за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням у сфері охорони навколишнього природного середовища,

встановив:

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 56 Цивільного кодексу України, передбачено право прокурора звертатися до суду в інтересах держави. Відповідно до частин 4, 5 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Орган місцевого самоврядування, відповідно до ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада.

Основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів, закріплені у ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України).

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування у встановленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Так, згідно з частиною першою статті 69-1 Бюджетного Кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) – 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя – 70 відсотків.

Тобто, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Матеріалами справи встановлено, що вирубка дерев відбувалась у полезахисній лісовій смузі, яка знаходиться на території Нивотрудівської сільської об`єднаної територіальної громади за межами населеного пункту, поблизу с. Зоряне Криворізького району (колишній Апостолівський район) Дніпропетровської області, на земельній ділянці з кадастровим номером 1220387700:01:001:0130, яке входить до складу комунальної власності Нивотрудівської сільської ради. Зазначене підтверджується протоколом огляду місця події від 20.02.2020 року, вироком Апостолівського районного суду від 07.04.2021 у справі № 171/582/21.

Згідно інформації Державного земельного кадастру земельна ділянка де відбувалась вирубка дерев у полезахисній лісовій смузі, станом на 04.10.2021 вказана земельна ділянка має кадастровий номер 1220387700:01:001:0130, тип власності -комунальна власність, цільове призначення - землі запасу, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення та розташована на території Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області.

Відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" у Дніпропетровській області в Апостолівському районі: Вільненська та Нивотрудівська сільради рішеннями від 3 серпня 2015 року об`єдналися у Нивотрудівську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Нива Трудова включивши до її складу села Вільне, Веселі Чумаки, Єлизаветпілля, Пам`ять Ілліча, Садове, Солдатське та Червона Зірка.

Територіальна громада має єдиний представницький орган – Нивотрудівську сільську раду, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Нива Трудова, вул. Каштанова, 20.

Таким чином збитки, завдані внаслідок незаконної порубки дерев в адміністративних межах Нивотрудівської сільської об`єднаної територіальної громади, у відповідності зі ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.29 ч.3 п.7 та ст.69-1 ч.1 п.4 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Нивотрудівської сільської ради на розподільчий казначейський рахунок за кодом класифікації доходів бюджету (кодом платежу) 24062100.

З огляду на зазначене Нивотрудівська сільська рада Дніпропетровської області є уповноваженим органом на здійснення відповідних повноважень, зокрема, стягнення шкоди, заподіяної винною особою внаслідок порушення природоохоронного законодавства, з метою захисту інтересів територіальної громади, а тому визначена позивачем у справі.

Порушення інтересів держави (територіальної громади) полягає у ненадходженні до бюджетів місцевого самоврядування грошових стягнення на відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, що унеможливлює подальше відновлення зелених насаджень та реалізацію інших природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення стану природного середовища, забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

З листування Криворізької східної окружної прокуратури з Нивотрудівської сільської радою (листи № 04/60-3707вих-21 від 20.09.2021 та № 339/2.18 від 21.09.2021, додаються) встановлено, що особою, винною у незаконній порубці дерев, у добровільному порядку заподіяні збитки не відшкодовано, Нивотрудівською сільською радою не вжито дієвих і ефективних заходів, спрямованих на стягнення відповідної суми у примусовому порядку, що свідчить про бездіяльність зазначеного органу місцевого самоврядування.

Крім того, у кримінальному провадженні № 12021040410000086 від 21.02.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 246 КК України, Нивотрудівська сільська рада постановою слідчого від 03.03.2021 залучено до провадження як потерпілого та

законного представника потерпілого: юриста Нивотрудівської сільської ради, про те за тривалий час сільська рада не вжила заходів, щодо стягнення збитків. Відповідно до ст.128 КПК України, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, а також особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Про те Нивотрудівська сільська рада не в кримінальному провадженні та поза ним не вживала заходів представницького характеру.

Таким чином, вказаний факт свідчить про неможливість самостійно здійснювати належний захист інтересів держави Нивотрудівською сільською радою у спірних правовідносинах і, зокрема, підтверджує наявність виключних підстав для їх представництва прокурором.

Враховуючи, що вказані інтереси сільської ради та територіальної громади до цього часу залишаються не захищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів Нивотрудівської сільської ради, як представника територіальної громади, у спірних правовідносинах, а відповідна позовна заява керівника Криворізької східної окружної прокуратури є єдиним ефективним засобом захисту цих інтересів, оскільки лише прокуратура є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість звернутися до суду з позовом про стягнення з винної особи збитків, заподіяних злочином.

Виходячи з викладеного, враховуючи вищенаведені обставини, що обумовлюють загрозу та порушення інтересів держави та відсутність належного їх захисту з боку органу місцевого самоврядування до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у вказаних спірних правовідносинах керівником Криворізької східної окружної прокуратури прийнято рішення щодо відповідного звернення до суду в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру»

Так, вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі № 171/582/20, який набрав законної сили 04.08.2021, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 20.02.2021, в період часу з 19:15 години до 20:30 години, перебуваючи у полезахисній лісовій смузі, яка знаходиться на території Нивотрудівської сільської об`єднаної територіальної громади за межами населеного пункту, поблизу с. Зоряне Криворізького району (колишній Апостолівський район) Дніпропетровської області, на земельній ділянці з кадастровим номером 1220387700:01:001:0130, не маючи права здійснювати порубку дерев, за допомогою бензопили марки «STIHL MS 180/С», умисно, з корисливих мотивів, вчинив незаконну порубку двох дерев породи «Ясен», діаметром 45 см кожне дерево та одну деревину породи «Дуб» діаметром 50 см.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 державі в особі Нивотрудівської сільської об`єднаної територіальної громади у сфері охорони природнього навколишнього середовища заподіяно істотну шкоду, яка відповідно до висновку судово-економічної експертизи № СЕ-19/104-21/6067ЕК від 02.03.2021 становить 36690 гривень 90 копійок.

У зв`язку з тим, що відповідачем по справі ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок знищення або пошкодження дерев, до цього часу не відшкодована в добровільному порядку, вона підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд справи та строк подання відзиву на позовну заяву, проте не подав до суду вказаний відзив, заяв про розгляд справи за його відсутністю або інформації про поважність причин неподання відзиву від відповідача не надходило.

На підставі ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі № 171/582/21, який набрав законної сили 04.08.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 20.02.2021, в період часу з 19:15 години до 20:30 години, перебуваючи у полезахисній лісовій смузі, яка знаходиться на території Нивотрудівської сільської об`єднаної територіальної громади за межами населеного пункту, поблизу с. Зоряне Криворізького району (колишній Апостолівський район) Дніпропетровської області, на земельній ділянці з кадастровим номером 1220387700:01:001:0130, не маючи права здійснювати порубку дерев, за допомогою бензопили марки «STIHL MS 180/С», умисно, з корисливих мотивів, вчинив незаконну порубку двох дерев породи «Ясен», діаметром 45 см кожне дерево та одну деревину породи «Дуб» діаметром 50 см.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 державі в особі Нивотрудівської сільської об`єднаної територіальної громади у сфері охорони природнього навколишнього середовища заподіяно істотну шкоду, яка відповідно до висновку судово-економічної експертизи № СЕ-19/104-21/6067ЕК від 02.03.2021 становить 36690 гривень 90 копійок.

Згідно з частиною другою статті 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 108 Лісового кодексу України, незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.

За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, лише в питанні чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідного правового висновку щодо застосування вказаної норми права до аналогічних спірних правовідносин дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі №61-24141 св 18.

Відповідно до ст.13 Конституції України, ст.324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст.142 Конституції України, ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Отже, з огляду на вищезазначені положення законодавства, а також факт спричинення відповідачем шкоди завданої кримінальним правопорушенням позивачу, суд вважає, що Нивотрудівська сільська рада є належним позивачем у даній справі, оскільки незаконну порубку дерев здійснено на її території, розподілення коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів здійснюватиметься згідно вимог статей 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, вина ОСОБА_1 у завданні майнової шкоди внаслідок незаконної порубки дерев встановлена вироком суду, який набрав законної сили. Розмір завданої шкоди розраховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Враховуючи наведене, суд вважає, що шкода, завдана природному навколишньому середовищу неправомірними діями відповідача підлягає, відшкодуванню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10-13,81,259,263,265,268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням у сфері охорони навколишнього природного середовища задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави в особі Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338606) шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 36690 гривні 90 копійки на рахунок UA238999980333179331000004449, отримувач ГУК у Дніпропетровській області (ОТГ с. Нива Трудова), код отримувача – 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код платежу - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в наслідок господарської та іншої діяльності», призначення платежу - відшкодування шкоди.

Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т. А. Чумак