Рішення № 10197136, 08.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09 Справа № 12/172/09

Суддя

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Маршал Бест Компані” м. Запоріжжя, 69037, вул.. Брянська, буд..15, оф.15; 69037, вул.. 40 років Радянської України, 45

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Буд-Нет”, м. Запоріжжя, 69001, вул.. 12 Квітня, буд..6, кв.2; 69121, вул.. Товариська, буд..58

про стягнення 33 676,84 грн.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача –Касьяненко Г.О., дов. №б/н від 18.02.2009р.

від боржника –не з’явився

          22.09.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося ТОВ “Маршал Бест Компані” з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд-Нет”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 32 685,93 грн. за договором купівлі-продажу № МБК-6 від 03.03.2008 р.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.09.2009 р. порушено провадження у справі № 12/172/09, судове засідання призначено на 28.10.2009 р.

          У зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування у сторін додаткових документів та матеріалів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору, розгляд справи відкладався до 11.11.2009 р., 23.11.2009р.,

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2009р. строк розгляду справи було продовжено, судове засідання відкладено на 08.12.2009р.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання або заперечення позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.

Про дату, час та місце розгляду справи № 12/172/09 відповідач був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 28.09.2009 р. та ухвалами суду про відкладення розгляду справи від 28.10.2009р., 11.11.2009 р., 23.11.2009р., які направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві: 69001, м. Запоріжжя, вул.. 12 Квітня, буд..6, кв.2; 69121, м. Запоріжжя, вул.. Товариська, буд..58.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ “Буд-Нет” значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 30293433 та зареєстрований за адресою: 69121, м. Запоріжжя, вул.. Товариська, буд..58.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на закінчення процесуального строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.

В судовому засіданні 28.10.2009р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача основного боргу у розмірі 27349,86 грн., 3% річних у розмірі 500,11 грн., втрат від інфляції у розмірі 913,52грн., штрафу у розмірі 1 914,50 грн., пені у розмірі 3 115,76 грн.

Відповідно до ст.. 22 ГПК України заяву прийнято судом до розгляду.

Судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням збільшених позовних вимог.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 22.09.2009р. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.10.2009р., просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 08.12.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

03.03.2008 р. між ТОВ “Маршал Бест Компані” (позивачем у справі) та ТОВ “Буд-Нет” (відповідачем у справі) був укладений договір купівлі-продажу № МБК-6 (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (продавець) зобов’язався передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобов’язався прийняти цей товар та оплатити відповідно до виставлених рахунків та накладних.

Відповідно до п.2.2. Договору реалізований товар оплачується відповідно до виставлених рахунків –фактур.

Відповідно до п.2.3. Договору оплата товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу строком до 14 календарних днів з моменту поставки товару.

У відповідності до п. 3.4. Договору право власності на товар від позивача до відповідача переходить з моменту підписання накладних на відвантаження товару його уповноваженим представником.

          Товарно матеріальні цінності були отримані відповідачем на підставі: видаткових накладних № РН-0000077 від 02.03.2009 року на суму 594,00 грн., № 86 від 04.03.2009 року на суму 1647,67 грн., № 89 від 04.03.2009 року на суму 4 498,70 грн., № 90 від 05.03.2009 року на суму 17 206,08 грн., № 87 від 06.03.2009 року на суму 762,40 грн., № 94 від 06.03.2009 року на суму 1 306.37 грн. видаткова накладна № 97 від 06.03.2009 року на суму 717,12грн., № 95 від 06.03.2009 року на суму 1 164,24 грн. Про що також підтверджують довіреності на отримання товару ЯПР № 089608 від 26.02.2009р., ЯПР № 089609 від 04.03.2009р., ЯПР № 089612 від 05.03.2009р., ЯПР № 089613 від 06.03.2009р.видані відповідачем на ім’я Романова М.В.

Відповідно до позовної заяви, пояснення № б/н від 08.12.2009р. та доданих документів відповідачем було здійснено часткову оплату товару по видатковій накладній № РН-0000077 від 02.03.2009 року у розмірі 546,72 грн.

Загальна вартість відвантаженого товару на день розгляду справи складає 27 349, 86 грн.

Відповідачем був отриманий вказаний товар та заперечень, щодо його кількості, асортименту та якості Відповідачем заявлено не було.

Позивачем видано відповідачеві для оплати товару рахунки - фактур які містяться в матеріалах справи.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем товару підтверджується накладними на поставку товару та довіреностями на отримання товару. Зазначені накладні узгоджені між сторонами та згідно яких товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 27 349,86 грн. відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 27 349,86 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 115,76 грн.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.1. Договору, відповідно до якого за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, відповідач сплачує на користь позивача пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період часу з 16.03.2009р. по 17.09.2009р. складає 3 115,76 грн.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем пред’явлена до стягнення пеня в розмірі 3 115,76 грн., яка розрахована за 6 місяців прострочення відповідачем оплати продукції.

При розрахунку позивачем не враховано, що облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. складала 10,25%.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов’язань за договором є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня у розмірі 3 091,88 грн. за період з 16.03.2009р. по 17.09.2009р.

Також пунктом 7.3. Договору у разі затримки оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 7 % вартості неоплаченого товару.

Відповідно до розрахунків позивача сума штрафу за період з 16.03.2009р. по 30.09.2009р. складає 1 914,50 грн.,

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування штрафу та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка складає за період з 16.03.2009р. по 30.09.2009р. 500,11 грн. та втрат від інфляції за період з 16.03.2009р. по 28.10.2009р. в сумі 913,49 грн.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у разі затримки оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час затримки, а також 3 % річних від затриманої суми.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3% річних встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Позивачем також пред’явлено до стягнення втрат від інфляції за період з 16.03.2009р. по 28.10.2009р. в сумі 913,49 грн. Позивачем при розрахунку невірно зазначений середній індекс інфляції 103,34%.

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції за неналежне виконання грошових зобов’язань за договором є обґрунтованою, але розрахунок втрат від інфляції позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягають втрати від інфляції за період з 16.03.2009р. по 28.10.2009р. у розмірі 820,49 грн., так як середній індекс інфляції за вищезазначений період складає 103,00%.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по Договору у розмірі 33 676,84 грн.

          Документальних доказів погашення заборгованості у розмірі 33 676,84 грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № МБК-6 від 03.03.2008 р. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позов задовольнити частково.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне на підставі п.13 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” № 1258 від 21.12.2005 року, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито»від 21.01.1993р. та Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р. із змінами і доповненнями, внесеними роз’ясненнями президії Вищого господарського судуУкраїни від 31.05.2007р. № 04-5/26 повернути позивачеві із державного бюджету України зайво сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79,00 грн. та державного мита у розмірі 0,92 грн., про що слід видати відповідні довідки.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд-Нет” (м. Запоріжжя, 69001, вул.. 12 Квітня, буд..6, кв.2; 69121, вул.. Товариська, буд..58, р/р 26003318472161, в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 32934587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маршал Бест Компані” (69037, м. Запоріжжя, вул.. Брянська, буд..15, оф.15; 69037, вул.. 40 років Радянської України, 45, р/р 26001240099001 в АКБ “ІМЕКСБАНК”, МФО 313894, ЄДРПОУ 32997673) основного боргу у розмірі –27 349 (двадцять сім тисяч триста сорок дев’ять) грн.. 86 коп.; 1 914 (одна тисяча дев’ятсот чотирнадцять) грн. 50 коп. –штрафу; 500 (п’ятсот) грн. 11 коп. - 3% річних; 820 (вісімсот двадцять) грн. 49 коп. інфляційних втрат; 3 091 (три тисячі дев’яносто одна) грн. 88 коп. - пені; 336 (триста тридцять шість) грн..77 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 18 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Видати позивачу довідки про повернення з Державного бюджету України державного мита в розмірі 0,92 грн. та витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу у розмірі 79, 00грн., як зайво сплаченого.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.12.2009р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко