Рішення № 10197131, 23.06.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.2010                                                                                           Справа № 16/48

за позовом          публічного акціонерного товариства „БРОКБІЗНЕСБАНК”, м. Київ, Львівської філії, м. Львів

до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю „АБРІС”, м. Мукачево

до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю „ШЕНБОРН”, м. Мукачево

про                     стягнення суми 176602,00 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача –Захарія С.І. –начальник юридичного відділу (дов. №146/03)

від відповідача 1 –Немйо С.О. - директор

від відповідача 2 –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство „БРОКБІЗНЕСБАНК”, м. Київ, Львівська філія, м. Львів (далі – позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „АБРІС”, м. Мукачево (далі – відповідач 1) та до товариства з обмеженою відповідальністю „ШЕНБОРН, м. Мукачево (далі – відповідач 2) з урахуванням уточнень від 11.06.10, про стягнення заборгованості у сумі 176602,00 грн. процентів згідно кредитного договору №89 від 11.05.07 з відповідача 1 за рахунок всього належного йому майна та з відповідача 2 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - комплексу, що розташований за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська-бічна, 8 „а”, згідно іпотечного договору від 12.06.07

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що триває виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 21.07.09, який вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В., згідно якого звернуто стягнення на майно, що є предметом іпотечного договору, з метою погашення заборгованості відповідача 1 за кредитним договором №89 від 11.05.07. На даний час борг відповідача 1 не погашено, а відповідач 2 продовжує користуватися майном, яке ним передано в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №89 від 11.05.07. Таким чином, відповідач 1 продовжує користуватися кредитними коштами, однак не сплачує проценти за користування кредитними коштами, внаслідок чого у нього виникла та рахується заборгованість по процентам, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.

Відповідач 1 письмові пояснення по суті заявлених вимог не подав, однак у судовому засіданні представник відповідача 1 усно вказав, що визнає заборгованість.

Відповідач 2 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України та підписано 30.06.10.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (банк по договору) та відповідачем 1 (позичальник по договору) укладено кредитний договір №89 від 11.05.07 (далі – кредитний договір), згідно якого позивач наддав відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 10000000,00 грн. з терміном використання до 10.05.10 та сплатою процентної ставки за користування кредитом –18 процентів річних (п.п. 1.1 кредитного договору). Додатковим договором №1 від 22.07.08 до кредитного договору внесено зміни до кредитного договору в частині процентної ставки та визначено, що процентна ставки за користування кредитом становить 22 % проценти річних.

Видача відповідачу 1 кредиту підтверджується платіжним дорученням №1 від 16.05.07.

Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 2 укладено іпотечний договір від 12.06.07 (далі – іпотечний договір), згідно якого відповідач 2 передав в іпотеку майно - комплекс, що розташований за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська-бічна, 8 „а”.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач 1 зобов’язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплаті відсотків належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

За зверненням позивача, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. 21.07.09, вчинено виконавчий напис на іпотечному договорі, згідно якого звернуто стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог позивача до відповідача 1 у погашення заборгованості відповідача 1 за кредитним договором у сумі 1259079,95 грн., у т.ч. 1000000,00 грн. основного боргу, 181165,13 грн. відсотків, 59307,82 грн. пені та 18607,00 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису. Вказаний виконавчий напис позивачем пред’явлений до виконання до міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, головним державним виконавцем якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.08.09.

Станом на день розгляду справи виконавче провадження з виконання виконавчого напису не закінчено, борг відповідача 1 не погашено, а відповідач 2 продовжує користуватися майном, що є предметом іпотеки.

У п. 2.5. кредитного договору визначено, що проценти нараховують в межах терміну користування кредитом, що визначений п.1.1.2. цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку 360 днів у році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Оскільки, відповідач 1 продовжує користуватися кредитними коштами, то позивач за період з 22.07.09 до 10.05.10 нарахував відповідачу проценти у сумі 176602,74 грн., які також відповідачем 1 не сплачені.

          Відповідно до ст.540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України). Відповідно до п. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Статтею 587 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

          За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

          Оскільки, за рахунок предмета застави кредитор має право задовольнити свою вимогу у повному обсязі, то майновий поручитель (заставодавець), в межах предмету застави, несе відповідальність у тому ж об’ємі, що і боржник.

Таким чином, вказані правовідносини підпадають під зміст ч.1 ст. 543 ЦК України, якою встановлено, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

                    З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідачів суми 176602,00 грн. процентів, як солідарних боржників, підлягає задоволенню. Водночас, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 суми 176602,74 грн. за рахунок всього належного майна, підлягає задоволенню частково, у частині стягнення грошової суми. Грошове зобов’язання яке виникло між позивачем та відповідачем 1 з кредитного договору за умовами цього договору повинно виконуватися шляхом сплати грошей. Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню солідарно судові витрати у сумі 1766,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „АБРІС” (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Іл. Зріні, 67/6, код 31785506) та шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - комплекс, що розташований за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська-бічна, 8 „а”, згідно іпотечного договору від 12.06.07, з товариства з обмеженою відповідальністю „ШЕНБОРН” (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська-бічна, 8а, код 30420264) на користь публічного акціонерного товариства „БРОКБІЗНЕСБАНК”, м. Київ, Львівської філії (м. Львів, вул. Дм. Вітовського, 35 А, код 20823382):

                    - суму 176602,00 грн. процентів;

- суму 1766,02 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.06.10.