Рішення № 101971066, 10.12.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5466/21

2-а/310/70/21

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участі секретаря судового засідання – Зозулі В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Аврамчука Олександра Миколайовича про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Запорізькій області, Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області в особі інспектора старшого лейтенанта поліції Аврамчука О.М. про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення від 03.06.2021 серії БАА № 840016 та серії БАА №840017.

Позов, мотивує тим, що постановою інспектора Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області ст.лейтенантом поліції Аврамчук О.М. від 03.06.2021 р. (серія БАА № 840016) ОСОБА_1 був визнаний винним у здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. В постанові (серія БАА № 840016) вказується, що ОСОБА_1 03.06.2021 р. о 21-59 год. в м.Бердянську, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Півнична, 15, не маючи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.1. (б) ПДР України.

Крім того, постановою інспектора Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області ст.лейтенантом поліції Аврамчук О.М. від 03.06.2021 р. (серія БАА № 840017) ОСОБА_1 був визнаний винним у здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. В постанові (серія БАА № 840017) вказується, що ОСОБА_1 03.06.2021 р. о 21-59 год. в м.Бердянську, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , на якому задній державний номерний знак не освітлювався в темну пору доби, чим порушив п.2.9. (в) ПДР України (керування водієм т/з з номерним знаком, що не освітлений у темну пору доби.

Позивач свою вину у скоєнні вищевказаних правопорушень не визнає, вважає, що інспектором складено постанови внаслідок упередженого ставлення до нього, внаслідок сварки, яка відбулася 24.05.2021 року між позивачем та працівниками поліції, які безпідставно зупинили т/з, та забрали належне ОСОБА_1 посвідчення водія.

Вказує, що постанови були складені за відсутності позивача, без його відома. Зазначає, що про існування постанов дізнався з мобільного додатку «ДІЯ».

Вважає, що зазначені постанови були складені з порушенням норм діючого законодавства, оскільки винесені без достатніх, належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, а тому просить їх скасувати.

Представник відповідача надав відзив на позову заяву, у якому зазначив, що завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа, особисто спостерігаючи порушення ПДР, встановлює наявність адміністративного правопорушення. Вважає оскаржувану постанову прийнятою на підставі беззаперечних фактичних даних, а дії поліцейського такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, подали заяву про розгляд справи за відсутності позивача і його представника, позов підтримують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2021 року інспектором Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області ст.лейтенантом поліції Аврамчук О.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до постанови серія БАА № 840016, згідно якої ОСОБА_1 03.06.2021 р. о 21-59 год. в м.Бердянську, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Півнична, 15, не маючи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.1. (б) ПДР України.

А також, 03.06.2021 року інспектором Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області ст.лейтенантом поліції Аврамчук О.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 850 грн за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до постанови серія БАА № 840017, згідно якої ОСОБА_1 03.06.2021 р. о 21-59 год. в м.Бердянську, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Півнична, 15, на якому задній державний номерний знак не освітлювався в темну пору доби, чим порушив п.2.9. (в) ПДР України (керування водієм т/з з номерним знаком, що не освітлений у темну пору доби.

В постанові серія БАА № 840017 про притягнення позивача до адмінвідповідальності вказується на порушення ним п.2.9 «в» ПДР України.

Згідно п.2.9 «в» ПДР - водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що зокрема неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно з ч.6 ст.121 КУпАП - керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В постанові серія БАА № 840016 про притягнення позивача до адмінвідповідальності вказується на порушення ним п.2.1 «б» ПДР України.

Згідно п.2.1 «б» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1; цих Правил, дати можливість перевірити номери агрегатів і комплексність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач свою вину у скоєнні правопорушень не визнає, оскільки постанови були складені з порушенням норм діючого законодавства, оскільки винесені без достатніх, належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні порушень п.2.9 «в» та п.2.1 «б» ПДР України. Також постанови були складені за відсутності позивача, без його відома. Інспектором поліції права, передбачені ст. 268 КУпАП, роз`яснені ОСОБА_1 не були, у зв`язку із чим він не міг скористатися правовою допомогою адвоката.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано положеннями Закону України № 580-VIII від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011 року (далі - ПДР).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з пунктом 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема статтею 126 КУпАП.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємо вічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач не вказав в оскаржуваних постановах на докази в підтвердження вини позивача, не надав таких доказів до суду.

Відповідно до приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 16 Закону № 3353-XII «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 32 Закону № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав, коли поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Так, суд звертає увагу, що пунктом 2 ч.1 ст. 32 вищевказаного Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, факт вчинення позивачем правопорушення, а саме керування ТЗ у якого не освітлювався задній номерний знак, у зв`язку з чим поліцейським було пред`явлено вимогу про перевірку документів, не був доведений належними та допустимими доказами.

Отже, оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, суд дійшов висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення документів (реєстраційного талону на ТЗ), отже позивач, в свою чергу, не був зобов`язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.

При цьому, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, відповідачем не доведено суду наявність підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимагання працівником поліції пред`явлення документів.

Аналогічна позиція в подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що оскаржувані постанови підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача.

За правилами ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката; розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Позивачем надано договір про надання правової допомоги від 07.06.2021, акт наданих послуг від 10.06.2021, згідно з якими розмір витрат на правову допомогу склав 2250,00 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у сумі 2250,00 грн.

Керуючись ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, ст.ст.280, 283,284, 293 КУпАП, ст.ст. 2,6,19,77,78,159,242-246,250,286, 293,295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області ст.лейтенанта поліції Аврамчук Олександра Миколайовича від 03.06.2021 року, серія БАА № 840016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП, та закрити провадження по справі.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області ст.лейтенанта поліції Аврамчук Олександра Миколайовича від 03.06.2021 року, серія БАА № 840017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП, та закрити провадження по справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код 40108688) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код 40108688) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Білоусова