Ухвала суду № 101971001, 07.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/16605/21

У Х В А Л А

07.12.2021 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І. розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Шкорка Ігоря Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з вищезазначеною позовною заявою.

Вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї письмові докази, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення такої без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що такий підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст.123,160,161 КАС України.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, передбачено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що постанова, яка є предметом оскарження, постановлена 11.11.2021. Разом із тим позивач до суду звернувся 03.12.2021 (про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду ). Позовну заяву направлено до суду згідно поштового штемпеля поштовим в`язком дата відправки 22.11.2021.

Також зі змісту позову слідує, що 11.11.2021 року він відмовився підписувати надані працівником поліції документи.

Разом з тим ним не наведені докази того, що працівник відмовився видавати йому на руки постанову для можливості її своєчасного оскарження.

З цих підстав суд не вважає обґрунтованим доказом неотримання позивачем оскаржуваної постанови на запит адвоката, що поданий 18.11. 2021 року, тобто через тиждень після винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином суд констатує, що позивач не заявив клопотання про поновлення йому строку для звернення до суду та не вжив своєчасних і необхідних заходів для її отримання, враховуючи, що 11.11. 2021 року був поінформований про її складання працівником поліції.

Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінюючи поважність цієї причини, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (підсудність справ за вибором позивача), адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 9 КАС України, встановлено, що відповідач це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем у справі зазначено: Головне управління Національної поліції.

Разом з тим суд звертає увагу відповідача, відповідно до Постанови КАС ВС від 26.12.2019 № 724/716/16-а (К/9901/12750/18) у справі про оскарження дій посадової особи, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЗУ «Про Національну поліцію» систему поліції складають: - центральний орган управління поліцією; - територіальні органи поліції. Відповідно до ч. 1, 2ст. 15 ЗУ «Про національну поліцію»територіальні органи поліції як юридичні особи публічного права … Територіальні органи поліції утворює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Відповідно до п. 3 розд. І, п. 9 розд. V «Положення про Департамент патрульної поліції» затвердженого Наказом НП України № 73 від 06.11.2015 року (розміщеного на сайтіpatrol.police.gov.ua) Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки…, печатку…

Відповідно до структури Департаменту патрульної поліції (розміщеного на сайтіpatrol.police.gov.ua) до структури входить територіальний підрозділ Управління патрульної поліції в Закарпатській області.

Таким чином, відповідно до п.9 розділу V Положення про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції 06 листопада 2015 року №73 (у редакції наказу Національної поліції 31 жовтня 2016 року №1114) Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс і згідно зіст.80 ЦК України може виступати від власного імені в суді.

Як вбачається зі змісту позову позивач вказує, що відносно нього винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка немає права керування, відповідальність за що визначена положеннями ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Суд звертає увагу позивача на те, що Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, якого позивач зазначив як відповідача за даним позовом, не є відповідним органом, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення (ч. 3 ст. 126 КУпАП).

Тому позивач має обґрунтувати підставу визначення Головного управління Національної поліції в Закарпатській області відповідачем по справі.

Згідно ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідност.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Велика Палата ВС у постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року, визначивши, що за оскарження постанов про адміністративне правопорушення необхідно сплатити судовий збір. Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватист. 2-5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України»встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2270 гривні.

Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Отже, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 454,00 грн.

Враховуючи, що позивач не надає документа про сплату судового збору та не зазначає підстав про звільнення його від сплати судового збору, то суддя дійшов висновку, що його позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.

Також позивач повинен надати суду копію оскаржуваної постанови, оскільки суд не вважає копію адвокатського запиту, який поданий з незрозумілих причин до відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ( с. Оноківці, вул. Головна, 55) належним доказом неможливості отримання постанови , оскільки вказана юридична особа не є згідно чинного законодавства відповідним органом, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення (ч. 3 ст. 126 КУпАП).

Таким чином, дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 161 КАС України.

У відповідності до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.

Враховуючи вище наведене, вважаю за необхідне залишити даний адміністративний позов залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву адвоката Шкорка Ігоря Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків позовної заяви,зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання її копії. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п.1ч.4ст.169КАС України, так позовна заява повертається позивачеві,якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо