Ухвала суду № 101969970, 15.12.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6849/20

Провадження № 1-кп/219/513/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Азямової О.В.,

прокурора Бечвая Т.О.,

представника потерпілої сторони Кондрацького О.Г.,

захисника Коломієць О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050150000624 від 26.03.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Бахмут Донецької області, з середнє-спеціальною освітою, раніше не судимого, працюючого охоронцем ТОВ «Комплекс «Агротех», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

встановив:

07.06.2016 року в денний час доби (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_1 звернувся до Артемівського (на теперішній час - Бахмутського) міського центру зайнятості, розташованого за адресою: вул. Захисників України (раніше 60 років утворення СРСР), 13 в м. Бахмут Донецької області, який є базовим центром зайнятості та виконує завдання і функції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на території міста Бахмут та Бахмутського району, із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до його працевлаштування. При цьому, ОСОБА_1 власноруч за власним підписом ознайомився з правилами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і його було повідомлено про те, що у разі подання відомостей або документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, він зобов`язується добровільно повернути зайво виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Проте ОСОБА_1 , діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконного отримання виплат допомоги з безробіття, шляхом обману, в порушення Закону України «Про зайнятість населення» № 5067 від 05.07.2012, а саме: пункту 1 частини 1 статті 43, відповідно до якого статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; пункту 1 частини 1 статті 45, відповідно до якого реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи; частини 1 статті 4, відповідно до якого до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою; частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533, відповідно до якого застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, приховав від спеціалістів центру зайнятості факт отримання винагороди (доходу) згідно актів прийняття-передачі виконаних робіт від 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017, 30.04.2017, 03.05.2017 до договору на виконання робіт (надання послуг) № 14 від 16.01.2017, укладеного з ТОВ «Комплекс «Агротех», де він відповідно до вказаного договору виконував зобов`язання щодо охорони будівель, виробничих та складських споруд, службових приміщень, території, а також майна та інших об`єктів свинокомплексу в період з 06.01.2017 по 03.05.2017, за що отримував винагороду (заробітну платню) згідно актів прийняття-передачі виконаних робіт від 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017, 30.04.2017, 03.05.2017 до договору на виконання робіт (надання послуг) № 14 від 16.01.2017, що надалі послужило незаконному отриманню допомоги по безробіттю з Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 2 169 гр. 65 коп. за період з 16.01.2017 по 10.03.2017, чим заподіяв ОСОБА_2 (на теперішній час – Бахмутського) міському центру зайнятості шкоду на вказану суму.

Зазначені дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

В судовому засіданні захисник Коломієць О.В. та обвинувачений заявили клопотання про закриття кримінального провадження стосовно останнього у зв`язку з дійовим каяттям. Обвинувачений вказав, що свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнає у повному обсязі та щиро кається, ним були відшкодовані потерпілій стороні матеріальні збитки.

Прокурор вважав за можливе задовольнити вказане клопотання, закрити кримінальне провадження стосовно обвинуваченого за ч.1 ст.190 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

Представник потерпілої сторони Кондрацький О.Г. також не заперечував проти вказаного клопотання, вказав, що матеріальна шкода відшкодована, претензій до обвинуваченого він не має.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого та закрити кримінальне провадження у зв`язку з дійовим каяттям.

Згідно зі ст.ст. 285 ч.1, 288 ч.3 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Отже, за змістом ст. 45 КК України передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних злочинів.

Підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею є дійове каяття. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа: 1) щиро покаялась; 2) активно сприяла у розкритті злочину; 3) повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає у добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

За приписами ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє і не оспорює формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.190 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, отримало правильну кримінально - правову оцінку.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України, а також наслідки закриття провадження, і після роз`яснення цих положень наполягав на закритті провадження.

Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, ОСОБА_1 раніше не судимий.

Згідно п.3 постанови Пленуму ВС України №12 від 23.12.2005 дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Передбачене у ст.45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к, розкаяння не повинно носити формальний характер. Окрім визнання особою факту вчинення злочину, каяття передбачає, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

ОСОБА_1 повернув Бахмутському міському центру зайнятості грошові кошти в розмірі 2 169 гр. 65 коп. як допомогу по безробіттю.

Судом встановлено, що обвинувачений вину в інкримінованому діянні повністю визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, завдані збитки відшкодував у повному обсязі.

Таким чином, будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим клопотанням обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження - закрити.

Щодо цивільного позову суд зазначає наступне.

Так, в рамках розгляду цього обвинувального акту прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Бахмутського міського центру зайнятості був заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в розмірі 2 169 гр. 65 коп.

Разом з тим, в ході розгляду обвинувального акту вказана шкода в розмірі 2 169 гр. 65 коп. була відшкодована ОСОБА_1 добровільно, що підтверджується копією квитанції.

А тому, враховуючи добровільне відшкодування завданої шкоди, суд залишає без розгляду вказаний позов.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 45 КК України, ст.ст. 284-287 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

клопотання захисника Коломієць О.В. та обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12020050150000624 від 26.03.2020 року, - закрити.

Речові докази – копію особової справи відносно ОСОБА_1 , копії наказів та договорів, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Лапченко