Рішення № 10196960, 24.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.10 р.                     Справа № 9/95                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс”, м.Маріуполь

до відповідача1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс”, м.Маріуполь

до відповідача2: Дочірнього підприємства „Виробничий підрозділ Шадурський кар’єр „Карат” закритого акціонерного товариства „Гірничо-видобувний і каменеобробний комбінат „Біличі”, м.Луганськ

до відповідача3: Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка”, м.Луганськ

до відповідача4: Відкритого акціонерного товариства „АРМА-Лізинг”, м.Київ

про визнання права

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Бережний Ю.В. – представник (за довіреністю б/н від 28.05.2010р.);

від відповідача1: Кулинич О.О. – представник (за довіреністю б/н від 28.05.2010р.);

від відповідача2: Власов О.М. – представник (за довіреністю б/н від 21.12.2009р.);

від відповідача3: не з’явився;

від відповідача4: Гакова А.О. – представник (за довіреністю №29/10 від 21.06.2010р.).

З 22.06.2010р. о 16год.00хв. по 22.06.2010р. о 16год.40хв., з 22.06.2010р. о 17год.20хв. по 24.06.2010р. о 16год.00хв. та з 24.06.2010р. о 16год.29хв. по 24.06.2010р. о 17год.15хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс”, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс”, м.Маріуполь про визнання права власності на обладнання, а саме: лінію для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550150t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.); витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” обладнання, а саме, лінії для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550150 t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.), а також технічної документації на вищезазначене обладнання у двох екземплярах.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на набуття права власності на спірне майно внаслідок укладання з відповідачем1 договору купівлі-продажу обладнання №11 від 14.05.2010р. При цьому, як вказує позивач, всупереч умовам укладеного правочину відповідач1 прийняті на себе зобов’язання в частині передачі позивачеві обладнання та технічної документації до нього не виконав.

Відповідач1 у відзиві без номеру та дати, який надійшов до господарського суду Донецької області 03.06.2010р., проти позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень відповідач1 посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” має законні підстави зупинити передання обладнання позивачу за договором купівлі-продажу №11 від 14.05.2010р., враховуючи ті обставини, що ним отримано від Відкритого акціонерного товариства „АРМА-Лізинг” ухвалу господарського суду Луганської області від 17.05.2010р. по справі №18/1зз, згідно якої задоволено заяву Дочірнього підприємства „Виробничий підрозділ Шадурський кар’єр „Карат” закритого акціонерного товариства „Гірничо-видобувний і каменеобробний комбінат „Біличі” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка” та Відкритого акціонерного товариства „АРМА–Лізинг” про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на спірне обладнання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.06.2010р. до участі у справі в якості відповідачів 2, 3, 4 залучено відповідно Дочірнє підприємство „Виробничий підрозділ Шадурський кар’єр „Карат” закритого акціонерного товариства „Гірничо-видобувний і каменеобробний комбінат „Біличі”, м.Луганськ, Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка”, м.Луганськ, Відкрите акціонерне товариство „АРМА -Лізинг”, м.Київ.

Представники відповідачів 2, 3, 4 у судовому засіданні 22.06.2010р. проти позовних вимог заперечили, проте вимоги ухвали господарського суду Донецької області від 15.06.2010р. не виконали, зокрема, не надали правоустановчі документи, письмові відзиви на позовну заяву.

У відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для винесення повного та обґрунтованого судового рішення, часткове ненадання витребуваних судом документів відповідачами 2, 3, 4 не перешкоджає розгляду справи по суті, а також встановленню дійсних взаємовідносин сторін та наданню їм належної правової оцінки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 317 Цивільного кодексу визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зокрема, саме власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам, визначати юридичну долю речі, в тому числі, шляхом продажу третій особі.

За змістом ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Як встановлено судом, 14.05.2010р. між відповідачем1 та відповідачем4 був укладений договір купівлі-продажу обладнання №9. Відповідно до п.1.1 вказаного договору Відкрите акціонерне товариство „АРМА-Лізинг” (пр-т.Червонозоряний, 52, Солом’янський район, м.Київ, 03037, код ЄДРПОУ 32552855) зобов’язалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” (пр-т.Металургів, 198, м.Маріуполь, Донецька область, 87535, код ЄДРПОУ 30506312) обладнання, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” зобов’язалось оплатити його вартість, визначену у п.1.4 цього договору, та прийняти майно, перелік якого наведено у п.1.2 договору.

Пунктом 1.2 вказаного договору предметом купівлі-продажу було визначено лінію для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550150 t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.).

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №501 від 17.05.2010р., відповідач1 виконав свій обов’язок за договором купівлі-продажу обладнання №9 від 14.05.2010р. та перерахував на рахунок відповідача4 грошові кошти у розмірі 400000 грн. 00 коп., у тому числі, ПДВ 66666 грн.67 коп.

Одночасно, 27.05.2010р. між відповідачем1 та відповідачем4 було підписано акт приймання-передачі, внаслідок чого Відкрите акціонерне товариство „АРМА-Лізинг” передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” прийняло вказане вище обладнання.

При цьому, право власності до відповідача1, враховуючи п.1.5 договору купівлі-продажу обладнання №9 від 14.05.2010р., перейшло з моменту підписання договору.

За таких обставин, за висновками суду, зобов’язання сторін за договором купівлі-продажу обладнання №9 від 14.05.2010р. припинилися виконанням, проведеним належним чином, зокрема, Відкрите акціонерне товариство „АРМА-Лізинг” передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” обладнання, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” оплатило його вартість, визначену договором, прийняло вказане вище майно на підставі акту приймання-передачі 27.05.2010р. та набуло право на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним вище обладнанням.

Як встановлено судом, 14.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” (пр-т.Металургів, 198, м.Маріуполь, Донецька область, 87535, код ЄДРПОУ 30506312) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” (бул.Шевченка, б.76, кв.20, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33950285) було укладено договір купівлі-продажу обладнання №11.

За змістом п.1.1 вказаного договору відповідач1 зобов’язався передати у власність позивача обладнання, а позивач зобов’язався оплатити його вартість, визначену у п.1.4 цього договору, та прийняти обладнання, перелік якого наведено у п.1.2 договору, а саме: лінію для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550150 t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.).

За приписами ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до п.1.4, п.2.1 договору купівлі-продажу обладнання №11 від 14.05.2010р. позивач прийняв на себе зобов’язання не пізніше десяти робочих днів з моменту підписання договору, а саме до 31.05.2010р. включно, здійснити повну оплату вартості обладнання у загальній сумі 450000 грн. 00 коп., у тому числі, ПДВ 75000 грн. 00 коп.

Як встановлено судом на підставі наявного у матеріалах справи платіжного доручення №61 від 26.05.2010р., позивач виконав свій обов’язок за договором купівлі-продажу обладнання №11 від 14.05.2010р. та перерахував на рахунок відповідача1 грошові кошти у розмірі 450000 грн. 00 коп., у тому числі, ПДВ 75000 грн. 00 коп.

Таким чином, за висновками суду, позивач свій обов’язок за укладеним договором в частині оплати відповідачу1 обладнання виконав належним чином, в строки та в порядку, які передбачені договором №11 від 14.05.2010р.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 4.1, п.4.8 договору купівлі-продажу №11 від 14.05.2010р. встановлений обов’язок відповідача 1 протягом п’яти робочих днів з моменту підписання сторонами договору, а саме до 21.05.2010р. включно, передати позивачу обладнання, визначене у п.1.2 договору, та технічну документацію у двох екземплярах.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” не передало позивачу майно, визначене договором купівлі-продажу обладнання №11 від 14.05.2010р., та технічну документацію у зазначений договором строк.

25.05.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” звернулося до відповідача1 з вимогою №285/1 негайно виконати умови договору та передати позивачу належне йому на праві власності відповідне обладнання.

За змістом листа №26/05 від 26.05.2010р., відповідач1 передати обладнання відмовився у зв’язку із необхідністю перегляду вартості обладнання, а також заперечив твердження позивача стосовно наявності у останнього права власності на спірне майно, посилаючись на той факт, що відповідно до ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно виникає в момент його передачі.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи вимоги вказаних статтей, а також приймаючи до уваги, що відповідач1 заперечує проти наявності у позивача права власності на спірне обладнання та не виконує умови укладеного договору, суд дійшов висновку, що позивач має право на звернення до суду з вимогою про визнання права власності на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу обладнання №11 від 14.05.2010р.

Як встановлено ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було зазначено вище, п.1.5 наявного у матеріалах справи договору купівлі-продажу обладнання №11 від 14.05.2010р. сторонами обумовлено перехід права власності до набувача на відповідне майно моментом підписання договору.

За таких обставин, приймаючи до уваги приписи ст.334 Цивільного кодексу України та умови вказаного договору, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право власності на спірне обладнання з моменту підписання договору. Тобто, з 14.05.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” стало законним власником у розумінні ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України придбаного за договором купівлі-продажу №11 від 14.05.2010р. обладнання.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги укладання між позивачем та відповідачем1 договору купівлі-продажу №11 від 14.05.2010р., який на момент розгляду справи неоспорений та є дійсним, враховуючи вимоги ст.334 Цивільного кодексу України та положення п.1.5 вказаного договору, позовні вимоги про визнання права власності на обладнання, а саме: лінію для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550 150 t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.) підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи позовні вимоги в частині витребування майна є такими, що також підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні умови та вимоги до виконання зобов’язань встановлені п.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Крім того, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, п.4.1, п.4.8 договору купівлі-продажу обладнання №11 від 14.05.2010р. встановлений обов’язок відповідача1 протягом п’яти робочих днів з моменту підписання сторонами договору передати позивачу обладнання, визначене у п.1.2 договору, та, зокрема, технічну документацію на обладнання у двох екземплярах. Тобто, згідно з умовами укладеного договору обладнання підлягало передачі відповідачем1 позивачу в строк до 21.05.2010р. включно.

Проте, як встановлено судом, всупереч умовам договору та положенням ст.ст.525, 526, 629, 662, 663 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач1 не виконав свої зобов’язання по передачі позивачу належного йому на праві власності обладнання та технічної документації.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов’язку в натурі.

За приписами ст.620 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Як встановлено судом, дії по передачі обладнання та технічної документації відповідачем1 вчинені не були. Бездіяльність відповідача1 в частині передання спірного майна фактично позбавляє позивача можливості здійснювати належні власникові права, зокрема, володіти, розпоряджатися, та користуватися майном.

При цьому, твердження відповідача1 стосовно наявності на спірне обладнання прав Дочірнього підприємства „Виробничий підрозділ Шадурський кар’єр „Карат” закритого акціонерного товариства „Гірничо-видобувний і каменеобробний комбінат „Біличі” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка” є неспроможними, враховуючи наступне:

Як свідчать матеріали справи, 21.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „АРМА-Лізинг” (пр-т.Червонозоряний, 52, Солом’янський район, м.Київ, 03037, код ЄДРПОУ 32552855) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка” (вул.Совєтская, 18, Артемівський район, м.Луганськ, Луганська область, 91022, код ЄДРПОУ 31260498) було укладено договір фінансового лізингу №16-2/08/1-ф, відповідно до п.1.1 якого відповідач4 зобов’язався придбати у власність та передати відповідачу3 у платне користування на умовах фінансового лізингу певне обладнання.

На виконання умов договору №16-2/08/1-ф від 21.08.2006р., відповідачем4 на підставі контракту купівлі-продажу №03-08-06 від 07.09.2006р., укладеного безпосередньо з виробником товару - Фірмою „МЕС”, Loc.Ensegua 7, 38050 Scurelle (TN) Italy, було придбано обладнання, а саме: лінія для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550 150 t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.).

Пунктом 4.1 договору фінансового лізингу сторонами було погоджено, що вказане майно протягом всього строку дії договору є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю „АРМА-Лізинг”, а відповідачу3 належить лише право володіння та користування майном.

За змістом п.4.6 договору відповідне обладнання, зокрема, переходить у власність відповідача3 після спливу строку лізингу та не інакше, як після здійснення ним у повному обсязі усіх виплат.

Умовами розділу 7 договору №16-2/08/1-ф від 21.08.2006р. із змінами та доповненнями, сторонам було узгоджено розмір та порядок сплати лізингових платежів на строк до 21.12.2009р.

Пунктом 11.3 договору №16-2/08/1-ф від 21.08.2006р. сторони встановили можливість односторонньої відмови від виконання лізингодавцем зобовязань, що випливають з договору, та витребування майна з володіння лізингоотримувача в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як встановлено судом, 16.01.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовською Наталією Вікторівною на підставі ст.87 Закону України „Про нотаріат”, ст.10 Закону України „Про фінансовий лізинг” та п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, було здійснено виконавчий напис ВМА №772602, яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка” запропоновано повернути Відкритому акціонерному товариству „АРМА-Лізинг” майно, що є предметом укладеного сторонами договору лізингу.

Вказаний виконавчий напис нотаріуса фактично був виконаний 16.06.2009р., що підтверджено наявною у матеріалах справи постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Лугинського районного управління юстиції від 19.06.2009р.

Відповідно до п.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2009р. по справі №15/279 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АРМА-Лізинг” задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка”, зокрема, заборгованість за договором фінансового лізингу у розмірі 612494 грн. 09 коп.

За висновками господарського суду Луганської області, викладеними у судовому рішенні від 07.12.2009р. по справі №15/279, 15.01.2009р. відповідач 3 був повідомлений про факт звернення позивача до приватного нотаріуса з проханням вчинити виконавчий напис на стягнення майна, що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором №16-2/08/1-ф від 21.08.2006р., внаслідок чого, враховуючи приписи ст.7 Закону України „Про фінансовий лізинг”, відповідно до якої відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову, судом було встановлено фактичну відмову відповідача4 від укладеного з відповідачем3 договору фінансового лізингу.

Крім того, заявою №1665 від 25.01.2010р. про проведення заліку зустрічних однорідних вимог та про проведення безпідставно перерахованих коштів Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка” підтвердило факт розірвання 15.01.2009р. з ініціативи відповідача4 договору фінансового лізингу.

За таких обставин, враховуючи п.11.3 договору №16-2/08/1-ф від 21.08.2006р., встановлений рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.2009р. по справі №15/279 факт припинення вказаного договору 15.01.2010р. через односторонню відмову від договору Відкритого акціонерного товариства „АРМА-Лізинг” та повернення майна відповідачу4, суд дійшов висновку, що право власності до відповідача3 на означене вище обладнання не перейшло, а також ним було втрачено право володіти, користуватися майном та переважне право перед іншими особами на його придбання.

Одночасно, твердження стосовно наявності на відповідне обладнання прав Дочірнього підприємства „Виробничий підрозділ Шадурський кар’єр „Карат” закритого акціонерного товариства „Гірничо-видобувний і каменеобробний комбінат „Біличі” (вул.Совєтская, 18, Артемівський район, м.Луганськ, Луганська область, 91022, код ЄДРПОУ 34151484) судом не приймаються, враховуючи відсутність будь-яких доказів набуття ним відповідних прав.

Таким чином, враховуючи той факт, що за висновками суду позивач набув право власності на спірне майно, приймаючи до уваги положення ст.ст.525, 526, 530, 629, 660, 662 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та умови договору купівлі-продажу обладнання №11 від 14.05.2010р., позовні вимоги про витребування обладнання, а саме: лінії для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550150 t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.), а також технічної документації на вищезазначене обладнання у двох екземплярах, підлягають задоволенню.

Посилання відповідачів 2, 4 на ті обставини, що договір купівлі-продажу обладнання №9 від 14.05.2010р. зі сторони відповідача4 підписано особою, яка не має достатнього обсягу повноважень судом не приймаються, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.1 ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи платіжне доручення №501 від 17.05.2010р. та акт приймання-передачі від 27.05.2010р. за договором купівлі-продажу обладнання №9 від 14.05.2010р. є належними доказами наступного схвалення відповідачем4 вказаного договору, внаслідок чого доводи відповідачів 2, 4 є неспроможними.

Клопотання відповідача2 щодо витребування судом доказів підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне:

За висновками суду, будь-які підстави для витребування судом оригіналу витягу з реєстру обтяжень рухомого майна та доказів оплати майна за договором купівлі-продажу обладнання №9 від 14.05.2010р. відсутні, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи містяться завірені належним чином копії вказаних документів (стор.129, 136 справи), які у відповідності до ст.36 Господарського процесуального кодексу України є належними письмовими доказами по справі.

Одночасно, витребування документів, які підтверджують повноваження керівників позивача та відповідача1 на підписання договорів купівлі-продажу обладнання №9 від 14.05.2010р. та №11 від 14.05.2010р. не є доречним, враховуючи що вказані договори на момент розгляду справи неоспорені та є дійсними.

Клопотання відповідача2 та відповідача4 про ознайомлення з матеріалами справи у зв’язку із необхідністю підготовки відзиву не підлягає задоволенню, оскільки, як свідчать матеріали справи представник відповідача2 та відповідача4 22.06.2010р. були ознайомлені з матеріалами справи та мали можливість в строк до 24.06.2010р. підготувати відзив на позовну заяву. Крім того, суд приймає до уваги, що неодноразові клопотання представників відповідача2 та відповідача4 про ознайомлення з матеріалами справи направлені на затягування судового процесу, враховуючи, що із всіма наданими документами представники Дочірнього підприємства „Виробничий підрозділ Шадурський кар’єр „Карат” закритого акціонерного товариства „Гірничо-видобувний і каменеобробний комбінат „Біличі” та Відкритого акціонерного товариства „АРМА-лізинг” були ознайомлені 22.06.2010р. та в процесі судових засідань.

Клопотання відповідача2 про зупинення провадження по справі до розгляду справи №10/165пн не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

За приписами ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи чи певної черговості розгляду вимог.

За висновками суду, всі фактичні обставини правовідносин, які виникли між сторонами можуть бути встановлені судом на підставі доказів, наданих в процесі судового розгляду учасниками процесу по цій справі, внаслідок чого суд не позбавлений можливості з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України винести повне та обґрунтоване судове рішення без зупинення провадження по справі. Судом враховано, що всі сторони по справі №9/95 надали пояснення в судових засіданнях стосовно предмету позовних вимог, внаслідок чого суд може дослідити фактичні дані та обставини, якими кожна із сторін обґрунтовує свої вимоги та заперечення, та надати їх самостійну правову оцінку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-які обставини, які свідчать про неможливість розгляду даної справи до винесення резолютивного процесуального документу по справі, яка розглядається господарським судом Луганської області, відсутні.

За таких обставин, клопотання відповідача 2 про зупинення провадження по справі до розгляду справи №10/165пн залишається без задоволення.

Одночасно, судом прийнято до уваги, що відповідний спір підсудний господарському суду Донецької області, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.2 ст.16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних 10ААА №731733, 10ААА №731732, 27.05.2010р. спірне майно вибуло з м.Житомир до м.Маріуполя.

Таким чином, станом на момент подання позову відповідне майно перебувало на території Донецької області, внаслідок чого спір підлягає розгляду господарським судом Донецької області у відповідності до положень ч.2 ст.16 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 241, 317, 328, 334, 509, 525, 526, 530, 599, 620, 629, 655, 658, 660, 662, 663, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 16, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс”, м.Маріуполь до відповідача1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс”, м.Маріуполь, відповідача2, Дочірнього підприємства „Виробничий підрозділ Шадурський кар’єр „Карат” закритого акціонерного товариства „Гірничо-видобувний і каменеобробний комбінат „Біличі”, м.Луганськ, відповідача3, Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка”, м.Луганськ, відповідача4, Відкритого акціонерного товариства „АРМА-Лізинг”, м.Київ про: визнання права власності на обладнання, а саме, лінію для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550150в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.); витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” обладнання, а саме, лінії для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550150 t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.), а також технічної документації на вищезазначене обладнання у двох екземплярах – задовольнити повністю.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” (бул.Шевченка, б.76, кв.20, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33950285) на обладнання, а саме, лінію для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550150 t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.).

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” (пр-т.Металургів, 198, м.Маріуполь, Донецька область, 87535, код ЄДРПОУ 30506312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” (бул.Шевченка, б.76, кв.20, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33950285) обладнання, а саме, лінію для виробництва колотої бруківки з натурального каменю, що включає: каменокольний станок Semi-Trittico C550150 t в комплекті з маслостанцією та електрокеруванням (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х2000 мм для каменокольного станку Semi-Trittico C550 150 t (в кількості – 1 шт.), транспортер 600х6000 мм (в кількості – 2 шт.), каменокольний станок С300 60 t в комплекті з маслостанцією (в кількості 4 шт.), каменокольний станок С150sp 24 t в комплекті з маслостанцією (в кількості – 2 шт.), а також технічну документацію на вищезазначене обладнання у двох екземплярах.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” (пр-т.Металургів, 198, м.Маріуполь, Донецька область, 87535, код ЄДРПОУ 30506312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” (бул.Шевченка, б.76, кв.20, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33950285) витрати по сплаті державного мита в сумі 21 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Виробничий підрозділ Шадурський кар’єр „Карат” закритого акціонерного товариства „Гірничо-видобувний і каменеобробний комбінат „Біличі” (вул.Совєтская, 18, Артемівський район, м.Луганськ, Луганська область, 91022, код ЄДРПОУ 34151484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” (бул.Шевченка, б.76, кв.20, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33950285) витрати по сплаті державного мита в сумі 21 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка” (вул.Совєтская, 18, Артемівський район, м.Луганськ, Луганська область, 91022, код ЄДРПОУ 31260498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” (бул.Шевченка, б.76, кв.20, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33950285) витрати по сплаті державного мита в сумі 21 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „АРМА-Лізинг” (пр-т.Червонозоряний, 52, Солом’янський район, м.Київ, 03037, код ЄДРПОУ 32552855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Марторгсервіс” (бул.Шевченка, б.76, кв.20, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33950285) витрати по сплаті державного мита в сумі 21 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгтрансалекс” (пр-т.Металургів, 198, м.Маріуполь, Донецька область, 87535, код ЄДРПОУ 30506312) на користь Державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 1 103 грн. 75 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Виробничий підрозділ Шадурський кар’єр „Карат” закритого акціонерного товариства „Гірничо-видобувний і каменеобробний комбінат „Біличі” (вул.Совєтская, 18, Артемівський район, м.Луганськ, Луганська область, 91022, код ЄДРПОУ 34151484) на користь Державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 1 103 грн. 75 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглетехпоставка” (вул.Совєтская, 18, Артемівський район, м.Луганськ, Луганська область, 91022, код ЄДРПОУ 31260498) на користь Державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 1 103 грн. 75 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „АРМА-Лізинг” (пр-т.Червонозоряний, 52, Солом’янський район, м.Київ, 03037, код ЄДРПОУ 32552855) на користь Державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 1 103 грн. 75 коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 24.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя