Рішення № 10196908, 01.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.10 р.                     Справа № 6/136                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Санлайт Україна С.Р.Л.” м.Київ

до відповідача: Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області

про стягнення 203 117грн. 93коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Кордюк В.П. – представник по довіреності №0502/10 від 04.05.2010р.

від відповідача – Богдан І.В. – представник по довіреності №0-14/620 від 27.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Санлайт Україна С.Р.Л.” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області заборгованості за поставлений товар у сумі 165 200грн., 3% річних у сумі 6 612грн. 53коп., інфляційних у сумі 31 305грн. 40коп. на підставі договору поставки №479-08 тендер за власні кошти від 05.08.2008р. (Усього 203 117грн. 93коп.)

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№62/772 від 01.07.2010р. визнав борг у сумі 165 200грн. 29коп., але заперечив проти стягнення з нього інфляційних та 3% річних, так як дані штрафні санкції не передбачені умовами договору поставки.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в :

5 серпня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Санлайт Україна С.Р.Л.” м.Київ та Державним підприємством „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області був укладений договір поставки №479-08 тендер за власні кошти, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов’язання передати в обумовлені терміни цим договором, стосовно заявки покупця товар (батареї акумуляторні), високої якості, який відповідає вимогам стандартів та технічним умовам виробника вказаним у специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація в якій визначено найменування товару, кількість, ціна та сума з ПДВ.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору 29.08.20098р. по видатковій накладній №СВ-0010883 здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 247 200грн., який згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №446 від 29.08.2008р., прийнято уповноваженою особою відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткова накладна, довіреність до неї, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області.

Пунктом 4.2 договору поставки №479-08 тендер за власні кошти від 05.08.2008р. сторони встановили, що розрахунки за даною угодою здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 робочих днів з дня прийняття товару. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково на суму 82 000грн., в результаті чого у Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість у сумі 165 200грн., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з листами-вимогами вих.№255 від 26.12.2008р.., №265 від 23.01.2009р. в яких позивач запропонував відповідачу терміново в добровільному порядку сплатити заборгованість у розмірі 165 200грн.

В свою чергу відповідач у листі вих.№62/110 від 30.01.2009р. визнав вищевказані вимоги у повному обсязі та пояснив, що дана заборгованість виникла із-за систематичного недофінансування грошових коштів державним бюджетом та труднощами в реалізації вугільної продукції. При надходженні грошових коштів дана заборгованість буде погашена.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 6 612грн. 53коп. та інфляційні у сумі 31 305грн. 40коп. з 22.11.2008р.-24.03.2010р., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Суд відхиляє заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву стосовно стягнення 3% річних та інфляційних, оскільки нарахування даних санкцій передбачені діючим законодавством.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Санлайт Україна С.Р.Л.” м.Київ до Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ, Донецької області про стягнення 203 117грн. 93коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Дзержинськвугілля” (85200 м.Дзержинськ, Донецької області, вул.Фрунзе,14а, п/р26001004315008 в ББО №13 „Надра” Донецького, МФО 334862, ЄДРПОУ 33839013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Санлайт Україна С.Р.Л.” (04655 м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, 18/14, корп.25, оф.401, п/р260040103693 в ПАТ „ПроКредитБанк” м.Києва, МФО 320984, ЄДРПОУ 31868241) заборгованість за поставлений товар у сумі 165 200грн., 3% річних у сумі 6 612грн. 53коп., інфляційні у сумі 31 305грн. 40коп., витрати по сплаті держмита у сумі 2 031грн. 18коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 01.07.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя