Рішення № 101968706, 07.12.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2021 р. Cправа № 902/810/21

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "АДІС", м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМ-В", м.Вінниця

про стягнення 102728,36 грн заборгованості згідно договору купівлі-продажу

представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ :

06.08.2021 до суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "АДІС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМ-В" 108091,33 грн заборгованості, нарахованої в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №120 від 05.07.2018 в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, а саме: 76945,40 грн - заборгованості за отриманий товар (нафтопродукти); 7694,54 грн - штрафу; 5362,97 грн - пені; 6338,86грн - 3% річних; 11749,56 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Ухвалою суду від 11.08.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/810/21, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 07.10.2021.

За результатами підготовчого судового засідання, 07.10.2021, судом постановлено ухвалу про оголошення перерви під час його проведення до 11.11.2021, а також про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

11.11.2021 до суду надійшла заява представника позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 5362,97 грн.

За наслідками судового засідання, яке відбулося 11.11.2021, судом постановлено ухвалу, відповідно до якої прийнято відмову ПП "Адіс" від позову в частині стягнення пені в розмірі 5362,97 грн; закрито провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "Артем-В" пені в розмірі 5362,97 грн; закрито підготовче провадження та призначено справу №902/810/21 до судового розгляду по суті на 07.12.2021 на 11 год. 30 хв.

На визначену дату та час (07.12.2021) представники сторін не з`явились.

Слід зазначити, що про дату, час та місце розгляду справи по суті учасники справи повідомлялися належним чином - ухвалою суду від 11.11.2021.

Зокрема, ухвала суду від 11.11.2021 надсилалась відповідачу рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця реєстрації, яка зазначена в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу електронної пошти, зазначену у позовній заяві.

Згідно з відомостями, отриманими з офіційного сайту АТ "Укрпошта" (трекінг номер відстеження 2101803316080) ухвала суду від 11.11.2021 "не вручена під час доставки: інші причини".

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок вручення рекомендованих поштових відправлень, в т.ч. рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" врегульовано Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі Правила).

Із вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку слідує, що невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, визначеному п.5 ч.6 ст.242 ГПК України. При цьому неотримання відповідачем ухвал суду є наслідком бездіяльності, оскільки таке направлення здійснювалося відповідачу за адресою реєстрації, яку встановлено у відповідності до вимог ч.ч.6, 7 ст.176 Господарського процесуального кодексу України.

Факт обізнаності позивача про дату час та місце розгляду справи підтверджується розпискою повноважного представника (а.с. 64).

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/810/21 офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

Відтак у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи.

Суд зазначає про те, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

У визначений судом строк відзив відповідача на позовну заяву до суду не надійшов.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

05.07.2018 між Приватним підприємством "Адіс" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артем-В" (Покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №120 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти в подальшому "Товар" у відповідності з умовами, визначеними цим Договором та/або Додатками до нього, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору асортимент, ціна, кількість та загальна вартість партії Товару узгоджується Сторонами у кожному випадку окремо при поставці партії Товару та визначається у рахунках-фактурах (видаткових накладних) або Додатках, які являються невід`ємною частиною даного Договору. Загальна сума даного Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена у всіх Додатках або рахунках-фактури, згідно з документами, що засвідчують прийом-передачу Товару (видаткові накладні та/або товарно-транспортні накладні, та/або акти прийому-передачі Товару).

Поставка Товару Покупцю здійснюється окремими партіями автомобільним транспортом на умовах поставки СРТ - пункт призначення Покупця, або по домовленості Сторін поставки Товару може здійснюватися транспортом Покупця із складу Постачальника на умовах поставки EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаної Постачальником, на підставі заявки Покупця, в якій вказується найменування Товару та його кількість (п. 3.1. Договору).

За умовами п. 3.3. Договору право власності на Товар, а також всі пов`язані з ним ризики, переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі Товару та підписання уповноваженою особою Покупця відповідних документів, які засвідчують прийом-передачу Товару (видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, та/або акту прийому-передачі Товару) в пункті поставки.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. Договору оплата Товару за цим Договором проводиться Покупцем в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, 100% попередня оплата та/або протягом 2 (двох) банківських днів з моменту поставки Товару. Момент поставки Товару (п.3.3. даного Договору) є перехід права власності Товару Покупцю. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно з п.6.2. Договору у разі несвоєчасної оплати Товару, Покупець виплачує Постачальнику штрафні санкції (штраф) у розмірі 10% від суми неоплаченого Товару, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення оплати.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін, та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.п.8.1., 8.2. Договору).

На виконання умов Договору за період з 11.07.2018 по 30.11.2018 позивачем поставлено відповідачу Товар на загальну суму 244147,90 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, а саме: видатковою накладною №РН-0000918 від 11.07.2018 на суму 21465,00 грн, видатковою накладною №РН-0000932 від 13.07.2018 на суму 21555,00 грн; видатковою накладною №РН-0001009 від 30.07.2018 на суму 21465,00 грн, видатковою накладною №РН-0001068 від 04.08.2018 на суму 17045,00грн, видатковою накладною №РН-0001125 від 14.08.2018 на суму 9780,00грн, видатковою накладною №РН-0001147 від 17.08.2018 на суму 15892,50 грн, видатковою накладною №РН-0001568 від 24.10.2018 на суму 20000,00 грн, видатковою накладною №РН-0001672 від 31.10.2018 на суму 57745,40 грн, видатковою накладною №РН-0001810 від 30.11.2018 на суму 59200,00 грн (а.с.15-19).

Разом з тим відповідач за отриманий Товар розрахувався частково на загальну суму 167202,50 грн, оплата здійснювалася з порушенням встановленого п.5.1.Договору строку (протягом 2-х банківських днів з моменту поставки).

В період з 05.07.2018 по 17.01.2019 відповідач здійснив 9 платежів за Договором, а саме: 05.07.2018 - 21465,00 грн; 13.07.2018 - 21555,00 грн; 20.07.2018 - 21465,00грн; 22.08.2018 - 9780,00 грн; 23.08.2018 - 15892,50 грн; 17.09.2018 - 17045,00 грн; 24.10.2018 - 20000,00 грн; 11.11.2018 - 25000,00 грн; 17.01.2019 - 15000,00 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.29-33).

Внаслідок неналежного виконання умов укладеного договору за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 76945,40 грн.

Заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем-В" перед Приватним підприємством "Адіс" в сумі 76945,40 грн підтверджено також обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін Актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2019 - 30.04.2019 (а.с.35).

Несплата вартості поставленого товару в сумі 76945,40 грн слугувала підставою для звернення Приватного підприємства "Адіс" з даним позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір купівлі-продажу №120 від 05.07.2018.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п.2 ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України (ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як слідує з матеріалів справи на виконання умов Договору за період з 11.07.2018 по 30.11.2018 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 244147,90грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.

Разом з тим відповідач за отриманий Товар розрахувався частково на загальну суму 167202,50 грн, оплата здійснювалася з порушенням встановленого п.5.1.Договору строку (протягом 2-х банківських днів з моменту поставки), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Отже, відповідачем не сплачено товар в сумі 76945,40 грн

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо суми основного боргу у вказаному розмірі.

Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7694,54 грн - 10% штрафу, 11749,56 грн інфляційних втрат, 6338,86 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання за Договором.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно з ч.1 ст.230 та ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 6.2. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати Товару, Покупець виплачує Постачальнику штрафні санкції (штраф) у розмірі 10% від суми неоплаченого Товару, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованим, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України.

Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" суд дійшов висновку, що здійснені позивачем нарахування не перевищують розрахунок суду, відтак позов у зазначеній частині підлягає задоволенню в сумі, заявленій позивачем, а саме: 6338,86 грн.

При перевірці розрахунку штрафу судом встановлено, що штраф обраховано арифметично вірно, у відповідності до положень п.6.2. Договору купівлі-продажу №120 від 05.07.2018. Виходячи з викладеного та враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за Договором в частині оплати товару, що є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафу.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача 7694,54 грн - штрафу та 6338,86 грн - 3% річних.

Разом з тим перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" за період прострочення з 01.02.2019 по 31.07.2021, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є методологічно правильним, однак встановлено обґрунтованість нарахування інфляційних втрат за вказаний період в сумі 11661,79 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 11749,56грн, тобто у більшому розмірі, ніж встановлено судом, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення таких втрат у визначеній судом сумі - 11661,79 грн. При цьому у стягненні 87,77 грн інфляційних втрат слід відмовити, як заявлених безпідставно.

За змістом ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем витікає з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням здійсненого перерахунку інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2270,00 грн.

Враховуючи ціну позову - 108091,33 грн при поданні даної позовної заяви до суду позивачу належало сплатити 2270,00 грн - мінімальний розмір судового збору, встановлений Законом.

Таким чином, на відповідача покладаються витрати на сплату судового збору в сумі 2270,00 грн,

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМ-В" (вул.Ватутіна, буд.1-А, м.Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 30958035) на користь Приватного підприємства "Адіс" (вул.Чехова, 29, к.308, м.Вінниця, 21034; код ЄДРПОУ 31576283) 76945,40 грн - основного боргу; 7694,54 грн - штрафу у розмірі 10% від суми основного боргу; 11661,79 грн - інфляційних втрат; 6338,86 грн - 3% річних та 2270,00 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У стягненні 88,77 грн - інфляційних втрат відмовити.

4. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник ухвали надіслати відповідачу рекомендованим листом, а також на електронну адресу позивача (adis_vn@ukr.net).

Повне судове рішення складено 17 грудня 2021 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (вул.Ватутіна, буд.1-А, м.Вінниця, 21001)