Ухвала суду № 101967987, 16.12.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/12874/21

Провадження № 6/750/369/21

У Х В А Л А

16 грудня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді секретарСупруна О.П., Олефіренко Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №2-858/10 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

15.11.2021 до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі №2-858/10, виданого 05.05.2010 Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №92300-CRED від 04.10.2007 в розмірі 6 581 доларів США 76 центів, а також суми витрат по сплаті судового збору в розмірі 527 грн 20 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Також заявник просить поновити строк для пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання, оскільки постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.04.2017 АТ КБ «ПриватБанк» не отримував, а за інформацією Новозаводського ВДВС у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) виконавчий лист був повернутий АТ КБ «ПриватБанк»за допомогою поштового зв`язку, проте докази, які підтверджують надіслання вказаної постанови заявникові, знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання. Заявник вказує, що оригінал виконавчого листа не отримував, і відомості про місцезнаходження виконавчого листа відсутні. Отже, виконавчий лист був втрачений при пересилці, не з вини стягувача, що є підставою для видачі його дубліката та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви оповіщалися в установленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.03.2010 позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №92300-CRED від 04.10.2007 в розмірі 6 581 доларів США 76 центів, а також суми витрат по сплаті судового збору в розмірі 527 грн 20 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На виконання вищевказаного заочного рішення суду від 10.03.2010 Деснянським районним судом м. Чернігова 05.05.2010 було видано виконавчий лист №2-858/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №92300-CRED від 04.10.2007 в розмірі 6 581 доларів США 76 центів, а також суми витрат по сплаті судового збору в розмірі 527 грн 20 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, який перебував на виконанні в Новозаводському відділі державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

З метою отримання інформації щодо місцезнаходження виконавчого документа АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Новозаводського ВДВС у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою від 19.10.2021.

Листом №82831 від 22.10.2021 Новозаводський ВДВС у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) повідомив АТ КБ «ПриватБанк», що на виконанні в Новозаводському ВДВС міста Чернігів знаходився виконавчий лист № 2-858/10, виданий 05.05.2010 Деснянським районним судом м.Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 3 581,76 доларів США та 647,20 грн. 26.04.2017 вищевказане виконавче провадження завершено відповідно до п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно супровідного документа постанова про завершення виконавчого провадження та виконавчий документ надіслані 26.04.2017 до ПАТ КБ «Приват Банк». На підставі Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року № 578/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 р. за № 571/20884 вилучені до знищення документи Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми), як такі що не мають культурної цінності та втратили практичне значення.

За твердженнями стягувача, постанова про повернення виконавчого документа від 26.04.2017 та оригінал виконавчого документа на адресу банку не надходили, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № 16.0.0.0.0-03/б/н від 08.11.2021, у зв`язку з чим він вважає, що виконавчий лист №2-858/10 було втрачено при пересилці, що є підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

На час звернення до суду із заявою, рішення суду не виконано.

Щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Immobiliare Saffi «проти Італії», заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29 червня 2004 року № 18966/02).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі за текстом – Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини першої статті 28 Закону (у редакції від 17.02.2017) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно з пунктом 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

За таких підстав, суд вважає за необхідне заяву задовольнити та видати дублікат виконавчого листа, оскільки його оригінал дійсно втрачено, заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.03.2010 у справі №2-858/10, по теперішній час залишається не виконаним, а в матеріалах справи відсутні належні докази повернення виконавчою службою стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» виконавчого документа, що тим самим не спростовує доводи стягувача про те, що виконавчий документ отримано від виконавчої служби не було, що такий втрачено, до того ж втрачено не з його вини.

Щодо вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

Діюче законодавство не містить переліку обставин, що підлягають врахуванню судом при вирішенні питання поновлення пропущеного строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку має оцінити доводи, що наведені в обґрунтування заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, та зробити висновок щодо поважності чи не поважності причини пропуску строку.

В даному випадку причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання обумовлені втратою виконавчого документа не з вини стягувача, з огляду на що такі причини пропуску строку є поважними.

Суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).

За змістом визначеного статтею 18 ЦПК України імперативного припису, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно допуску до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуації, що суперечить принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язались поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі про Греції» (Hornsby v. Greece), рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 5 липня 2012 року вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого (inter alia) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судових рішень не можна перешкоджати, відмовляючи у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконує вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

На переконання суду, остаточне судове рішення не може залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін, в даному випадку на шкоду стягувачу АТ КБ «ПриватБанк».

З огляду на викладене, а також на відсутність в матеріалах справи ані доказів направлення органом державної виконавчої служби постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, ані доказів їх отримання останнім, суд знаходить підстави для видачі дубліката виконавчого документа №2-858/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №92300-CRED від 04.10.2007 в розмірі 6 581 доларів США 76 центів, а також суми витрат по сплаті судового збору в розмірі 527 грн 20 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, та поновлення строку для його пред`явлення до виконання.

Керуючись ст. ст. 258-261, 352, 354, 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №2-858/10 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-858/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №92300-CRED від 04.10.2007 в розмірі 6 581 доларів США 76 центів (шість тисяч п`ятсот вісімдесят один доларів США 76 центів), а також суми витрат по сплаті судового збору в розмірі 527 грн 20 коп. (п`ятсот двадцять сім гривень 20 копійок) та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн (сто двадцять гривень).

Видати дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №92300-CRED від 04.10.2007 в розмірі 6 581 доларів США 76 центів (шість тисяч п`ятсот вісімдесят один доларів США 76 центів), а також суми витрат по сплаті судового збору в розмірі 527 грн 20 коп. (п`ятсот двадцять сім гривень 20 копійок) та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн (сто двадцять гривень), на виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2010 року, ухваленого в цивільній справі №2-858/10 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення .

Суддя