Рішення № 10196784, 29.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.10 р. Справа № 40/94пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Волноваха

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецькій області , м. Волноваха

про повернення майна

за участю:

представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1 фізична особа-підприємець

Розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 31.05.10р. справу №40/94пд було передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, яким потрібно було надати належну правову оцінку, у судовому засіданні з 13 год. 40 хвил. 24.06.10р. до 14 год. 20 хвил. 29.06.10 р. відповідно до частини четвертої статті 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документу, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання від 24.06.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про повернення орендованого нерухомого державного майна згідно договору оренди № 2234/2005 від 21.11.05р., а саме: нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 14, 0 кв.м., і розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь балансоутримувача Волноваської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області , за актом приймання-передачі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

·лист позивача від 23.11.09р. за № 20-06-04-12980 носить інформаційний характер, і не може розцінюватися, як заяв з вимогою про припинення спірного договору оренди;

· на підтвердження своїх намірів орендувати спірне майно, відповідач листом від 19.10.09р. за №6 звернувся до Волховахської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області, яка листом від 19.10.09р. за №34412/10/05-013-1 звернулася до позивача про можливе продовження строку дії договору частини спірного приміщення;

· листом від 10.2.10р. за № 3757/8/01-013 балансоутримувач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна у Донецькій області щодо можливого продовження строку дії договору оренди нерухомого державного майна з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Станом на 10.02.10р. орендоване майно не повернуто, однак підприємець належним чином перераховує орендні платежі та відшкодовує витрати на утримання орендованого майна згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувачу від 08.01.09р. ( платежі з орендної плати внесені по січень 2010 р., витрати за отриманні комунальні послуги по лютий 2010р.;

· спірне майно не має статусу загальнодержавного значення і може бути обєктом оренди, що підтверджується спірним договором укладеним між сторонами після набуття чинності Законом України „ Про внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 29.06.04р.;

· відповідно до приписів статті 2 Закону „України „ Про оренду державного та комунального майна” державну політику у сфері оренди здійснює Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України та його регіональні відділення. Зазначеними органами на теперішній час скасовано тимчасові обмеження стосовно передачі в оренду обєктів державної власності, про що свідчить постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.08р. за № 313 „ Про заходи щодо удосконалення управління обєктами державної власності”, якою було відмінено розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.07р. за № 1231-р, та було зупинено тимчасово укладення нових договорів. На виконанні постанови центрального органу влади скасований наказ Фонду державного майна України від 27.12.07р. за № 2047 „ Щодо розпорядження обєктами державної власності”;

·Законом України від 15.12.09р. №1759-IV „ Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні”, частину першу статті 17 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна” доповнено реченням такого змісту: „ Термін договору оренди не може бути меншим ніж пять років, якщо орендар не пропонує менший термін”. Пунктом 5 Прикінцевих положень вказаного закону передбачено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для субєктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим законом, вважається подовженим до пяти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін;

·таким чином, правових підстав для обмеження права відповідача на оренду спірного приміщення у позивача не існує за законом.

З метою зясування фактичних обставин справи, доказів на їх підтвердження, наявність юридичного інтересу третьої особи до справи, та вплив рішення на її подальші відносини з позивачем та відповідачем, ухвалою суду від 20.05.10р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волноваську обєднану державну податкову інспекцію у Донецької області. Судом прийнято до уваги, що відповідно до пункту 1.9 наказу Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 24.01.06р. за № 20 о реорганізовано Волноваську обєднань державну податкову інспекцію із Докучаєвським відділенням шляхом поділу та створення на її базі Державної податкової інспекції у Волноваському районі та Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську. Таким чином, належною третьою особою у справі є - Державна податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області.

З наданих письмових пояснень третьої особи вбачається, що протягом всього періоду відповідач утримувала спірне приміщення у відповідному стані, своєчасно та у повному обсязі сплачувала орендну плату, про що свідчать платіжні доручення додані до матеріалів справи, а претензій з боку балансоутримувача до нього - не було. Використовувати спірне майно для забезпечення виконання своїх власних потреб балансоутримувач не збирається.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання представника позивача та третьої особи, яких було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає зясуванню фактичних обставин справи та винесенню рішення по суті спору. Тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, приймаючи до уваги доводи позивача, мотиви заперечень відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 2234/2005 від 21.11.05р., Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецької області, далі Орендодавець, передав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, далі Орендар, у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 14,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Спірне майно знаходиться на балансі Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, далі - Балансоутримувач.

Відповідно до пункту 2.1 договору вступ Орендаря у володіння та користування майном відбувається у термін вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту прийому-передачі майна. Факт передачі спірного майна підтверджено актом прийому передачі від 21.11.05р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій.

З урахуванням вимог закону та пункту 10.1 договору, сторони визначили строк його дії, а саме він укладається строком на 360 днів, та триває з 21.11.2005 р. до 16.11.2006р. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку на протязі одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором ( пункт 10.6). З урахуванням вказаних підстав, строк дії договору було продовжено сторонами до 31.10.09р.

Відповідно до пункту 10.8, чинність договору може бути припиненим внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Позивач наполягає на своїх позовних вимогах, і вважає, що строк дії договору закінчився 31.10.09р, а тому майно підлягає поверненню за актом прийому передачі на користь Балансоутримувача. Вказані правові підстави знайшли своє відображені у пункті 2.4 договору оренди, приписах частини 1 статі 785 ЦК України, статті 764 ЦК України, статтях 10, 27 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна”.

Судом досліджені умови договору оренди державного майна, які відповідають приписам ст. 10 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна”, вимогам ст. 284 ГК України, оскільки відносять строк дії договору до суттєвих його умов, і передбачають, що на час припинення договору оренди, нерухоме державне майно підлягає негайному поверненню Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю за цим договором ( стаття 764 ЦК України).

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи із наступного:

Матеріали справи та докази на їх підтвердження, свідчать про те, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов договору оренди, а тому він вважається укладеним за вимогами закону відповідно до ст.ст. 208, 629, 638, 759, 760 ЦК України та ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч.1 ст. 181, ст. 284 ГК України.

Оскільки майно належить державі в особі його власника - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецький області, то до спірних правовідносин слід застосувати приписи спеціальної норми права передбаченої у Законі України ”Про оренду державного та комунального майна”.

Так, відповідно до вимог пункту 1 статті 10 Закону виконання зобовязань відноситься до істотних умов договору. Крім того, до суттєвих умов договору відноситься і термін, на який він укладається.

Судом прийнято до уваги, що відповідач є субєктом господарювання в розумінні ст. 55 ГК України, а тому до спірних правовідносин слід застосувати також вимоги пункту 4 статті 284 ГК України.

Як свідчать докази у справі, листом №20-06-04-12980 від 23.11.09р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, що строк дії договору оренди № 2234/2005 від 21.11.05р., закінчився, а також те, що після закінчення терміну його дії на новий термін продовжено не буде, оскільки дане майно входить до складу майна, яке має загальнодержавне значення. Відповідно до частини 2 статті 4 закону України „Про оренду державного та комунального майна” не можуть бути обєктами оренди, зокрема обєкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації згідно вимог частини 2 статті 5 Закону України „ Про приватизацію державного майна. Позивач пропонував відповідачеві повернути майно із оренди на адресу Балансоутримувача за актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 2.4 договору у разі його припинення майно повертається Орендарем Балансоутримаувачу. Орендар повертає майно Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором. Майно вважається поверненим Орендарем з моменту підписання сторонами, зазначеними в пункті 2.4 цього договору, акта приймання передачі. Обовязок складання акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору ( пункт 2.5 договору).

Частина перша статті 27 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна” передбачає, що у випадку припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Договір оренди № 2234/2005 від 21.11.05р., відповідно до його уомв припинив свою дію з 31.10.09р, про що було повідомлено відповідача згідно поштового повідомлення про вручення від 02.12.09р. Втім, нерухоме майно, яке було передано в оренду на час звернення з позовом не повернуто на користь Балансоутримувача.

Своє ставлення до спірного майна, висловив і Балансоутримувач, надіславши на адресу Орендаря листа за № 39407/9/01-013 від 14.12.09р, в якому повідомив про закінчення строку дії спірного договору оренди та необхідність повернення спірного майна на його адресу за актом прийому-передачі.

Відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, не відреагував на вимоги Орендодавця та Балансоутримувача повернути обєкт оренди за вимогами закону та договору згідно акту приймання - передачі.

На підставі викладеного, позивач намагається повернути орендоване нерухоме державне майно згідно договору оренди № 2234/2005 від 21.11.05р., а саме: нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 14,0 кв. м., яке розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Балансоутримувача Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, за актом приймання-передачі.

Судом перевірені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін.

Стаття 291 ГК України та стаття 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлюють підстави припинення договору оренди, однією з яких є закінчення строку, на який договір було укладено. Згідно статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Законодавець в частині другої статті 764 ЦК України вказує на те, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Вказана норма права кореспондується з пунктом 10.6 договору №2234/2005 від 21.11.2005р. де зазначено, що у разі відсутності заяви однієї сторони про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Пункт 10.8 передбачає право Орендодавця припинити відносини сторін за договором оренди, на час його закінчення..

Відповідно до приписів частини 1 статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" в редакції, що діяла на момент припинення договору оренди, а саме 30.10.2009р., ( Закон від 10.06.09р. за № 1498 VI, набрав чинності з дня опублікування в газеті Урядовий курєр №116 від 02.07.09р.), було визначено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. У частинах четвертої та п”ятої вказаної статті вказується на те, що після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна, а орендодавець при визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки, шляхом застосування преференційної поправки. Таким чином, законодавець змінив порядок продовження договору оренди державного та комунального майна, встановивши, що при закінченні такого договору не відбувається автоматичне його поновлення на той же строк у випадку відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Стаття 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частина четверта статті 284 ГК України містить подібну норму.

Враховуючи зміни до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яким визначені умови продовження договорів оренди нерухомого майна, орендодавець без додаткового погодження органу управління продовжує дію договору оренди за умови, якщо:

ьорендар належним чином виконує свої обов'язки за договором оренди державного нерухомого майна;

ьорендар не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору повідомив орендодавця про намір продовжити договір на новий строк (вимога діє у 2009 році);

ьза три місяці до спливу строку договору не надійшло повідомлення від органу, уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії договору оренди у зв'язку з наміром використовувати це майно для власних потреб.

Законодавець встановлює три умови подовження строку договору оренди державного нерухомого майна:

Шперша орендодавець, який планує самостійно використовувати передано у оренду майно, повинен повідомити орендаря про такі обставини не пізніше ніж за три місяця до закінчення строку договору. У випадку коли це не зроблено, орендодавець втрачає право посилатися на вказані обставини, та підстави для відмови від продовження строку оренди;

Шдруга орендар, який має намір зберегти орендні відносини, повинен повідомити про те орендаря не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку договору оренди. Передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Ш третя якщо протягом одного місяця після закінчення строку договору жодна із його сторін не заявить про продовження або припинення договору оренди, то такий догові вважається продовженим на новий строк. Це означає те, що коли сторони не змінюють умов договору оренди, то договір продовжується автоматично, без проведення конкурсу, за відсутністю будь-яких повідомлень між сторонами, та без укладення додаткових угод до договору. Тільки у даному випадку необхідна одна умова щоб працювало такі обставини протягом одного місяця після закінчення строку договору жодна із сторін не повинна заявити про припинення договору оренди.

Докази у справі свідчать, що Орендар не звертався до Орендодавця з пропозицією за місяць до закінчення строку дії договору оренди продовжити орендні відносини за договором №2234/2005 від 21.11.05р. Натомість, Орендодавець звернувся до Орендаря з листом про закінчення строку дії договору протягом одного місяця після закінчення строку -23.11.09р. Строк договору припинив свою дію - 31.10.09р.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено необхідність повернення майна за законом та умовами договору. Відповідач не навів суду обставин та не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, у тому числі продовження строку договору оренди за вимогами закону.

Належність обєктів оренди до загальнодержавного значення та заборона їх передачу в оренду субєктам господарювання приймається судом поряд із іншими доказами у справі відповідно до вимог статті 34 ГПК України. Втім, предметом спору є строку дії договору оренди нерухомого державного майна , та можливе його продовження відповідно до умов договору та закону. Крім того, всі дії законодавця влаштовані на недопущення порушень інтересів держави і суспільства під час відчуження обєктів державної власності субєктами господарювання.

За такими обставинами позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області обґрунтовані та підлягають задоволеною. У звязку з чим, слід зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили, повернути за актом прийому - передачі нерухоме державне майно, а саме: нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 14,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Балансоутримувача Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецькій області.

Позивач у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, тому воно підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету згідно вимог частини 4 статті 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом, оскільки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову за нульовою ставкою.

За згодою відповідача, присутнього у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 10, ст.ст. 17, 26, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 208, 629, 638, 764, 785 ЦК України, ст. ст. 55, 59, ч. ч. 2, 3 ст. 180 , ч.1 ст.181, пунктом 4 ст. 284 ГК України, ст. ст. 27, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, ч. 4 ст. 49, частиною 4 ст. 77, ст. ст. 82, 84, ч.2, 3 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Зобовязати фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 01.02.02р., запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 05419927Ф0010941 від 28.01.02р., ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, АДРЕСА_2 протягом 30-денного строку з дня набрання рішення законної сили, повернути на користь:

- Балансоутримувача Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецькій області, 85700, Донецька область, м. Волноваха вул. Менделєєва, 4, за актом прийому - передачи нерухоме державне майно, а саме: нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 14,0 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 видавши наказ.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 01.02.02р., запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 05419927Ф0010941 від 28.01.02р., ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, АДРЕСА_2 на користь:

- державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн., видавши наказ та надіслати його на виконання до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя