Рішення № 101967759, 07.12.2021, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/688/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Собчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» в особі представника Гермаш С.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просило суд стягнути з останнього суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 37042 грн. 40 коп.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що 06 липня 2020 року о 01 год. 24 хв. по вул. Західна в смт. Чаплинка Херсонської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіля марки «ВАЗ» д.н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобілем «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 , яки належить ТОВ «Сіна».

Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 05.08.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Потерпілий звернувся до позивача із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.

Оскільки після скоєння ДТП ОСОБА_1 покинув місце ДТП, позивач відповідно до п.п.38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою повернення таких коштів направив відповідачу письмову вимогу про повернення коштів, яка залишилася ним не виконана тому звернувся до суду з даним позовом якому просив в порядку регресу стягнути з ОСОБА_1 виплачену суму страхового відшкодування.

В судове засідання представник позивача Гермаш С.М. , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив позов задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки; відзиву на позов не подав. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що 06 липня 2020 року по вул. Західна в смт. Чаплинка Херсонської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 , яки належить ТОВ «Сіна», який був припаркований біля будинку №59 в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно полісу АР №8148548 від 29.12.2019 року, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована у страховій компанії Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія».

Згідно постанови Чаплинського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2020 року №665/1015/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Цією ж постановою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП (самовільне залишення місця ДТП).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Отже, постанова Чаплинського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2020 року №665/1015/20 встановлює преюдиційний факт винуватості відповідача у вчиненні ДТП та самовільного залишення ним місця події.

17 липня 2020 року представник ТОВ «Сіна» в особі директора Назарчука А.А. звернувся до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою від 21.09.2020 року просив відшкодувати страхове відшкодування завданої шкоди у ДТП, що мала місце 06.07.2020 року.

Відповідно до страхового акта №044/037/001845/20/1 від 28.09.2020 року відшкодування, виплаченого потерпілому становить 37042 грн. 40 коп., що визначено на підставі ремонтної калькуляції від 23.09.2020 року за якою вартість матеріального збитку становить 61585 грн. 05 коп.

Згідно розрахунку страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 39642 грн.40 коп., а сума попередніх страхових відшкодувань становить 2600 грн.

Згідно копії платіжного доручення від 28.09.2020 року, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» виплатило ТОВ «Сіна» суму страхового відшкодування в розмірі 37042 грн. 40 коп.

Оскільки було встановлено, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце ДТП, яка мала місце 06.07.2020 року, то відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою повернення таких коштів, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» 03.03.2021 року за вих.. №044/037/001845/20/1 направив відповідачу письмову вимогу про повернення коштів. Так як вказана вимога залишилася ним не виконана, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом частин другої та п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 22.1 статті 22 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана у тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із статтею 29 наведеного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Стаття 30 цього Закону регламентує порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу.

Тобто, в порядку, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовується лише шкода, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У відповідності до вимог пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З огляду на такі обставини, враховуючи, що після ДТП відповідач самовільно залишив місце події, що підтверджено постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2020 року №665/1015/20, а позивач виконав покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 22, 29 зазначеного Закону, з урахуванням вимог пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону, ст. 1191 ЦК України, за відсутності доказів про протилежне, з відповідача на користь позивача в порядку регресу належить стягнути суму, сплачену на рахунок потерпілого в рахунок відшкодування шкоди в розмірі визначеному позивачем при зверненні до суду.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також належить стягнути судовий збір в розмірі 2270 грн., сплата якого підтверджується платіжним дорученням №8 від 23.04.2021 року.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 82, 84, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) 37042 /тридцять сім тисяч сорок дві/ гривні 40 коп. в рахунок відшкодування завданих збитків в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2270/дві тисячі двісті сімдесят/ гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Суддя: О.В. Березніков