Рішення № 10196725, 29.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.10 р.                     Справа № 40/72                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудремпуть” м. Костянтинівна

до відповідача Міжрегіональної української біржі, м. Донецьк

про стягнення 10 375 грн. 99 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Любович С.В. – юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

З урахуванням складності та категорії спору, витребування від учасників судового процесу додаткових доказів, наявність котрих стало відома суду безпосередньо у засіданні, відповідно до вимог частини 3 статті 69 ГПК України строк розгляду спору по даній справі було продовжено додатково на один місяць.

          СУТЬ СПОРУ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрбудремпуть” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Міжрегіональної української біржі про стягнення з останньої на підставі статті 1212 ЦК України безпідставного отриманого майна у вигляді грошових коштів в сумі 10375 грн. 99 коп.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Судом прийнято до уваги приписи статті 1 Закону України „ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.03р. № 755 –IV, із змінами та доповненнями, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи – адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно вимог статті 7 Закону України „ Про товарну біржу” від 10.12.91р. № 1956 –XII, із змінами та доповненнями, далі Закон, визначено, що державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, встановленому для підприємств.

Судом та позивачем прийняті заходи щодо розшуку підприємства відповідача, згідно яких встановлено, що підприємство відповідача знаходиться за адресою: 86001, Донецька область, м. Яснувата, вул. Герцена, 19. Відповідно до вимог статті 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Вказані норми ЦК України кореспондуються з приписами статті 1 Закону. Позивачем було надіслано на юридичну та поштову адреси відповідача позовну заяву та додані до неї матеріали, про що свідчить поштова квитанція від 17.06.10р.

Таким чином відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

          З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, вислухавши доводи представника позивача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право, передбачене статтею 22 ГПК України уточнив підстави позову, та намагається з посиланням на приписи статті 1212 ЦК України стягнути з відповідача безпідставно отримане майно у вигляді грошових коштів в сумі 10375 грн. 99 коп.

Окрім того, позивач надав клопотання про надсилання до органів прокуратури в порядку статті 90 ГПК України повідомлення про порушення відповідачем вимог статті 202 Кримінального кодексу України, зокрема за порушення порядку зайняття господарською діяльністю та банківською діяльністю.

          Позов мотивовано тим, що 27.06.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбудремпуть”, далі „Покупець”, та ліквідатором відкритого акціонерного товариства „Пролетарська залізниця” Шолоховим І.Б. було укладено біржовий контракт №284 ( купівлі-продажу), далі контракт.

Відповідно до пункту 1.1 контракту за наслідками відкритих торгів, які були організовані Міжрегіональною українською біржею, Продавець передав, а Покупець прийняв у власність майно згідно Додатку №1 до контракту та протоколу проведення відкритих торгів №1 від 27.06.06р.

На виконання умов контракту, позивач згідно платіжних доручень перерахував на адресу відповідач грошові кошти. Зайве сплачена сума склала 21213 грн. 19 коп. У платіжних дорученнях було визначено призначення платежу – за майно придбане на торгах, згідно протоколу №1 від 27.06.06р. Докази у справі свідчать про те, що відповідач частково повернув позивачу суму помилково отримані грошові кошти в розмірі 10837 грн. 20 коп.. про що свідчать розрахункові документи у справі. Однак решту їх частину в сумі 10375 грн. 99 коп., до наступного часу на розрахунковий рахунок позивача не повернув.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи із наступного, зокрема:

Сторонами досягнуто згоди щодо всіх його суттєвих умов біржового контракту ( купівлі-продажу), щодо його предмету, ціни, строку укладення, порядку придбання майна , а тому він вважається укладеним за вимогами закону відповідно до ст.ст. 208, 629, 638, 655 ЦК України та ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч.1 ст. 181 ГК України.

Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно чи грошові кошти або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно чи грошові кошти.

Законодавець неодноразово звертав увагу на застосування правил інституту безпідставного отримання майна чи грошових коштів, зокрема на те, що норми інституту набуття або збереження майна або грошових коштів без достатньої правової підстави підлягають застосуванню коли передання майна, в тому числі перерахування грошової суми, здійснено на виконання правочину, який відповідно до закону не може бути визначений вчиненим, або на виконання договору, який згідно з законом не може бути визначений укладеним як це передбачено у п. 1 частини третьої ст. 1212 ЦК України 2003р.

Цивільний кодекс України припускає можливість двох видів зобов’язань з безпідставного збагачення: перший вид – зобов’язання, що виникли внаслідок безпідставного придбання (майно набувача збільшується, майно потерпілого зменшується); другий вид - зобов’язання, що виникли внаслідок безпідставного збереження (збереження майна з боку набувача і зменшення або не збільшення майна з боку потерпілого).

За своїми ознаками факт придбання або зберігання майна (цінності) без відповідних правових підстав одним суб’єктом правовідносин за рахунок інших суб’єктів правовідносин передбачає виникнення зобов’язань особливого виду, які мають назву кондиційні, які відносяться до позадоговірних правовідносин і мають мету поновлення майнового положення того суб’єкту, за рахунок котрого інший суб’єкт безпідставно збагатився. Тому наявність або відсутність вини відповідача судом. Поняття "за рахунок іншої особи" означає, що одночасно відбувається два моменти: придбання або збереження майна однією особою та втрата майна іншою особою.

Тобто, ця стаття передбачає позадоговірні зобов’язання, які виникають внаслідок придбання або зберігання майна чи грошових коштів за рахунок іншої особи без достатніх підстав. Факт набуття або збереження майна чи грошових коштів без належних правових підстав одним суб’єктом правовідносин за рахунок іншого суб’єкта правовідносин зумовлює виникнення зобов’язань особливого виду, які мають назву кондикційних. Додані до матеріалів справи розрахункові документи у вигляді платіжних доручень підтверджують факт зайвого перерахуванням позивачем грошових кошті, а саме за наслідками проведення біржових торгів – за майно придбане на торгах, відповідно до протоколу №1 від 27.06.06р.

Кондикційні зобов’язання відносяться до позадоговірних зобов’язань. Головною метою кондикційних зобов’язань є відновлення майнового положення того суб’єкта, за рахунок котрого інший суб’єкт безпідставно збагати.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт безпідставного отримання відповідачем майна у вигляді грошових коштів в сумі 10375 грн. 99 коп. ( без достатньої правової підстави). Відповідач доказів повернення зайво отриманих від позивача грошових коштів суду не надав. З урахуванням викладено, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманого майна у вигляді грошових коштів в сумі 10375 грн. 99 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Витрати по держмиту в сумі 103 грн. 75 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі - Міжрегіональну українську біржу згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Щодо надіслання на адресу прокуратури повідомлення згідно вимог статті 90 ГПК України про вчинення відповідачем дій, які переслідуються у встановленому законом порядку то проведення таких дій можливо на будь якої стадії судового процесу, у тому числі після закінчення розгляду спору по даній справі. Приписи статті 202 Кримінального кодексу України передбачають, що об’єктивна сторона злочину, ознаки якого описані в частині першої статті 202 Карного кодексу характеризуються порушенням порядку зайняття господарською діяльністю або підприємницькою діяльністю і пов’язано з цим отриманням доходу у великих розмірах. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено судом у судовому розгляді, є неприпустимим, оскільки може призвести до порушення законних та охороню вальних законом інтересів суб’єктів господарювання.

Тому відповідно до вимог статті 42 ГК України, зацікавлена сторона не позбавлена право звернутися до компетентних органів, до компетенції яких віднесено вирішення питань про необхідність проведення певних дій або порушення кримінальної справи. За наявністю складу злочину, суд має право звернутися до органів прокуратури у будь-який час.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача, присутнього у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, то на підставі частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 629, 638, 655, 1212 ЦК України, ст.ст. 42, 55, 180, 181 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суддя

          В И Р І Ш И В:

          1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудремпуть” до Міжрегіональної української біржі задовольнити.

          2. Стягнути з Міжрегіональної української біржі, 86001, Донецька область, м. Яснувата, вул. Герцена, 19, ід. код 31402754, ідентифікаційний номер платника податків на інших обов’язкових платежів 314027505288, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудремпуть”, 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Леваневського, 47/1, р/р 26000290029000 у відділенні №1 ЗАТ „ Донгорбанк”, МФО 334970, ід. код 33560720, безпідставне отримане майно у вигляді грошових коштів в сумі 10375 грн. 99 коп., витрати по державному миту в сумі 103 грн. 75 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя